Наведено результати виконаного вперше в Україні вивчення епіфітної мікобіоти на плодах яблуні, вирощених у різних зонах, та поширення серед неї збудників гнилі в період зберігання. Виявлено збільшення ступеня заселення плодів грибами протягом вегетації в міру їх достигання, а також зміни у видовому складі цих мікроорганізмів. За вегетаційні періоди 1996, 1997 рр. на поверхні плодів досліджуваних сортів відмічено 27 родів 98 видів і чотири різновиди грибів. Встановлено істотну різницю в мікобіотах як між різними сортами в одній і тій же зоні вирощування, так і однаковими сортами з різних зон. Визначено та наведено назви видів, здатних уражувати плоди під час зберігання.

Вивчено можливість обмеження обсягу застосування хімічних засобів і часткового збереження корисної природної фауни в насадженнях яблуні. Головний напрям зниження пестицидного навантаження - використання мікробіологічних препаратів проти листогризучих лускокрилих шкідників та яблуневої плодожерки, застосування регуляторів росту і розвитку комах - інсегару й матчу, впровадження імунних проти парші сортів і гібридних форм, виключення обприскувань проти різних шкідників після цвітіння в травні й проти яблуневої плодожерки першого покоління в червні.

Наведено результати вивчення складу комплексів мікроміцетів, виділених з уражених тканин плодів яблуні сортів Кальвіль сніговий і Спартан, вирощених у різних зонах. Проаналізовано зміни в складі цих комплексів у період зберігання. Визначено та наведено назви первинних та вторинних збудників гнилі, виявлених на плодах під час зберігання. Встановлено величину втрат продукції від ураження плодів грибними гнилями.

Вивчено біологічну ефективність двох інсектицидів проти домінуючих видів шкідників у маточно-живцевих насадженнях середнього Придніпров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.552

Рубрики:

Захист груші

Шифр НБУВ: Ж29032 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено просторовий розподіл плодових кліщів, верхньобічної плодової та яблуневої нижньобічної мінуючих молей в агроценозі яблуневих садів східного Степу України. На підставі експериментальних даних побудовано комп'ютерні топографічні тривимірні моделі щільності комах.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.551 + П478.139

Рубрики:

Захист яблуні

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Шифр НБУВ: Ж29032 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено матерiали щодо вивчення видового складу членистоногих шкiдникiв яблунi в розсадниках Центрального Лiсостепу України. Видiлено найбiльш шкiдливi види та їх зоофаги під час вирощування прищепно-пiдщепного та садивного матерiалiв.

Здійснено аналітичний огляд історії вивчення парші яблуні. Описано біологію патогенезу, особливості прояву та розвитку хвороби залежно від екологічних умов та певних прийомів агротехніки, основні складові інтегрованого захисту насаджень, роль прогнозу в оцінці епіфітетійної ситуації, а також методи та технічні засоби його забезпечення. Проаналізовано наслідки вивчення ефективності фунгіцидів за різних систем і способів застосування, критерії оцінки шкідливості хвороби, проблеми фунгіцидної резистентності збудника парші, методи її визначення, шляхи запобігання та подолання. Значну увагу приділено розробці біологічного методу захисту насаджень на підставі результатів вивчення антагоністичної активності епіфітних мікроорганізмів філоплани яблуні проти збудника парші.

На підставі системного підходу обгрунтовано закономірності багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки у зв'язку та взаємодії з циклами сонячної активності. Визначено сонячну обумовленість низки метеорологічних і біологічних чинників (суми ефективних температур та гідротермічного коефіцієнта за вегетаційний період, урожайності груші). Вперше виявлено сонячну обумовленість багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки, яка значною мірою пошкоджує найбільш цінні плоди периферійної частини крони. Розглянуто особливості шкодочинності грушевої плодожерки з урахуванням кількісних та якісних втрат урожаю. Вперше одержано порівняльні дані про біохімічний склад та масу непошкоджених і пошкоджених грушевою плодожеркою плодів на периферійній частині крони. Проведено моделювання шкодочинності грушевої плодожерки з використанням сучасних методів екстраполяційної прогностики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано видовий склад шкідників яблуневих присадибних насаджень та особливості біології основних видів, вивчено роль багатоїдних і спеціалізованих ентомофагів у регулюванні чисельності фітофагів, вплив сучасних інсектицидів, мікробіологічних препаратів і рослинних екстрактів на ентомокомплекс агроценозу присадибних насаджень яблуні та формування врожаю. На підставі даних досліджень обгрунтовано систему захисту присадибних яблуневих садів від шкідників.

Наведено результати досліджень особливостей становлення фауни садових листокруток і мінуючих молей у різних агроценозах яблуневого саду, закономірності динаміки чисельності домінуючих видів шкідників та факторів, що їх обумовлюють. Визначено видовий склад листокруток та мінуючих молей, еколого-біологічні особливості основних видів шкідників за умов південної частини Правобережного Лісостепу України. Встановлено ефективність різних захисних заходів. Одержано дані щодо формування фауни зоофагів. Розроблено заходи щодо сприяння корисної ефективності ентомофагів.

Проведено історико-статистичний аналіз закономірностей масових розмножень яблуневої плодожерки у східному Лісостепу України та інших регіонах. Обгрунтовано зв'язок масового розмноження яблуневої плодожерки з космічними та кліматичними чинниками. Вивчено фенологію та динаміку чисельності даного шкідника на стаціонарних ділянках Харківського пункту сигналізації та прогнозів залежно від метеорологічних чинників. Розроблено регіональний багаторічний прогноз масового розмноження яблуневої плодожерки.

  Скачати повний текст

Вивчено і уточнено розповсюдження в Україні основних видів тетраніхових кліщів і визначено їх видову і стадійну чутливість до акарицидів. Відмічено тенденцію до виникнення групової і перехрестної стійкості кліщів до токсичної дії різних хімічних сполук. Встановлено, що зменшення обсягів застосування фосфорорганічних препаратів призводить до реверсії чутливості резистентних популяцій кліщів. Обгрунтовано тактику застосування акарицидів проти червоного плодового, звичайного павутинного і глодового кліщів, що дозволяє попередити формування резистентності. Рекомендовано перспективні акарициди та визначено оптимальні фенологічні строки їх застосування з урахуванням найбільш чутливого до акарицидів стадійного складу популяцій.

  Скачати повний текст

Вперше за умов передгірного Криму проведено дослідження шкідників груші у садах різного типу. Встановлено біологічні особливості найшкідливіших видів фітофагів груші, сезонну динаміку їх чисельності, харчову спеціалізацію та причини масового розмноження. Виявлено 84 види шкідливих членистоногих, визначено ресурси корисних зоофагів і встановлено їх регулювальну роль у процесі обмеження чисельності найбільш небезпечних шкідників у різних грушевих насадженнях. Наведено оцінку сучасних елементів інтегрованої системи захису груші. Обгрунтовано доцільність застосування інсегару проти яблуневої та грушевої плодожерок, ДНОКу проти яєць та мітаку проти личинок звичайної грушевої листоблішки; золону, БІ-58 нового та базудину проти імаго грушевого плодового пильщика; Б1-58 нового та золону у боротьбі з грушевим клопом. Встановлено, що чистий прибуток за вживання сучасних засобів захисту груші від шкідників складає 5 060 грн., а рівень рентабельності - 150, 77 %.