Досліджено питання харчової цінності козиного молока та виокремлено найбільш перспективні напрями використання цього продукту у харчовій промисловості. Встановлено, що козине молоко має вищі якісно-кількісні показники. Саме воно найбільш подібне до жіночого молока, що зменшуе затрати на гуманізацію. При цьому зростає рівень рентабельності виробництва продуктів дитячого харчування у такий спосіб. Враховуючи особливості козиного молока, поряд із традиційним виготовленням сиру, найоптимальніше його використовувати для виробництва дієтичних продуктів та дитячого харчування.

Досліджено ефективність використання чистопородних козлів-плідників зааненської породи на місцевих грубововняних матках. Вперше одержано показники росту та розвитку молодняка зааненської породи різних генотипів. Наведено комплексну оцінку молочної продуктивності кіз, визначено аміно- та жирнокислотний склад молока, досліджено розвиток морфологічних ознак їх вимені та дійок. Зазначено, що морфологічні й біохімічні показники крові піддослідних тварин не перевищують допустимі норми. Визначено м'ясну продуктивність піддослідних тварин, морфологічний склад напівтуш. Встановлено, що біологічна повноцінність і якість м'яса значною мірою залежить від його хімічного складу; перевага за вмістом жиру належить тваринам I групи, протеїну - III групи; відношення білок : жир складає 1,48 - 1,84 : 1. Доведено, що відтворна здатність маток значно обумовлена генотипом використаних козлів-плідників, що відрізняються між собою напрямком продуктивності.

Звуковий подразник в організмі тварин викликає зниження гемоглобіну, еритроцитів і кількості формених елементів у випадку одночасного підвищення кількості лейкоцитів. У складі лейкоцитарної формули збільшується кількість нейтрофілів і знижується вміст лімфоцитів та еозинофілів. Паралельно знижується кількість загального білка і підвищується, відповідно, вміст глобулінів у крові, що призводить до підвищення функціональної активності щитоподібної залози.

Викладено результати впливу водовмісних підкормок на технологічні властивості козиного молока, зокрема, на дисперсність його жирових кульок. Встановлено, що жирова компонента проб молока, одержаних від тварин, до раціону яких додатково вводили домішки "Еламін" та калію йодид, мають більш високу дисперсність жирових кульок, що впливає на підвищення його засвоюваності організмом людини. Також молоко від кіз, до раціону згодовування яких вводили дві вищевказані йодовмісні підкормки, є більш технологічним, ніж козине молоко, одержане від кіз звичайного раціону згодовування, так як не потребує проведення процесу його гомогенізації.

Розглянуто статеву активністьсезон окремих представників підродини козлоподібних (Caprinae), які акліматизуються за умов напіввільного утримання на півдні України. Встановлено, що їх статевий сезон визначається характером його проходження за умов природного ареалу, кліматичними та кормовими факторами нового середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: П662-64 + Л951.2-101

Рубрики:

Козівництво

Козине молоко

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П662-642 + П817.12

Рубрики:

Козівництво

Експертиза молока і молочних продуктів

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчити вплив застосування "Літосорбу" на санітарну якість молока кіз. Для досліду було сформовано 4 групи дійних кіз по 5 голів у кожній. Протягом тижня двічі на день після доїння для обробки вимені зранку та ввечері козам всіх груп застосовували препарат "Літосорб" (цеоліт активований наночастинками срібла) з різними мазевими основами (для першої групи кіз був свинячий жир, для другої - персикове масло, третьої - вазелінове масло, четвертої - вазелін). Зовнішнє застосування "Літосорбу" з різними мазевими основами спричинило токсичну дію на молочну залозу кіз, що виявилося збільшенням бактеріального забруднення і кількості соматичних клітин у молоці. Кількість соматичних клітин у молоці кіз першої групи дещо збільшилася, а в другій, третій та четвертій групах зросла у 1,7; 2,5 та 5,6 разів відповідно. Бактеріальне забруднення козиного молока збільшилося у першій групі майже в 4,8 рази, у третій - у 2,8 рази, у четвертій групі - в 7 разів, і лише у другій групі воно зменшилося у 2 рази.

Вивчено вплив препаратів із наночастинками срібла на фізико-хімічні показники, кількість соматичних клітин і бактеріальне забруднення молока кіз. Козам (4 групи по 5 тварин у кожній) після доїння застосовували препарати цитрату срібла (40 %) з різними мазевими основами (крем для дітей, свинячий жир, обліпихова олія, обліпихова олія та ланолін водний - з першої по четверту групи відповідно). Зовнішнє застосування препаратів спричинило токсичну дію на молочну залозу, що виявилося збільшенням бактеріального забруднення і кількості соматичних клітин у молоці. Ранковий надій молока кіз у першій групі зменшився на 0,7 %, у другій, третій та четвертій групах - збільшився на 25,8, 27,7 та 10,2 %, відповідно. Жирність молока у 2-ій групі - знизилася на 0,21 %, а в 1-й, 3-й та 4-й групах і підвищилась на 0,63, 0,17 та 0,46 %, відповідно. Вміст білку і лактози зменшився у молоці кіз всіх груп на 0,01 - 0,11 % і на 0,05 - 0,17 %, відповідно. Кількість соматичних клітин наприкінці досліду в молоці кіз першої групи збільшилася більше, ніж удвічі, у другій і четвертій групах збільшилася на 73,8 та 15,4 %, відповідно. І лише в третій групі цей показник зменшився на 20,9 %. Бактеріальне забруднення перших порцій молока збільшилося у першій групі майже у 2,8 разу, у другій - в 2,5 разу, у третій групі - в 6 разів, і лише в четвертій групі воно зменшилося на 35,4 %. Збільшення кількості соматичних клітин козиного молока не завжди супроводжувалось збільшенням бактеріального забруднення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П662-455 + Л92-925

Рубрики:

Козівництво

Виробництво м'яса і м'ясних продуктів

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати досліджень селекційно-біологічних особливостей кіз зааненської породи зарубіжної селекції за показниками живої маси, екстер'єру, відтворювальної здатності, анатомо-морфологічними показниками статевих органів, біохімічними показниками сечі, молочною продуктивністю, лактаційними кривими, стійкістю лактації та якісним складом молока. Вивчено залежність формування молочної продуктивності козоматок від різних чинників, силу впливу цих чинників на господарськи корисні ознаки тварин. Визначено зв'язки між надоєм і якісними показниками молока та між господарськи корисними ознаками і показниками молочної продуктивності. Встановлено, що найсуттєвіший вплив на надій справляли країна селекції, жива маса тварин при першому окоті та цапи-плідники, а найменший - кількість козенят в окоті, з якого походили козоматки. За більшістю досліджуваних господарськи корисних ознак тварини білоруської селекції переважали ровесниць латвійської селекції. Водночас відмічено, що піддослідні козоматки характеризувалися досить високою стійкістю лактацій і плавними лактаційними кривими. Доведено, що стимуляція охоти дозволяє осіменяти тварин та одержувати від них нащадків у максимально стиснуті строки, а удосконалений експрес-метод із використанням тест-смужок (індикаторний папір на індол) є ефективним для ранньої діагностики ендометритів у козоматок. Діагностичні тест-смужки CITOLAB-10 можуть бути успішно використані для експрес-досліджень основних біохімічних показників сечі, що характеризують стан нирок і печінки та обмін речовин у молочних кіз.

Вивчено вплив йодовмісних добавок на фізіологічні показники дійних кіз, прирости козенят у підсисний період, зміни фізико-хімічного, біохімічного складу, технологічних властивостей молока під впливом калію йодиду та "Еламіну", а також властивостей виготовленого на його основі кефіру. Згодовування козам калію йодиду підвищує перетравність сирого жиру на 3,64 %, а добавка "Еламін" достовірно покращує перетравність сирого протеїну та сирого жиру, відповідно, на 3,93 % та 4,89 %, порівняно із контролем. За введення до раціону дрібної рогатої худоби калію йодиду, вміст йоду у молоці підвищився, в середньому, на 70 %, а при додаванні "Еламіну" – на 142 %. Йодовмісні добавки обумовлюють покращення технологічних властивостей козиного молока.

Проаналізовано етапи розвитку козівництва та сучасний стан і перспективи його розвитку в Україні та світі. Подано основні напрями розвитку, моніторинг ефективності роботи господарств із виробництва козиного молока та розв'язання практичних проблем відродження галузі козівництва. Представлено технологічні особливості роботи приватного та фермерського господарства, які спеціалізуються на виробництві екологічно чистої продукції. Проведено моніторинг основних технологічних систем та параметрів вирощування й використання кіз у приватному підприємстві "Бабині кози", яке розташоване в с. Галайки Тетіївського району Київської області та сімейній фермі "Сікорська" Зіньківського району Полтавської області, де утримують 30 козематок зааненської породи, які забезпечують достатньо ефективне виробництво молока. Встановлено, що у сучасній галузі агропромислового виробництва питання одержання екологічних продуктів харчування високої якості, а також розширення асортименту тваринницької продукції є актуальним. До того ж з метою підвищення обсягів виробництва і якості козиного молока величезне значення має робота з племінним стадом, формування високопродуктивних ліній і родин, які сприятимуть одержанню тварин різних за біологічними і господарськи корисними ознаками. Для підвищення селекційної роботи та прискорення формування галузі козівництва на сучасному етапі використання прогресивних технологій утримання тварин і глибокої переробки сировини доцільно в Україні створити асоціацію молочного козівництва з науковим центром та міжнародними зв'язками на основі формувань фермерського типу в сільській місцевості. Стверджено, що у козівництві за найменших витрат можна отримати високоцінну продукцію з високим рівнем біологічної повноцінності.

Мета досліджень - дослідити сучасний стан виробництва козиного молока в Україні і світі та окреслити основні фактори, зокрема генетичні, що обумовлюють його якість та, відповідно, якість сиру. Встановлено, що загальносвітові тенденції розвитку козівництва свідчать про зростання ролі цієї галузі у харчуванні населення. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) спостерігається стабільне зростання як чисельності поголів'я, так і валового виробництва козиного молока. Згідно з проведеними дослідженнями з 2015 по 2019 рр. чисельність поголів'я молочних кіз у світі зросла на 6,8 % - до понад 215 мільйонів голів. Стабільне зростання поголів'я відбувалось у країнах Європи (+ 30,0 %) та Африки (+ 10,3 %). Найбільша чисельність молочних кіз утримувалась 2019 р/ у країнах Азії (50,8 %) та Африки (40,0 %). Валове виробництво козячого молока у світі з 2015 по 2019 рр. зросло на 4,9 %. В Україні до цього часу ситуація в молочному козівництві суттєво відрізняється від загальносвітових тенденцій - за досліджуваний період поголів'я кіз зменшилось на 6,8 %, валове виробництво молока знизилось на 14,5 %. Представлено аналітичний матеріал залежності хімічного складу козячого молока від генотипових та паратипових факторів, таких як: порода, вік, сезон окоту, стадії лактації, тривалість сухостійного періоду та вагітності, годівля, умови утримання, вплив навколишнього середовища (температура, вологість), маси тіла та ін. Зазначено, що європейські породи молочних кіз, як правило, мають набагато більший потенціал для виробництва молока, ніж аборигенні породи, які не піддавались селекційним змінам. Водночас багато корінних порід кіз мають більш високий вміст сухих речовин у молоці та більш пристосовані до місцевих умов утримання і годівлі, особливо в умовах змін клімату. Прогнозується зростання світового попиту на молочні продукти з козиного молока, оскільки споживачі стають більш вимогливими до якості продуктів тваринного походження, які мають важливе значення у щоденному раціоні людини завдяки оптимальному вмісту макро- та мікронутриєнтів.

Викладено теоретичні та експериментальні матеріали щодо застосування різних систем вирощування козенят у молочний період та впливу відмітних умов утримання на продуктивні якості молодняку і маточного поголів'я. В рамках проведених досліджень вивчено наявні системи вирощування молодняку кіз зааненської породи: вільний та режимний підсис, а також штучне вигодовування. На основі комплексу гігієнічних, клінічних, гематологічних і біохімічних досліджень, визначення етологічних особливостей, інтенсивності вагового та лінійного росту козенят, продуктивних та відтворювальних ознак козоматок експериментально обґрунтовано ефективні елементи технології вирощування кіз молочного напряму продуктивності. Вперше досліджено і теоретично обґрунтовано доцільність штучного вигодовування кіз зааненської породи за методом групового випоювання. Вирощування молодняку на штучному вигодовуванні за методом групового випоювання сприяло збільшенню середньодобових приростів від народження і до 6-місячного віку та становило 130,6 г (Р>0,99), що на 17,6 г більше, ніж в однолітків на вільному підсисі, та на 9,6 г - у молодняку на режимному підсисі. За абсолютним приростом живої маси також відрізнялися козенята на штучному вирощуванні. Їх перевага над однолітками на вільному підсисі становила 13,6% (Р>0,99) та над тваринами на режимному підсисі - 7,9 %. Як результат проведених досліджень встановлено, що відлучення козенят від маток відразу після народження є більш ефективним, на відміну від традиційного утримання молодняку у молочний період та на режимному підсисі. У маток із козенятами на вільному підсисі надій за лактацію становив 601 кг, у той час, як у маток з козенятами на режимному підсисі та у маток, козенят яких вирощували окремо на штучному випоюванні, дорівнював 705,9 і 784,7 кг, відповідно, що було більше на 17,5 і 30,6 % (Р>0,95-Р>0,999). Використання системи відлучення козенят від козоматок при народженні та вирощування їх на штучному вигодовуванні забезпечило зменшення витрат кормів на 1 кг приросту на 9,4 % і зниження собівартості виробленої продукції - на 10,2 %. При цьому рівень рентабельності виробництва продукції козівництва у них був на рівні 50,4 %.