Індекс рубрикатора НБУВ: П255.1-468 + П491.551.08

Рубрики:

Яблуня

Шифр НБУВ: РА450790 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мікроорганізми-антагоністи, продукуючи бактерицидні та фунгіцидні речовини, розповсюджуються у просторі та займають різні екологічні ніші. Антагоністичну дію мікроорганізми можуть поєднувати з низкою інших властивостей, які можуть бути використані людиною для своїх цілей. Мікроорганізми - агенти біопрепаратів часто володіють поліфункціональністю дії на компоненти агроекосистеми, яка за впливу різних чинників навколишнього середовища, здатна мати позитивні і негативні наслідки. Мета роботи - вивчити вплив нових високоактивних ентомопатогенних штамів Bacillus thuringiensis на нецільові об'єкти - компоненти біоценозу яблуневого саду. При розробленні технології біоконтроля чисельності шкідливих комах яблуні з використанням В. thuringiensis виявили додатковий позитивний захисний ефект - зниження чисельності збудників грибних хвороб на поверхні листків. Оброблення листків яблуні рідкою культурою штаму В. thuringiensis 0376 через 72 год після нанесення знижувало чисельність збудника парші Fusicladium dendriticum у 7 разів, а збудника моніліозу Monilia fructigena - у 9 разів. Штам В. thuringiensis 0371 проявив найбільш високий рівень антагонізму, адже in vitro повністю пригнічував ріст і розвиток мікроміцетів на поверхні поживного середовища. На листковій поверхні застосування культури штаму 0371 знижувало чисельність Fusicladium dendriticum на 92 %, a Monilia fructigena - на 86 % через 72 год після оброблення. У польовому досліді при обробці яблунь культурою цього штаму на 7,1 % знижувався розвиток парші. Штам В. thuringiensis 787 не виявив антагонізму щодо фітопатогенних мікроміцетів при культивуванні на поживному середовищі, що може пояснюватись його нездатністю продукувати водорозчинний екзотоксин, на відміну від штамів В. thuringiensis, що є антагоністами збудників парші та моноліозу яблуні. Штам В. thuringiensis 0371 потребує подальшого дослідження і розробки його препаративних форм, адже є найбільш перспективним для створення комплексного біопрепарату з інсектофунгіцидними властивостями для застосування в екологічно безпечних агротехнологіях.

Досліджено вплив біопрепаратів інсектицидної дії на основі штамів Bacillus thuringiensis та хімічного інсектициду Конфідор Екстра на ферментативну активність листя яблуні. Встановлено, що біопрепарати позитивно впливають на ферментативну активність, а отже й на фізіологічний стан рослин завдяки зміцненню її антиоксидантної системи та фітоімунітету. Обробка яблунь Конфідором Екстра не мала істотного впливу на пероксидазну та поліфенолоксидазну активність, а її показники були на рівні контролю.

Досліджено ефективність біоінсектицидів на основі нових штамів B. thuringiensis 0371, 0376, 0408, 787 щодо життєздатності листогризучих шкідників яблуневого саду: чохликову мінуючу міль (Coleophora hemerobiella L.), верхньобокову мінуючу міль (Lithocolletis corylifoliella L.), нижньобокову мінуючу міль (Lithocolletis pyrifoliella L.) та брунькову листокрутку (Tmetocera ocellana L.). Встановлено, що найвищу ентомопатогенну активність проявляв штам 0371, який в своїх метаболітах виділяв неспецифічний для лускокрилих водорозчинний екзотоксин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.55

Рубрики:

Захист насіннячкових плодових

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше визначено ступінь адаптивносгі нових імунних до парші сортів яблуні за умов різних грунтово-кліматичних регіонів Лісостепу України. Виявлено зони, найбільш придатні для виробництва яблук цих сортів, де останні найефективніше реалізують свій потенціал за основними господарсько-цінними ознаками. Вперше досліджено зміни функціонального стану дерев імунних до парші сортів протягом року залежно від погодних умов. Виділено сорти, найбільш пристосовані до ритму температурних коливань. Виявлено сорти, які характеризуються високою перехресною плодючістю, та ті, що можна використовувати як універсальні запилювачі в насадженнях імунних до парші сортів.

Уточнено видовий склад і сезонну динаміку чисельності садових довгоносиків - шкідників яблуні різних років посадки у східному Лісостепу України. Вперше для регіону визначено екологічні особливості яблуневого квіткоїда, встановлено комплекс його ентомофагів та удосконалено окремі елементи інтегрованого захисту яблуні. Визначено щільність яблуневого квіткоїда під час літньої діапаузи та зимівлі під відмерлою корою на стовбурі, скелетній гілці та в поверхневому шарі грунту, а також у межах однієї яблуні на наступний рік. Встановлено співвідношення молодих жуків яблуневого квіткоїда та ентомофагів за родинами та видами у пошкоджених бутонах яблунь різних строків дозрівання.

Узагальнено та поглиблено теоретичні основи формування та розвитку ентомоакарокомплексу у різновікових яблуневих садах Криму. Доведено, що формування його видового складу обумовлено екологічними особливостями агроекосистеми, наявністю різних екологічних ніш, які сприяють перебуванню, живленню та розмноженню комах і кліщів. Запропоновано модель формування ентомоакарокомплексу яблуневого саду, в якій виделено основні групи екологічних ніш, пов'язаний з ними ентомоакарокомплекс і природні й антропічні чинники. Виділено етапи формування видового різноманіття ентомоакарокомплексу яблуневих садів, пов'язані з основними періодами онтогенезу яблуні. Досліджено ентомоакарокомплекс яблуневих садів Криму та виявлено 62 види, з яких 37 видів - фітофаги, а 25 видів - ентомоакарофаги. Виявлено домінуючий еколого-економічний комплекс фітофагів, уточнено особливості біології та багаторічної сезонної динаміки чисельності шкідників. Оцінено ефективність сучасного асортименту перспективних інсектицидів та обгрунтовано їх раціональне використання в системі захисту яблуні. Обгрунтовано та вдосконалено систему захисту яблунь в Криму, що адаптована до насаджень різного віку та типу вирощування.

Встановлено, що у Центральному Лісостепу України серед 61-го фітофага в розсадниках яблуні найнебезпечнішими шкідниками є личинки західного травневого хруща й імаго кравчика-головача, чисельність яких щорічно в 5 - 12 та 1,1 - 1,5 раза відповідно перевищує економічний поріг шкідливості, загибель рослин від яких у шкілці сіянців складає 18 - 32 %, а вихід стандартних саджанців зменшується на 43 - 67 %. Уточнено їх біологічні особливості. Встановлено, що максимальна чисельність личинок хруща в грунті знаходиться на глибині 5 - 25 см впродовж другої половини травня - першої половини червня, а максимальна чисельність імаго кравчика-головача після виходу з нірок після зимівлі. Масова міграція, процес парування та заготівлі харчової бази для майбутніх личинок шкідника спостерігається впродовж третьої декади квітня - третьої декади травня, що є найбільш критичним періодом для застосування пестицидів. Розроблено схему хімічного захисту рослин яблуні від цих шкідників на всіх етапах їх вирощування в розсаднику. Рекомендовано в полі чистого пару розсадника весняне внесення препарату Форс 1,5 G, г.

Вперше за лабораторних, польових і виробничих умов вивчено вплив статевого феромону Стирруп М ( на основі фарнезолу) в комбінації з акарицидами на швидкість росту популяцій двох видів павутинних кліщів - глодового та червоного плодового, які завдають істотної шкоди яблуневим садам Криму. Виявлено скорочення термінів яйцекладки на 5 - 8 днів і кількості відкладених самкою яєць, збільшення тривалості розвитку передімагінальних стадій на 2 - 5 днів, зменшення кількості особин у потомстві в 2 - 2,5 раза. Встановлено зміщення співвідношення за статтю у бік триразового перевищення чисельності самців. Виявлено негативний вплив комбінацій акарицидів з атрактантом на статеву активність самців глодового та червоного плодового кліщів. Надано оцінку феромону Стирруп М як кормовому атрактанту ентомоакарифагів. З'ясовано його вплив на зростання чисельності хижих кліщів з родини Phytoseiidae і Stigmaeidae, щільність популяції яких збільшувалася в 2 -11 раза у порівнянні з варіантами застосування акарицидів і втричі у порівнянні з контролем. Виявлено кайромонні властивості феромону відносно двох видів золотоочки та жука стеторуса, чисельність яких у разі застосування атрактанту збільшується в 2 - 9 разів. За лабораторних умов експериментально встановлено овіцидну та ларвицидну дію гормональних препаратів Андалін, АЮГ - Т - 57 і АЮГ - Т - Д, що викликають 100 % загибель свіжовідкладених яєць і личинок. Визначено основні життєві показники та розраховано біотичний потенціал досліджуваних видів кліщів-фітофагів.

Наведено результати досліджень токсичної дії газоподібного фосфіну, фтористого сульфурилу проти шкідників свіжих фруктів (американського білого метелика, сливової плодожерки - аналог персикової плодожерки та вишневої мухи - аналог середземноморської плодової мухи). Встановлено летальні норми фумігантів проти шкідників на різних стадіях розвитку. Обгрунтовано залежність токсичної дії газоподібного фосфіну, фтористого сульфурилу від їх концентрацій, експозицій і температурного режиму. Надано оцінку ефективності застосування сумішей газів (фосфіну з фтористим сульфурилом і фосфіну з вуглекислим газом) у знезараженні свіжих фруктів. Вивчено вплив фумігації досліджуваними фумігантами на якість плодової продукції. Розроблено режими фумігації фосфіном газоподібним для знезараження плодової продукції, які забезпечують високу ефективність від шкідників за різних температур (в тому числі і за низьких).

Уточнено видовий склад садових довгоносиків і трубковертів. Узагальнено матеріали щодо біології, екології, сезонної динаміки та шкідливості яблуневого квіткоїда залежно від строків дозрівання плодів яблунь. Встановлено, що максимальна чисельність квіткоїда до цвітіння спостерігається від фенофази розпускання бруньок до відокремлення бутонів. Визначено видовий склад паразитоїдів личинок і лялечок квіткоїда у пошкоджених бутонах і значення ентомофагів у динаміці чисельності шкідника. Вдосконалено елементи заходів захисту яблуневого саду від шкідників за рахунок перенесення обприскування інсектицидами з фенофази рожевого бутона на більш ранню фенофазу відокремлення бутонів.

Проведено діагностику вірусів груші у трьох регіонах України. За допомогою методу ELISA (enzyme-linked immunosorbent assay) визначено рівні інфікованості насаджень груші вірусами хлоротичної плямистості листя яблуні, борознистості листя яблуні, ямкуватості деревини яблуні та вірусу мозаїки яблуні. Тестування показало, що загальний рівень інфікування цими чотирма вірусами становить 18,8 %. Виділено вихідні безвірусні клони сортів та підщеп груші.

Уточнено видовий склад листовійок - філофагів в яблуневих садах Передгірного Криму. Досліджено фенологічні особливості основних видів листовійок залежно від гідротермічних умов. Вивчено видовий склад паразитів, хижаків і патогенів листовійок і роль у регулюванні їх щільності в яблуневих насадженнях. Визначено ступінь впливу хімічних і біологічних препаратів на природні популяції ентомофагів. Вивчено початкову та залишкову токсичність сучасних інсектицидів на трихограму. Визначено ефективність сучасних інсектицидів у різні фенофази яблуні та механічних прийомів проти листовійок-філофагів. Проведено оцінювання економічної ефективності заходів захисту яблуні від комплексу листовійок - філофагів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Викладено матерiали щодо вивчення видового складу членистоногих шкiдникiв яблунi в розсадниках Центрального Лiсостепу України. Видiлено найбiльш шкiдливi види та їх зоофаги під час вирощування прищепно-пiдщепного та садивного матерiалiв.

Здійснено аналітичний огляд історії вивчення парші яблуні. Описано біологію патогенезу, особливості прояву та розвитку хвороби залежно від екологічних умов та певних прийомів агротехніки, основні складові інтегрованого захисту насаджень, роль прогнозу в оцінці епіфітетійної ситуації, а також методи та технічні засоби його забезпечення. Проаналізовано наслідки вивчення ефективності фунгіцидів за різних систем і способів застосування, критерії оцінки шкідливості хвороби, проблеми фунгіцидної резистентності збудника парші, методи її визначення, шляхи запобігання та подолання. Значну увагу приділено розробці біологічного методу захисту насаджень на підставі результатів вивчення антагоністичної активності епіфітних мікроорганізмів філоплани яблуні проти збудника парші.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.552

Рубрики:

Захист груші

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше за умов передгірного Криму проведено дослідження шкідників груші у садах різного типу. Встановлено біологічні особливості найшкідливіших видів фітофагів груші, сезонну динаміку їх чисельності, харчову спеціалізацію та причини масового розмноження. Виявлено 84 види шкідливих членистоногих, визначено ресурси корисних зоофагів і встановлено їх регулювальну роль у процесі обмеження чисельності найбільш небезпечних шкідників у різних грушевих насадженнях. Наведено оцінку сучасних елементів інтегрованої системи захису груші. Обгрунтовано доцільність застосування інсегару проти яблуневої та грушевої плодожерок, ДНОКу проти яєць та мітаку проти личинок звичайної грушевої листоблішки; золону, БІ-58 нового та базудину проти імаго грушевого плодового пильщика; Б1-58 нового та золону у боротьбі з грушевим клопом. Встановлено, що чистий прибуток за вживання сучасних засобів захисту груші від шкідників складає 5 060 грн., а рівень рентабельності - 150, 77 %.