Лілії мають чудовий декоративний вигляд, тим самим формуючи в людини певні естетичні почуття. Їх широко використовують для вирощування в парках та садах як поодиноко, так і насаджені у групах поблизу дерев, чагарників, на газонах, а також для зрізу і вигонки. За кольором, формою, ароматом, тривалістю цвітіння ліліям немає рівних серед цибулинних рослин. Актуальність теми полягає у вияві основних вимог до сортів лілій на Полтавщині щодо стійкості до несприятливих чинників зовнішнього середовища, зберігаючи при цьому високий декоративний ефект. Мета дослідження - з'ясувати вплив чинників середовища на сортову реакцію лілій. Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання: розглянути вплив сонячного світла на сортову реакцію лілій; з'ясувати дію низьких температур у зимовий період у відновленні вегетації лілій; показати відношення до вологи різних гібридів лілій; виявити декоративну якість. Дослідження проводили у с. Липове Глобинського району Полтавської області на території приватного господарства S = 0,1 га протягомі 2018 - 2020 рр. Для досліду взято 17 сортів лілій, які класифіковано у шість груп. Це Східні гібриди, азіатські гібриди, Лонгіфлорум-Азіатік-Гібриди, Трубчаті гібриди, Орієнтально-Трубчасті гібриди, Лонгіфлорум-орієнтальні гібриди. Форма квітника - прямокутні клумби. Предметом дослідження є сортова реакція лілій. Посухостійкість і стан рослин після перезимівлі оцінювали за О. Порадою. Декоративність включала висоту рослин, діаметр куща, забарвлення квіток, махровість суцвіття, діаметр суцвіття, оригінальність та загальний стан рослин. Зважаючи на вплив таких екологічних чинників, як світло, низькі температури і волога на сортову реакцію лілій у середньому по роках досліджень, виявлено найкращі гібриди для вирощування на Полтавщині. Згідно з отриманими результатами для формування квітників рекомендовано використовувати такі групи лілій. Це Азіатські гібриди Lollypop, Tropical Breeze і Dimension та Орієнтально - Трубчасті гібриди Robert Swanson, Altari, Beverly Drems, Pearl Jennifer і African Lady. Вони гарно пристосовуються до умов навколишнього середовища і мають високі декоративні якості.

Мета роботи - проаналізувати морфологічну будову плодів рідкісних степових видів Iris halophila, I. pumila та I. hungarica в умовах інтродукції в лучно-степовому культурфітоценозі; встановити морфологічні параметри спільні для плодів I. halophila, I. pumila, I. hungarica, а також виявити морфологічні особливості плодів, які можуть бути додатковими діагностичними ознаками цих видів. Дослідження проводили у 2015 - 2019 рр. Матеріалом слугували плоди I. halophila, I. pumila та I. hungarica, зібрані у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України на ботаніко-географічній ділянці "Степи України". Морфологічні терміни наведено згідно з З. Т. Артюшенко та О. О. Федоровим. У всіх досліджених видів плід - локуліцидна, тричленна, тримірна, тригнізда, багатонасінна, прямостояча, пряма, шкіряста, гола, розкривна зверху вниз по стулкам вздовж дорзальних жилок плодолистків коробочка. Виявлено морфологічні особливості плодів, які можуть бути додатковими діагностичними ознаками цих видів. Зокрема, коробочки I. halophila циліндричні. Верхня частина коробочки видовжена в апікальний носик (довгий, тонкий, відігнутий у бік). Поверхня гладка, матова, шести-ребриста. Ребра попарно зближені по обидва боки від дорзальних жилок. Коробочка розкривна повністю. Верхні частини стулок розходяться, при основі стулки з'єднані. Коробочки I. pumila еліпсоїдальні. Верхня частина коробочки видовжена в апікальний носик (короткий, товстий, шиловидний). Поверхня зморшкувата, без ребер. Комісуральні (септальні) шви та дорзальні жилки виступаючі. Коробочка розкривна повністю. Розкривається трьома щілинами; стулки коробочки з'єднані в апікальній частині та при основі. Коробочки I. hungarica продовгувато-еліпсоїдальні. Верхня частина коробочки без апікального носика. Поверхня жилкувата, горбиста, з шістьма борозенками вздовж дорзальних жилок плодолистків і септальних перегородок, без ребер. Коробочка розкривна до половини. Верхні частини стулок розходяться, у нижній частині коробочки та при основі стулки залишаються сполучені. Висновки: встановлено, що морфологічні особливості форми, верхньої частини коробочок, апікального носика (або його відсутність), поверхні коробочок, особливості швів, розташування ребер (або їх відсутність), а також ступінь та особливості розкриття коробочок є константними параметрами і можуть використовуватись, як додаткові діагностичні ознаки I. halophila, I. pumila та I. hungarica. З'ясовано, що розміри і колір коробочок, а також кількість насінини в коробочках цих видів відрізняються, що потребує детальнішого вивчення.

За допомогою світлової та сканувальної електронної мікроскопії вивчено будову суцвіття і квіток шести видів роду Symphoricarpos, інтродукованих в Україні. Виявлено морфологічні особливості чашечки, віночка, тичинок і стовпчика маточки, за якими розрізняються квітки видів S. albus (включно з S. racemosus та S. rivularis), S. hesperius, S. mollis, S. occidentalis, S. orbiculatus та S. oreophilus var. utahensis. Отримані дані важливі для ідентифікації видів і таксономії роду Symphoricarpos. Зокрема, результати наших досліджень показали, що квітки S. racemosus, S. rivularis та S. albus мають спільні риси будови, що підтверджує доцільність зведення їх у синоніми під назвою S. albus. В той час, як інші види роду Symphoricarpos демонструють відмінності в будові їх квітки. Серед ознак відсутніх у доступних літературних джерелах, як додаткові ознаки для ідентифікації інтродукованих в Україну видів роду Symphoricarpos ми пропонуємо такі: кількість квіток у суцвітті, особливості морфології квітконіжки, форма й особливості опушення приквіток, форма зубчиків чашечки та наявність чи відсутність їх опушення, наявність чи відсутність опуклості трубочки віночка, наявність яйцеподібного виступу в'язальця над пиляками та загалом розміри всіх елементів квітки. Відмічено, що з-поміж досліджених видів найбільше відрізняється S. oreophilus var. utahensis, що має поодинокі квітки, розташовані в пазухах листків на пониклих опушених квітконіжках, видовжену веретеноподібну чашечку, вузькотрубчастий, без опуклості при основі віночок, а також коротші за трубочку віночка або, рідше, однакової довжини тичинки з чітким яйцеподібним виступом в'язальця на верхівці.

Викладено результати досліджень факультету агрономії та лісівництва Вінницького національного аграрного університету на базі архітектурно-експозиційної ділянки кафедри лісового, садово-паркового господарства, садівництва та виноградарства та ботанічного саду "Поділля". Вперше узагальнено та проаналізовано результати теоретичних і практичних досліджень роду Lupinus L. в Україні, які відображають науковий внесок українських і зарубіжних вчених у світову та вітчизняну науку. Відтворено цілісну історико-наукову картину становлення, розвиту та сучасні досягнення в галузі досліджень декоративно-цінних видів люпинів в Україні. Зауважено, що монографія містить значну історіографію проблеми та спирається на вузькоспеціалізовану джерельну базу. На науково-обґрунтованому фактичному матеріалі встановлено основні напрями й етапи досліджень сортів і гібридів декоративних видів люпину. Проаналізовано діяльність окремих науковців, виділено основні інтродукційні центри. Окреслено напрями подальших досліджень роду Lupinus L. в Україні.

Мета роботи - встановити елементний склад листя та кореневищ півників угорських та карликових бородатих півників. Об'єктами дослідження були листя та кореневища півників угорських (Iris hungarica Waldst et Kit.) та 5 сортів стандартних карликових бородатих півників (Iridaceae). Вміст макро- та мікроелементів у листі та кореневищах півників встановлювали методом атомно-емісійної спектрометрії. Вперше кількісний вміст мінерального комплексу півників угорських та карликових півників був встановлений методом атомно-емісійної спектрометрії. Були ідентифіковані 19 елементів, серед яких 5 - макроелементи (K, Ca, Mg, Na, P), 10 - мікроелементи (Fe, Si, Al, Mn, Pb, Ni, Mo, Cu, Zn, Sr), 4 - ультрамікроелементи (Co, Cd, As, Hg). Вміст важких, токсичних елементів знаходиться у допустимих межах. Дані експерименту будуть використані для стандартизації сировини півників. Висновки: встановлений кількісний вміст мінерального комплексу півників угорських та карликових бородатих півників. Результати досліджень можуть рекомендувати сировину півників як додаткове джерело макро- та мікроелементів.

Присвячено комплексному порівняльному фармакогностичному вивченню кореневищ з коренями, листя та квіток хости подорожникової та хости ланцетолистої, одержанню лікарських засобів на їх основі та розробці проектів методів контролю за якістю на лікарську рослинну сировину та одержані лікарські засоби. За допомогою хроматографічного та спектрофотометричного методів аналізу вивчено якісний склад та визначено кількісний вміст БАР та динаміку їх накопичення в листі, заготовленому у фазах масового проростання, масового цвітіння та плодоношення, квітках (фаза масового цвітіння) та кореневищах з коренями (фаза відмирання наземної частини) хости подорожникової та хости ланцетолистої. Методом ВЕРХ визначено кількісний вміст кемпферолу в листі та квітках обох рослин. Методом ГХ визначено кількісний вміст аліфатичних насичених і ненасичених монокарбонових (жирних) кислот, летких фракцій та стероїдних сполук у досліджуваній сировині. Методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії визначено вміст мінеральних елементів в досліджуваних об’єктах та сухому екстракті. Одержано хости ланцетолистої листя екстракт сухий та настойки. Визначено якісний склад та кількісний вміст БАР в них. Досліджено їх антимікробну, гепатопротекторну, антиоксидантну та мембраностабілізуючу активності. Розроблено проекти МКЯ "Хости ланцетолистої листя", "Хости ланцетолистої листя екстракт сухий" та "Хости ланцетолистої листя 70% настойка".

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.89-27

Рубрики:

Інші декоративні рослини

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено особливості успадкування таких сортових ознак рослин калістефусу китайського як тип і форма суцвіття, інтенсивність його забарвлення, величина та форма габітусу, стійкість до захворювання. Виявлено особливості прояву мінливості відмінних морфологічних ознак вегетативних і генеративних органів рослин калістефусу китайського, зокрема і за стійкістю до фузаріозу. Визначено оптимальні строки сівби рослин за різного способу їх вирощування. Удосконалено методики експертизи сортів калістефусу на ВОС-тест. Створено нові 15 сортів калістефусу китайського та виділено 91 новий зразок для ознакової колекції.

Мета. Вивчити продуктивність цвітіння та репродукційну здатність різновікових рослин інтродукованих сортів астильби, провести оцінювання сортів за цими ознаками, а також дослідити ефективність вегетативного розмноження. Методи. Польовий, інтродукційні та статистичні. Результати. На основі аналізу літературних даних та за власними спостереженнями з’ясовано, що сорти астильби відрізняються високою зимо- та морозостійкістю та стійкістю проти ураження шкідниками й хворобами, тому основними господарсько-біологічними характеристиками, які підлягають оцінюванню визначено продуктивність цвітіння та репродукційну здатність. За результатами дослідження продуктивності цвітіння встановлено, що найвище значення цього показника у більшості досліджуваних сортів спостерігається на четвертий рік культивування. Незважаючи на те, що більшість сортів отримали досить низьку оцінку, продуктивність цвітіння астильби загалом є доволі високою. Для створення колекційних ділянок, квітників та забезпечення селекційного процесу найефективнішим способом вегетативного розмноження є поділ кореневища на частини з трьома–п’ятьма бруньками поновлення, для масового розмноження – з однією–двома бруньками. З’ясовано, що для астильби показник репродукційної здатності є сортоспецифічним. Для більшості досліджуваних сортів у п’ятирічній культурі він виявився досить високим. Зазначено високу позитивну кореляцію між показниками репродукційної здатності та продуктивності цвітіння. У сортів, з оптимальною продуктивністю цвітіння спостерігався високий показник виходу посадкового матеріалу. Висновки. На основі отриманих експериментальних даних вивчено продуктивність цвітіння та репродукційну здатність різновікових рослин інтродукованих сортів астильби, проведено оцінювання сортів за цими ознаками, а також досліджено ефективність вегетативного розмноження.

Цель. Изучить продуктивность цветения и репродукционную способность разновозрастных растений интродуцированных сортов астильбы, провести оценивание сортов за этими признаками, а также исследовать эффективность вегетативного размножения. Методы. Полевой, интродукционные и статистические. Результаты. На основе анализа литературных данных и по собственным наблюдениям выяснено, что сорта астильбы отличаются высокой зимо- и морозостойкостью и стойкостью к поражению вредителями и болезнями, поэтому основными хозяйственно-биологичес­кими характеристиками, которые подлежат оцениванию, мы определили продуктивность цветения и репродукционную способность. По результатам исследования продуктивности цветения установлено, что наивысшее значение этого показателя убольшинства исследуемых сортов наблюдается на четвертый год культивирования. Несмотря на то, что большинство сортов получили довольно низкую оценку, продуктивность цветения астильбы в целом является достаточно высокой. Для создания коллекционных участковцветников и обеспечения селекционного процесса наиболее эффективным способом вегетативного размножения является деление корневища на части с тремя–пятью почками возобновления, для массового размножения – с одной–двумя почками. Выяснено, что для астильбыпоказатель репродукционной способности является сортоспецифеским. Для большинства исследуемых сортов в пятилетней культуре он оказалась довольно высоким. Отмечена высокая позитивная корреляция между показателями репродукционной способности и продуктивности цветения. У сортов, которые имели оптимальную продуктивность цветения, наблюдался высокий показатель выхода посадочного материала. Выводы. На основе полученных экспериментальных данных изучены продуктивность цветения и репродукционная способность разновозрастных растений интродуцированных сортов астильбы, проведено оценивание сортов по этим признакам, а также исследована эффективность вегетативного размножения.

Purpose. To study flowering productivity and reproductive ability of multiple-aged plants of introduced Astilba varieties, assess varieties for these characters and investigate the effectiveness of vegetative propagation. Methods. Field experiment, introduction and statistics evaluation. Results. The analysis of published data and author’s own observations revealed that Astilba varieties are highly tolerant for winter and frost conditions as well as pest and disease resistant, therefore we defined flowering productivity and reproductive ability as main economic and biological characters that are subject to assessment. According to the results of flowering efficiency study, it was found that the highest value of this index for the most studied varieties was observed on the fourth year of cultivation. Whereas the majority of varieties rating was relatively low, Astilbe flowering productivity on the whole was sufficiently high. In order to arrange collection plots, flower beds and implement the selection process, the most effective method of vegetative propagation can be used – the division of rhizomes into pieces with three to five renovation buds, and for mass reproduction – with one or two buds. It turned out that for Astilbe the indicator of reproductive ability is specific. For most of the investigated five-year varieties it was quite high. We have noted a high positive correlation between the index of reproductive ability and flowering productivity. Varieties with optimal flowering had high value of planting material yield. Conclusions. Based on the experimental data, the flowering productivity and reproductive ability of multiple- aged plants of Astilbe introduced varieties was studied, varieties was assessed according to these characters, and the effectiveness of vegetative propagation was investigated.

Досліджено якість пилкових зерен рослин Iris hybrida hort. за умов їх вирощування в Лісостепу України. Проаналізовано фертильність і життєздатність пилку 8-ми сортів. Показники фертильності варіювали від 91,1 у сорту Tashkent до 98,7 % - у сорту River Hawk. Оптимальним штучним поживним середовищем для пророщування пилку виявився 10 - 15 %-й розчин сахарози з додаванням 2,5 % агару. Встановлено, що за концентрації сахарози 10 % життєздатність чоловічих гамет змінюється від 59,1 (сорт River Hawk) до 84,7 % (сорт Latin Rock), 15 % - від 42,0 (сорт Before The Storm) до 90,0 % (сорт Latin Rock).

Дослідженню біолого-екологічні особливості рослин виду Lіrіоdendron tulіpіfera L. на прикладі трьох різновікових груп дерев: І група - генеративні рослини (20 - 35-річні); II - прегенеративні рослини (10 - 15-річні); III - прегенеративні рослини (1 - 5-річні) в умовах Правобережного Лісостепу України. З'ясовано, що сезонний розвиток L. tulіpіfera характеризується стабільністю й узгоджується з погодно-кліматичними умовами району інтродукції. Досліджено морфогенез та особливості росту пагонів. На основі аналізу багаторічної системи пагонів галуження L. tulіpіfera встановлено належність виду до третьої групи архітектурних моделей дерев. З'ясовано особливості цвітіння та плодоношення, перебігу флорального морфогенезу, репродуктивної здатності та стійкості до несприятливих факторів середовища. Доведено вплив інтенсивності освітлення на формування генеративної сфери крони, ріст та розвиток сіянців L. tulіpіfera. Відмічено високі посухо-, зимо-, морозостійкість та адаптаційну здатність рослин L. tulіpіfera в умовах Правобережного Лісостепу України. Проаналізовано особливості насінного та вегетативного розмноження, описано технологію вирощування та догляду за сіянцями. Рослини L. tulіpіfera доцільно використовувати у декоративних насадженнях Правобережного Лісостепу України для створення солітерних, групових та алейних посадок.

Наведено дані багаторічних польових досліджень щодо особливостей росту та розвитку рослин Cyclachaena xanthiifolia та видового й кількісного складу видів-супутників у ценопопуляціях різного вікового спектра за різних еколого-фітоценотичних і антропогенних факторів дії. Установлено, що видовий та кількісний склад найпоширеніших бур'янів у різновікових угрупуваннях Cyclachaena xanthiifolia суттєво змінювався, а щільність популяцій від сходів до плодоношення зменшувалася майже в 10 разів. Найвищою щільністю сходів Cyclachaena xanthiifolia (412 - 321 шт./м²), рівнем життєвості (4) та плодючості (80,5 - 93,8 тис. шт. з рослини) відзначалися ценопопуляції з невисоким антропогенним впливом на території тваринницької ферми та вздовж берегів річки на пухких вологих грунтах, багатих органічними речовинами.

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.893

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідити морфобіологічні аспекти росту та розвитку і насінну продуктивність Argemone mexicana L. (Papaveraceae Juss.) за умов культури в Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС). A. mexicana належить до групи однорічних квітниково-декоративних рослин. Онтогенетичний розвиток досліджено за методикою І. П. Ігнатьєвої (1983). Фенологічні спостереження проводили згідно з рекомендаціями Р. А. Карпісонової (1972). Насінну продуктивність визначали за методикою І. В. Вайнагія (1993). За умов культури в НБС рослини A. mexicana характеризуються швидкими темпами розвитку. Формування вегетативної сфери триває 30 - 33 доби, фаза цвітіння настає на 46-ту - 48-му добу після появи сходів, перші дозрілі плоди з'являються на 78-му добу. Листкова серія складається з 6-ти листків. Зміни в морфології листків полягають у збільшенні розмірів листкової пластинки, ступеня її розсіченості, ускладненні форми. На одній рослині формується від 24-х до 45-ти квіток. Фаза цвітіння за умов України триває понад 2 міс. Насінна продуктивність однієї рослини становила в середньому 6650 насінин. Тривалість генеративного періоду розвитку - 116 - 149 діб. Висновки: за умов НБС річний цикл A. mexicana завершується повноцінним плодоношенням з високими показниками насінної продуктивності. A. mexicana характеризується коротким прегенеративним періодом розвитку і тривалим генеративним періодом. На підставі даних щодо фенології, біометричних показників та аутекологічних вимог виду запропоновано використовувати A. mexicana як універсальну рослину.

Встановлено високу чутливість репродуктивної частини канни сортів зарубіжної та вітчизняної селекції до екзогенних чинників середовища. Виявлений інгібуючий вплив полікомпонентних чинників забруднення міських територій на продукування морфологічно нормального пилку канни. Показано, що стан чоловічої генеративної системи сучасних сортів канни можна використовувати для моніторингу та картування територій з різним рівнем забруднення. Відзначено доцільність використання квітково-декоративних рослин для комплексної інтегральної оцінки екологічного стану урботехногенних екосистем.

За допомогою різних методів оцінки посухостійкості проаналізовано водний режим листків та визначено посухостійкість Liriodendron tulipifera L. за умов інтродукції у Правобережному Лісостепу України. Встановлено вміст загальної води, водний дефіцит, відносну тургоресцентність, водоутримувальну та водовідновлювальну здатність листків цього виду.

Аминокислоты обладают важными функциями в организме человека. Они являются структурными элементами белка. Цель исследований - изучение аминокислотного состава цветков хризантемы низкорослой сортов Finos, Grandeur, Apro, Belgo, Ostora. Растения выращены на опытных участках ботанического сада Тернопольского государственного медицинского университета им. И. Я. Горбачевского. Изучение аминокислотного состава хризантемы проведено с помощью метода высокоэффективной жидкостной хроматографии. По результам ВЭЖХ-анализа в цветках хризантемы низкорослой сортов Finos, Grandeur, Apro, Belgo, Ostora идентифицировано 19 аминокислот, 8 из которых (треонин, валин, метионин, изолейцин, лейцин, фенилаланин, гистидин, лизин) относят к незаменимым (они попадают в организм вместе с продуктами питания), 11 (глутамин, аспарагин, серии, аргинин, глицин, аланин, пролин, цистеин, тирозин, аспарагиновая, глутаминовая кислоты) - к заменимым аминокислотам. Среди незаменимых аминокислот в значительном количестве выявлен треонин - 355,3 мг/100 г в цветках хризантемы низкорослой сорта Finos, 340 мг/100 г - сорта Apro и 320,1 мг/100 г - сорта Belgo. Также в большом количестве в цветках хризантемы низкорослой сорта Finos в связанном виде обнаружен лейцин - 351,0 мг/100 г, лизин - 344,2 мг/100 г и фенилаланин - 311,5 мг/100 г. Цветки всех сортов хризантемы содержат заменимую аминокислоту - пролин. Так, в цветках хризантемы низкорослой сорта Finos содержание этой аминокислоты составляет 2 475,6 мг/100 г, сорта Grandeur - 2 626,3 мг/100 г, сорта Belgo - 2 939,0 мг/100 г, сорта Ostora - 2 356,1 мг/100 г.

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.89-2 + Е522.925.21 Eri*691.3

Рубрики:

Інші декоративні рослини

Ericales

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.89-2 катальпа

Рубрики:

Інші декоративні рослини

Шифр НБУВ: РА396163 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П278.89-2 + Е522.922.1 Ran*85

Рубрики:

Інші декоративні рослини

Ranunculales (Berberidales)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ