Індекс рубрикатора НБУВ: П691-462.6,022 + П691-28,022

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: ДС41284 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-462.6,022 + П691-28,022

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: ДС41284 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-462.6,022 + П691-28,022

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: ДС41284 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-462.6,022 + П691-28,022

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: ДС41284 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі удосконаленого методу дискретних вихорів та кінематичних даних, отриманих за допомогою високошвидкісної кінозйомки, побудовано двовимірну нелінійну обчислювальну модель роботи крил бджіл під час вентилювання ними вулика. Розглянуто випадки ізольованої бджоли, бджоли на посадочній площадці та ізольованого ланцюга бджіл. Отримано миттєві інтегральні та усереднені динамічні характеристики крила, а також вихорові картини, поля швидкості, лінії рівних швидкостей, тисків, миттєві лінії течії. Для розрахунку миттєвих ліній течії було отримано аналітичні вирази для функції течії від вихору в каналі та ізольованого ланцюга вихорів. Числове моделювання показало, що у кожній маховій напівплощині формується циркуляційна течія, яка виносить повітря з вулика. Порівняльний аналіз отриманих результатів дав підставу для припущення щодо роботи крил комах у режимах вентиляції та польоту, які грунтуються на інерційно-вихоровому принципі.

Аналіз результатів проведених досліджень свідчить про помітну тенденцію до зниження питомої активності бджолиного меду за радіоцезієм у порівнянні з 1991 роком.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-28,025

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж69750 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, що одним із джерел забруднення бджолиних стільникв бета-активними речовинами є білковий та вуглеводний корм, який використовується для вирощування личинок; міграція бета-активних речовин в бджолині стільники проходить по ланцюгу: грунт - пилок та мед - кал личинок та кокони - стільники.

Розглянуто роль бджіл - основних запилювачів у збільшенні врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур. Наведено рекомендації щодо розміщення та утримання кочових пасік. Доведено ефективність ведення бджільництва запилювального напряму.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-204

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено вміст деяких макро- та мікроелементів у медоносних бджіл у різні періоди їх росту. Досліджено біохімічний склад найпоширеніших ботанічних сортів квіткового пилку щодо вмісту окремих макро- та мікроелементів, білків і ліпідів. Науково обгрунтовано доцільність застосування для годівлі бджіл тимчасових замінників перги з використанням Ca, P, Mg, Fe, Mn, Zn, Cu, Co, Ni, що позитивно впливає на активність каталази у калі комах, екстер'єрні зміни та якість зимівлі. Запропоновано новий спосіб корекції метаболічних процесів в організмі бджіл у період їх підготовки до зимівлі. Вивчено статеву, вікову та сезонну залежність депонування окремих макро- та мікроелементів в організмі бджіл. Визначено рівень токсичних доз деяких неорганічих сполук мікроелементів. Встановлено, що застосування таких мікроелементів як залізо, кобальт, марганець, мідь, цинк у складі тимчасових замінників перги покращує перебіг фізіолого-біохімічних процесів в організмі бджіл у зимовий період. Експериментально встановлено, що рентабельність дослідної групи у разі внесення кормової домішки до складу тимчасових замінників перги у порівнянні з контрольною збільшується на 8 %.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Показано, що у пилку з кульбаби лікарської, яка росте на екологічно забруднених територіях, міститься менша кількість жирних кислот: насичених, моно- та поліненасичених. Найменшою вона є у пилку з кульбаби лікарської, яка росте на території з інтенсивним рухом транспорту та роботою промислових підприємств, а найбільшою - на території біля гірничо-видобувного комбінату та цементного заводу. У пилку з гречки посівної, яка росте на екологічно забруднених територіях, зростає загальний вміст жирних кислот, в тому числі насичених, моно- та поліненасичених. Найбільше він зростає у пилку із гречки посівної, яка росте на території біля вугільних шахт і гірничо-збагачувального комбінату, а найменше - на території біля гірничо-видобувного комбінату та цементного заводу. Пилок із кульбаби лікарської є більш чутливим до екологічного забруднення довкілля, ніж пилок із гречки посівної.

Узагальнено наявні в літературі дані та результати власних досліджень про використання бджіл і продуктів бджільництва, зокрема меду, як біоіндикаторів забруднення оточуючого середовища важкими металами. Відзначено залежність вмісту важких металів в організмі бджіл від інтенсивності екологічного забруднення середовища, рівня їх у грунтах, рослинах, воді, повітрі та продукції бджільництва. Наголошено на необхідності проведення систематичних досліджень визначення вмісту важких металів у тканинах бджіл і продуктах бджільництва з метою пошуку нових методологічних підходів для ідентифікації цих токсикантів в об'єктах оточуючого середовища та його апімоніторингу.

Вивчено рефлекс щодо місця розташування гнізда у різних стаз медоносної бджоли. У порівняльному аспекті охарактеризовано стази та визначено різницю між ними. На основі знань біологічних особливостей хомінгу розроблено способи, які забезпечують збереження льотних бджіл у разі переміщення бджолиних сімей на близькі відстані та під час формування відводків без зміни стаціонару. Установлено, що поведінка під час хомінгу у різних стаз медоносної бджоли має певні особливості. Виявлено різницю властивостей сприймання органа зору, точності потрапляння у місце розташування льотка, характеру орієнтувального польоту. Доведено, що за умов дотримання певних заходів бджолині сім'ї на пасіці можна переносити не поступово по 0,5 м кожного дня, а відразу на відстань до 30 м. З урахуванням здатності бджіл переключатись літати на інше місце, розроблено способи формування відводків зі збереженням льотних бджіл без перевезення на інший стаціонар.

Встановлено, що на початку літнього періоду у черевці, грудній частині та голові медоносних бджіл, які утримуються в екологічно забруднених зонах, збільшений вміст заліза та свинцю. Нагромадження цинку, міді, хрому та кадмію у них залежить від частини тіла та екологічно забрудненої зони.

Показано динамiку репродукцiї трутнiв та спiввiдношення кiлькостi бджолиного та трутневого розплоду, вирощуваного українськими степовими бджолами, впродовж пасiчницького сезону.

Наведено показники, що характеризують зміну фізіологічного стану медоносних бджіл, динаміку їх вирощування та продуктивності.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-273.9

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ