Індекс рубрикатора НБУВ: П661.39

Рубрики:

Окремі породи овець

Шифр НБУВ: Ж69225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П661.39

Рубрики:

Окремі породи овець

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виконано аналіз генетичної структури кулундинської вівці за вісьмома поліморфними генетико-біохімічними системами. При її порівнянні з генетичними структурами ряду інших порід, які відрізняються за історією походження, характеристиках продуктивності і регіонах розведення, описано локус-специфічні особливості кулундинської вівці. Обговорюється важливість формування "генетичного портрету" порід, що зникають.

Індекс рубрикатора НБУВ: П661.39

Рубрики:

Окремі породи овець

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що в таврійському внутрішньопородному типі для отримання ярок з високими м'ясними якостями доцільно використовувати баранів-плідників лінії 224. У лініях 369 і 1577 генетичний потенціал м'ясистості слід підтримувати за рахунок міжлінійного підбору пар.

Індекс рубрикатора НБУВ: П661.33,025

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П661.39

Рубрики:

Окремі породи овець

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П661.39

Рубрики:

Окремі породи овець

Шифр НБУВ: Ж62935 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання про історичну роль сокільської породи овець. Цінною сировиною цієї породи є передусім смушки, які набули широкої популярності завдяки своєму забарвленню. Доцільно нині спрямувати селекційно-племінну роботу на збереження та збільшення чисельності цієї породи овець на Полтавщині.

Установлено фоновий вміст ртуті у грунтах, воді, кормах, організмі овець досліджених господарств. Виявлено біогенну міграцію ртуті в системі грунт - вода - корми - організм овець. Наведено результати аналізу відтворювальної здатності овець асканійської тонкорунної породи за умов господарств Миколаївщини. Визначено, що використання пектиновмісного препарату, виготовленого на основі виноградних вичавок (95 %), які містять пектинові речовини та вітаміну "С" (5 %), сприяє виведенню ртуті з організму після 30-денного його застосування на 16,3 %, після 60-денного - на 25,6 %. Після закінчення експерименту для всіх досліджених органів і тканин відзначено вірогідне зниження вмісту ртуті в овець з дослідних груп у порівнянні з контрольною. Виявлено, що після застосування пектиновмісного препарату протягом двох місяців зберігається нормальна структура органів і тканин, є відсутніми судинні, запальні, дистрофічні та некротичні зміни, а також відзначено тенденцію до збільшення показників: виходу ягнят на 100 голів вівцематок, багатопліддя, середньодобового приросту ягнят, збереженість молодняку до відлучення. Наведено рекомендації щодо використання пектинових речовин з відходів виробництва у тонкорунному вівчарстві.

Уперше вивчено особливості вовнової продуктивності овець різних статево-вікових груп залежно від величини та характеру розповсюдження за довжиною штапелю звивистості вовни. Одержано нові дані про вплив звивистості на формування руна, його фізико-технічні властивості. Проаналізовано кореляційні зв'язки вивченої ознаки з показниками продуктивності та розвитком шкіряно-волосяного покриву овець. Запропоновано підбір батьківських пар з урахуванням оптимальних параметрів звивистості, що забезпечує одержання нащадків з вовною бажаної якості.

Вперше проведено дослідження вовнової продуктивності та показників жиропоту овець нового таврійського типу. Виявлено й узагальнено закономірності співвідносної мінливості комплексного рівня вовнової та м'ясної продуктивності овець. Обгрунтовано механізм формування особливостей жиропітності тварин залежно від статевого та вікового чинників та інтенсивності відбору. Встановлено зв'язок між кольором жиропоту та продуктивністю овець, характеристиками вовнового жиру та поту, захисними властивостями руна. Визначено оптимальні показники та параметри вовнового жиру та поту та їх співвідношення для подальшого удосконалення захисних властивостей вовни таврійських мериносів. Для поліпшення вовнової продуктивності обгрунтовано доцільність використання тварин з білим і світлим жиропотом. На підставі результатів виробничих і лабораторних досліджень вперше встановлено числові показники комплексної оцінки вовнової продуктивності овець племзаводу "Червоний чабан" залежно від кольору та загальних параметрів жиропоту.

Вперше проведено комплексне дослідження відтворювальних якостей овець асканійської тонкорунної породи за різних методів розведення - чистопородного та у разі схрещування з плідниками австралійського мериноса, таврійський тип та 1/2 частки крові за австралійським мериносом. Виявлено, що на рівень відтворювальних якостей суттєво впливають генотипові фактори, вік вівцематок, жива маса ягнят та тип народження. Встановлено, що для підвищення відтворювальних якостей доцільно використовувати плідників таврійського типу асканійської тонкорунної породи та маток оптимального віку. Досліджено еколого-генетичні параметри відтворювальних якостей овець та встановлено їх зв'язок зі збереженістю молодняку різних генотипів, визначено демографічні показники та особливості дії штучного відбору для одинаків та двоїн.

Проведено комплексні гігієнічні, фізіолого-біохімічні, імунологічні та зоотехнічні дослідження та наведено дані щодо адаптаційної здатності овець імпортованої породи олібс канадської селекції у разі чистопородного та помісного варіантів з асканійською породою до еколого-господарських умов степової зони України. За результатами дослідження обгрунтовано доцільність використання баранів-плідників породи олібс у селекційному процесі щодо вдосконалення продуктивних показників популяції овець дніпропетровського типу асканійської м'ясо-вовнової породи у господарствах степової зони України з високим рівнем природної резистентності організму на фоні притаманних цьому регіону еколого-господарських умов. За показниками природної резистентності, імунобіологічної реактивності, імунобіологічної реактивності, легеневого дихання, газоенергетичного обміну та теплостійкості доведено позитивну пристосувальну можливість чистопородного за олібсом і помісного молодняку, одержаного від схрещування маток місцевого дніпропетровського типу з баранами-плідниками імпортованої породи олібс, до еколого-господарських умов степової зони України - майбутнього ареалу їх розведення. Одержано нові дані про забійні показники баранців різного походження й особливості росту та розвитку молодняку різних генотипів.

Теоретично доведено доцільність і встановлено ефективність схрещування м'ясних баранів породи олібс з м'ясо-вовновими матками дніпропетровської селекції у типі корідель з метою підвищення генетичного потенціалу м'ясної продуктивності популяції овець місцевої селекції. Досліджено фенотипові ознаки та морфобіологічні особливості помісей I покоління. Вперше виявлено можливість раннього прогнозування продуктивності потомства м'ясної породи олібс залежно від строку ембріогенезу, оцінено його відгодівельні, м'ясні та забійні якості, експериментально визначено скоростиглість та економічну ефективність реалізації на м'ясо у 8-місячному віці. Вивчено кореляційні зв'язки основних селекційних ознак м'ясної та вовнової продуктивності напівкровного за олібсами потомства та чистопородного молодняка. З'ясовано, що помісному молодняку властиві крупноплідність, вищі, ніж у чистопородних тварин, а також збереженість, інтенсивність масового та лінійного росту, менші витрати корму на приріст живої маси, що сприяє збільшенню виробництва м'яса-баранини та ягнятини, підвищенню рентабельності галузі.

На підставі результатів комплексних генетико-популяційних і морфо-фізіологічних досліджень науково обгрунтовано та доведено можливість акліматизації та успішного розведення за умов степової зони овець породи новозеландський корідель. Удосконалено моделі визначення пристосувальних механізмів їх організму у разі взаємодії факторів генотип-середовище. Встановлено закономірності динаміки генетичної структури популяції у разі зміни поколінь на підставі показників розвитку основних екогенетичних ознак продуктивності овець, їх вікової мінливості, повторюваності, успадковуваності та характеру кореляційних зв'язків. Визначено вплив пластичності та стабільності ознак на рівень продуктивності овець у процесі зміни поколінь. Розвинуто теоретичні аспекти щодо пристосування овець до змінних умов середовища. Розроблено методи інтродукції та селекції чистопородних овець породи новозеландський корідель шляхом застосування стабілізувального добору. Теоретично обгрунтовано й експериментально доведено ефективність використання овець даної породи у системі породоутворення та покращання тонкорунних і напівтонкорунних овець, що забезпечило створення дніпропетровського типу асканійської та м'ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною.

З використанням поліморфізму систем груп крові, білків і ферментів крові досліджено параметри генофонду та генетичної структури асканійської м'ясо-вовнової породи з кросбредною вовною та її структурних елементів. Здійснено комплексну оціну рівня генетичної мінливості популяції, динаміки генетичної інформації у часовій дивергенції. Показано дію природного відбору та виявлено генотипи, які впливають на стан генетичної структури стад. Визначено рівень міжлінійної диференціації за молекулярно-генетичними маркерами. Досліджено взаємозв'язок окремих і комплексних генотипів з рівнем розвитку основних селекціонованих ознак овець і встановлено, що у разі підвищення гетерозиготності особин рівень їх продуктивності зростає. Кращими параметрами живої маси та настригу вовни характеризуються тварини, одержані від підбору батьківських пар з низьким рівнем генетичної схожості.

Уперше за умов племзаводу "Асканія-Нова" здійснено комплексну оцінку господарсько-корисних ознак та вивчено біологічні особливості овець нових ліній 224, 369, 1677 таврійського внутрішньопородного типу асканійської тонкорунної породи. Одержано нові дані щодо інтенсивності росту, деяких біологічних показників крові, фізико-механічних властивостей вовни, морфологічних і хімічних показників м'язової тканини, а також відгодівельних, забійних, репродуктивних якостей вівцематок. Установлено доцільність використання різних типів підбору та комбінаційної здатності нових ліній за умов визначення гетерозисного ефекту.

Проводиться порівняльне вивчення продуктивних якостей і природної резистентності помісних овець, одержаних від різних варіантів схрещування асканійської тонкорунної породи, новозеландського кориделя та маничського типу ставропольської породи. В роботі показано, що помісні вівці відзначаються високою продуктивністю і при існуючому потенціалі захисно-пристосовницьких якостей можуть успішно використовуватися в товарних господарствах степової зони України.

Запропоновано ефективну інформаційну комп'ютерну систему обробки та аналізу даних селекційної роботи у тонкорунному вівчарстві, застосування якої сприяє підвищенню темпів генетичного прогресу в племінних стадах. Удосконалено методичні підходи щодо індексної оцінки баранів-плідників та прогнозування рівня продуктивності показників за ретроспективними даними ознак. Розроблену інформаційну систему рекомендовано використовувати для вирішення широкого спектра задач, включаючи облік та звітність, відповідно до прийнятих зоотехнічних заходів (бонітування, осіменіння, відлучення тощо); оцінки ефективності селекції та прогнозування; проведення селекційно-генетичного аналізу (оцінки за якістю нащадків, ліній). Розроблено алгоритми та відповідні комп'ютерні програми для розрахунків індексів та прогнозування.