Індекс рубрикатора НБУВ: П60-312

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-312,025

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі формули закону рядів гомологічної мінливості Вавілова розроблено спосіб ідентифікації фенів господарсько корисних ознак за промірами статей тіла. Описано їх генофонд в українських чорно-рябих та червоно-рябих молочних породах України.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-312 + П60-642

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Визначено оптимальну інтенсивність вирощування ремонтних телиць знам'янського типу, спрямовану на покращення їх продуктивності та відтворювальної здатності. Досліджено вплив різної інтенсивності вирощування телиць на їх ріст, розвиток, племінні якості, відтворювальну здатність і материнські якості корів-первісток. Наведено комплексну оцінку телиць і лінійну оцінку екстер'єру первісток. Встановлено економічну ефективність інтенсивного вирощування телиць. Експериментально обгрунтовано, що вирощування ремонтних телиць від народження до від'єму (8 міс.) з подальшою інтенсивністю (1,75) та (1,64) на рівні 700 - 800 г середньодобових приростів дозволяє вирощувати тварин з оптимальною живою масою та 385 кг у 15 - 16-місячному віці й плідно їх парувати. Виявлено, що інтенсивне вирощування телиць обумовлює скорочення періоду від народження до отелення корів на 7 - 8 місяців, зниження витрат праці і засобів на вирощування, підвищення відтворювальної здатності, прискорює породотвірний процес за рахунок виявлення потенціалу продуктивності та відбору тварин з оптимальними параметрами у ранньому віці, а також сприяє прискоренню обороту стада.

Проведено порівняльну оцінку впливу основних генетичних і негенетичних факторів на вміст жиру в молоці корів та кількість одержаного молочного жиру. Виділено та проаналізовано основні фактори та оцінено ступінь впливу кожного з них на досліджені продуктивні показники. Для практичного використання розроблено моделі оцінки та прогнозування вмісту жиру та виходу молочного жиру на базі сукупностей факторів. Установлено селекційну ефективність добору худоби з застосуванням створених моделей.

Проведено комплексний аналіз генетичної структури поголів'я української чорно-рябої молочної худоби. Встановлено кореляційні зв'язки між генотипами досліджених локусів кількісних ознак (QTL) і показниками молочної продуктивності тварин. Розроблено практичні рекомендації щодо покращання показників молочної продуктивності в господарстві. Здійснено порівняльний аналіз інформативності двох типів молекулярно-генетичних маркерів. Запропоновано систему генетичної паспортизації порід великої рогатої худоби (ВРХ) з використанням обох типів ДНК-маркерів. Вперше в Україні оптимізовано та запропоновано до використання для проведення протилейкозних заходів діагностичну тест-систему на базі методу полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі.

Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено перспективність використання ДНК-поліморфізму генів кількісних ознак (QTL) в селекційно-племінній роботі з великою рогатою худобою в Україні. Здійснено молекулярно-генетичний аналіз особливостей генетичної структури основних комерційних порід великої рогатої худоби за локусами кількісних ознак. Доведено ефективність поєднання аналізу структури популяцій та селекційно-генетичної оцінки маркерного ефекту для добору бажаних генотипів. Встановлено специфіку тварин новостворених української чорно-рябої молочної й української червоно-рябої молочної порід за локусами кількісних ознак. Визначено параметри формування оптимальної структури порід за даними маркерами. Оптимізовано методологію одержання високоочищеної ДНК з кріоконсервованої сперми бугаїв-плідників і визначення генотипу тварин на ранніх етапах їх онтогенетичного розвитку. Вперше розроблено систему генетичного моніторингу великої рогатої худоби за ДНК-маркерами, використання якої в скотарстві України створює передумови для впровадження у виробництво елементів геномної селекції на підставі добору бажаного племінного матеріалу на ранніх етапах онтогенезу.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність використання покращених червоної датської і ангерської порід (ЧДіАП) на поголів'ї тварин вітчизняної червоної степової худоби (ЧСХ). Проведено оцінку тварин різних порід і умовної кровності за селекційно-генетичними параметрами та визначено зв'язки між селекційними ознаками. Доведено доцільність використання бичків ЧДіАП для підвищення генетичного потенціалу ЧСХ. Встановлено перспективні поєднання спадковості ЧС і покращених ЧДіАП, які забезпечують підвищення енергії росту, молочної продуктивності та покращують технологічні ознаки молочної худоби.

Вперше проведено порівняльне вивчення особливостей росту та показників м'ясної продуктивності молодняка волинської м'ясної, породи абердин-ангус і шароле за умов Полісся України. Доведена здатність бугайців порід волинська м'ясна, абердин-ангус і шароле до 18-місячного віку нарощувати м'язову тканину з низьким вмістом жиру. Встановлено переваги молодняка породи шароле над ровесниками інших досліджуваних порід за живою масою та середньодобовими приростами. Виявлено, що у бугайців порід абердин-ангус і волинська м'ясна середньодобові прирости зростають переважно до 15-місячного віку на відміну від їх аналогів породи шаволе.

Розроблено методи прогнозування господарсько-корисних ознак на підставі непрямих показників телиць. Проведено порівняльне оцінювання різних сукупностей непрямих ознак телиць за їх придатністю для прогнозування господарсько-корисних ознак молочної худоби. Встановлено, що найвищими потенційними можливостями характеризуються методи, які базуються на використанні екстер'єрних і гістологічних показників. Розроблено універсальну модель раннього прогнозування надою на базі екстер'єрних промірів. Встановлено, що для досягнення певних селекційних цілей доцільно використовувати методи прогнозування на базі множинного регресійного, дискримінантного аналізів, або нейронних мереж.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-312

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-64 + П60-312

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У процесі створення м'ясного стада на основі української чорно-рябої молочної породи вперше за умов Поділля в динаміці проведено комплексні порівняльні дослідження на чистопородних бугайцях української чорно-рябої молочної і абердин-ангуської порід та їх помісях різних генотипів (1/2-, 3/4- і 7/8-кровних за абердин-ангусами), вивчено закономірності їх росту, екстер'єрно-конституційних особливостей, формування м'ясної продуктивності та хімічного складу м'яса. Встановлено, що чистопородні абердин-ангуси та їх помісі за більшістю показників переважали чистопородних ровесників української чорно-рябої молочної породи.

Розглянуто екстер'єрні особливості будови тіла тварин української чорно-рябої молочної породи на сучасному етапі селекції та шляхи її вдосконалення з використанням окомірної лінійної оцінки, відповідно до вимог ICAR. Удосконалено методичний підхід щодо обгрунтування бажаних ознак екстер'єру, їх мінливості під впливом технологічних чинників, ступеня та спрямованості їх впливу на комплекс селекційних ознак корів. Встановлено зв'язки між промірами, індексами та показниками лінійної оцінки будови тіла корів з молочною продуктивністю за 305 днів лактації, відтворювальною здатністю, ефективністю та функціональністю їх використання. Оцінено морфологічні ознаки й функціональні властивості вимені корів різного рівня продуктивності, встановлено силу впливу екстер'єрних показників вимені на ергономічні складові виконання процесу доїння на різних доїльних установках, а також характер впливу бугаїв-плідників на екстер'єр їх дочок за різних умов утримання.

Встановлено нерівномірність росту та динаміку формування статевого диморфізму молодняку за живою масою та окремими ознаками екстер'єру, вищий рівень зв'язку інтенсивності росту в період інтенсивного статевого дозрівання (6 - 12 місяців) з подальшою молочною продуктивністю корів. Визначено ступінь генетичної детермінації, вікової повторюваності селекційних ознак, вплив на їх формування умов довкілля, рівень співвідносної мінливості, можливості раннього добору і прогнозування. Запропоновано методику оцінювання, встановлено особливості та доведено можливість ранньої опосередкованої селекції за тривалістю й ефективністю довічного використання корів. Проведено порівняльний аналіз методів оцінювання племінної цінності бугаїв за продуктивністю дочок та її зв'язок з іншими ознаками, запропоновано уточнену методику такого оцінювання. Обгрунтовано схему відтворного схрещування та виведено українську червону і південний внутрішньопорідний тип української чорно-рябої молочних порід. Теоретично обгрунтовано доцільність та розроблено оригінальну методику оцінювання ступеня фенотипової консолідованості внутрішньопорідних селекційних формувань. Запропоновано новий метод оцінювання препотентності плідників. Доведено методичну доцільність визначення загальнопопуляційних генетичних параметрів обчисленням зважених середніх значень у групах "стадо - рік". Визначено чинники, що зумовлюють підвищення рентабельності молочного скотарства.

Викладено результати порівняльного комплексного вивчення динаміки живої маси, екстер'єрних особливостей, м'ясної продуктивності, росту внутрішніх органів і шкіри, хімічного складу м'яса, внутрішніх органів і язика, біоконверсії корму, морфологічних і біохімічних показників крові та показників природної резистентності, морфометричних і цитокаріотипових показників тканин внутрішніх органів та найдовшого м'яза спини, економічної ефективності розведення тварин порід лімузин і волинської м'ясної за умов Прикарпаття. Розглянуто генетичну структуру цих порід за умов використання молекулярно-генетичних маркерів. Встановлено, що бугайці породи лімузин переважали ровесників волинської м'ясної породи за середньодобовими приростами, промірами статей тіла та забійними показниками, а тварини волинської м'ясної породи, в свою чергу, переважали лімузинів за відсотковим виходом їстівної частини туші (м'ясо + жир), м'ясо-кістковим співвідношенням, індексами м'ясності та м'язової тканини, виходом м'яса 1-го сорту та показниками природної резистентності. Однак, в обох порід найвищий прибуток було одержано від реалізації 15-місячних бугайців.

Вперше запропоновано використати метод ядерно-магнітного резонансу для вивчення біохімічних механізмів формування молочності великої рогатої худоби. Вивчення ЯМР-релаксаційних характеристик тканинної води біологічних рідин дозволило виявити особливості водного гомеостазу у тварин різних генотипів молочної худоби. Швидкість релаксації крові новонароджених тварин відбиває інтенсивність процесів обміну на клітинному рівні. Встановлено стійкі кореляційні взаємозв'язки показників часу релаксації протонів тканинної води у новонароджених телят з надоями корів під час першої лактації.