Рассмотрены вопросы особенностей почвообразования и почвенного покрова степных лесов, классификация средообразующей деятельности млекопитающих в почвообразовательном процессе, общая характеристика и масштабы механического воздействия их на почвенный покров, на формирование физико-химических свойств и биологической активности лесных почв.

Рассмотрены вопросы трофического воздействия млекопитающих на почвенные процессы, роль их как элемента биотехнологического процесса в системе образования экологической устойчивости эдафотопа в условиях усиленного пресса техногенных факторов в степных лесах. Дана количественная оценка трофической деятельности млекопитающих, указан объем трофического потребления, масштабы экскреторного опада. Доказано влияние экскреторного опада млекопитающих на скорость деструкции растительных остатков, а экскреций - на физические, химические и биологические свойства почвы.

Подано екологічну характеристику угруповань формації бука європейського на Опіллі. Встановлено, що 74% зрубів в дубово-грабово-букових та майже 90% в грабово-букових типах лісу можна залишати для природного відновлення, а на решті площ зрубів рекомендовано вирощувати лісові культури.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.241 + П342.53в

Рубрики:

Водний режим ґрунтів. Вологість

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати довготривалих (1959 - 1997 рр.) досліджень гідрологічної ролі гірських лісів. Дано оцінку впливу віку деревостанів на формування стоку води та водозборів у букових і смерекових лісах Українських Карпат.

Досліджено прояв вітровалів за різних лісорослинних умов Горган. Виведено індекси вітровалонебезпечності основних типів лісу, встановлено найменш і найбільш вітровалонебезпечні типи лісу.

Вперше отримано в широкому спектрі лісорослинних умов дані про твердість поверхневого 5 см шару грунту під лісостанами з різними стадіями рекреаційної дигресії. Запропоновано моделі залежності стадій від значень твердості грунту.

Охарактеризовано вітровали у регіоні Карпат упродовж останнього 130-річного періоду. У вияві катастрофічних вітровалів встановлено довготермінову 80 - 100-річну періодичність. Досліджено причини, що формують вітровалонебезпечні ситуації та зумовлюють вияв вітровалів.

Висвітлено наукову та науково-педагогічну діяльність засновника вітчизняної школи генетичного грунтознавства професора В.В.Докучаєва. Показано його роль у розробці одного з найважливіших питань фітоекології - проблеми взаємовідношення лісу і степу.

Наведено методологічні підходи до екологічного нормування аеротехногенного навантаження на лісові екосистеми. Вивчено забруднення соснових і букових насаджень та його наслідки в районі шести промислових об'єктів у Поліссі, Лісостепу, Степу та Прикарпатті. Встановлено гранично допустимі навантаження токсикантів на лісові екосистеми в цих районах.

Предпринята попытка на основе многолетних комплексных исследований раскрыть сложный экологический процесс взаимодействия естественных лесных фитоценозов с почвами на территории степей Украины и гырнецовых местообитаний Молдавии. Рассмотрены экологические факторы лесного почвообразования в степи, методологические и методические принципы исследования лесных почв. Охарактеризована структурная организация лесных биогеоценозов в степи, их микроморфологическое строение. Освещена экология эдафотопов байрачных лесных биогеоценозов и эдафотопов долинных лесов степного Приднепровья.

Вивчення складу снігового покриву в лісових насадженнях зеленої зони Донецька показало, що внаслідок локального забруднення та регіонального переносу відбуваються значні зміни в його хімізмі. Не дивлячись на значний вміст кислих аніонів, у цілому спостерігається зсув реакції опадів у лужний бік. Рівень надходження забруднювачів може коливатися в значному діапазоні.

Висвітлено особливості формування заплавних лісів у різних природних зонах України. Показано багатогранні еколого-захисні функції прируслових лісів. Викладено питання оптимізації лісистості заплавних ландшафтів. Наведено результати досліджень лісорослинних умов у заплавах найбільших рік Лівобережної України та їх антропогенних змін. Запропоновано класифікацію заплавних типів лісу. Розроблено моделі формування та вирощування порослевих і штучних дубових насаджень, з'ясовано нормативи їх таксації. Рекомендовано створювати та вирощувати заплавні насадження за системою на програмно-цільовій основі. Запропоновано стратегію лісівничих заходів у заплавах рік.

Висвітлено систему рубання лісу як засобу формування та раціонального використання деревних насаджень. Акцентовано увагу на соціальних функціях і охороні лісів. Проаналізовано наслідки скорочення площі лісів. Викладено теоретичні аспекти розвитку лісознавства як науки про природу лісу. Розглянуто питання патології лісу з урахуванням антропогенного пресу, застосування новітніх методів біології, фізики, хімії, математичного моделювання, космічної техніки. Вивчено фітоценотичні взаємовідносини у фізіологічному обгрунтуванні регуляції освітленості та грунтового живлення.

Наведено лісівничо-таксаційні показники деревостанів на 55 ділянках, розміщених головним чином у свіжій грабово-буковій діброві. Показано позитивний вплив домішки бука на ріст дуба.

Ріст поростевих деревостанів дуба в заплавах рік лівобережного Степу та Лісостепу відрізняється від росту деревостанів на верхніх ділянках водозборів рік. Розроблені моделі динаміки зміни таксаційних показників мішаних насаджень поростевих деревостанів дуба враховують біологічні особливості росту в заплавних типах лісу. Практичне їх використання сприятиме проведенню лісогосподарських заходів на принципах програмно-цільового лісовирощування.

Викладено теоретичні основи радіоактивних перетворень та природної радіації, міграції радіонуклідів у біосфері. Висвітлено вплив проникаючої радіації на рослинний і тваринний світ, поглинання, міграцію та накопичення радіонуклідів грунтами, деревними породами і лісовими насадженнями, вплив радіації на лісові екосистеми. Описано способи, методи і основну апаратуру, що застосовуються при дозиметричних і радіометричних обстеженнях. Розглянуто основні принципи, методи і технологічні заходи з ведення лісового господарства на територіях, забруднених радіонуклідами, та викладено основи радіаційної безпеки й організації радіаційного контролю на підприємствах лісової галузі.

Висота місцевості над рівнем моря істотно впливає на вітровальність деревостанів. Досліджено рівень вітровалонебезпечності на різних висотах у західній, центральній і східній частинах північно-східного мегасхилу Українських Карпат.

Викладено результати дослідження особливостей формування трав'янистої рослинності в культурах дуба звичайного різного віку. Встановлено, що вік насадження зумовлює видове різноманіття, рясність, проективне покриття, ценоморфну структуру трав'янистої рослинності.

Освещены многогранные свойства, процессы и факторы, характерные для существования сложных биогеоценотических систем степной зоны Украины, часть которых находится в экологическом и географическом несоответствии условиям обитания. Представлены результаты мониторинговых исследований по экологии, типологии, динамике материально-энергетического обмена в системе "фитоценоз - грунты - фитоценоз" биогеоценозов Присамарского биосферного стационара и Днепровско-Орельского природного заповедника. Раскрыта степень аккумуляций и миграции тяжелых металлов в лесных биогеоценозах степной зоны. Проанализированы содержание, состав и закономерности распределения гумуса в почвах степного Приднепровья, динамика популяционных характеристик герпетофауны степных лесов Украины. Даны геоботаническая, зоологическая, почвенная, эколого-биологическая оценки состояния биогеоценозов, а также определена антропогенная составляющая биогеохимической динамики лесных экосистем в степи.