Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.29

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж69948 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано дослідження впливу комплексу біологічно активних речовин із лялечок шовкопряда на показники резистентності та продуктивності телят.

Досліджено вплив домішки бікарбонату натрію на жирнокислотний склад та співвідношення ізомерів жирних кислот у вмісті рубця корів, які одержували раціони з різним вмістом крохмалю та цукру та додаванням до них бікарбонату натрію у кількості 1 % за сухою речовиною. Встановлено, що введення бікарбонату натрію стимулює синтез специфічних для бактерій непарних та розгалужених жирних кислот, сприяє більш інтенсивному перебігу біогідрогенізації поліненасичених жирних кислот. У цьому випадку у вмісті рубця корів, які одержували раціон з більшим вмістом крохмалю і буферною домішкою, збільшувалась кількість ізомеру цис-9, транс-11 С18:2, а у ліпідах вмісту рубця корів, які одержували раціон з більшим вмістом цукру і бікарбонатом натрію - кількість ізомеру транс-11 С18:1, в той час як кількість ізомерів транс-10, цис-12 18:2 та транс-10 18:1 зменшувалась.

Наведено дані досліджень впливу згодовування високопродуктивним дійним коровам дерті з насіння ріпаку сортів Жет-Неф і Тисменицький в кількості, еквівалентній 10 % протеїну раціону, на молочну продуктивність, склад молока та концентрацію гормонів щитоподібної залози. Показано, що згодовування високопродуктивним дійним коровам насіння ріпаку вказаних сортів здійснило позитивний вплив на величину середньодобових надоїв та вміст жиру в молоці, не впливаючи істотно на концентрацію азотових компонентів молока. Згодовування ріпакового насіння не змінило органолептичних властивостей молока. Включення до раціонів корів ріпакового насіння сорту Жет-Неф з підвищеним вмістом глюкозинолатів не зумовило змін концентрації гормонів щитоподібної залози в плазмі крові.

Наведено дані про ефективність використання біологічно активних кормових домішок (БАКД) бугайцям, які вирощуються в зонах екологічного ризику. Приведено окремі результати власних досліджень про те, що введення до раціону тварин, які утримуються за таких умов, БАКД корегує обмінні процеси в організмі бугайців на відгодівлі, що супроводжується також оптимізацією вмісту окремих важких металів у крові і тканинах. Встановлено і позитивний вплив БАКД в цілому на фізіологічний стан організму, ветеринарно-санітарну і біологічну оцінку яловичини. Забруднення навколишнього середовища шкідливими токсичними речовинами зумовлює необхідність і актуальність вивчення цієї проблеми в системі повітря - вода - грунт - рослина - тварина - продукти харчування - людина, а також пошук можливостей наукового вирішення медико-біологічних, санітарно-гігієнічних, ветеринарних та екологічних проблем.

Наведено дані про вплив екструдованого ріпакового шроту у разі згодовування його коровам у вигляді сумішки з зерновими концентратами на розщеплювання протеїну у рубці та поступлення білків і амінокислот у дванадцятипалу кишку. Встановлено, що у разі згодовування коровам екструдованого ріпакового шроту надходження важкорозщеплюваного протеїну з рубця у кишечник зросло на 49,1 %. У цьому випадку вірогідно збільшилося надходження з рубця у дванадцятипалу кишку незамінних амінокислот, а також зросла молочна продуктивність корів.

Використання гідрогумату коровами у дозі 100 мг на кг живої маси протягом 21 доби зумовило зростання кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, загального білка, фракцій альбумінів, білкового коефіцієнта та каротину. У газоенергетичному обміні спостережено збільшення споживання кисню та енергетичних витрат у разі зниження вентиляції легень. У лактуючих корів згодовування гідрогумату сприяє ефективнішому використанню поживних речовин раціону, а також впливу на синтетичні процеси у печінці й у молочній залозі та молочну продуктивність. У глибокотільних корів - підвищує резистентність, попереджує післяродові захворювання, а також стимулює репродуктивну функцію. Лікування катаральних маститів у корів гідрогуматом у комбінації з мастицидом або пластизолом сприяє нормалізації показників крові та молока, стимуляції метаболічних процесів під час лікування катаральних маститів у корів, а також скороченню терміну лікування.

Дсліждено вплив нітратів і нітритів на життєдіяльність мікроорганізмів рубця великої рогатої худоби. З'ясовано, що у близько третини загальної популяції мікроорганізмів наявна нітратредуктазна активність, за цього інтенсивність відновлення нітритів у рубці нижча, ніж нітратів, а інтенсивність цих процесів у бактерій вища, ніж у інфузорій. Досліджено вплив різних сполук (карбонових кислот, мінеральних елементів) на редукцію нітратів у рубці, зв'язок їх з пероксидними процесами й активністю ферментів антиоксидантного захисту у клітинах мікроорганізмів. Установлено, що під впливом сульфату натрію у вмісті рубця значно знижується активність нітратредуктази, а активаторами нітрат- і нітритредуктази є молібден, залізо, цинк і редуктанти (глутатіон, дитіотреїтол, цистеїн). Окиснений глутатіон зменшує обсяги відновлення нітрату та нітриту. Активність нітритредуктази зростає під впливом етанолу та відбувається нагромадження аміаку.

Наведено результати дослідження впливу різної кількості нативної соняшникової та ріпакової олій і виготовлених на їх основі кальцієвих солей жирних кислот у разі їх додавання до раціону лактуючих корів на жирнокислотний склад ліпідів плазми крові та молока, молочну продуктивність, харчову та біологічну цінність молока. Встановлено, що за продуктивною та метаболічною дією ріпакова олія та виготовлені з неї кальцієві солі жирних кислот у разі додавання їх до раціону корів не відрізняються від соняшникової олії та виготовлених з неї кальцієвих солей жирних кислот. Вплив кальцієвих солей, виготовлених з ріпакової і соняшникової олій, у разі додавання їх до раціону корів, на вміст ліпідів і поліненасичених жирних кислот у плазмі крові та молока, молочну продуктивність та якість молока виражений значно більше за вплив нативних олій. Продуктивна та метаболічна дія ріпакової та соняшникової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот, а також економічна ефективність їх застосування в годівлі корів залежать від їх кількості в раціоні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню показників крові у глибокотільних корів під впливом гумінату, який застосовували парентеральним шляхом. Виявлено, що цей препарат нормалізує обмінні процеси, сприяє отриманню життєстійкого приплоду. Розроблена доза використання гідрогумату, його позитивний вплив на якість молока. Використання гідрогумату для глибокотільних корів сприяло корекції обміну речовин і енергії у них. Молозиво від корів, що отримували гідрогумат, мало більше поживних речовин, зокрема, жиру, казеїну, лактоглобуліну. Телята, народжені від корів дослідної группи, були більш стійкими до захворювань у порівнянні з їх ровесниками з контрольної групи.

Досліджено вплив нативних та "захищених" жирових домішок (кальцієві мила й аміди жирних кислот), виготовлених з використанням яловичого жиру та ріпакової олії, у складі комбікорму бичків на перебіг обмінних процесів в організмі, продуктивність тварин та економічну ефективність відгодівлі. Встановлено, що заміна частини концентратів кальцієвими милами або амідами жирних кислот, виготовленими на основі волового жиру та ріпакової олії (5 % від маси комбікорму), підвищує інтенсивність росту бичків, економічну ефективність відгодівлі, покращує забійні якості туш, позитивно впливає на перебіг метаболічних процесів в організмі. Показано, що введення в рубець кальцієвих мил і, особливо, амідів жирних кислот, виготовлених на основі канолової ріпакової олії, підвищує вміст лінолевої та ліноленової жирних кислот у складі загальних ліпідів рубцевої рідини та хімусу дванадцятипалої кишки бичків.

Встановлено, що суха післяспиртова барда в раціонах корів має вищу продуктивну дію у порівнянні з гороховою дертю, що проявляється в збільшенні вмісту жиру на 0,1 %, що дає можливість додатково одержати від корови 0,6 л молока базисної жирності за добу. Проаналізовано, що кормова добавка жиромол на основі сухої післяспиртової барди за невизначеного надою молока та вмісту в ньому білка сприяє збільшенню вмісту жиру в молоці корів у порівнянні з бардою на 0,29 %, що підтверджує її високу біологічну цінність. Визначено, що згодовування сухої післяспиртової барди з зерна кукурудзи в порівнянні до дерті горохової сприяє підвищенню приростів живої маси молодняка за відгодівлі на 4,9 % та зменшує витрати корму на одиницю продукції. Розкрито, що використання сухої післяспиртової барди на кормові цілі забезпечує економічну ефективність виробництва молока та яловичини.

Вперше визначено вплив згодовування насіння ріпаку (НР) на деякі ланки обміну речовин і секреторну активність молочної залози у корів різного рівня продуктивності та фізіологічного стану. Встановлено оптимальний спосіб підготовки НР та його кількість у раціонах корів. Доведено, що в раціонах високопродуктивних корів НР сприяє підвищенню секреторної активності молочної залози. Вперше досліджено властивості масла, виготовленого з молока корів за згодовування їм НР і доведено, що воно характеризується вищою біологічною цінністю, кращими показниками консистенції за низьких плюсових температур і тенденцією до вищої стійкості та процесів окиснення.

Наведено дані про вплив нового комплексного імуномодулювального препарату з антиоксидантною дією "Антоксан" на процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і систему антиоксидантного захисту (САЗ) в організмі телят у разі їх вакцинації проти колібактеріозу, сальмонельозу і ентеротоксемії. Виявлено стимулювальний вплив препарату на антитілогенез і активність САЗ та інгібуючий вплив на ПОЛ в організмі імунізованих телят.

Досліджено вплив заміни частини зернових кормів у раціоні корів соняшниковою макухою на жирнокислотний склад ліпідів молока з врахуванням співвідношення ізомерів олеїнової і лінолевої кислот. У ліпідах молока корів дослідної групи збільшилася сумарна частка кислот 18:1 за рахунок олеїнової кислоти та ізомеру транс11-18:1, а також зросла кількість цис9,транс11-18:2 кон'югованої лінолевої кислоти. Вміст кислот транс10-18:1 і транс10,цис12-18:2 залишався незмінним. Насичених жирних кислот у молоці корів дослідної групи було менше, а мононенасичених - більше, внаслідок чого індекс насичення ліпідів молока у них вищий, ніж у корів контрольної групи. У корів дослідної групи збільшився середньодобовий надій та валовий вихід жиру і білка.

Викладено матеріали досліджень з вивчення впливу нової біологічно активної домішки Пробіо-актив на продуктивність, перетравність поживних речовин корму, якість яловичини, гематологічні показники, стан органів травної й ендокринної систем бугайців за вирощування на м'ясо. Встановлено, що згодовування Пробіо-актив в дозі 0,3 г/кг концкормів сприяє збільшенню середньодобових приростів бугайців на 139 г (18,7 %) віком 1 - 6 міс, на 122 г (16 %) віком 7 - 10 міс і на 133 г (13,81 %) віком 11 - 17 міс, у разі зменшення витрат корму на 1 кг приросту на 15,71, 13,76 та 12,17 % відповідно, а також підвищення коефіцієнтів перетравності більшості поживних речовин раціону. Немає негативного впливу на якість м'яса, гематологічні показники та структури різних камер шлунка, стимулює розвиток окремих структур панкреатичних острівців, щитовидної залози, пучкової, сітчастої зон кори та мозкової речовин наднирників.

Встановлено підвищений рівень гідропероксидів ліпідів у печінці биків, які споживали корм з високим вмістом алюмінію. Апробовано селенову та аскорутинову корекцію антиоксидантної системи за цих умов. Обгрунтовано висновок про доцільність вивчення комбінованої дії зазначених антиоксидантів.