Установлено ступінь впливу гено- і паратипових чинників на відтворну здатність конематок чистокровної та української верхових порід з урахуванням фертильності плідників. Виявлено варіанти міжлінійних поєднань, які сприяють покращанню репродуктивних якостей кобил. Проведено міжпородний порівняльний аналіз їх вікової мінливості за відтворною здатністю, установлено еколого-генетичні параметри плодючості кобил за показниками пластичності та стабільності, вивчено трансгресію ліній та типологічних груп за репродуктивними якостями. Кількісно оцінено вплив гено- і паратипових чинників на показники відтворної здатності конематок двох верхових порід, виявлено ефекти загальної та специфічної комбінаційної здатності основних ліній двох порід. Запропоновано до застосування варіанти міжлінійного добору, що дозволяє суттєво підвищити рівень репродуктивних якостей племінних конематок. Доведено перспективність застосування прийомів стабілізувального добору для покращання плодючості кобил.

Розроблено концептуальні основи оцінки резистентності жеребців-плідників української верхової породи. Запропоновано методику ранжирування інвестиційних проектів та аргументованого пріоритетного вибору для інвестування у заходи щодо її підвищення. Вивчено вплив різноманітних факторів навколишнього середовища на біохімічні, гуморальні та клітинні показники імунітету, екстер'єрні показники жеребців різного віку. Обгрунтовано модель взаємодії комплексу негативних абіотичних факторів та організму коня, які викликають стан дестабілізації організму та розвиток технопатій.

Досліджено поголів'я жеребців державної заводської конюшні "Судова Вишня", а також їх роль у формуванні генофонду коней Західного регіону України. Доведено, що поголів'я коней гуцульської породи, коника та їх помісей, особливо англо-арабського походження, у Прикарпатті є цінними популяціями, тому необхідно поліпшувати їх продуктивність і вдосконалювати племінні якості шляхом добору та підбору, а також формування галицької породи на основі місцевого шляхетного типу "помірного" коня.

Дисертація присвячена особливостям застосування цитогенетичного моніторингу у племінному конярстві України, спрямованого на покращання продуктивних ознак тварин. Для жеребців-плідників рівень хромосомної мінливості є додатковою характеристикою племінної цінності тварин, що може бути враховано під час добору особин бажаного типу. Особливого значення цитогенетичні дослідження жеребців-плідників набувають у разі використання їх сперми для штучного осіменіння кобил, оскільки в рази збільшується ймовірність розповсюдження хромосомних аномалій у лошат, що може завдати величезних економічних збитків галузі. Встановлено зв'язок цитогенетичних і репродуктивних характеристик коней та експериментально обгрунтовано методичні засади для проведення цитогенетичного моніторингу й оптимізації відтворного процесу у кінних заводах. Встановлено зв'язок структурних і числових хромосомних аберацій із кріорезистентністю та запліднювальною здатністю сперми жеребців-плідників та із відтворною здатністю кобил. Виявлено зв'язок морфометричних характеристик хромосом із репродуктивною функцією коней. Розроблено спосіб підвищення запліднюваності кобил за рівнями хромосомних аберацій.