Подано теоретичний і практичний матеріал про вплив порядку згодовування кормів коровам на молочну продуктивність. Встановлено, що згодовування коренеплодів і концентратів у разі перемішування з силосом, сінажем, грубими кормами підвищує молочну продуктивність корів на 15 %. Крім того, важливе значення мають порядок згодовування синтетичних азотистих речовин і режим годівлі.

На підставі багаторічних наукових досліджень і передового досвіду докладно висвітлені основні питання енергетичного, протеїнового, мінерального і вітамінного живлення корів з надоями 5-10 тисяч кг молока за лактацію та методи контролю за повноцінністю їх годівлі та станом здоров'я. Розглянуті основні вимоги до якості кормів, а також питання організації нормованої годівлі високопродуктивних корів за періодами виробничого циклу.

Наведено результати дослідів щодо впливу різних рівнів енергії в раціонах нетелей на подальшу молочну продуктивність, відтворну здатність і формування молочного типу тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-455.41

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі використання методики поєднаних ознак за молочністю та відтворною здатністю, вивчено продуктивні та пристосувальні якості помісних корів, отриманих схрещуванням червоної степової худоби з червоною датською породою.

Наведено результати досліджень впливу на імунобіологічну реактивність телят сапоніту, згодовуваного їх матерям під час сухостійного періоду, а також самим телятам протягом постнатального періоду вирощування. Встановлено, що застосування сапоніту сприяє підвищенню імунобіологічної реактивності телят, їх життєздатності та стійкості щодо шлунково-кішкових захворювань.

Наведено результати досліджень, проведених на тваринах в різні періоди відгодівлі, з використанням високобілкових кормових сумішок за умов західного регіону України. Запропоновано вирішення проблеми протеїнового забезпечення без використання концентрованих кормів на дорощуванні та заключній інтенсивній відгодівлі худоби.

Розглянуто питання коригувального впливу лімітувальної амінокислоти лізину на секреторну функцію молочної залози, амінокислотний склад молока, рубцеву ферментацію та обмін речовин. Установлено, що використання кормового концентрату лізину в раціоні корів підвищує вміст амінокислот у молоці в 1,04 - 1,23 рази.

Встановлено, що у разі згодовування коровам щодобово у складі раціонів 1,5, 2 і 2,5 кг екструдату сої на голову, їх добові надої молока зростаютьли від 21,87 до 24,28 і 26,92 кг. За даних умов жирність молока є 3,8 - 3,9 %, білковість - 3,15 %.

Досліджено вплив утримання лактуючих корів середньої продуктивності на раціонах з різним співвідношенням крохмалю і цукру та введення до їх складу бікарбонату натрію у кількості 1 % сухої речовини. За додавання бікарбонату натрію у вмісті рубця зростала концентрація ЛЖК, що свідчить про ефективнішу ферментацію вуглеводів. Домішка соди знижувала в рубці корів, що одержували раціон з більшою кількістю крохмалю, відносну кількість пропіонату і не впливала на концентрацію пропіонату у вмісті рубця корів, що одержували раціон з більшою кількістю цукру. У вмісті рубця корів, що одержували раціони з домішкою соди, зростала кількість ізовалеріанової та ізомасляної кислот. Показник рН вмісту рубця корів, що одержували домішку соди, підвищувався від 6,6 - 6,7 до 6,9 - 7,1.

Установлено, що використання замінників незбираного молока (ЗНМ) і гранульованих концентрованих кормів у порівнянні з молоком незбираним і розсипаними корбікормами сприяє кращому на 4,3 - 17,4 % розвитку стінки рубця і на 5,9 - 41,7 % - розмірів його папіл, а також формуванню тварин відносно високорослого вузькотілого (лептосомного) типу будови тіла, що характеризуються кращим співвідношенням м'язової тканини до кісткової. Рекомендовано під час вирощування бугайців на м'ясо з 21-денного віку використовувати замість 70 % молока незбираного ЗНМ з гранульованими комбікормами.

Досліджено питання покращання якісних і кількісних показників спермопродукції бугаїв-плідників з використанням вітамінно-мінерального преміксу КВМ-1БП у їх раціонах. Установлено збільшення кількості повноцінних еякулятів та їх об'єму, підвищення рухливості та концентрації сперміїв за згодовування преміксу. Виявлено зниження кількості патологічних форм сперміїв та зростання кріорезистентності сперми, що дозволило одержати більшу кількість спермодоз, придатних для подальшого використання. Установлено вірогідно більший вміст певних мікроелементів (міді, цинку, кобальту, марганцю) у крові та спермі бугаїв. Науково обгрунтовано доцільність використання у раціонах бугаїв преміксу КВМ-1БП.

Вивчено ефективність введення в силосно-сінажно-жомово-концентратні раціони високопродуктивних корів екструдату з частково знежиреної сої у розрахунку 1,8 - 2,5 кг на голову за добу замість еквівалентної кількості гороху і соняшникової макухи. Розкрито вплив різних рівнів екструдату сої в раціоні на його поживну та біологічну цінність. Зокрема, відмічено, що за 35 - 45 % концентрованих кормів за загальною поживністю у сухій речовині типових зимових раціонів досягається більш фізіологічно оптимальна концентрація поживних речовин для забезпечення добових надоїв корів на рівні 20 - 25 кг, а саме: протеїну - 17 - 18 %, у тому числі лізину - 0,7 - 0,8 %, клітковини - 20 - 21 %, жиру - 3 - 4 %, безазотистих екстрактивних речовин - 52 %. Завдяки цьому поживність 1 кг сухої речовини зростає до 0,85 - 0,90 корм. од. (9,8 - 10,4 МДж обмінної енергії) з вмістом в 1 корм. од. 100 - 115 г перетравного протеїну, поліпшуються смакові якості кормів, що сприяє підвищенню рівня споживання їх коровами до 4 кг сухої речовини на 100 кг живої маси, покращуються перетравність та засвоюваність поживних речовин кормів, зменшуються їх витрати на 1 ц молока. Розглянуто вплив підвищених рівнів екструдату сої (1,5; 2,0 і 2,5 кг) в раціоні високомолочних корів на перетравність і трансформацію азоту в молоко, його хімічний склад і технологічні властивості. На основі гематологічних показників встановлено покращання ферментативної, зокрема, каталазної та пероксидазної активності крові.

Вивчено залежність м'ясної продуктивності бичків чорно-рябої породи від рівня їх годівлі до шестимісячного віку, а також ріст тканин і внутрішніх органів тварин, зміни лінійних та об'ємних показників росту. Встановлено, що зниження рівня годівлі в цей період більше впливає на ріст жирової тканини, ніж м'язової та кісткової; підвищення питомої маси об'ємистих кормів до раціону бичків збільшує довжину тонкого кишечнику в розрахунку на 100 кг живої маси та його загальну масу. У бичків, вирощених у молочний період на рівні 500-грамових приростів і переведених у наступний період на високий рівень годівлі, не одержано компенсаторний ріст, як підвищення ефективності трансформації доступної для обміну енергії продуктивного обміну в чисту енергію продукції.

Вивчено питання впливу санітарно-гігієнічних умов утримання корів на фізіологічний стан їх серцево-судинної системи та гемопоез у господарствах зони радіоекологічного контролю. Досліджено, що підвищений рівень іонізуючого опромінення негативно вплинув на проходження гемопоезу в корів у цілому та в окремих його ланках. Виявлено напруження еритропоезу в кістковому мозку корів, гіпер- і гіпохромну анемії, що стало однією з причин порушень у функціонуванні серцево-судинної системи тварин. Негативні зміни в інших паростках гемопоезу, лімфоїдному та мієлоїдному (де профілюються імунні клітини крові), підтверджено даними досліджень кістково-мозкового пунктату та пов'язано зі змінами інших показників резистентності організму (кількістю лейкоцитів у периферичній крові, білковим обміном, процентом ендогенної інтоксикації, циркулюючими імунними комплексами тощо). Отримано дані, які сприяють розшифруванню механізмів впливу хронічного малоінтенсивного радіаційного стресу, що приєднувався до технологічних. Їх комплекс негативно впливав на організм корів різних вікових груп. Рекомендовано практичні заходи щодо профілактики зрушень у функціональному стані кровотворних органів, серцево-судинної системи корів.

Розглянуто питання обгрунтування нових аспектів мікроелементної годівлі тільних корів з метою підвищення їх продуктивності, якості продукції, забезпечення реалізації генетичних потенцій пренатального росту та розвитку телят, розробки нових форм сполук мікроелементів та вивчення механізму їх дії. Наведено нові результати впливу мікроелементної підгодівлі корів у період сухостою (хелатними сполуками міді, цинку і кобальту з амінокислотою метіоніном) на обмін речовин у їх організмі та процеси внутрішньоутробного розвитку плода. Виявлено у динаміці зміни складу молозива від початку лактації до десятого дня, а також позитивний вплив мікроелементів у формі хелатних сполук з метіоніном на відновлення секреторної функції молочної залози. Визначено оптимальну дозу метіонату міді, цинку та кобальту в раціонах сухостійних корів.

Вперше вивчено вміст селену в кормах раціонів великої рогатої худоби зони Лісостепу та Полісся України, розроблено й експериментально перевірено дози селену для сухостійних і лактуючих корів, бугаїв-плідників, телят, ремонтних телиць різного віку та відгодівельного молодняку молочної худоби. Встановлено стимулювальний вплив оптимальних доз селену на перетравність поживних речовин, обмін азоту та мінеральних елементів, рубцевий метаболізм, продуктивність та якість продукції тварин, спермопродукцію бугаїв-плідників і відтворну здатність маточного поголів'я. На підставі визначення у різні вікові періоди тварин ферментативної активності крові обгрунтовано біологічний зв'язок селену з інтегральними показниками рівня окиснювально-відновних процесів в організмі. Доведено, що фактори живлення є найважливішими елементами, які впливають на ефективність антиоксидантної системи організму. Зокрема, встановлено, що природні та синтетичні антиоксиданти разом з оптимальними рівнями селену в раціоні допомагають підтримувати достатній рівень ендогенних антиоксидантів у тканинах. Зроблено припущення, що захисний ефект в організмі оптимальних доз селену може бути обумовлений його здатністю оберігати цитомембрани біологічних систем від окиснення, стабілізувати в них ліпіди та перешкоджати виходу лізосомальних ферментів. З використанням результатів наукового дослідження удосконалено наукову концепцію мінерального живлення молочної худоби.

Наведено результати дослідження впливу різної кількості нативної соняшникової та ріпакової олій і виготовлених на їх основі кальцієвих солей жирних кислот у разі їх додавання до раціону лактуючих корів на жирнокислотний склад ліпідів плазми крові та молока, молочну продуктивність, харчову та біологічну цінність молока. Встановлено, що за продуктивною та метаболічною дією ріпакова олія та виготовлені з неї кальцієві солі жирних кислот у разі додавання їх до раціону корів не відрізняються від соняшникової олії та виготовлених з неї кальцієвих солей жирних кислот. Вплив кальцієвих солей, виготовлених з ріпакової і соняшникової олій, у разі додавання їх до раціону корів, на вміст ліпідів і поліненасичених жирних кислот у плазмі крові та молока, молочну продуктивність та якість молока виражений значно більше за вплив нативних олій. Продуктивна та метаболічна дія ріпакової та соняшникової олій та виготовлених з них кальцієвих солей жирних кислот, а також економічна ефективність їх застосування в годівлі корів залежать від їх кількості в раціоні.

Проведено дослідження експериментального субклінічного нітратно-нітритного токсикозу у тільних корів. Показано можливості застосування теравіту та метифену як засобів профілактики та запобігання опосердкованій дії нітратів і продуктів їх метаболізму на організм новонароджених телят. Досліджено біохімічні та морфологічні показники крові тільких корів за тривалого згодовування нітрату натрію. Встановлено негативний вплив нітратів на організм корів і новонароджених телят. Виявлено зміни біохімічних і морфологічних показників крові, загального білка сироватки крові та його фракцій, формування неспецифічної резистентності, морфофункціонального статусу новонароджених телят за нітратного навантаження корів. Запропоновано ефективні методи корекції розладів гомеостазу за допомогою антиоксидантів. Встановлено стимулювальний вплив тетравіту за парентерального введення, а метіфену - під час згодовування на біохімічні та морфологічні показники крові тільних корів. Встановлено, що застосування метіфену з профілактичною метою тільним коровам зменшує негативний вплив нітартів на метаболічні процеси в організмі телят у неонатальний період розвитку, а також позитивно впливає на формування неспецифічної резистентності.

Розроблено найбільш оптимальні енергоощадні й екологічно чисті технології заготівлі злаково-бобових кормових сумішей, використання яких в раціоні годівлі ремонтних теличок, нетелей і корів-первісток позитивно впливає на процес засвоєння поживних речовин, сприяє росту та розвитку організму тварин за умов нестачі необхідних комбікормів. Досліджено хімічний склад і поживну цінність розроблених сумішей, заготовлених з культур, які вирощуються у господарствах західного регіону України та мають високий вихід поживних речовин (68 - 72 ц кормових одиниць та 7,2 - 9,4 ц перетравного протеїну з 1 га). Встановлено, що використання комбінованого силосу й зерносінажу для годівлі ремонтних телиць та корів-первісток як основного корму забезпечує тварин необхідними компонентами повноцінної годівлі. Зазначено, що використання високопоживних та дешевих кормів дозволяє одержати добре розвинутих ремонтних телиць, що відповідають стандартам породи. Виявлено, що застосування нової технології дозволяє одержати від первісток 4 309 - 4 536 кг молока за лактацію та підвищити рентабельність його виробництва до 37,6 - 42,8 %. Доведено, що найкраще засвоєння поживних речовин відбувається у разі дотримання у раціонах годівлі оптимального співвідношення фракцій протеїну та вуглеводів з різним ступенем розчинності.