Наведено результати досліджень щодо теоретичних узагальнень та особливостей реакції радіального приросту сосни звичайної, сосни кримської та дуба звичайного на зміни клімату та антропогенні фактори в лісових екосистемах у різних природних зонах України. На підставі зразків із живих дерев розвинено нові регіональні деревно-кільцеві хронології для сосни звичайної та дуба звичайного у деревостанах Полісся та Лівобережного Лісостепу. Побудовано дві локальні деревно-кільцеві хронології для сосни кримської для деревостанів південного схилу Кримських гір. Теоретично і практично обґрунтовано і доведено ефективність поєднання дендрохронологічних, лісівничих, таксаційних та методів порівняльної екології, які дозволяють виявляти потенційну можливість адаптації деревних порід до зміни клімату, виявити особливості реакції радіального приросту сосни звичайної та дуба звичайного на зміни клімату в умовах антропогенного навантаження.

Індекс рубрикатора НБУВ: П362 + П382.11 + П382.17

Рубрики:

Лісова таксація

Дуби (Quercus spp.)

Граби (Campinus spp.)

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено агроекологічні властивості дубових полезахисних смуг в умовах Лівобережного Лісостепу України. Проаналізовано фактичну полезахисну лісистість Лівобережного Лісостепу, лісівничо-таксаційні особливості полезахисних лісових смуг і їх сучасний стан. Визначено й оцінено мікрокліматичні параметри дубових полезахисних смуг залежно від лісівничо-меліоративних властивостей насаджень. Досліджено стан підросту та підліску в насадженнях різної просторової структури, оцінено їх вплив на формування конструктивних особливостей полезахисних лісових смуг і їх меліоративну ефективність. Досліджено формування мікроклімату під наметом лісових смуг із різними просторовими параметрами та на приузлісних ділянках навітряного й завітряного боків. Вивчено видове різноманіття живого надґрунтового покриву полезахисних лісових насаджень у різних частинах смуги (у смузі та на приузлісних ділянках), а також формування ентомокомплексу в полезахисних лісових смугах. Науково обґрунтовано формування зони захисного впливу полезахисних насаджень відповідно до їх параметрів. Спираючись на проведені дослідження, обраховано оптимальну полезахисну лісистість для Лівобережного Лісостепу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.11-4 + П362

Рубрики:

Дуби (Quercus spp.)

Лісова таксація

Шифр НБУВ: РА448075 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено ріст деревостанів дуба звичайного вегетативного походження Правобережного та Лівобережного Лісостепу України та актуалізації біометричних показників, що характеризують їх продуктивність і прогноз росту. Зауважено, що дубові деревостани вегетативного походження відіграють важливу роль у природному формуванні екосистем Лісостепу України, на них припадає значна площа (близько 26 % загальної площі всіх дубових деревостанів), тому важливим є питання розроблення моделей актуалізації таксаційних показників таких насаджень. Для експериментальних досліджень було використано інформацію з повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект», що характеризує чисті та мішані деревостани дуба звичайного вегетативного та насіннєвого походження (станом на 01.01.2011 p.), та дані, отримані в результаті закладання тимчасових пробних площ. Запропоновано математичні моделі динаміки таких таксаційних показників, як середня висота, середній діаметр, видове число та запас на 1 га для модальних деревостанів дуба звичайного вегетативного походження Лісостепу України. Отримані математичні залежності було в подальшому використано для розроблення таблиць ходу росту модальних дубових деревостанів вегетативного походження. Для дослідження прогнозу росту математичному обробленню та моделюванню підлягали основні таксаційні показники: середня висота, середній діаметр, сума площ поперечних перерізів і запас на 1 га. Основні параметри математичних моделей для прогнозу таксаційних показників встановлювали за допомогою використання функції нелінійної регресії статистичного пакета прикладних програм IBM SPSS Statistics. Порівняння отриманих результатів проводили із застосовуванням графічного та аналітичного методів. Унаслідок моделювання отримано рівняння, які з достатньою точністю описують досліджувані співвідношення та прогнозують ріст за основними таксаційними показниками на різних вікових проміжках. Для застосування в лісовпорядкувальних і лісогосподарських підприємствах запропоновано динамічні бонітетні шкали, модальні таблиці ходу росту та нормативи для актуалізації бази даних «Лісовий фонд України» для модальних вегетативних мішаних деревостанів дуба звичайного лісостепової зони України.

Викладено результати дослідження особливостей росту, розвитку, відтворення та стійкості дубових деревостанів Правобережного Полісся України. Проаналізовано їх патологічний стан та біопродуктивність. Оцінено потенційні можливості насаджень з участю дуба звичайного щодо збереження й відновлення біорізноманіття фітоценозів та екологічних параметрів місцеоселень, розширення їх ресурсного потенціалу. Окреслено, за результатами досліджень, вектор розвитку лісового господарства у лісах регіону, який направлено на розширене використання дуба звичайного під час формування насаджень з урахуванням його потенційних лісівничо-екологічних та ресурсних можливостей.

Досліджено, узагальнено і змодельовано кількісні та якісні характеристики запасу дубових деревостанів, розроблено відповідні нормативи для потреб лісогосподарських підприємств. Експериментальну основу дослідження забезпечують дані обміру та оцінки якості модельних дерев, отримані на тимчасових пробних площах, закладених у дубових деревостанах регіону дослідження. Опрацьовано систему математичних моделей твірної стовбурів дуба, на основі яких розроблено об'ємні таблиці, входами в які слугує діаметр та висота. На основі розроблених математичних моделей розподілу стовбурової деревини на якісні категорії, а ділової – за класами діаметрів побудовано таблиці розмірно-якісної структури для таксації пристиглих, стиглих та перестиглих дубових деревостанів Придніпровського правобережного Лісостепу України. Особливістю розроблених нормативів є окрема таксація ділових і напівділових стовбурів та інформація про розподіл ділової деревини за класами діаметрів, які визначені європейськими стандартами на круглі лісоматеріали.

Наведено дані досліджень стану та продуктивності насаджень з участю дуба звичайного на землях Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства (ЖОКАП) "Житомироблагроліс". Вивчено типологічну структуру лісів, наведено характеристику лісорослинних умов на площах із насадженнями дуба звичайного. Встановлено переважаючі едатопи, які займають дубові деревостани, та проаналізовано фактичний і оптимальний розподіл насаджень різних деревних порід за умов, характерних для росту дуба звичайного на Поліссі. Проведено порівняльний аналіз вікової структури, продуктивності за класами бонітету та повнотою дубових насаджень Правобережного Полісся України, Центрального Полісся (землі лісогосподарського призначення) та ЖОКАП "Житомироблагроліс". Встановлено відмінності та подібності в рості насаджень з дубом звичайним у складі у лісах державного лісового фонду та інших лісокористувачів. Виявлено передумови та потенційні можливості розширення площ насаджень дуба звичайного у лісовому фонді дочірніх підприємств ЖОКАП "Житомироблагроліс".

Розглянуто особливості впливу екологічних чинників на репродуктивні процеси дуба звичайного (Quercus robur L.). Проведено аналіз створення та формування лісонасіннєвих плантацій дуба за умов Правобережного Лісостепу. Вивчено досвід закладання клонових та родинних плантацій. За результатами аналізу виявлено, що основними чинниками зниження насіннєвої продуктивності є асинхронність цвітіння внаслідок представництва різних фенологічних форм, а також недостатня освітленість дерев. На дослідних ділянках застосовано різні режими зрідження з метою збільшення освітленості для активізації репродуктивних процесів. За результатами просторового аналізу встановлено, що посилення інтенсивності зрідження й освітлення крон на клонових плантаціях дуба сприяє кращому їх цвітінню, збереженню зав'язей та підвищує рівень насіннєвої продуктивності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.923.22Fag*80 + П382.11-275

Рубрики:

Fagaceae Букові

Дуби (Quercus spp.)

Шифр НБУВ: РА440643 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета – виявити динаміку природного поновлення та формування природних сосново-дубових деревостанів у сугрудових умовах Львівського Розточчя за впливу різних способів поступових рубок. Методи – лісівничо-таксаційні – для закладання пробних площ, геоботанічні – вивчення видового складу надґрунтового вкриття; фітопатологічні – визначення фітохвороб; електрофізіологічні – вивчення життєвості дерев, дендрохронологічні – дослідження радіального приросту, мікрокліматичні – аналізу показників мікроклімату; агрохімічні – визначення фізико-хімічних властивостей ґрунту; математико-статистичні – для опрацювання експериментальних даних. Виявлено закономірності формування складу природних деревостанів у судібровах та особливості зміни фізико-хімічних властивостей ґрунту, нагромадження опаду і підстилки за проведення різних способів поступових рубок. Опрацьовано систему лісогосподарських заходів з відтворення та формування продуктивних, біотично стійких сосново-дубових деревостанів на засадах наближеного до природи лісівництва.

За дендрометричними і санітарними характеристиками та показниками декоративності з'ясовували сучасний стан вікових екземплярів дубу звичайного на території парку культури та відпочинку ім. Федора Мершавцева (м. Кривий Ріг). В межах території парку виявлено 64 екземпляри вікових дерев дубу звичайного. Вони згруповані у чотири локації: Фундатори Криворіжжя (чотири дерева), Криворізька діброва (46 дерев), Криворізький квартет (п'ять дерев), Гданцівські дуби (дев'ять дерев). Вікові дерева парку характеризуються: унікальними дендрометричними показниками висоти дерева (від 14 м до 38 м, в середньому 25 м) та діаметру стовбуру (від 37 см до 102 см, в середньому 62 см); задовільним санітарним станом та високою естетичністю; наявністю вікових (100 - 200 років) та багатовікових (200 - 1000 років) екземплярів (вік двох дерев перевищує 300 р., вік восьми дерев перевищує офіційний вік нашого міста - 245 р.). Рекомендовано створення ботанічної пам'ятки природи "Вікові дерева дубу звичайного парку імені Федора Мершавцева (м. Кривий Ріг)".

Оксид азоту (NO) є сигнальною молекулою, задіяною у формуванні адаптивних реакцій рослин на абіотичні і біотичні стресори. Проте вплив його донорів на стійкість деревних рослин до інфекцій залишається майже недослідженим. Вивчено вплив донора NO нітропрусиду натрію (НПН) на ростові показники і стійкість сіянців дуба звичайного (Quercus robur L.) до розвитку ураження борошнистою росою (збудники - Erysiphe (=Oidium, =Microsphaera) sps.) за умов лісового розсадника без штучного зволоження. Чотириразове обприскування сіянців розчинами НПН позитивно впливало на лінійний ріст рослину у висоту і діаметр кореневої шийки, формування листкової поверхні та накопичення біомаси. При цьому обробка НПН в концентраціях 0,5 і 2 мМ істотно зменшувала відносну кількість рослин, уражених борошнистою росою, та пригнічувала розвиток інфекції на листковій поверхні. У варіантах з обробкою НПН відзначалося підвищення вмісту хлорофілів у розрахунку на одну рослину та кількості каротиноїдів. Під впливом обприскування НПН у концентраціях 0,5, 2 і 5 мМ спостерігалося істотне (в 2 - 3 рази) підвищення вмісту антоціанів у листках у період, що передував помітному розвитку борошнистої роси. НПН позитивно впливав на масу сіянців та, окремо, пагонів і коренів (глибиною до 20 см). Зроблено висновок про перспективність використання обробки сіянців дуба НПН для підвищення їх стійкості до інфекцій і посилення росту на ранніх фазах розвитку.

Мета роботи - вивчити основні біометричні та біолого-екологічні характеристики представників роду Quercus L. у зелених насадженнях Кривого Рогу і дендрарії Криворізького ботанічного саду ПАН України (КБС). Вивчено сучасний стан видів роду Quercus, які використовують в озелененні Кривого Рогу, і в колекції дендрарію КБС. Для визначення віку дерев вимірювали діаметр стовбура на рівні 1,3 м та їх висоту. Життєздатність оцінювали за 8-бальною шкалою Л. С. Савельєвої (1975), посухостійкість - за 6-бальною шкалою С. С. П'ятницького (1961), зимостійкість - за 5-бальною шкалою Т. А. Добровольського (1961), інтенсивність цвітіння та плодоношення - за 6-бальною шкалою А. Г. Головача (1980). Більшість інтродукованих видів роду Quercus у колекції КБС досягають розмірів, які відповідають їх віку. У дерев виявлено найвищий бал життєвості (VII - VIII). У паркових насадженнях Кривого Рогу виявлено дерева Q. robur L. віком від 7 до 200 років. Переважають дерева віком 30 - 40 років, висота яких становить 15 - 18 м, діаметр стовбура - 25 - 40 см. Життєвий стан більшості рослин відповідав VII та VIII балам, у деяких - V - VI балів. Представники роду Quercus добре розвинені, регулярно цвітуть та плодоносять, не вражені шкідниками і хворобами, окрім менш стійкого виду Q. robur. Висновки: у насадженнях парків і скверів Кривого Рогу рід Quercus представлений трьома видами та одним культиваром, в колекції КБС - 10 видами і одним культиваром. Більшість рослин мають гарний життєвий стан та високу декоративність. Перспективними для регіональної культури за сукупністю еколого-біологічних властивостей є такі екзоти: Q. castaneifolia C. A. Mey., Q. imbricaria Stev., Q. macranthera Fisch, et. Mey., які пройшли багаторічне інтродукційне випробування в КБС.

Проаналізовано хід росту повних деревостанів дуба бореального у дібровах, судібровах і суборах у віковому діапазоні 10 - 100 років. Необхідність впровадження таблиць ходу росту вказаної породи обумовлено їх відсутністю у "Лісотаксаційному довіднику". Проведено порівняльний аналіз росту повних деревостанів дуба бореального з відповідними показниками повних деревостанів ясена звичайного. Доведено, що ріст деревостанів дуба бореального значно відрізняється від росту деревостанів ясена звичайного не тільки в однакових типах лісорослинних умов, але й одного бонітету. Впровадження відповідних таблиць усуває невідповідність у визначенні основних таксаційних показників, що спричинено застосуванням до насаджень дуба бореального таблиць ходу росту, розроблених для деревостанів ясена звичайного. Значна розбіжність за основними таксаційними показниками у рості цих порід полягає, насамперед, у значному заниженні їх запасів за оцінки із застосуванням таблиць ходу росту для деревостанів ясена звичайного, особливо у віці стиглості. Доведено необхідність впровадження таблиць ходу росту дуба бореального для точної і об'єктивної оцінки його деревостанів під час таксаційних та наукових досліджень росту цієї породи, оскільки рекомендовані для вказаних цілей таблиці ходу росту ясена звичайного не дають змогу отримати достовірні результати. Наголошено, що впровадження дуба бореального передусім необхідно для підвищення рівня продуктивності бідних за багатством лісових екосистем, залісення еродованих та малоцінних земель, формування нових стійких агроландшафтів, що забезпечить збільшення лісистості та формування збалансованої агросфери.

Виявлено особливості поширення й оцінено продуктивність природних дубових насаджень у південній частині Лівобережного Лісостепу. Здійснено комплексне оцінювання складових, які визначають успішність вирощування дубових лісів природного насіннєвого походження: частоти й інтенсивності плодоношення, впливу біотичних чинників пошкодження жолудів на їх проростання і стан сходів, особливостей формування природного поновлення дуба звичайного під наметом лісу та на лісокультурній площі. Оцінено в динаміці до 12-річного віку стан дуба звичайного, другорядних і супутніх порід у насадженнях, сформованих на зрубах із різними варіантами догляду. Розроблено рекомендації стосовно моніторингу періодичності плодоношення дуба звичайного, використання попереднього поновлення та технології доглядів за природним поновленням цієї породи.

Наведено перелік існуючих і втрачених вікових дубів (Quercus) Переяславщини з метою введення до наукового обігу інформації про них, як об'єктів природоохоронної та культурної спадщини, бо їх історія унікальна, пов'язана з визначними подіями, відомими особистостями та фактами, вони є реліктами давнього тракту, ландшафту прадавніх борів і дібров. Досліджувані вікові дуби розташовані як у межах м. Переяслава-Хмельницького (4 од.), так і лісових насадженнях району (14 од.) Для складання переліку цих об'єктів застосовано метод інвентаризації та комплексної оцінки стану. У ході дослідження зафіксовано 18 живих об'єктів дендрофлори, 5 мертвих дерев та одержано інформацію про деякі безповоротно втрачені дуби. Вік живих дерев визначено в межах 300 - 570 рр., їх стан незадовільний або критичний. Наголошено на необхідності охорони й подальшого заповідання реліктових дендронасаджень; представлено перспективи науково-дослідної та природоохоронної роботи по їх збереженню шляхом популяризації та рекламації через включення цих дерев до системи туристичних маршрутів у контексті етнокультурного ландшафту краю.

Исследовано плодоношение и формовое разнообразие желудей Q. robur в 7-ми заповедных территориях Донецкой области в насаждениях с обильной, хорошей и удовлетворительной урожайностью. Межурожайный период у дубрав региона составляли 2 - 3 года. Определена изменчивость морфологических параметров плодов и плюски Q. robur, которая колебалась в диапазоне 8 - 16 %. Масса плодов варьировала в пределах 30 - 45 %. В дубравах преобладали растения с типичной формой желудей и средней их крупностью. Выделены древостои, в которых доминировали растения с длинноплодной и широкоокруглой формой желудя. По фенологическим наблюдениям, дубравы исследуемого региона разделены на 2 группы: раннюю и позднюю. Отмечено, что ранняя форма Q. robur более приурочена к пойменным экотипам и имеет лучшие показатели массы желудей и урожайности.

Розглянуто сучасний стан дубових лісових насаджень Правобережного Лісостепу на прикладі Пархомівського лісництва Хмельницької обл. Проведено повіковий аналіз росту дубових насаджень за висотою і діаметром, а також порівняльний аналіз результатів із чинними нормативними таблицями. Здійснено розподіл площ насаджень дуба звичайного за його часткою у складі насаджень в державних підприємствах Хмельницької обл. Встановлено, що в Пархомівському лісництві кількість дерев дуба на одиницю площі є нижчою від оптимального рівня. Одержано емпіричні рівняння, що надають змогу оцінити розвиток дубових насаджень в Хмельницькій обл.

Виявлено особливості формування, росту та розвитку природних дубових деревостанів Лівобережного Лісостепу. Оцінено сучасний стан молодняків природного походження основних лісоутворювальних порід в дібровах. Уперше для регіону досліджень отримано нові дані кількісних та якісних показників попереднього, супутнього та наступного природного поновлення господарсько цінних порід у дубових лісах Лівобережного Лісостепу для сучасних умов. Оцінено стан природних молодняків основних лісоутворювальних порід у дібровах регіону; визначено площі корінних і похідних деревостанів у межах класів віку, що ростуть у найбільш поширеному типі лісу - свіжій кленово-липовій діброві. Визначено кількісні та якісні показники попереднього, супутнього та наступного природного поновлення господарсько цінних порід. Розроблено наукові рекомендації щодо перспективи використання природного поновлення господарсько цінних порід та відтворення природних дубових лісів. Визначено особливості формування підросту господарсько цінних деревних порід після проведення цілеспрямованих заходів, зокрема застосування різних способів лісовідновних рубок у комплексі із заходами зі сприяння природному поновленню.