Індекс рубрикатора НБУВ: П60-273.95 + П836.325

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.435-911(4Укр-4Рів) + П60-273.95(4Укр-4Рів)

Рубрики:

Ендемічний зоб тварин. Йодна недостатність

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше досліджено взаємозалежність між вмістом йоду та селену у кормах і певними біохімічними показниками (вмістом йоду і селену, концентрацією тиреоїдних гормонів, активністю глутатіонпероксидази, вмістом продуктів перекисного окиснення ліпідів: білків і ліпідів) у крові великої рогатої худоби (ВРХ) в окремих районах ландшафтних зон західного регіону України - Карпат, Прикарпаття, Лісостепу. На підставі одержаних результатів зроблено висновок про нестачу досліджуваних мікроелементів та значні коливання концентрації йоду в кормах ВРХ у певних районах Прикарпаття, а також про взаємозв'язок між вмістом цих мікроелементів та концентрацією тироксину й активністю глутатіонпероксидази у крові ВРХ, виявлено значні відмінності у відношенні тироксин/трийодтиронін, які не обумовлені вмістом йоду та селену у кормах. Установлено, що перинатальне введення великій рогатій худобі селену у формі селеніту натрію спричинює підвищення його концентрації, а також концентрації трийодтироніну у сироватці крові та посилення активності глутатіонпероксидази в еритроцитах. З'ясовано, що введення селену досліджуваним тваринам призводить до зниження концентрації гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду, до змін у складі білків і ліпідів у крові.

Уперше в Україні проведено комплексні дослідження будови гіпофіза, наднирникових залоз яєчників у великої рогатої худоби (ВРХ), вирощеної на території III зони радіоактивного забруднення з застосуванням гістологічних, гістохімічних та морфометричних методик. Установлено, що малоінтенсивне іонізувальне опромінення спричинює зміни у мікроструктурі, а також абсолютних і відносних величин морфометричних показників досліджених органів. Відзначено, що ці зміни свідчать про розвиток патологічних і компенсаторно-пристосувальних процесів у організмі ВРХ. Установлено середні, тісні та зворотні показники кореляції між масою тіла тварин, органометричними та тканинними компонентами ендокринних залоз, що доводить залежність розвитку організму тварин від морфофункціонального стану гіпофіза, наднирникових залоз та яєчників ВРХ.

Йодистий препарат "Амілоїдин" високоефективний під час лікування ендемічного зобу у ВРХ, підвищує функцію щитовидної залози (ЩЗ) протягом 20 днів, що супроводжується врегулюванням співвідношення кальцію до фосфору. В разі цього підвищений синтез гормонів до 30 дня згодовування препарату починає уповільнюватись шляхом регуляторних впливів, приводячи до адаптації ЩЗ до підвищеного рівня надходження йоду в організм тварин. Природний дефіцит йоду є хоча і головною, проте не єдиною причиною зобної трансформації ЩЗ, що характерно господарствам, де широко застосовуються в якості кормів хрестоцвіті культури та кукурудза.

Проведено дослідження функціонального стану щитоподібної залози (ЩЗ) у високопродуктивних корів різних геохімічних зон України. Показано, що у сироватці крові високопродуктивних тварин, хворих на мікроелементози та остеодистрофію, знижується рівень трийодтироніну і тироксину, що вказує на гіпофункцію ЩЗ. Найбільш виражений гіпотиреоз був виявлений у корів за одночасного перебігу мікроелементозів (переважно недостатність йоду, кобальту, цинку) та остеодистрофії. Зниження рівня тиреоїдних гормонів призводить до різкого збільшення концентрації тиреотропного гормону гіпофіза у сироватці крові корів, особливо в західній та північно-східній геохімічних зонах України. У клінічно здорових високопродуктивних корів не виявлено вірогідної різниці щодо концентрації гормонів ЩЗ і гіпофіза залежно від геохімічної зони.

Проаналізовано вміст тиреотропного гормону, трийодтироніну, тироксину, паратгормону та кальцитоніну у плазмі крові високопродуктивних молочних корів на різних фазах лактації та періодах утримання. Найнижчий вміст трийодтироніну, тироксину та кальцитоніну і найвищий паратгормону реєструється у плазмі крові корів, які знаходяться на початку лактації. На піку та у кінці лактації відбувається зростання активності гіпофізу та щитоподібної залози. У літньо-пасовищний період утримання, у порівнянні із зимово-стійловим, встановлено вірогідно вищі показники трийодтироніну, тироксину та кальцитоніну.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-273.95

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ