Приведены результаты комплексной оценки влияния леса на величину максимального стока паводков на реках Закарпатья.

За результатами дослідження вперше визначено особливості розбивання та нарізання терас на схилах змінної крутизни та їх формування на сильно еродованих схилах, виявлено деформацію грунтів у разі глибокого безвідвального розпушування. З'ясовано радіус затуплення леза різального інструмента, спричиненого зносом робочого органа грунтообробного знаряддя. Вивчено явище сположування укосів терас внаслідок ерозійних процесів. Розроблено пристосування для визначення відхилення робочого органу грунтообробного знаряддя від заданого напрямку руху та пристрої й обладнання для динамометрії навісних механізмів на трактор, оцінки змиву грунтів на схилах, приготування розчинів для створення захисної плівки на садивному матеріалі деревних і чагарникових порід. Проаналізовано вплив крутизни схилу на якість обробки ділянок під час оранки та безвідвального розпушування грунтів, терасування гірських площ. Розглянуто питання щодо ефективності нагромадження грунтової вологи та гумусу, збереження та росту лісових культур. Обгрунтовано нові робочі органи та обладнання для садіння рослин, сівби насіння, видалення каміння з оброблюваного шару, культивації, відвальної та безвідвальної оранки, нарізання терас і формування лісокультурних площадок, зрізання дерев і гілок з ростучих дерев, трелювання деревини від доглядових рубань. Запропоновано закріплення глибоких ерозійних утворень завдяки формуванню земельних загат, екранованих різноманітними конструктивними елементами, а саме: водонепроникною еластичною плівкою; залізобетонною плитою спеціальної конструкції; металевою сіткою; утилізованими

Подано результати досліджень інтенсивності ерозійних процесів та грунтозахисної ролі лісонасаджень на еродованих землях. Встановлено залежність еродованості та продуктивності ріллі в агроландшафтах Донбасу від ряду природних та антропогенних факторів. Побудовано відповідні математичні моделі в розрізі адміністративних районів та водозборів малих річок басейну Сіверського Дінця для Оскольсько-Айдарського та Донецького природно-сільськогосподарських округів. На основі результатів математико-статистичної обробки отриманих експериментальних даних побудовано математичні моделі залежності швидкості поглинання поверхневого стоку в захисних лісових насадженнях від швидкості підтоку в насадження, об'ємної маси верхнього шару грунту, віку насадження, мутності поверхневого стоку, порідного складу та категорії насадження, залежності інтенсивності відкладення змитого дрібнозему в насадженні від інтенсивності його надходження з розміщеного вище схилу. За результатами математичних моделей побудовано номограми з метою полегшення розрахунків та відповідні оптимізаційні поверхні.

Зазначено, що інтенсивне сільськогосподарське освоєння території Волинської височини у період XVIII - XX ст. обумовило суттєве зменшення площі лісових насаджень (лісистість регіону досліджень не перевищує 12,1 %), зростання сільськогосподарської засвоєності території (66 %) та значне розорання сільгоспугідь (близько 82,6 %), що сприяло посиленню ерозійних процесів (понад 35 % сільськогосподарських земель еродовані). Показано, що важливу роль у послабленні ерозійних процесів за умов регіону, покращанні механічного складу, пористості, водопроникності, водостійкості, нагромадженні гумусу, азоту та калію на еродованих грунтах відіграють різноманітні фітомеліоративні лісові насадження. Відзначено, що під час створення лісових насаджень на верхній частині еродованих схилів необхідно надавати перевагу у складі насаджень сосни звичайної, у середній частині схилів лісостани необхідно створювати за участю сосни звичайної, дуба червоного та дуба звичайного, а в нижній - за незначної участі (до 10 - 15 %) смереки і модрини європейської та значною перевагою (40 - 50 %) дуба звичайного та інших листяних порід. З метою забезпечення раціонального розташування лісових насаджень в агроландшафтах та зменшення площі еродованих земель запропоновано провести поетапне зменшення площі сільськогосподарських земель за рахунок вилучення з сільськогосподарського використання 65 тис. га та низькопродуктивних і еродованих земель та провести їх залісення та залуження відповідно до розрахованої моделі.

Індекс рубрикатора НБУВ: П347.5

Рубрики:

Протиерозійні насадження

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П347.5

Рубрики:

Протиерозійні насадження

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано умови формування ерозійної небезпеки в регіоні досліджень. Досліджено вплив лісових насаджень різного віку, складу, розміщення на схилі на властивості лісових грунтів та їх протиерозійну стійкість. Виявлено низький рівень вмісту обмінних катіонів у грунтах, що свідчить про їх незадовільні водно-фізичні, фізико-хімічні властивості та про потенційну можливість розвитку ерозійних процесів. Встановлено, що лісові насадження з віком формують грунт з високими водостійкими властивостями за рахунок сформованої структури, підвищеного вмісту гумусових часток і наявності мікрокоренів, які пронизують і скріплюють грунт. З'ясовано вплив лісових екосистем на формування лісового середовища, зокрема, нагромадження лісової підстилки, зміни твердості та водопроникності грунту, поширення кореневих систем. Визначено лісівничо-таксаційні показники буково-ялицевих насаджень та особливості їх росту в контексті посилення їх захисних функцій. Досліджено особливості снігонакопичення, промерзання грунтів під пологом і на відкритих ділянках з метою визначення загального меліоративного впливу лісів у протидії формування поверхневого стоку. Надано рекомендації виробництву для підвищення протиерозійної стійкості лісових екосистем та посилення їх протиерозійних властивостей.

Вперше в Новгород-Сіверському Поліссі виявлено причини лінійної ерозії на землях гідрографічного фонду, пов'язані зі змінами напряму грунтоутворювальних процесів на вкритих лісовою рослинністю землях, залежно від розташування їх у структурі угідь, експозиції схилів, походження, повноти, рясності проективного покриття живим надгрунтовим покривом. Визначено дальність впливу лісомеліоративних насаджень на хімічні показники грунтів, обгрунтовано оптимальну площу міжсмугових полів. Встановлено кількісні показники площинної та лінійної ерозії на землях примережевого фонду й яружно-балкової мережі. Виявлено переваги та недоліки гідротехнічних споруд, які діють у складі протиерозійних комплексів.

Наведено результати досліджень грунтозахисної ефективності захисних лісонасаджень за умов Донбасу. Побудовано математичні моделі швидкості поглинання поверхневого стоку та відкладення змитого грунту в насадженнях різних категорій, породного складу та віку за різних параметрів стоку. Розглянуто особливості проектування захисних лісових насаджень за контурно-меліоративної та еколого-ландшафтної систем землеробства.

Приведены результаты исследований почвозащитной эффективности защитных лесонасаждений в условиях Донбасса. Построены математические модели скорости впитывания поверхностного стока и отложения смытой почвы в насаждениях разных категорий, породного состава и возраста при различных параметрах стока. Рассмотрены особенности проектирования защитных лесных насаждений при контурно-мелиоративной и эколого-ландшафтной системах земледелия.

Показано современное состояние защитных насаждений Крыма. Обоснованы пути повышения их устойчивости. Уточнена технология окультуривания эродированных горных склонов, яйл и каменистых земель под лесные насаждения. С учетом экспозиции и крутизны осваиваемого склона, мощности почвенного покрова, состояния выращиваемых лесных культур и т. д. разработаны новые технические и технологические решения, большинство из которых защищено авторскими свидетельствами и патентами на изобретение. Даны рекомендации производству по облесению малоценных бросовых площадей, вышедших из сельскохозяйственного пользования в последние два десятилетия, а также по выращиванию защитных насаждений.

Досліджено та проаналізовано існуючі захисні лісові насадженя яружно-балкових систем центральної частини Придніпровської височини. Вивчено результати попередніх дослідженнь меліоративних властивостей й особливостей росту насаджень, які запобігають змиванню та розмиванню грунту, сприяють припиненню утворення яруг і збалансовують яружно-балкові ландшафти. За результатами дослідження яружно-балкових дубових насаджень зазначеної височини обгрунтовано їх здатність протидіяти водній ерозії грунтів. Досліджено низку меліоративних властивостей захисних насаджень, зокрема: твердість і водопроникність грунту, лісову підстилку, протиерозійну роль кореневих систем, агрохімічні властивості грунту, розподіл снігу і запаси вологи в ньому, промерзання грунту. Виявлено особливості росту насаджень на еродованих землях. Встановлено, що захисні лісові насадження на яружно-балкових землях виконують свої функції та повністю акумулюють поверхневий стік і переводять його в грунтовий.

Досліджено меліоративні властивості протиерозійних насаджень на яружно-балкових системах Новгород-Сіверського Полісся. Проведено комплексні дослідження впливу протиерозійних насаджень різного породного складу на лісорослинні умови, визначено санітарний стан, особливості росту та продуктивність протиерозійних насаджень на яружно-балкових землях. Встановлено водно-фізичні, фізико-хімічні властивості грунтів, фракційний склад лісової підстилки. Виявлено, що у листяних і шпилькових протиерозійних насадженнях формується лісова підстилка відповідно сильної та середньої потужності. Збільшення запасів підстилки спостерігається у шпилькових і листяних насадженнях з 61,5 до 91,5 ц•га⁻¹. З'ясовано будову та поширення кореневих систем сосни звичайної, дуба звичайного, ялини європейської і берези повислої. Змодельовано динаміку росту протиерозійних насаджень за основними таксаційними показниками, визначено шляхи формування високопродуктивних і протиерозійно стійких насаджень на яружно-балкових системах Новгород-Сіверського Полісся.

Індекс рубрикатора НБУВ: П062.64 + П065.8 + П347.54

Рубрики:

Фітомеліорація (загальні роботи)

Освоєння непридатних земель. Рекультивація

Закріплення зсувів

Шифр НБУВ: РА450645 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено видове різноманіття й типологічну структуру лісів водозборів річок Сула, Псел, Ворскла й Сіверський Донець. Розраховано розподіл площі цих водозборів за категоріями земель, а насаджень - за віком, відносною повнотою та класами бонітету. Проаналізовано динаміку продуктивності дубових і соснових деревостанів і ступінь використання ними лісорослинного потенціалу в найбільш поширених типах лісу. Розроблено таблиці продуктивності модальних та еталонних дубових деревостанів природного й штучного походження та соснових деревостанів штучного походження, що ростуть на водозборах приток річок. Визначено зв'язок між складовими водного балансу та лісистістю водозборів річок Сула, Псел, Ворскла й Сіверський Донець, розраховано показники оптимальної водоохоронної лісистості цих водозборів. Запропоновано заходи щодо підвищення лісистості водозборів річок та поліпшення використання насадженнями лісорослинного потенціалу.