Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.21,022

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: ДС45657 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.21,022

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: ДС45657 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.21,022

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: ДС45657 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-271.25,022 + П60-451.232,022

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: ДС48574 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-271.25,022 + П60-451.232,022

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: ДС48574 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.232,022 + П60-28,022

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: ДС51157 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено підвищений рівень гідропероксидів ліпідів у печінці биків, які споживали корм з високим вмістом алюмінію. Апробовано селенову та аскорутинову корекцію антиоксидантної системи за цих умов. Обгрунтовано висновок про доцільність вивчення комбінованої дії зазначених антиоксидантів.

Викладено теоретичний і практичний матеріал по використанню мінерально-сапонітових балансуючих кормових добавок при вирощуванні і відгодівлі молодняку великої рогатої худоби на фоні трав'янистих і силосних раціонів. Вивчався вплив мінерально-сапонітових добавок на особливості травлення в рубці і перетравність поживних речовин, 27 біохімічних показників крові, баланс азоту і мінеральних речовин, газоенергетичний обмін і використання енергії раціонів на ріст. Встановлено, що мінерально-сапонітові кормові добавки забезпечують підвищення середньодобових приростів на 9,4-20,7% при зменшенні витрат кормів на 1 кг приросту на 7,8-16,1% і одержання на 1 грн. вартості добавок 1,89-7,7 грн. чистого прибутку.

Доведено, що у період інтенсивної лактації у сироватці крові корів, незважаючи на оптимальну забезпеченість їх раціонів мінеральними речовинами, спостерігається підвищення концентрації міді та зниження заліза і цинку, пов'язані з ураженням печінки.

Розглянуто питання обгрунтування нових аспектів мікроелементної годівлі тільних корів з метою підвищення їх продуктивності, якості продукції, забезпечення реалізації генетичних потенцій пренатального росту та розвитку телят, розробки нових форм сполук мікроелементів та вивчення механізму їх дії. Наведено нові результати впливу мікроелементної підгодівлі корів у період сухостою (хелатними сполуками міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном) на обмін речовин у їх організмі та процеси внутрішньоутробного розвитку плода. Виявлено у динаміці зміни складу молозива від початку лактації до десятого дня, а також позитивний вплив мікроелементів у формі хелатних сполук з метіоніном на відновлення секреторної функції молочної залози. Визначено оптимальну дозу метіонату міді, цинку та кобальту в раціонах сухостійних корів.

Розглянуто питання розпаду кормового протеїну в рубці жуйних і його практичне значення в годівлі молочної худоби.

Досліджено рівень окремих метаболітів обміну азоту в рубці бугаїв за корекції протеїнового і мінерального живлення. За данних умов заміна 20% протеїну кормів раціону амідоконцентратною добавкою як окремо, так і в поєднанні з мінеральним преміксом, сприяла інтенсивності росту і розвитку мікроорганізмів рубця, збільшенню біомаси і продуктивності тварин.

Наведено результати досліджень щодо мікроелементної корекцієї раціонів корів шляхом додавання дефіцитних мікроелементів у формі солей і хелатних комплексів (з амінокислотою метіоніном) до раціону та їх вплив на обмінні процеси в організмі, молочну продуктивність і ветеринарно-санітарні показники якості молока. Комплексними дослідженнями встановлено вміст мікроелементів (заліза, міді, цинку, марганцю і селену) у кормах, воді, крові та молоці, на основі чого виявлено рівень забезпеченості корів вищезгаданими мікроелементами. Зокрема, раціони були дефіцитні за вмістом заліза, міді та марганцю. Визначено оптимальні дози мікроелементів (солей та хелатних сполук), які забезпечували нормалізацію обмінних процесів, підвищення молочної продуктивності та покращання ветеринарно-санітарних показників якості молока. Балансування раціонів лактуючих корів хелатними сполуками мікроелементів (заліза, міді та марганцю) разом із метіоніном більш ефективне, ніж застосування неорганічних солей. Розроблено рекомендації для використання метіонатів як кормової добавки коровам під час лактації та сухостою відповідно до біогеохімічних зон України.

Містяться науково-практичні дослідження з технології приготування і використання амідоконцентратної добавки (АКД) та мінерального преміксу (МП) в годівлі тварин, а також впливу даних інгредієнтів на обмін речовин та продуктивність худоби. Технологія приготування АКД грунтується на властивості сечовини, яка при температурі +160 °C вступає в комплексне стійке поєднання з крохмалем концентрованого корму і, тим самим, запобігає втратам азоту під час зберігання та забезпечує його постійне звільнення при бродінні в рубці. Амідоконцентратна добавка складається з 75 % пшеничної дерті, 20 % - сечовини і 5 % - бентоніту натрію. Заміна 20 % перетравного протеїну корму амідоконцентратною добавкою сприяє кращому засвоєнню азоту сечовини мікрофлорою рубця. АКД в дозі 0,5 г на 1 кг маси тварини в поєднанні з МП (піридоксин - 0,1, сульфат міді - 0,005, сульфат цинку - 0,2, йодистий калій - 0,03 мг) в дозі 0,335 мг/кг маси тварини при довготривалому (протягом двох поколінь) і безперервному їх згодовуванні великій рогатій худобі різних статевих і вікових груп сприяє підвищенню коефіцієнта перетравності поживних речовин корму, кращому засвоєнню їх організмом, що, в свою чергу, призводить до підвищення продуктивності тварин та зниження собівартості продукції. Встановлено, що тривале згодовування АКД та МП позитивно впливає на фізіологічний стан і відтворювальну функцію тварин.

Проведено дослідження ростостимулюючого впливу сульфатних і гідрокарбонатних сполук на організм жуйних тварин при утриманні на силосних раціонах. З'ясовано оптимальний рівень сірки у раціонах відгодівельних бичків, при підтриманні якого досягається як висока ефективність рубцевого травлення, так і активізація процесів асиміляції в організмі. Встановлено оптимальну дозу та розроблено схему згодовування сульфатно-гідрокарбонатної суміші для стимулювання приросту живої маси у бичків на відгодівлі. Вивчено, як запропоновані добавки впливають на обмін речовин, в цілому, та на ліпідний, зокрема, в рубцевому вмісті, крові, м'язовій та печінковій тканинах.

Дисертація присвячена вивченню показників крові у глибокотільних корів під впливом гумінату, який застосовували парентеральним шляхом. Виявлено, що цей препарат нормалізує обмінні процеси, сприяє отриманню життєстійкого приплоду. Розроблена доза використання гідрогумату, його позитивний вплив на якість молока. Використання гідрогумату для глибокотільних корів сприяло корекції обміну речовин і енергії у них. Молозиво від корів, що отримували гідрогумат, мало більше поживних речовин, зокрема, жиру, казеїну, лактоглобуліну. Телята, народжені від корів дослідної группи, були більш стійкими до захворювань у порівнянні з їх ровесниками з контрольної групи.

Розроблений комплексний мінеральний підкорм значно змінює якість трав'яного раціону, збільшує його ефективність. Сумарний позитивний ефект від застосування складного мінерального підкорму, який на відміну від преміксів не має в своєму складі дорогих за ціною вітамінів, ферментів, амінокислот, можна отримати завдяки балансуванню раціонів і покращанню використання поживних речовин корму.

З'ясовано, що використання фосфогіпсу Вінницького хімкомбінату в раціонах надремонтних бугайців не сприяло підвищенню інтенсивності їх росту. Заміна 10 та 20% монокальційфосфату в раціонах фосфогіпсом знижувала середньодобові прирости тварин на 14,8 та 33,0%, за умов 5% заміни прирости були на рівні контрольної групи.

Доведено, що згодовування фосфогіпсу бичкам на відгодівлі вплинуло на збільшення наднирників, підшлункової та щитовидної залоз, яке супроводжувалось відповідною структурною перебудовою в них.

Розроблено спосіб одержання стабілізованої форми ферментного препарату амілолітичного спектру дії глюкоамілази Г20х шляхом іммобілізації на носії аеросилі, а також модифіковано метод іммобілізації цього ферменту на цеоліті шляхом заміни у рідкій фазі ацетатного буферу з pH 5,0 на дистильовану воду, що покращує технологічність і здешевлює процес одержання препарату. Іммобілізована глюкоамілаза стійка у діапазоні pH 1,5 - 8,0 і зберігає каталітичну активність як у сильно кислому (pH 1,5), так і лужному (pH 8,0) середовищах; в цих умовах нативний фермент повністю інактивується. Збагачення раціонів молодняку великої рогатої худоби іммобілізованою на цеоліті глюкоамілазою активує біосинтетичні процеси в організмі телят (збільшується концентрація РНК, підвищується активність Ас Ат та каталази), що сприяє підвищенню продуктивності тварин на 10,0 - 22,1%.