Наведено результати досліджень щодо вдосконалення технології передінкубаційної обробки яєць птиці яєчного типу. Установлено, що застосування димексиду як хімічного провідника біологічно активних речовин у яйце у порівнянні з барометричним і термічним способами, значно спрощує глибинну обробку, активізує ембріональний розвиток, зменшуючи втрати маси яйця у перші вісім днів інкубаційного періоду та збільшуючи їх у наступні періоди інкубації і таким чином сприяє зменшенню ембріональної смертності на 5,2 %. Виявлено більш інтенсивний ріст і розвиток внутрішніх органів і живої маси. Завдяки стимуляції ембріогенезу відбувається більш інтенсивний розвиток міозитів і каріоцитів в ембріональний період. Ця тенденція зберігається до шестидесятиденного віку. Передінкубаційна обробка яєць розчином, який містить 0,01 % димексид, 0,1 % аскорбінову кислоту і 0,1 % янтарну кислоту, сприяє підвищенню виводимості яєць на 5,3 % і збереженості курчат - на 26,8 %. Економічний ефект від застосування нового способу становить 123,8 грн. від продажу добового молодняку з розрахунку на 1 000 закладених з метою інкубації яєць і 4 288 грн. - від продажу курочок-молодок з розрахунку на 1 000 посаджених для вирощування добових курчат.

Розглянуто питання підвищення продуктивних якостей м'ясної птиці за рахунок використання рівновагових угруповань і передінкубаційної обробки яєць. Встановлено, що калібровка яєць м'ясних курей прабатьківського стада кросу "Конкурент-2" сприяє підвищенню їх інкубаційних якостей. Розроблено хімічний спосіб глибинної обробки качиних яєць, який полягає в тому, що перед закладкою на інкубацію яйця качок обробляли 0,1 %-ою аскорбіновою кислотою, 0,1 %-им препаратом "Катозал" за допомогою 0,1 %-го димексиду. Показано, що запропонований спосіб у порівнянні з контролем сприяв підвищенню виводимості на 4,3 %. З'ясовано, що передінкубаційна обробка качиних яєць сприяла підвищенню живої маси каченят. Доведено, що для підвищення відтворювальних і продуктивних якостей птиці доцільно використовувати перед інкубацією дані біологічно активні речовини.

Наведено результати дослідження методом растрової електронної мікроскопії морфологічних особливостей тонкошарових захисних плівок, сформованих на поверхні інкубаційних яєць курей дезінфектами пролонгованої дії з використанням водорозчинних четвертинних амонієвих сполук (ЧАС) - "ВВ-1", "АТМ - Арома". Встановлено залежність тонкої структури плівок дезінфектантів від хімічної природи домішок біоцидних сполук (іонів Ag+, ароматизаторів) до основного інгредієнта - алкілтриметиламонію. Проведено порівняльний аналіз особливостей впливу на нативну надшкаралупну кутикулу дезінфектантів на базі альдегідів, полігексаметиленгуанідингідрохлориду та перекисних сполук.