Розвинуто концепцію екологізації садівництва, яка базується на розширенні біологічної різноманітності садових екосистем. Запропоновано використовувати фітогенофонд широко та малорозповсюджених ароматичних рослин (АР) з високою фітогенною активністю, основними функціями яких є захист міжрядь від рудеральної рослинності та екологічно чисте оздоровлення екотипу від патогенної біоти з суттєво зниженим використанням отрутохімікатів. АР-партнерів рекомендовано використовувати для отримання лікарської та фітонцидної сировини, зберігання плодів та виготовлення продуктів їх переробки, підвищення родючості грунту.

В результате многолетних исследований выделены зимо-, жаро- и засухостойкие клоновые подвои для южноуральского региона России, в том числе несколько форм собственной селекции.

Предложена и применена новая методика рационального планирования экспериментов в растениеводстве, которая позволяет значительно сократить число комбинаций факторов и определить зависимость между результатом эксперимента и влиянием факторов.

Потепление климата в зимне-весенние периоды 1990-х г. привело к транспирационным потерям у плодов и ягод в 1,5 - 2,0 раза, в результате чего растения начинают вегетацию в ослабленном состоянии. Следует учесть эти факторы и при оценке изменений в погодных условиях использовать испаряющий фон последних. Зимостойкость растений следует оценивать на основе испаряющей способности ткани, а устойчивость агроценоза сада связана с транспирационными потерями в осенне-зимний период.

Закладка сада, в течение всех лет эксплуатации загущенного до предела "пороговой плотности", обеспечивает получение наивысшего суммарного урожая. Ограничение же срока его существования длительностью продуктивной работы плодовой древесины первой генерации позволит возделывать сады по типу садооборота, нанося тем самым наименьший ущерб окружающей среде.

Рассмотрены две составные части общей теории управления биосистемами сада. Одна из них представляет субсистему управления ростом и плодоношением плодовых растений и основывается на принципе положительной обратной связи. Вторая формирует субсистему регулирования патосистем, функционирующих в соответствии с принципом отрицательной связи.

Приведены результаты двадцатилетних опытов по микроорошению плодовых культур. Капельный способ полива способствует улучшению роста, развития и урожайности деревьев. Предложены пути дальнейшего совершенствования системы орошения.

Довготривале ( від року садіння) дернування зрошуваного саду багаторічними бобово-злаковими й низькорослими травами на фоні удобрення азотом (90 - 120 кг/га) сприяє накопиченню гумусових речовин у грунті та підвищенню продуктивності насадження.

Визначено головні завдання в розвитку садівничої науки. Основну увагу приділено питанням ресурсозбереження та виробництва конкурентоспроможної продукції.

Проаналізовано вимоги, яким має відповідати садивний матеріал плодових культур у нашій країні та за кордоном. Визначено чинники, що впливають на його якість, та пріоритетні напрямки в розсадництві.

За последние 10 - 15 лет значительно усовершенствованы технические средства для хранения фруктов в регулируемой атмосфере. В странах с развитой отраслью садоводства вместо традиционных "сжигателей газа" используются газоразделительные установки. Они более безопасны, экологически безвредны, ими легче оперировать. Используется также жидкий азот, при близком месторасположении его поставщика. Для удаления из камер углекислого газа применяются преимущественно адсорберы, работающие на активных углях. Их конструкция несколько усовершенствована с целью минимизации поступления кислорода в камеру после регенерации.

Обгрунтовано основні джерела інвестицій у розвиток промислового садівництва. Проаналізовано тенденції відтворення насаджень.

Наведено результати багаторічних досліджень, проведених у яблуневих садах на півдні України щодо розробки основних елементів технології краплинного зрошення. Визначено вплив різних режимів зрошення, глибини та пропорційності зволоження грунту на споживання води та врожайність дерев на насіннєвих і клонових підщепах.

Для тривалого зберігання придатними є здорові, непошкоджені плоди зимових сортів яблуні, груші та винограду. У відборі плодів для тривалого зберігання особливу роль відіграють сортові особливості, лежкість, строки збирання, які можуть змінюватися з різних причин. Науковими розробками в даній галузі передбачено застосування деяких прийомів обробки перед зберіганням: воскування, обробку хлористим кальцієм. Використання великих резервів поліпшення якості свіжих плодів і овочів та їх зберігання за комплексного застосування підвищить товарну якість плодоовочевої продукції.

Наведено основні технологічні регламенти застосування стимуляторів росту у разі зеленого живцювання деревних порід обумовленого строками виконання робіт, архітектонікою живців і деякими сортовими особливостями.

Обгрунтовано шляхи підвищення результативності зеленого живцювання у зв'язку з погодними умовами. Визначено доцільність введення в культурозміну установок для зеленого живцювання технологічного процесу вирощування саджанців із зимових щеплень.

Представлены основные направления исследований по плодовым культурам.

Індекс рубрикатора НБУВ: П25-4(4Укр)

Рубрики:

Плодівництво

Шифр НБУВ: Ж29032 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены современные методы оценки агроклиматического потенциала территории и определены основные биологические потребности плодовых культур. С учетом микроклиматических особенностей проведена агроклиматическая оценка территории Крыма по степени ее пригодности для выращивания абрикоса, персика, черешни, сливы, яблони и груши. Дана оценка агроклиматического потенциала административных районов Крыма и разработаны рекомендации по размещению плодовых культур.

Описано властивості грунтів, що характеризують рівні їх родючості для вирощування плодових та ягідних культур, рівні забезпеченості різними елементами живлення. Розглянуто способи оптимізації даних властивостей добривами та меліоративними засобами, особливості мінерального живлення та методи визначення потреб плодових рослин в удобренні. Висвітлено види та форми добрив, дози, способи та технології їх ефективного застосування в насадженнях основних плодових і ягідних культур, зважаючи на їх особливості й умови вирощування.