Індекс рубрикатора НБУВ: П491.121.030.6,022

Шифр НБУВ: ДС47889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.121.030.6,022

Шифр НБУВ: ДС47889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.121.030.6(4УКР),022

Шифр НБУВ: ДС47539 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.121.030.6(4УКР),022

Шифр НБУВ: ДС47539 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.121.030.7(4УКР7),022

Шифр НБУВ: ДС40469 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.121.030.7(4УКР7),022

Шифр НБУВ: ДС40469 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.121.030.7(4УКР7),022

Шифр НБУВ: ДС40469 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.121.030.7(4УКР7),022

Шифр НБУВ: ДС40469 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено ряд досліджень, які дозволяють запропонувати наступні елементи інтенсивної технології вирощування озимої пшениці: протруювання насіння препаратом байтан; обприскування рослин у фазі 2-3 листків рогором, метафосом чи сумішшю одного з цих препаратів з фундозолом: обприскування рослин у фазі виходу їх в трубку байлетоном, тілтом чи фундозолом в чистому вигляді чи в суміші з ССС. При цьому, в залежності від погодних умов та фітосанітарного стану посівів, може застосовуватись один, два чи всі три агрозаходи на одному й тому ж посіві.

Досліджено динаміку чисельності шкідників озимої пшениці та їх ентомофагів на різних полях сівозміни за умов Передгірського Криму. Визначена роль впливу антропічного фактора на регулювання чисельності фітофагів озимої пшениці та їх ентомофагів. Запропонована система захисту озимої пшениці від шкідників із врахуванням природних регулюючих факторів агроценозу.

Досліджували вплив фторованих холінпохідних, етиленпродуцентів іфонію та іфонілію на ріст підземної та надземної частин різних рослин, врожай зерна озимої пшениці, а також фунгібактерицидні властивості цих препаратів у культурах патогенів. Виявлено, що іфоній та іфонілій гальмують лінійний ріст надземних органів, причому їх інгібіторна дія вища за таку хлорхолінхлориду (ХХХ) відповідних концентрацій на 1-2 порядки. Показано, що при обприскуванні озимої пшениці на початку фази виходу в трубку іфонієм або іфонілієм в дозах 100-200 г/га врожайність зерна підвищується на 4,2-6,8 ц/га. Зареєстровано чіткі фунгістатичні й фунгітоксичні та слабкі бактерицидні властивості препаратів. З урахуванням низької токсичності і ефективності малих доз використання припускається, що при заміні ХХХ і фунгіцидів на етиленпродуцент описаного типу можна досягти підвищення економічності і пестицидного розвантаження технології вирощування озимої пшениці.

Вперше вивчено динаміку чисельності шкідників озимої пшениці та їх ентомофагів на різних полях сівозміни в умовах Передгірського Криму. Визначено роль впливу антропічного фактору на регулювання чисельності фітофагів озимої пшениці та їх ентомофагів. Запропоновано систему захисту озимої пшениці від шкідників з врахуванням природних регулюючих факторів агроценозу.

Встановлено, що застосування біопрепаратів у поєднанні зі зменшеними дозами пестицидів для обробки посівів озимої пшениці Миронівська 61 підвищує їх ефективність щодо збільшення врожайності, зниження ураженості рослин і насіння хворобами, поліпшення якості продукції порівняно з роздільним їх використанням.

Встановлено, що обробка рослин озимої пшениці мінералізованою (пластовою) водою, в дозі 450 л/га, у період вегетації, знижує ураженість посівів борошнистою росою на 74,5-76 %.

За допомогою методу індукованої флюоресценції хлорофілу досліджено вплив вірусної інфекції на стан фотосинтетичного апарату рослин пшениці, зокрема на фотосистему 2. Описано зв'язок між параметрами індукованої флюоресценції хлорофілу та концентрацією вірусу в клітині.

Наведено результати дослідів із сортом озимої пшениці Харківська 11 в 1987 - 1990 рр. з вивчення впливу доз і способів внесення азотних добрив і пестицидів на якість зерна. Найвища якість формується під впливом весняно-літніх азотних підживлень. Особливо відчутний ефект протягом років з несприятливими погодними умовами в період наливу та достигання зерна. Найпомітнішим є вплив підживлень на вміст клейковини. Пестициди в рекомендованих дозах не спричиняють погіршення якості зерна.

Дисертацію присвячено питанням удосконалення системи захисту посівів озимої пшениці від хвороб, фітофагів і бур'янів в умовах Правобережного Лісостепу і Полісся України. Наведено порівняльне вивчення ефективності та результати визначення економічно вигідних норм витрати: протруйників максим 025 (флудіоксоніл), 2,5% т.к.с. та дивіденд 030 (дифеноконазол), 3% т.к.с, фунгіциду тілту-преміум (пропіконазол), 37,5% з.п., суміші фунгіцидів альто (ципроконазол), 40% з тілтом (пропіконазол), 25% к.е, протруйника-інсектициду промет (фуратіокарб), 40% мк.с., та гербіциду сатісу (триазулфурон, 6% + флуороглікофен-етил, 12%), 18% з.п. Досліджено дію препаратів на розвиток хвороб, розмноження шкідників, забур'яненість посівів, ріст, розвиток та біохімічні процеси в рослинах, урожай та якість зерна озимої пшениці, а також економічну ефективність.

Проаналізовано вплив погодних умов та ефективність різних агротехнічних заходів на динаміку чисельності популяції черепашки та її шкодочинність. Обгрунтовано доцільність використання сумішей інсектицидів із хімічними речовинами різного призначення. Матеріали про сезонну динаміку чисельної шкідливості черепашки та ефективність пестицидів, їх сумішей у поєднанні з агротехнічними заходами стали основою для поліпшення системи захисту посівів пшениці, спрямованої на збереження урожаю та його якості.

Дисертацію присвячено вивченню масових розмножень комах-шкідників озимої та ярої пшениці на Полтавщині протягом 110 років. Розглянуто основні етапи становлення та розвитку ентомологічних досліджень на Полтавщині в кінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано закономірності зміни фауністичного складу основних шкідників пшеничних агроценозів, їх динаміку чисельності та шкодочинності. Встановлено: цей процес має циклічний характер у просторі та часі. З'ясовано, що їх багаторічна чисельність змінюється синхронно зі змінами погодно-кліматичних факторів, відповідно до різких змін сонячної активності як глобального чинника. На основі теорії циклічності динаміки популяцій і міжсистемного методу розроблено алгоритми багаторічного прогнозу масової появи основних шкідників пшениці на Полтавщині.

Досліджено розвиток та типи кореневих гнилей озимої пшениці після застосування гербіцидів. Визначено структуру комплексу грибів - збудників хвороби. Доведено вплив гербіцидів на динаміку чисельності різних груп мікроорганізмів та на деякі види грунтової мікрофлори. Виявлено фунгітоксичну дію окремих гербіцидів на збудників кореневої гнилі у чистій культурі. Оцінено біологічну ефективність гербіцидів проти двосім'ядольних бур'янів у посівах озимої пшениці.