Виявлено тенденцію до підвищення коефіцієнтів перетравності поживних речовин та покращання утримання азоту в тілі овець, яким згодовували сіно люцерни, заготовленого із застосуванням ворушіння валків. Кращі показники одержано при годівлі овець сіном, заготовленим у режимі одноразового ворушіння.

Забезпечення повноцінної годівлі овець сприяє підвищенню резистентності організму і профілактиці копитної гнилі.

Вивчено ізоферментний спектр лактатдегідрогенази шкіри та виділених з неї волосяних фолікулів. Показано, що в обох досліджуваних об'єктах присутні п'ять ізоформ цього ензиму, однак співвідношення активності їх у цих органах неоднакове.

Досліджено вплив рівня мінеральної та вітамінної забезпеченості лактуючих вівцематок таврійського типу асканійської тонкорунної породи на їх вовнову продуктивність. Згодовування преміксів, як джерела мінеральних речовин та вітамінів, покращує інтенсивність метаболічних процесів та сприяє більш ефективному засвоюванню кормів раціону. Це, в свою чергу, дає змогу підвищити показники вовнової продуктивності та фізико-механічні і технологічні властивості вовни.

Наведено результати дослідження впливу згодовування молодняку овець обліпихової макухи на продуктивність та метаболізм ліпідів у їх організмі. Встановлено, що включення обліпихової макухи до основного раціону сприяє інтенсифікації обмінних процесів в організмі піддослідних овець, у результаті чого підвищуються середньодобові прирости живої маси та відбуваються зміни кількісних і якісних показників у м'язовій тканині.

Досліджено питання використання протеїново-мінеральної домішки з гіпергалинної аквакультури Сиваша (ПМДА) у складі комбікормів для ярок. На підставі результатів досліджень стосовно асканійських тонкорунних ярок виявлено, що використання ПМДА замість 20 і 25 % за масою пшениці підвищує коефіцієнт перетравності органічної речовини раціону, поліпшує обмін азоту та мінеральних елементів. Внаслідок цього зросли середньодобові прирости живої маси ярок, настриги вовни у митому волокні, збільшився діаметр вовнового волокна, покращилися його структура та якісні показники, співвідношення жир - піт, pH водної витяжки поту та її екстинція набули більш оптимальних значень. Запропоновано включати до складу комбікормів для ярок 20 % за масою протеїново-мінеральну домішку з гіпергалинної аквакультури.

Встановлено біологічну роль макро- та мікроелементів в організмі овець у процесі вовноутворення. На підставі аналізу мінерального складу кормів з різних регіонів України, розглянуто зональні особливості забезпечення організму тварин даними речовинами. Розроблено рецептуру мінеральних підгодівель для різних статево-вікових та продуктивних груп овець. З'ясовано, що їх використання у складі раціону посилює кумуляцію у вовні кальцію, фосфору, магнію та сірки. Встановлено картину локалізації та насичення різних структурних компонентів вовнового волокна даними речовинами, визначено його мінеральний профіль. Уточнено уявлення про взаємозв'язок метаболічних процесів у шкірі з ростом вовни, її макроструктурою та фізико-хімічними показниками за різних умов забезпеченості тварин мінеральними речовинами. На підставі аналізу метаболічної та продуктивної дії кормів, збагачених сірковмісними сполуками, удосконалено концепцію щодо механізмів трансформації поживних речовин корму в кератин вовни.

Встановлено, що застосування нових адресних преміксів сприяє покращанню інтенсивності росту та розвитку молодняку, продуктивних і репродуктивних ознак овець, перетравності та засвоєння основних поживних речовин раціонів і мінералів. Визначено економічну доцільність використання преміксів у раціонах тварин. Обгрунтовано вплив адресних преміксів на розвиток продуктивних ознак у овець у зоні Степу України.

Наведено результати досліджень впливу згодовування вівцематкам фільтроперліту та на 20 % вище норми макро- і мікроелементів (сірки, цинку, міді, кобальту та йоду) на хімічний склад молока вівцематок породи Прекос. Показано, що молоко вівцематок дослідних груп характеризується кращим хімічним складом за рахунок вищого вмісту в ньому жиру на 19,30 і 57,60 %, білка - на 6,90 і 23,40 %, вуглеводів - на 5,69 і 6,90 %, сухої речовини - на 5,00 і 28,31 % та золи - на 16,00 і 30,70 %. Вміст вітамінів А і Е збільшився на 20,73 і 13,90 % та 28,05 і 66,52 % відповідно. У результаті цього калорійність молока тварин дослідних груп зросла на 2,71 і 31,91 % у порівнянні з контрольною групою.

Наведено результати досліджень ліпідного складу молока вівцематок української гірськокарпатської породи і породи прекос за умов згодовування їм у складі основного раціону мінеральних елементів та жирової домішки у вигляді фільтроперліту. Показано, що у молоці, гірськокарпатських вівцематок, яким у складі основного раціону згодовували домішку іоду (перша група), а також іоду і Сульфуру (друга група) зменшується вміст ліпідів у молоці відповідно на 11,0 і 0,4 %, а у молоці вівцематок породи прекос, яким у складі основного раціону окрім S і I, згодовували ще й Купрум, Цинк і Кобальт на 20 % більше норми (перша група), а також мінеральні елементи та жирову добавку (друга група), вміст загальних ліпідів збільшився відповідно на 19,30 і 57,60 %. Показано, що збільшення концентрації загальних ліпідів у молоці тварин дослідних груп відбулося в основному за рахунок зростання у ньому вмісту фосфоліпідів.

Вивчено вплив згодовування вівцематкам жирової домішки у вигляді фільтроперліту та підвищених на 20 % рівнів сульфуру, цинку, купруму, іоду та кобальту на вміст ліпідів у вовні. Встановлено, що введення до основного раціону вівцематок фільтроперліту призводить до збільшення у вовні, та вовні ягнят, які одержані від них, вмісту внутрішніх ліпідів. Збільшення вмісту внутрішніх ліпідів відбувається в основному за рахунок фракції етерифікованого холестеролу у вільних ліпідах, та стеринової фракції - у зв'язаних. У вовні вівцематок, яким згодовували мінеральні елементи у складі зв'язаних ліпідів, збільшується вміст сульфоліпідів на 10,55 і 9,07 %; і холестерол сульфату у вільних ліпідах - на 13,44 і 15,55 % у вівцематок, а у ягнят на 27,42 і 29,60 %.

Досліджено вплив годівлі на жирнокислотний склад внутрішньом'язового жиру ягнят польської гірської породи масою тіла 30 кг. Одній групі ягнят згодовували вволю повноцінний раціон сінного типу, іншу групу ягнят випасали на гірському пасовищі разом із вівцематками. Встановлено, що внутрішньом'язовий жир ягнят, які випасалися на полонинах і споживали молоко вівцематок, містив більше жирних кислот n-3 PUFA, ніж жир ягнят, яким згодовували повнораціонний комбікорм.

Наведено дані про жирнокислотний склад молока овець української гірськокарпатської породи за умов підвищеного рівня сірки та йоду у їх раціонах. Показано, що у жирі молока овець є 48 жирних кислот (ЖК) з довжиною ланцюга від С4 до С24, з парною та непарною кількістю карбонів, а також розгалужені ізо- та антеізо-кислоти і кислоти цис-конфігурації та транс-форми. Згодовування вівцематкам у складі основного раціону йоду (перша група), а також йоду та сірки (друга група) призводить до збільшення у ліпідах молока вмісту ненасичених ЖК на 5,40 % (перша група) та 4,43 % (друга група). Збільшення вмісту ненасичених ЖК відбувається за рахунок як мононенасичених (олеїнової цис-9 С18:1, вакценової транс-11 С18:1), так і поліненасичених (рубцевої кон'югованої цис-9, транс-11 С18:2, лінолевої цис-9, цис-12 С18:2) ЖК, з одночасним зменшенням вмісту середньоланцюгових ЖК - лауринової, міристинової та пальмітинової.

Наведено результати досліджень впливу згодовування вівцематкам ліпідної домішки у складі фільтроперліту та на 20 % вище норми макро- і мікроелементів (сірки, цинку, міді, кобальту та йоду) на амінокислотний і мінеральний склад вовни вівцематок та одержаних від них ягнят. Показано, що на амінокислоти припадає майже 94 % маси вовняного волокна, з яких найбільшу частку становлять глутамінова кислота та цистин, а найменшу - метіонін і гістидин. Установлено, що у вовні ягнят і вівцематок, яким згодовували макро- та мікроелементи, достовірно зростає вміст цистину, тирозину, сірки та цинку. Введення до раціону вівцематок фільтроперліту призводить до зростання калію у вовні як маток, так і одержаних від них ягнят.

Індекс рубрикатора НБУВ: П661-451.2 + Л95-101

Рубрики:

Вівчарство

Виробництва молока і молочних продуктів

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П661-451.23 + П661-269.1

Рубрики:

Вівчарство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П661-451.232 + П661-272

Рубрики:

Вівчарство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про вплив додавання до основного раціону лактуючих вівцематок гірськокарпатської породи I (1 мг/гол./добу), І та S (1 мг/гол./добу і 5 г/гол./добу), а вівцематкам породи прекос S, І, Cu, Zn і Со (на 20 % більше від норми) та жирової домішки у складі фільтроперліту (50 г/гол./добу) на показники різних ланок обміну речовин у крові, їх молочність, хімічний склад і біологічну цінність молока. Зазначено, що застосовні чинники сприяють підвищенню інтенсивності білкового, ліпідного та мінерального обміну, активності ферментів АсАТ і АлАТ, лужної фосфатази, збільшенню вмісту тиреоїдних гормонів, вітамінів А і Е. Доведено, що використання цих домішок сприяє збільшенню середньодобових приростів живої маси ягнят гірськокарпатської породи на 9,2 і 11,1 %, а ягнят породи прекос — на 7,6 і 10,2 %. Це зумовлено покращанням молочності вівцематок за рахунок збільшення вмісту в молоці його основних компонентів та підвищення його біологічної цінності внаслідок якісних змін у білковому і ліпідному складі - збільшення вмісту замінних і незамінних амінокислот, фосфоліпідів, моно- і поліненасичених жирних кислот, мінеральних елементів, вітамінів А і Е. Обгрунтовано доцільність підвищення на 20 % вище від існуючих норм рівня S, І, Cu, Zn і Со у раціонах лактуючих маток у зимово-стійловий період їх утримання, а також збалансованості раціонів за вмістом у ньому жиру.

Обгрунтовано питання оптимізації мінерального живлення вівцематок дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вовнової породи в останні 7 - 8 тижнів кітності за умов степової зони Придніпров’я. На асканійських вівцематках встановлено, що використання у складі основного раціону додатково до норми 20 % сірки та 10 % кобальту підвищувало коефіцієнти перетравності сухої та органічної речовини раціону, протеїну, клітковини, поліпшувало обмін азоту та мінеральних елементів. Унаслідок цього зросли середньодобові прирости живої маси ягнят, настриги вовни у немитому та митому волокні, збільшилася міцність вовнового волокна, поліпшилися його структура й якісні показники за рахунок збільшення вмісту у вовновому волокні сірки та цистину, цистеїну. Запропоновано вводити до складу раціонів для кітних маток додатково до існуючої норми 20 % сірки та 10 % кобальту.

Індекс рубрикатора НБУВ: П661-451.2 + П661-273

Рубрики:

Вівчарство

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ