Індекс рубрикатора НБУВ: П60-273.97 + П60-451.232

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.232 + П60-273.1

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.232

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.232

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено дані про рівень заліза, міді і молібдену в грунті, воді та компонентах корму, а також у крові, вмістимому рубця і калі телят дослідного господарства "Чишки" Інституту біології тварин УААН, яке розташоване у західній біогеохімічній зоні лісостепової низинної провінції Львівщини.

Представлено дані досліджень активності амінотрансфераз, лужної фосфатази і вмісту неорганічного фосфору в крові телят за згодовування їм домішки хрому у вигляді хромметіоніну. Показано, що у період становлення рубцевого типу травлення спостерігається послаблення процесів переамінування, що виражається у змінах активності ферментів амінотрансфераз протягом усього періоду додавання до раціону телят хромметіоніну. Встановлено незначне підвищення активності лужної фосфатази у плазмі крові телят протягом першої половини досліду, в той час як концентрація неорганічного фосфору протягом усього досліду не змінювалася. З віком активність аспартатамінотрансферази у плазмі крові телят обох груп знижувалася, активність аланінамінотрансферази підвищувалася лише у плазмі крові телят контрольної групи.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.232 + П60-273.90

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вміст жирних кислот (ЖК) у крові і спермопродукції бугаїв-плідників за згодовування хелатної форми селену у поєднанні з вітаміном Е та хлоридом хрому. Встановлено, що згодовування бугаям-плідникам цих сполук мікроелементів супроводжувалося тенденцією до зростання вмісту поліненасичених ЖК, зокрема лінолевої та її похідної - арахідонової кислот.

Досліджено вплив дефіцитних мікроелементів (Cu, Mn, Zn, Co, Se і Fe) та їх метіонатів на еритропоез, білковий обмін, продуктивність, забійні та м'ясні показники відгодівельних бугайців поліської м'ясної та симентальської порід, проведено ветеринарно-санітарну оцінку яловичини та визначено її біологічну цінність. Виявлено, що раціони бугайців дефіцитні за вмістом заліза, міді, марганцю, цинку, кобальту, селену. Встановлено оптимальні дози мікроелементів (солей і метіонатів), які забезпечують нормалізацію обмінних процесів, підвищення м'ясної продуктивності та покращання якості яловичини. З'ясовано, що додавання до раціону бугайцям дефіцитних мікроелементів та їх метіонатів позитивно впливає на органолептичні показники яловичини, одержаної від бугайців поліської м'ясної та симентальської порід, що сприяє покращанню якості м'яса, його фізико-хімічних показників і подовженню терміну зберігання. Встановлено, що у м'ясі бугайців дослідних груп обох порід зменшувалася загальна волога та збільшувався вміст сухої речовини та жиру, що забезпечило вищу калорійність м'яса та покращило його смакові якості. Зроблено висновок, що збагачення раціонів бугайців дефіцитними мікроелементами у формі неорганічних солей і метіонатів сприяє збільшенню їх рівня у крові та яловичині.

Уперше досліджено взаємозалежність між вмістом йоду та селену у кормах і певними біохімічними показниками (вмістом йоду і селену, концентрацією тиреоїдних гормонів, активністю глутатіонпероксидази, вмістом продуктів перекисного окиснення ліпідів: білків і ліпідів) у крові великої рогатої худоби (ВРХ) в окремих районах ландшафтних зон західного регіону України - Карпат, Прикарпаття, Лісостепу. На підставі одержаних результатів зроблено висновок про нестачу досліджуваних мікроелементів та значні коливання концентрації йоду в кормах ВРХ у певних районах Прикарпаття, а також про взаємозв'язок між вмістом цих мікроелементів та концентрацією тироксину й активністю глутатіонпероксидази у крові ВРХ, виявлено значні відмінності у відношенні тироксин/трийодтиронін, які не обумовлені вмістом йоду та селену у кормах. Установлено, що перинатальне введення великій рогатій худобі селену у формі селеніту натрію спричинює підвищення його концентрації, а також концентрації трийодтироніну у сироватці крові та посилення активності глутатіонпероксидази в еритроцитах. З'ясовано, що введення селену досліджуваним тваринам призводить до зниження концентрації гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду, до змін у складі білків і ліпідів у крові.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання обгрунтування нових аспектів мікроелементної годівлі тільних корів з метою підвищення їх продуктивності, якості продукції, забезпечення реалізації генетичних потенцій пренатального росту та розвитку телят, розробки нових форм сполук мікроелементів та вивчення механізму їх дії. Наведено нові результати впливу мікроелементної підгодівлі корів у період сухостою (хелатними сполуками міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном) на обмін речовин у їх організмі та процеси внутрішньоутробного розвитку плода. Виявлено у динаміці зміни складу молозива від початку лактації до десятого дня, а також позитивний вплив мікроелементів у формі хелатних сполук з метіоніном на відновлення секреторної функції молочної залози. Визначено оптимальну дозу метіонату міді, цинку та кобальту в раціонах сухостійних корів.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо мікроелементної корекцієї раціонів корів шляхом додавання дефіцитних мікроелементів у формі солей і хелатних комплексів (з амінокислотою метіоніном) до раціону та їх вплив на обмінні процеси в організмі, молочну продуктивність і ветеринарно-санітарні показники якості молока. Комплексними дослідженнями встановлено вміст мікроелементів (заліза, міді, цинку, марганцю і селену) у кормах, воді, крові та молоці, на основі чого виявлено рівень забезпеченості корів вищезгаданими мікроелементами. Зокрема, раціони були дефіцитні за вмістом заліза, міді та марганцю. Визначено оптимальні дози мікроелементів (солей та хелатних сполук), які забезпечували нормалізацію обмінних процесів, підвищення молочної продуктивності та покращання ветеринарно-санітарних показників якості молока. Балансування раціонів лактуючих корів хелатними сполуками мікроелементів (заліза, міді та марганцю) разом із метіоніном більш ефективне, ніж застосування неорганічних солей. Розроблено рекомендації для використання метіонатів як кормової добавки коровам під час лактації та сухостою відповідно до біогеохімічних зон України.

Вивчено фізіологічний стан та продуктивність бугайців заключного періоду відгодівлі за умови додавання до їх раціону заліза, міді, кобальту, марганцю у формі неорганічних солей та цистеїнатів. Розроблено лабораторний регламент синтезу координаційних сполук мікроелементів з цистеїном як основи для виробництва преміксів. Запропоновано використовувати клітини гранульозного шару фолікулів корів як модельну тест-систему для оцінки та прогнозування ефективності впливу преміксів та різних форм поєднань мікроелементів на підвищення продуктивності тварин. На підставі вивчення процесів обміну кобальту, заліза, міді, марганцю, показників гемопоезу, вмісту глутатіону, малонового діальдегіду, активності трансаміназ, обміну білків розроблено та експериментально обгрунтовано методику комплексної підгодівлі бугайців з застосуванням цистеїнатів.

Розроблено лабораторний регламент синтезу хелатних сполук мікроелементів (заліза, кобальту, йоду та селену) з незамінними амінокислотами (метіоніном і лізином) - метіонати та лізинати. Вивчено вплив підгодівлі метіонатами та лізинатами мікроелементів окремо та доцільність їх комплексного використання у процесі вирощування молодняку великої рогатої худоби. Встановлено, що корекція раціонів дослідних бугайців метіонатами та лізинатами мікроелементів позитивно впливає на гематологічні показники, активність окремих ферментів переамінування, прискорює інтенсивність енергетичного обміну в організмі тварин, не викликаючи порушень їх клінічного стану. Вивчено вплив хелатних сполук мікроелементів на продуктивність та забійні якості тварин. Встановлено, що підгодівля бугайців метіонатами і лізинатами мікроелементів покращує харчову цінність, фізико-хімічні та санітарні показники одержаної від них яловичини. Визначено економічний ефект та розроблено рекомендації щодо оптимізації мікроелементного живлення великої рогатої худоби на відгодівлі. Найкращий результат одержано у разі комплексного використання метіонатів та лізинатів у відповідних дозах.

Одержано результати, які розширюють та поглиблюють сучасні уявлення про вікові та тканинні особливості накопичення мікроелементів, вільнорадикальних процесів, можливість їх корекції в організмі, розширюють розуміння механізмів активності антиоксидантної системи. Запропоновано для підвищення імунного статусу організму молодняка тварин вводити тіометалоглобулін дозою 0,5 см /кг ваги тіла дворазово через добу в перші дні життя, особливо поросятам, з метою профілактики аліментарних анемій та гіпоглобулінемій. Встановлено, що для молодняка тварин різних видів рекомендується додавати до раціону комплексний препарат біотам щоденно дозою 20 мг/кг ваги тіла для попередження розвитку аліментарних анемій та підвищення неспецифічної резистентності.

Розглянуто механізми впливу селеновмісного препарату "Сел-Плекс" на окремі біохімічні показники крові та молока корів у період роздою та стан антиоксидантної системи їх організму, вивчено особливості формування імунобіологічного статусу, росту та розвитку одержаних від них телят (патент України "Спосіб підвищення імунобіологічної реактивності та інтенсивності росту телят"). Досліджено деякі механізми впливу домішок Селену в поєднанні з вітаміном Е і хлоридом Хрому на метаболічні процеси в організмі бугаїв-плідників. Відзначено вплив даних сполук на жирнокислотний і білковий склад сперми, активність ферментів - сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази. Встановлено, що введення сполук Селену, Хрому та вітаміну Е до раціону бугаїв-плідників посилює інтенсивність окиснювально-відновних процесів у їх еякулятах і підвищує запліднювальну здатність сперми.

Наведено експериментальні дані про вплив введення хелатної сполуки хрому у рубець бугаїв 28-місячного віку у кількості 3,5 мг чистого елемента в день на тварину на окремі біохімічні показники крові та вмістимого рубця. Показано, що у разі внесення через фістулу рубця бугаїв протягом 30 діб органічної сполуки хромметіоніну у вигляді розчину під час ранкової годівлі концентрація сечовини у крові зростала, а концентрація аміаку та глюкози знижувалася на 30-й день від початку внесення. У цьому випадку концентрація загального білка у крові суттєво не змінювалася. Активність амінотрансфераз у крові та вмістимому рубця бугаїв дворічного віку вірогідно не змінювалася у разі внесення у рубець хромметіоніну.

Досліджено вплив згодовування селеніту натрію та селен-метіоніну в кількості 0,2 і 0,5 мг/кг сухої речовини корму (у перерахунку на селен) на антиоксидантний статус молока корів. Установлено зростання активності глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази в молоці корів у разі збільшення дози селену, причому дія селен-метіоніну виражена більшою мірою, ніж дія селеніту натрію. Каталазна активність молока також залежала від хімічної структури згодовуваного селену, проте у цьому випадку стимулювальну дію селеніту натрію виявлено лише за дози 0,5 мг/кг, тоді як селен-метіонін однаково підвищував активність каталази молока за згодовування його коровам в обох досліджуваних дозах.