Вивчено основні біологічні та кількісні морфологічні ознаки продуктивності квасолі. Встановлено, що урожайність квасолі залежить від кущистості, кількості та маси бобів на рослинах, кількості продуктивних стебел. Встановлено позитивну кореляцію урожайності з масою насіння з рослини. Виявлено істотний зв'язок між масою бобів із рослини й насіннєвою продуктивністю. За цією ознакою доцільно проводити добір продуктивних рослин.

Вивчено характер дії на рослини квасолі сорту Харківська штамбова різних видів гербіцидів, їх комплексного застосування та строків внесення. Визначено ступінь пригнічення гербіцидами основних груп бур'янів. Установлено закономірності впливу заходів регулювання забур'яненості посіву на умови вирощування та урожайність штамбового сорту квасолі, структуру та якісні показники урожаю. Досліджено особливості росту рослин квасолі за різних способів розміщення їх по площі та виявлено найбільш раціональні способи посіву. Наведено економічну та енергетичну оцінку розроблених заходів вирощування штамбових сортів квасолі для умов лівобережного Лісостепу України. Розроблено оптимальні способи посіву та раціональну інтегровану систему захисту посівів квасолі від бур'янів.

Досліджено фізіологічну роль насіннєвих лектинів на прикладі лектину квасолі - фітогемаглютиніну (ФГА). Проаналізовано динаміку накопичення ФГА протягом дозрівання та проростання у функціонально різних частинах насінини, а також можливі механізми її регуляції з використанням різних типів фітогормонів. За результатами проведених досліджень заперечено запасну природу ФГА та розкрито набагато ширшу його фізіологічну роль. Встановлено накопичення лектину під час дозрівання насінини у зародкових осях, а не в сім'ядолях, на відміну від типових запасних білків, зокрема, віциліну. Висвітлено захисну роль ФГА у проростанні насіння, яка базується на здатності лектину виділятися у навколишнє середовище, та, внаслідок специфічної взаємодії зі складовими клітинних стінок хвороботворних бактерій, викликати затримку їх росту. У процесі дослідження ендогенного вмісту різних типів фітогормонів, а також їх екзогенного впливу на лектинову активність виявлено можливість існування двох альтернативних шляхів гормональної регуляції накопичення лектинів у різних органах насінини.

  Скачати повний текст

Вперше за умов північної підзони Степу України проведено порівняльне оцінювання 122-х сортозразків квасолі за тривалістю вегетаційного періоду, висотою рослин і типом куща, стійкістю до основних захворювань, рівнем урожайності та продуктивності, якістю продукції. Створено продуктивні гібридні популяції, які оцінено за загальною та специфічною комбінаційною здатністю батьківських форм. Встановлено взаємозв'язки, особливості мінливості й успадкування основних ознак продуктивності у природних і гібридних популяціях квасолі. Методом індивідуального добору одержано урожайні лінії (селекційні номери) з кущовою формою рослин для подальшої селекції та практичного використання.

Визначено селекційну цінність вихідного матеріалу квасолі за стійкістю до фузаріозу та бактеріальних плямистостей і господарськими ознаками. Виділено ряд джерел індивідуальної та групової стійкості до хвороб і зразки, які поєднують стійкість з цінними господарськими ознаками. Визначено видовий склад найбільш поширених збудників кореневих гнилей квасолі. Встановлено рівень генотипового ефекту й екологічної пластичності зразків квасолі за ознаками стійкості до фузаріозних кореневих гнилей, бактеріальних плямистостей та основних елементів продуктивності, виділено найбільш цінні для практичної селекції зразки. Встановлено складний генетичний контроль успадкування гібридами квасолі стійкості до фузаріозних кореневих гнилей. Визначено комбінації з найбільшим проявом трансгресивної мінливості за основними елементами продуктивності. Створено три лінії квасолі з комплексом цінних господарських ознак (стійкості до хвороб, високої урожайності, посухостійкості, придатності до механізованого збирання).

За умов Правобережного Лісостепу України вперше експериментально досліджено та теоретично обгрунтовано особливості формування високого врожаю товарної продукції квасолі овочевої залежно від окремих прийомів та елементів вирощування. Доведено позитивний вплив розсадного способу вирощування із застосуванням касет на ріст, розвиток та врожайність рослин і визначено оптимальний вік розсади. Встановлено оптимальну схему розміщення та густоту рослин, проведено оцінювання сортів квасолі овочевої за врожайністю й якістю продукції та визначено кращі з них.

Вивчено сортозразки квасолі звичайної за ознаками: висота прикріплення нижнього ярусу бобів на рослині та висота рослини. Виділено стабільний вихідний матеріал для досить вагомого напряму селекції як придатність до механізованого вирощування. Рекомендовано добирати вихідний матеріал, як джерело за висотою прикріплення нижнього ярусу бобів на рослині та висотою рослини з України, Словаччини, Мексики, Німеччини, Азербайджану та Іспанії.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.17-319.9

Рубрики:

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.1-658.74-640.2 + П241.17

Рубрики:

Загальна ботаніка

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.13 Fab*725.386 + П241.17-272.5

Рубрики:

Fabales

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено поліморфізм ізоферментних систем різних видів квасолі, зроблено біохімічну паспортизацію, класифікацію зразків за допомогою ізоферментів, встановлено рівень зав'язуваності гібридного насіння за допомогою ізоферментних систем за внутрішньовидової гібридизації. Встановлено генетичний контроль системи шикіматдегідрогенази та вивчено групи зчеплення ізоферментних локусів з морфологічними ознаками. Встановлено молекулярно-генетичний поліморфізм зразків квасолі чотирьох видів колекції ХНАУ ім. В. В. Докучаєва та Національного центру генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ) з використанням RAPD-локусів, а також визначено ступінь їх генетичної близькості. Виявлено специфічні фрагменти, що можуть бути використані як маркери у ході ідентифікації колекції, у селекційних програмах, а також у таксономічних дослідженнях квасолі. Встановлено особливості мінливості й успадкування кількісних ознак у внутрішньо- та міжвидових гібридів першого та другого поколінь. Виявлено високу ступінь та специфічний прояв гетерозису у гібридного потомства, а також виявлено трансгресивні форми, що свідчать про доволі високу комбінаційну здатність зразків, яка визначається генетичними дистанціями та поліморфізмом між батьківськими формами. Встановлено особливості мінливості основних господарсько цінних ознак колекції квасолі, їх взаємозв'язки. Виділено перспективні джерела морфобіологічних ознак та створено новий вихідний матеріал для селекції. Встановлено, що у квасолі трапляються випадки позитивного та негативного впливу гібридизації на розвиток ознак у гібридів першого покоління у порівнянні

з батьківськими формами. Виявлено, що в результаті складної взаємодії комплексу генів у деяких гібридних комбінаціях, що характеризувалися негативним гетерозисним ефектом у першому поколінні, у другому поколінні спостерігали збільшення гібридної сили.

Вперше за умов Правобережного Лісостепу визначено вплив доз мінеральних добрив, норм висівання і передпосівного обробляння насіння в єдиному технологічному процесі на формування врожаю нових сортів квасолі звичайної (Перлина, Щедра) з високою якістю продукції. Виявлено сортову специфіку у формуванні фотосинтетичного та симбіотичного апаратів, а також накопиченні сухої речовини рослинами в онтогенезі. Науково обгрунтовано окремі елементи технології вирощування квасолі звичайної за умов Правобережного Лісостепу на сірому лісовому грунті. Набули подальшого розвитку питання впливу сортових особливостей, доз мінеральних добрив, норм висівання та передпосівного обробляння насіння на продуктивність і якість зерна квасолі звичайної. Обгрунтовано доцільність застосування окремих елементів у технології вирощування культури.

Вивчено та виділено джерела господарсько-цінних ознак з метою залучення їх в селекційний процес, а також розглянуто питання успадкування та мінливості цінних господарських ознак у гібридів F₁. Проведено комплексне вивчення закономірностей прояву та мінливості цінних господарських ознак, встановлено їх взаємозв'язки. Вивчено поліморфізм господарсько-цінних ознак і виділено нові джерела цінних господарських ознак, що є цінним для селекційної практики. За допомогою методу кореляційних плеяд виявлено ознаки, за якими доцільно вести добори у селекції квасолі звичайної овочевого напряму використання. Розроблено та рекомендовано модель сорту квасолі звичайної овочевого напрямку використання для умов північного Лісостепу України. Проведено оцінювання сортозразків згідно зі шкалою ефективності сорту.

Вирішено важливе наукове завдання зі встановлення параметрів мінливості господарських цінних ознак колекційних і селекційних зразків квасолі звичайної та виявлення адаптивних джерел для селекції за продуктивністю, вмістом біохімічного складу та придатністю до механізованого збирання та переробки. Вперше у досліджуваних зразків визначено кореляційну залежність тривалості міжфазних періодів, фенотипу, продуктивності та біохімічних компонентів від метеорологічних умов вирощування та репродукування у фазі технічно стиглих зелених бобів і фізіологічно стиглого насіння. Створено адаптивний вихідний матеріал для селекції. Розроблено ефективні методи визначення клітковини, цукру та прискореного створення і розмноження нових сортів і ліній та енергоощадні елементи технології вирощування насіння. Встановлено та виділено стабільні ознаки і джерела за комплексом біохімічних і продуктивних компонентів у технічно стиглих зелених бобах і фізіологічно стиглому насінні, залежно від умов репродукування та переробки.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.17-273.2

Рубрики:

Квасоля

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Із грунтів різних регіонів України вилучено 50 штамів бульбочкових бактерій квасолі та вивчено їх біологічне різноманіття. Встановлено, що нові штами Rhizobium phaseoli суттєво відрізняються за чутливістю до антибіотиків, серологічними та генетичними властивостями. За антигенним складом досліджені бульбочкові бактерії віднесено до різних серологічних груп. Із застосуванням методу ПЛР-RFLP ITS-регіону виявлено значний генетичний поліморфізм мікросимбіонтів квасолі, виділених із грунтових популяцій ризобій. За рестрикційними профілями 16S-23S рДНК їх вперше розподілено на різні ITS-типи.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.17-27 + Е522.926.13 Fab*72

Рубрики:

Квасоля

Fabales

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукової проблеми щодо управління продуційним процесом рослин квасолі, завдяки впровадженню комплексу агротехнічних заходів вирощування, спрямованих на забезпечення максимальної продуктивності та високих показників якості зерна. Відповідно до встановленого завдання, на основі одержаних теоретичних та експериментальних результатів досліджень, що висвітлюють особливості росту, розвитку і формування фотосинтетичної, симбіотичної, індивідуальної та зернової продуктивності сортів квасолі залежно від впливу сорту, напряму сівби, строків сівби та глибини загортання насіння, способів сівби і норм висіву. Наведено економічну й енергетичну ефективність елементів технології вирощування культури за умов Правобережного Лісостепу України. На основі одержаних та узагальнених результатів агроформуванням регіону рекомендовано висівати високопродуктивні сорти квасолі Подоляночка, Перлина, Славія, Надія, Мавка з напрямом сівби зі Сходу на Захід. Сівбу слід проводити 1 - 5 травня з глибиною загортання насіння 4 - 5 см сортами квасолі Буковинка, Надія та Перлина. Перевагу надавати широкорядному способу сівби з нормою висіву 550 тис. шт./га використовуючи сорти Буковинка та Мавка.

Наведено результати досліджень впливу магнітного поля на насіння квасолі. Встановлено залежності енергії проростання і схожості насіння квасолі від магнітної індукції та швидкості руху насіння в магнітному полі. Визначено найефективніший режим обробки.