Висвітлено біоекологічні властивості дуба звичайного і ясена звичайного як чинники їх біологічної стійкості. Особлива увага приділена категоріям лісокультурних площ, підгінним породам, походженню, схемам змішування та складу насаджень, а також мікроклімату, розвитку грунтових мікроорганізмів тощо в загальній системі вирощування високопродуктивних дубових деревостанів. Показано, що кліматичні умови рівнинної частини України при раціональних заходах по створенню та догляду за насадженнями дозволяють сформувати в свіжих дібровах не тільки біологічно стійкі деревостани, а й наблизити дуб звичайний і ясен звичайний до швидкоростучих порід.

Наведено результати вивчення дослідно-виробничих лісових культур, закладених у 1964 р. Підтверджується перспективність дубово-гледичієвих насаджень на південних чорноземах України. Для попередження пригнічуючого впливу гледичії на дуб у молодому віці необхідно своєчасне проведення лісівничого догляду.

Представлено особливості впливу різних деревних порід на грунтотвірні процеси і формування водно-фізичних властивостей грунту. Встановлено зв'язок зміни цих властивостей з кількістю поглинених ним водорозчинених речовин, зокрема, фенольних.

Наведено результати досліджень популяцій дуба на селекційних об'єктах та у звичайних насадженнях. Розглянуто популяційну і селекційну структури, проведено розподіл цих насаджень та плюсових дерев за феноформами, вивчено ріст напівсібсових нащадків плюсових дерев дуба. Подано порівняльну характеристику клонів дуба за формою листків, цвітінням і плодоношенням. Виявлено лінійний взаємозв'язок між фенодатами та сумою ефективних середньодобових температур.

Дисертацію присвячено біоекологічним властивостям дуба червоного (Quercus rubra L.) в різних лісорослинних умовах Київського Полісся, питанням його взаємодії з аборигенними дубом звичайним та сосною звичайною. Встановлено, що плодоношення інтродуцента має асинхронний характер. Введення дуба червоного в субори підвищує стійкість соснових лісів без втрати їх продуктивності.

Відображаються метеорологічні умови і фізико-хімічні властивості грунту районів місцезростання плюсових дерев і насіннєвої клонової плантації. Вивчені фази розвитку клонів, інтенсивність основних фізіологічних процесів, їх листя і розповсюдження дрібного коріння з глибиною, інтенсивність плодоношення, масу жолудів клонів різного походження, розміри сіянців у розсаднику і саджанців у випробних культурах. Визначені фактори, які впливають на плодоношення і появу водяних пагонів на стовбурах дуба на насінневій плантації. Запропоновані заходи, направлені на підвищення клонів і раціональне використання площі, відведеної під лісонасіннєві плантації.

Проаналізовано динаміку запасів дубових насаджень держлісфонду України. Обгрунтовано гостру необхідність переведення господарювання в дубових лісах на програмно-цільову основу з урахуванням типологічного районування та сучасних вимог лісогосподарського виробництва. На прикладі вологих грабово-соснових судібров наведено програми вирощування цільових деревостанів (критерій оптимальності - максимальний запас у віці головної рубки).

Проведено випробування в лісових розсадниках органо-мінерального добрива, запропонованого авторами. Добриво складається з твердого осаду міських стічних вод та цільових добавок: деревної тирси у співвідношенні з осадом 1:1 та фосфогіпсу в кількості 10-15% від загальної маси суміші. Одноразове внесення добрива сприяло поліпшенню агрохімічних властивостей та гумусового стану орного шару грунту протягом 6 років. Добриво виявило позитивний вплив на ріст та якість сіянців дуба звичайного і не погіршило санітарно-бактеріологічного стану грунту.

Наведено лісівничо-біологічні особливості створення, формування і вирощування чистих і змішаних деревостанів дуба червоного в умовах заходу України.

Викладено результати дослідження особливостей формування трав'янистої рослинності в культурах дуба звичайного різного віку. Встановлено, що вік насадження зумовлює видове різноманіття, рясність, проективне покриття, ценоморфну структуру трав'янистої рослинності.

Головною метою досліджень за умов вологої грабової діброви є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності та фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур за різним складом у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено таксаційну будову за діаметром 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Вираховано асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою дуба червоного 5 - 9 одиниць. Найпродуктивніші культури дуба червоного є складом 8Дч2Мд і 7Дч3Яс. Змодельовано зміну фітомаси за основними компонентами крони та стовбурів з часткою дуба червоного у культурах 5 - 9 одиниць. Внаслідок істотних відхилень у рості дуба червоного від дуба звичайного рекомендовано виділити дуб червоний в окрему господарську секцію.

Рассмотрено строение порослевых древостоев дуба пушистого. Значительное внимание уделено микроклимату в культурах и водному ружиму листьев дуба. Проанализировано влияние естественных и искусственных насаждений с участием дуба пушистого на почву, а также взаимодействие данной культуры с распространенными на юге древесными растениями. Детально описаны технология создания лесных культур с участием дуба пушистого, схемы смешения и размещения посадочных мест.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.11

Рубрики:

Дуби (Quercus spp.)

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.11-46 я77-2

Рубрики:

Дуби (Quercus spp.)

Шифр НБУВ: ВА599557 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено інформацію щодо територіального, вікового, лісівничо-таксаційного розподілу дубових лісів Лівобережного Лісостепу. Досліджено просторову, ценотичну та таксаційну структури дубових лісів різного віку та проведено порівняння з насадженнями інших регіонів зростання. Доведено високу стійкість дуба за оптимальних умов росту у стиглому віці. Описано особливості природного поновлення головної породи. Відзначено, що в багатьох випадках формуються молодняки з перевагою у складі ясена звичайного. Акцентовано увагу на шаблонному господарюванні, зокрема, на здійсненні суцільних рубок зі створенням чистих лісових культур, що не сприяє повній реалізації потенційних можливостей лісорослинних умов.

Проведено ботанічну ідентифікацію, уточнено наукову назву та ряд властивостей поширеного в лісовому господарстві інтродукованого з Америки дуба червоного. Проаналізовано рівень вологості клімату на території України та встановлено, що на Львівщині дуб червоний знаходиться в зоні оптимальної вологості клімату. Виділено ряд внутрішньовидових таксонів виду, вивчено їх господарське значення та рівень біологічної стійкості дуба червоного. Визначено шляхи її підвищення, а також алелопатичні особливості виду та його вплив на грунт. Показано лісивничі особливості росту чистих і мішаних деревостанів дуба червоного з основними лісотвірними породами та запропоновано науково обгрунтовані раціональні способи ведення лісового господарства в цих деревостанах.

Розглянуто типологічну структуру північно-степових бересто-пакленових дібров у зв'язку з геоморфологічною будовою схилів та географічними варіантами (районами) дібров. Для досліджених лісів визначено режими провідних екологічних факторів, які характеризують певні лісорослинні умови та пов'язані з визначеними лісотипологічними одиницями. Виявлені за фітоіндикаційними методами характеристики лісорослинних умов відповідають реальним, що визначаються за допомогою класичних методів дослідження екотопів. Охарактеризовано екологічну структуру живого надгрунтового покриву вищих рослин та підросту північно-степових дібров. Виділено угрупування сполучених видів та наведено їх фітоіндикаційну оцінку, відповідно до визначених лісотопологічних одиниць. Визначено види-індикатори для окремих типів лісорослинних умов та типів лісу, їх підтипів та варіантів. Виявлені фітоіндикатори та характеристики лісорослинних умов мають статистичну достовірність і можуть використовуватися у процесі лісотипологічних досліджень та планування лісівничих заходів у північно-степових дібровах.

На підставі результатів аналізу динаміки модальних дубових насаджень Лівобережного Лісостепу, встановлено, що ефективність використання лісорослинного потенціалу місцезростань модальними дубовими деревостанами є недостатньою. Зазначено, що природні поростеві насадження потребують переформування на більш продуктивні. Вивчено динаміку замкненості крон культур дуба різного віку та ефективність використання ними площі живлення. Досліджено динаміку світлового, температурного режимів, вологості повітря та грунту. Доведено, що вікова динаміка деревостану обумовлює зменшення освітленості під його наметом, зниження температури повітря та грунту, але за даних умов збільшується вологість повітря та верхнього шару грунту. Всебічно розглянуто видовий склад трав'янистої рослинності у культурах дуба різного віку та складу лісотвірних порід у сухій та свіжій кленово-липовій дібровах. Проаналізовано за допомогою фітоіндикаційних методів Д.М.Циганова особливості формування лісового середовища у культурах дуба. Вперше встановлено, що зі збільшенням віку насадження змінюються показники, які характеризують континентальність клімату, кріокліматичні умови, а також освітленість та вологість верхнього шару грунту.

  Скачати повний текст

На підставі даних повидільного банку "Лісовий фонд України" розроблено математичні моделі росту з врахуванням його типів, штучних модальних деревостанів дуба звичайного на Поділлі. Запропоновано математичні моделі оцінки запасів фракцій фітомаси дубняків Поділля на рівні окремого дерева і деревостану в цілому. Розроблено таблиці динаміки обсягів компонентів фітомаси та депонованого вуглецю штучних модальних дубових деревостанів Поділля. Оцінено загальні обсяги фітомаси штучних дубняків Поділля та депонованого в ній вуглецю. Досліджено зміни якісних показників деревини і кори стовбурів та гілок крони дерев дуба звичайного. Наведено методичні підходи та здійснено оцінку стоку та емісії вуглецю в регіоні досліджень на прикладі штучних дубняків.