Дослiджено оптимальний вiк і кiлькiсть личинок під час прищеплення для одержання маточникiв iз маточним молочком i маточною личинкою як нового продукту бджiльництва.

На підставі результатів проведених досліджень розширено та доповнено наукові положення щодо особливостей поліадрії у бджіл, на підставі яких розроблено концепцію потокової технології відтворення плідних бджолиних маток за штучного осіменіння. Виявлено піхвовий клапан у плідних бджолиних маток і досліджено його роль в регулюванні відкладення диплоїдних та гаплоїдних яєць, що дало можливість запропонувати новий спосіб штучного осіменіння бджолиних маток шляхом ін'єкції сперми трутнів у зону отвору піхви матки. Вперше експериментально обгрунтовано оптимальні дози сперми трутнів, встановлено кратність та тривалість її введення в камеру жала бджолиної матки. Одержано нові дані щодо осіменіння яєць бджолиної матки у процесі її репродуктивної діяльності, досліджено розміщення та використання сперми різних трутнів у статевих шляхах матки за різних способів її введення, з'ясовано вплив поліандрії на батьківські ознаки жіночих особин бджолиної сім'ї. Встановлено стимулювальний вплив міграції сперми трутнів та її біологічно активних сполук на розвиток яєчників і репродуктивну функцію бджолиної матки. Обгрунтовано необхідність застосування освітлення комірки під час перенесення личинок і з'ясовано вплив кута нахилу маточних мисочок, способів розміщення маточників у гніздах сімей-виховательок і поведінки бджолиних маток і робочих бджіл на вихід племінних маток, що дало можливість удосконалити технологічні прийоми їх одержання.

Здійснено експериментальне обгрунтування нового методу комплексної оцінки чистопородності та продуктивних якостей материнських сімей української породи бджіл у технології виведення маток. Вперше показано стабільнісь показників екстер'єру бджіл, одержаних від маток наступних поколінь, у порівнянні з сім'ями родоначальницями генеалогічних груп та виявлено їх міжсімену відмінність за рівнем активності інвертази гіпофарінгеальних залоз. Доповнено уявлення про ступінь чистопородності жіночих особин бджолиних сімей, одержаних від маток за умов вільного спаровування з трутнями, що сприяє збереженню їх продуктивних якостей у процесі репродукції у напівзакритій популяції. Досліджено екстер'єрні особливості бджіл материнських сімей різних генеалогічних груп новоутвореного хмельницького породного типу та встановлено їх відповідність загальним вимогам стандарту української породи (за довжиною хоботка, кубітальним індексом, дискоїдальним зміщенням, формою воскового дзеркальця п'ятого стерніту).

Викладено теоретичний й експериментальний матеріал з вдосконалення та використання технології штучного виведення маток української породи бджіл за різних способів формування сімей-виховательок. Одержано нові дані щодо впливу бджіл-годувальниць і зміни співвідношення відкритого та запечатаного розплоду в гніздах сімей-виховательок на якість бджолиних маток за їх виведення. Встановлено відмінності в морфологічній структурі розміщення яйцевих трубочок у яєчниках бджолиних маток, одержаних за різних умов виховання. Доведено доцільність оптимізації умов живлення маточних личинок у сім'ях-виховательках способами збільшення кількості бджіл-годувальниць відповідною пропорцією їх складу, зменшенням числа личинок-конкурентів бджолиного розплоду та регулюванням норми прищеплюваних личинок у штучні мисочки. Рекомендовано для підготовки сімей-виховательок до матковивідного процесу, з метою одержання високопродуктивних бджолиних маток, здійснювати формування їх гнізд, щоб у них знаходилось 75 % бджіл-годувальниць, а співвідношення між відкритим і запечатаним розплодом було 1 : 5.

Досліджено зміну температури в межах розміщення прищеплених личинок на прищеплювальній рамці за умов виробництва маточників із маточним молочком і маточною личинкою. Встановлено, що температура на прищеплювальних рамках у гніздах сімей-виховательок зазнає змін залежно від коливань температури зовнішнього середовища. В разі компактного розміщення воскових мисочок на прищеплювальній рамці з відступом від її бокових планок до 5 см бджоли підтримують більш сталу температуру в межах прийнятих на виховання личинок, що дає можливість одержувати більшу кількість кондиційних за розмірами і вмістом маточників із маточним молочком і маточною личинкою.

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-3

Рубрики:

Бджолярство

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень породовизначальних ознак екстер'єру та генетико-популяційного аналізу за методом ДНК типування бджіл хмельницького внутрішньопородного типу та місцевої популяції української породи Миколаївської обл. Виявлено системи, створені на базі затравок амплікації ОРА-4 та SI, які володіють найбільшим рівнем інформативності щодо визначення чистопородності бджіл.

Встановлено, що бджоли розрізняють різну концентрацію діючої речовини корму "Глютам 2БМ". Найкраще вони поїдали корм з малою концентрацією глутамінату натрію в сиропі. Сім'ї-виховательки, які одержували корм "Глютам 2БМ", прийняли личинок і виховали бджолиних маток вірогідно більше на 7 - 22 % та 11 - 33 %. Якість одержаних маток була вищою, оскільки маса тіла та його довжина були вірогідно вищими на 3,2 - 7,5 % та 13,6 - 15,6 %, ніж за виведення маток за загальноприйнятою методикою. За умов цього заплідненість маток з дослідних груп була більшою на 20 - 30 %. Серед дослідних сімей-виховательок найліпшою щодо кількості виведених маток та їх якості була група у якій бджоли одержували корм "Глютам 2БМ" з найвищим вмістом діючої речовини. Бджолині матки з цієї групи мали заплідненість на рівні 90 %. У групі, де сім'ям-вихователькам згодовували корм з найменшим вмістом діючої речовини, одержали маток вірогідно більше, ліпшої якості, але вони мали однаковий рівень заплідненості з контролем.

Наведено результати досліджень репродуктивної здатності бджолиних маток карпатської породи у весняно-літній період за умов підгодівлі бджіл цукровим сиропом з додаванням цитратів Ag і Cu, одержаних за допомогою методу нанотехнологій. Встановлено вірогідні відмінності інтенсивності середньодобової яйцекладки бджолиних маток дослідних груп проти рівня її у маток бджолосімей контрольної групи за перший 12-добовий етап досліду. Кількість відкладених бджоломатками яєць за 12-добовий дослідний другий етап зростала на 6,1 % і 7,9 % у IV і V дослідних групах. На третьому етапі дослідного періоду спостерігали зростання яйцекладки бджолиними матками в усіх дослідних групах з найвищими показниками яйценосності для IV та V груп.

Наведено результати досліджень із посилення одних ознак фенотипу до бажаного рівня та послаблення чи елімінації інших за методичного відбору маток, трутнів і сімей у процесі створення нових внутрішньопородних типів бджіл. Ці нові науково обгрунтовані результати, які спрямовані на підвищення медової продуктивності, посилення породних ознак та збереження генофонду, втілено в створення нового внутрішньопороднього типу карпатський бджіл "Синевир". Висвітлено перспективні напрями селекційно-племінної роботи з основними типами карпатських бджіл. Розглянуто методичні аспекти забезпечення та умови проведення досліджень. Охарактеризовано методики селекційно-племінної роботи з сім'ями карпатських бджіл. Оцінено відбір вихідного генетичного матеріалу бджіл карпатських. Здійснено порівняльне дослідження новоствореного та відомого типів карпатських бджіл.

На основі експериментальних досліджень вперше в Україні проведено комплексну оцінку поєднань медоносних бджіл на прикладі Вучківського і Колочавського типів та їх вихідних форм. Вивчено морфологічні, біологічні особливості, кількісні характеристики медової продуктивності міжтипових гібридів карпатських бджіл. Зазначено, що виведення внутріпородних типів на основі розробленої методики і впровадження ефективної технології розмноження бджолиних сімей дозволяє забезпечити збереження і відтворення популяції карпатських бджіл. З огляду на результати порівняльної оцінки Вучківського і Колочавського типів розширено дані щодо їх використання, цінності та природної резистентності. Біометрично опрацьовані результати медозбору гібридних бджолиних сімей та їх вихідних форм. Використання ефекту гетерозису у карпатських бджіл дало можливість отримати більшу кількість меду від 18,3 до 31,1 % стосовно вихідних форм. Поряд з цим, виявлено складні фізіологічні зміни в онтогенезі воскової залози. Спаровування маток Вучківського типу з колочавськими трутнями дало можливість отримати бджіл, які відрізняються кращими показниками довжини адипоцитів на 16,99 % і восковидільних залоз на 35,21 %. У такий спосіб дано відповідь на причини збільшення воскової продуктивності.

В дисертації наведено результати завершеного наукового дослідження зі створення нового типу карпатських бджіл, назву «Синевир» якому надано відповідно до регіону походження вихідного генетичного матеріалу. Бджолам цього типу притаманний високий рівень яйценосності маток (1814±22,9 яєць за добу) та медової продуктивності. В процесі його створення визначено ефективність методичного відбору маток, трутнів та сімей до селекційного ядра пасіки, рівень селекційного диференціалу ознак відбору, за якого настають достовірні зміни екстер’єру та інших параметрів фенотипу. Удосконалено методику селекційно-племінної роботи в бджільництві, методику організації відтворювального процесу, програмне забезпечення «Beemorph» & «Beemetry», яке призначене для стандартизації порід, типів і ліній за ознаками екстер’єру, ідентифікації та паспортизації бджолиних сімей, бонітування племінних пасік. Доведено, що бджоли новоствореного типу «Синевир» відрізняються від інших відомих типів цієї породи (Вучківський, Говерла, Рахівський) за ознаками екстер’єру, продуктивності та певними генетичними характеристиками. Так, їм притаманний вищий кубітальний індекс та індекс вантажопідйомності. За областю шести полів бджоли новоствореного типу «Синевир» поступаються типу «Говерла», а за позитивним дискоїдальним зміщенням переважають усі інші досліджені типи. За застосування молекулярно-генетичних методів визначений генетичний профіль новоствореного та інших відомих типів карпатських бджіл та відстань між ними. Встановлено генетичну близькість карпатських бджіл у цілому до бджіл країнської породної групи (кровність 83,5-92,0 %). За результатами виробничих випробувань в умовах Карпат і Степу визначено переваги новоствореного типу карпатських бджіл над аналогами за медовою продуктивністю і плодючістю.