Робота присвячена дослідженню анатомо-фізіологічних особливостей системи органів розмноження, удосконаленню інструментів і приладів штучного осіменіння овець, стимуляції і синхронізації репродуктивної функції, удосконаленню біотехнологічних методів інтенсифікації відтворення стад овець. Викладені результати досліджень автора, проведені за період з 1963 по 1998 роки. Висвітлено теорію і практику напрямків інтенсифікації біотехнології відтворення стад овець в умовах традиційних для України вівчарських ферм, комплексів і в умовах фермерських господарств.

Встановлено, що у м'ясо-вовняних напівтонкорунних овець під час їх акліматизації досить часто спостерігається порушення відтворювальної функції, яка супроводжується яловістю вівцематок внаслідок невідповідності їх біологічних особливостей до нових природньо-кліматичних умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П661-33,025

Рубрики:

Вівчарство

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П661-33,025

Рубрики:

Вівчарство

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито нові методи підвищення вовнової продуктивності на підставі вибору оптимальної кровності за австралійськими мериносами. Розроблено методи визначення ступеня реалізації генетичного потенціалу. У племінній роботі необхідно враховувати селекційно-технологічну роль маток у стаді. З цієї запропоновано методи визначення материнського впливу на продуктивність потомства.

Наведено результати досліджень густоти вовни та її зв'язки з основними селекційними ознаками маток таврійського внутрішньопородного типу асканійських тонкорунних овець різних ліній, подібних за віком і тониною вовни. Виявлено, що в основному стадо є густововновим, а рідкововновість зустрічається як виняток. Кількісні та якісні показники вовнової продуктивності в певній мірі залежать від віку, належності до певної лінії та вгодованості тварин.

Викладено теоретичні, практичні та організаційні аспекти біотехнології використання племінних баранів. На підставі узагальнення багаторічних досліджень, вітчизняних і зарубіжних спеціальних літературних джерел розглянуто питання сперматології, технології одержання, розбавлення, кріоконсервування, зберігання та використання сперми даних тварин, впливу ендо- та екзогенних факторів на їх спермопродуктивність.

Изложены теоретические, практические и организационные аспекты биотехнологии использования племенных баранов. На основании обобщения многолетних исследований, отечественных и зарубежных специальных литературных источников рассмотрены вопросы сперматологии, технологии получения, разведения, криоконсервирования, хранения и применения спермы данных животных, влияния эндо- и экзогенных факторов на их спермопродуктивность.

Розглянуто проблеми вівчарства, визначено його місце та роль в системі АПК України, проаналізовано основні тенденції його розвитку та інтенсифікації. Висвітлено деякі аспекти розробки, виробничої перевірки та впровадження елементів системи ведення вівчарства за умов формування нових виробничих відносин. Наведено раціональні методи кормовиробництва та годівлі овець, а також нові форми організації та оплати праці. Показано особливості розвитку вівчарства в особистих підсобних і фермерських господарствах. Висвітлено питання удосконалення засобів механізації виробничих процесів даної галузі. Визначено шляхи відродження вівчарства за умов реформування економіки.

Викладено результати стимуляції багатоплідності в овець породи прекос та їх помісей з м'ясною породою саффолк у парувальний сезон за допомогою біологічно активних речовин (БАР) та показано характер біохімічних і гістологічних змін у тканинах матки та яєчниках. Встановлено зростання рівня запліднення вівцематок на 11,1 - 19,7 %, вихід ягнят на матку на 42,0 - 50,0 %, а також підвищення показників білкового та вуглеводного обмінів у репродуктивних органах під впливом комплексу БАР.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та показано на практиці доцільність використання баранів-плідників асканійської м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною для підвищення генетичного потенціалу північнокавказької м'ясо-вовнової породи. Проведено комплексне оцінювання продуктивних якостей і біологічних особливостей чистопородних і помісних овець за асканійським кросбредом. У порівняльному аспекті охарактеризовано основні господарсько-корисні ознаки овець даних популяцій, а також взаємозв'язок між основними селекційними ознаками. Установлено, що використання у селекційному процесі баранів-плідників асканійського кросбредного типу, а також за різних варіантів схрещування з матками північнокавказької м'ясо-вовнової породи сприяє підвищенню у помісного молодняку живої маси, м'ясної, вовнової продуктивності в усі вікові періоди, що дозволяє збільшити виробництво продукції вівчарства та підвищити рентабельність галузі.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему покращання сокільської породи овець. Розглянуто відтворювальні здатності та продуктивність овець різних відтінків смушку. Проаналізовано кореляційні зв'язки ознаки відтінку з показниками продуктивності. Досліджено вплив пігментації на відтворювальні здатності, вовняну продуктивність, ріст та розвиток тварин. Визначено особливості росту та розвитку тварин з різними відтінками та описано математичні моделі росту. Запропоновано проводити підбір батьківських пар з урахуванням оптимальних параметрів відтінку, що забезпечує одержання бажаного типу.

Теоретично й експериментально обгрунтовано використання баранів м'ясної породи олібс на матках дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи за умов степової зони України. Проведено комплексні наукові дослідження та вивчено фенотипові ознаки, біологічні особливості чистопородного молодняку дніпропетровського типу та помісей першого покоління за олбісом. Надано порівняльну оцінку основним господарсько-корисним ознакам овець, визначено динаміку гістологічної будови шкіри та гематологічних показників, а також взаємозв'язок основних селекційних ознак в популяції дослідних тварин.

На підставі результатів комплексних генетико-популяційних і морфо-фізіологічних досліджень науково обгрунтовано та доведено можливість акліматизації та успішного розведення за умов степової зони овець породи новозеландський корідель. Удосконалено моделі визначення пристосувальних механізмів їх організму у разі взаємодії факторів генотип-середовище. Встановлено закономірності динаміки генетичної структури популяції у разі зміни поколінь на підставі показників розвитку основних екогенетичних ознак продуктивності овець, їх вікової мінливості, повторюваності, успадковуваності та характеру кореляційних зв'язків. Визначено вплив пластичності та стабільності ознак на рівень продуктивності овець у процесі зміни поколінь. Розвинуто теоретичні аспекти щодо пристосування овець до змінних умов середовища. Розроблено методи інтродукції та селекції чистопородних овець породи новозеландський корідель шляхом застосування стабілізувального добору. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено ефективність використання овець даної породи у системі породоутворення та покращання тонкорунних і напівтонкорунних овець, що забезпечило створення дніпропетровського типу асканійської та м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною.

З використанням 5-ти систем груп крові, 6-ти білків та 10-ти ізоферментів крові досліджено параметри генофонду та генетичної структури асканійського типу багатоплідного каракулю та його складових одиниць. Здійснено комплексну оцінку генетичної мінливості популяції. Установлено наявність збалансованого поліморфізму білкових локусів крові й особливості часової диференціації її генетичної структури. Виявлено генотипи, які впливають на зміни генетичної рівноваги популяції овець і на підставі показників адаптивної норми встановлено фактори, що обумовлюють частоту рідкісних генотипів і стійкість генного балансу. Визначено рівень міжлінійної диференціації генеалогічних ліній овець з урахуванням продуктивних й імуногенетичних параметрів. Досліджено асоціації "генетичний маркер - продуктивна ознака" й установлено окремі та комплексні генотипи, взаємопов'язані з параметрами мінливості основних селекційних ознак.

Наведено теоретичний та практичний матеріал щодо комплексної оцінки овець буковинського типу асканійської м'ясо-вовнової породи з кросбредною вовною. Доведено, що вівцям новоствореного типу притаманна висока комбінована продуктивність, зокрема, молочна, м'ясна та вовнова за високої відтворюваності й адаптивної здатності, чітко виражена статева скоростиглість, позитивний взаємозв'язок основних селекційних ознак і пристосованість тварин до вологого клімату Буковини, що забезпечує високу ефективність їх розведення.

Дисертацію присвячено питанням використання поліморфізму факторів груп крові, білків та ферментів крові у племінному вівчарстві. Створено банк реагентів для визначення груп крові овець. З використанням молекулярно-генетичних маркерів здійснено комплексну оцінку генетичної мінливості та специфіки генофонду порід, типів і ліній овець, які складають основу племінних ресурсів країни. Встановлено закономірності генетичних процесів за різних методів розведення овець. Розроблено нові методичні підходи щодо застосування молекулярно-генетичних маркерів для інтенсифікації селекційного процесу і підвищення продуктивності стад. Запропоновані методи знайшли практичне застосування при формуванні і консолідації генетичної структури порід і типів овець, для підвищення ефективності селекції племінних стад.

Наведено результати досліджень м'ясної, вовнової, молочної продуктивності, росту, розвитку, імуногенетичних, гістологічних та інтер'єрних показників чистопородних цигайських та помісних ягнят бажаного типу одеської популяції, одержаних від схрещування маток цигайської породи з баранами асканійської селекції - асканійський кросбред. Установлено, що вівці одеського типу м'ясо-вовнової породи за дослідженими показниками за всіх вікових періодів значно перевищують своїх чистопородних однолітків.

Встановлено закономірності формування продуктивних і біологічних якостей чистопородних овець породи олібс, асканійської м'ясо-вовнової дніпропетровського типу та їх помісей за умов центрального регіону України. За результатами проведених комплексних досліджень доведено можливість успішного розведення овець швидкотиглої породи олібс канадської селекції та використання у разі промислового схрещування з метою покращання генетичного потенціалу продуктивності овець дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи. Встановлено, що вівці породи олібс та їх помісі першого покоління відрізняються доброю відтворювальною здатністю, збереженістю та за показниками росту та розвитку в усі вікові періоди, а за м'ясною продуктивністю значно перевищують їх однолітків асканійської м'ясо-вовнової породи, що дозволяє збільшити виробництво продукції вівчарства та підвищити рентабельність галузі.