Узагальнено практику та досягнення науки в рибогосподарському використанні біологічних ресурсів внутрішніх прісноводних і солоноватоводних водойм України, визначено основні напрямки використання водойм для нарощування виробництва риби та рибної продукції, підвищення економічної ефективності рибництва і рибальства. Розглядаються особливості селекції цінних видів риб, режими рибогосподарського використання водосховищ дніпровського каскаду, індустріальна аквакультура, рибництво в умовах радіоактивного забруднення водойм, наводяться шляхи запобігання забрудненню рибогосподарських водойм та ін.

Представлены результаты изучения современной экологической ситуации в акватории Севастополя. Рассмотрены вопросы взаимосвязей функционирования экосистем и социально-экономического развития. Представлены оптические характеристики вод, проанализирован видовой состав меропланктона как показатель экологической ситуации Севастопольской бухты.

Освещены современные технологии культивирования пресноводных гидробионтов - микроскопических водорослей, беспозвоночных и хозяйственно ценных видов рыб. Рассмотрены условия культивирования гидробионтов в регулируемых системах жизнеобеспечения (конструкции биореакторов различного типа, получение исходного материала, оптимизация среды и др.), а также факторы, влияющие на интенсивность роста, темпы развития организмов и ценность получаемой продукции. Определены направления ее использования в народном хозяйстве.

Подаються результати наукових досліджень теоретичного та практичного характеру з різноманітних питань аквакультури. Повідомляється про сучасний стан та перспективи рибного господарства України, про відтворення промислових риб Каховського водосховища, дається енергетична оцінка технологій вирощування товарної риби. Висвітлюється історія прісноводного рибного господарства в Україні, вплив екологічних факторів на бактеріальну флору риб. Розглядаються шляхи удосконалення технологій по формуванню та вирощуванню племінного матеріалу коропових риб в ставах півдня України, шляхи підвищення економічної ефективності рибного господарства, а також історія і сучасний стан промислів риби в Азовському морі у зв'язку з динамікою деяких екологічних параметрів середовища та ін.

Проведено аналіз іхтіофауни Молочного лиману. Досліджено динаміку різноманіття риб у зв'язку з коливаннями показників якості води, зумовлених природною та штучною реорганізацією водойми. Вивчено основні популяційні показники рибного населення водойми з урахуванням абіотичних (гідрологічних, гідрохімічних та інших) і антропогенних чинників (інтенсивності штучної підтримки гідрологічного режиму, промислу). Простежено зміни рибогосподарського значення водойми. Встановлено корелятивний зв'язок між кількістю видів риб та солоністю води в лимані. Проведено детальне узагальнення та виявлено закономірності формування окремих складових частин екосистеми досліджуваної водойми, що дозволяє визначити напрямки збереження, раціонального використання та відтворення рибних ресурсів не тільки Молочного лиману, а й інших подібних екотонів.

Висвітлено проблему вселення рослиноїдних риб (РЇР) у великі водосховища України з метою підвищення їх рибопродуктивності та біологічного різноманіття іхтіофауни, а також забезпечення проведення біологічної меліорації та заповнення наявних вільних екологічних ніш. Охарактеризовано стан екосистеми дніпровських водосховищ як середовища існування для посадкового матеріалу далекосхідних РЇР. Наведено біологічну характеристику РЇР у дніпровських водосховищах, зокрема їх розмірно-вікові показники. Розглянуто особливості живлення РЇР у водоймах різних типів. Висвітлено теоретичні засади та порядок здійснення біологічної меліорації водних об'єктів.

Розглянуто підвищення ефективності вирощування посадкового матеріалу коропа та рослиноїдних риб для зариблення різнотипних водойм півдня України. Вивчено гідрохімічні та гідробіологічні режими вирощувальних ставів, досліджено вплив умов вирощування та зимівлю на рибницько-біологічні показники цьоголіток та однорічок. Наведено результати рибогосподарсько-біологічних досліджень, які визначають нові методи вирощування цьоголіток коропових риб з масою тіла, яка значно перевищує діючі нормативи. Обгрунтовано доцільність використання нехарчової риби (86 - 100 кг/га) з метою покращення стану природної кормової бази вирощувальних ставів. Теоретично доведено можливість використання цьоголіток коропових риб, маса тіла яких становить 20 - 30 г та більше, використовувати для зариблення різнотипних водойм півдня України.

Висвітлено проблеми збереження та відтворення різноманіття аборигенної іхтіофауни Кременчуцького водосховища. Вперше проведено оцінювання розподілу молоді риб на разних ділянках водосховища з використанням індексу біологічного різноманіття, а також проведено фауністичний аналіз для визначення подібності її видового складу. Показано значення межових екотонних зон у формуванні рибопродуктивності водойми. Створено базу даних екологічного стану (паспортизація) нерестових ділянок на сучасному етапі існування Кременчуцького водосховища.

Освещены проблемы сохранения и воспроизведения разнообразия аборигенной ихтиофауны Кременчугского водохранилища. Впервые сделана оценка распределения молодняка рыб на разных участках водохранилища с использованием индекса биологического разнообразия, а также проведен фаунистический анализ для определения его видового состава. Показано значение граничных экотонных зон в формировании рыбопродуктивности водоема. Создана база данных экологического состояния (паспортизация) нерестовых участков на современном этапе существования Кременчугского водохранилища.

Викладено результати дослідження методологічного забезпечення галузевого державного регулювання. Визначено сутність поняття "державне регулювання аквакультури", "аквакультура". Узагальнено теоретичні погляди щодо регулювання аграрного сектору та аквакультури. Обгрунтовано необхідність надання аквакультурі статусу аграрного виробника з відповідним реформуванням чинної системи державного регулювання у напрямі інтеграції з сільським господарством задля зростання її внеску у забезпечення продовольчої безпеки держави. Систематизовано пропозиції щодо вдосконалення державного регулювання аквакультури за рівнями "центр - регіон- район". Оцінено рівень державної підтримки галузі відповідно до бюджетних програм. Розкрито основні напрями регулювання ринку продукції аквакультури. Розроблено методичні підходи до запровадження системи ідентифікації інформації штучно-вирощеної продукції та продукції, одержаної з об'єктів дикої природи. Удосконалено нормативну базу з розвитку аквакультури в Україні. Обгрунтовано механізм формування звітної інформації про виробництво та використання риби та інших водних біоресурсів.

Проаналізовано дані щодо сучасного стану іхтіофауни внутрішніх водних об'єктів, як важливого компоненту водних екосистем і складової частини процесів формування промислової рибопродукції. Проаналізовано динаміку структурно-функціональних показників фонових видів риб. Подано кількісну оцінку впливу на іхтіофауну чинників зовнішньої природи. Проаналізовано ефективність природного та штучного відтворення іхтіофауни з підтримання біорізноманіття та забезпечення якісних і кількісних характеристик промислових уловів. За даними досліджень 2006 - 2010 рр., у складі іхтіофауни дніпровських водосховищ зафіксовано 48 видів риб. У порівнянні з періодом стабілізації іхтіофауни, суттєвих змін у видовому складі не відзначено, за виключенням Каховського водосховища, де спостерігається різке зростання чисельності й іхтіомаси сріблястого карася. Встановлено, що для періоду 2006 - 2010 рр. відзначається помітне покращання якісного складу промислового запасу іхтіофауни. Множинний регресійний аналіз показав відсутність достовірного зв'язку найбільш впливових чинників, які визначають умови існування іхтіофауни, й обсягів промислових уловів в міжрічному та просторовому аспектах. Наявні на сьогоднішній день матеріали не дозволяють стверджувати про критичний стан рибних запасів на внутрішніх водоймах. Обгрунтовано засади регламентації якісних і кількісних характеристик промислу на водосховищах.

Висвітлено загальні питання розвитку марикультури. Розглянуто основні та перспективні об'єкти марикультури Азово-Чорноморського регіону. Охарактеризовано сучасний стан марикультури водоростей. Увагу приділено питанням культивування молюсків та ракоподібних. Подано детальну інформацію про морські господарства та сучасні технології рибництва.

Узагальнено інституціональну специфіку аквакультури в Україні. Оцінено природно-ресурсний потенціал аквакультури Одеської області. Визначено проблемне поле функціонування регіональних рибницьких підприємств та на цій основі узагальнено основні деструктиви та сформульовано напрями необхідної трансформації чинної системи управління рибним господарством.

Розкрито структуру та загальні питання аквакультури. Викладено основи розведення та вирощування малопоширених та специфічних об'єктів аквакультури. Увагу приділено культивуванню кормових організмів та форм, близьких до гідробіонтів.

Розглянуто науково-прикладні проблеми формування рибогосподарського комплексу України та його перспективи з акцентом на розвиток аквакультури. Проаналізовано унікальний потенціал морської берегової зони Чорного та Азовського морів, включаючи прибережні води, лимани, озера та інші водні об’єкти в межах Українського Причорномор’я. Особливу увагу приділено оцінці рушійних сил розвитку аквакультури та рибного господарства України в цілому та стримуючих факторів розвитку, що визначаються анексією Криму, військовою агресією Росії та ін. Перспективи розвитку рибного господарства та аквакультури розглянуто у контексті ідеологом (парадигм) сприятливого історичного рибогосподарського генотипу України, стратегічних імперативів відродження морегосподарського комплексу України, актуалізації національної та міжнародної продовольчої безпеки.