За результатами досліджень виявлено видовий склад шкідників сливових насаджень, вивчено їх біологію, фенологію та залежність особливостей розвитку від умов зовнішнього середовища. Установлено, що більш поширеним і шкодочинним є чорний сливовий пильщик, який зустрічається майже в усіх сливових садах і щорічно пошкоджує більше 80 % урожаю, а сливова товстоніжка та плодожерка - менш шкідливими. З'ясовано, що розвиток шкідників протягом вегетації значною мірою залежить від умов зовнішнього середовища, особливо рівня температури й опадів. Відзначено значний вплив різких коливань добових температур на інтенсивність льоту імаго, відкладання яєць пильщиком і товстоніжкою. Виявлено залежність розвитку, чисельності та шкодочинності чорного сливового пильщика від збігу з фенологією кормової рослини. Показано можливість використання кольорових клейових карток для визначення початку льоту імаго. Досліджено роль пошкоджень сливовою товстоніжкою та плодожеркою щодо біохімічного складу плодів сливи. Установлено комплексний поріг шкодочинності, що дає змогу визначати та прогнозувати втрати врожаю. Визначено оптимальні терміни проведення захисних заходів проти чорного сливового пильщика. Вивчено ефективність біологічних препаратів з метою знешкодження досліджених шкідників.

Оцінено парну асоціацію та тенденції до співіснування між домінуючими вірусами в колекційних насадженнях сливи. Оцінено рівень селективності вірусу шарки сливи до найбільш поширених сортів сливи.

Досліджено можливість істотного зменшення шкодочинності чорного сливового пильщика Hoplocampa minuta Christ. та сливової плодожерки Grapholitha funebrana Tr. за допомогою мікробних препаратів бітоксибациліну, лепідоциду, гаупсину й актофіту. Розроблено регламенти їх застосування. Оцінено біохімічний склад плодів сливи й економічну ефективність захисної схеми Лепідоцид + ризоплан.

Исследована возможность существенного уменьшения вредоносности черного сливового пилильщика Hoplocampa minuta Christ. и сливовой плодожорки Grapholitha funebrana Tr. с помощью микробных препаратов битоксибацилина, лепидоцида, гаупсина и актофита. Разработаны регламенты их применения. Оценен биохимический состав плодов сливы и экономическая эффективность защитной схемы Лепидоцид + ризоплан.