Вивчено реактивні властивості регенеруючих тканин відносно до ацетилхоліну та норадреналіну. Визначено участь даних речовин у регуляції процесів репаративної регенерації. З'ясовано можливість використання препаратів, що діють на периферичні холін- та адренергічні процеси, для цілеспрямованої зміни перебігу регенерації. Доведено, що у регуляції процесів репаративної регенерації безпосередню участь беруть ацетилхолінова та норадреналінова месенжерні системи, а регенеруючі тканинні комплекси, які утворююються в процесі гоєння ампутаційних ран задньої кінцівки у сьоголіток ставової жаби, посттравматичної регенерації шкіри та сідничого нерва у щурів, здатні реагувати у відповідь на дію ацетилхоліну та карбахоліну, норадреналіну, атропіну та пропранололу. Досліджено можливість індукції регенерації тазової кінцівки у сьоголіток ставової жаби шляхом локальної дії на рану кукси карбахоліну. Встановлено можливість цілеспрямованої модифікації післятравматичної регенерації шкіри з радикальною зміною перебігу ранового процесу за допомогою комбінованої дії препаратів, що діють на периферичні холін- та адренергічні процеси.

Дисертаційна робота присвячена вивченню морфофункціональних особливостей піднебінних мигдаликів свиней в нормі і при патології. Вивчена топографія, макро- і мікроструктура, мікробний пейзаж вмісту крипт цих органів клінічно здорових тварин та при окремих інфекційних і неінфекційних хворобах в постнатальному періоді онтогенезу. Цитоморфологічними і цитохімічними дослідженнями встановлено, що піднебінні мигдалики свині поєднують в собі функцію центрального і периферійного органів імуногенезу.

Розглянуто аспекти патологоанатомічної роботи, питання розтину трупів різних видів тварин, знезараження місць розтину та знешкодження трупних залишків, оформлення документації розтину, відбір патологічного матеріалу, виготовлення макро- і мікропрепаратів тощо. Увагу приділено особливостям роботи лікаря ветеринарної медицини в ізоляторі, санітарній бойні, на утильзаводі, в лабораторії. Зазначено, що розтин трупів тварин треба проводити за денного освітлення в спеціально обладнаних приміщеннях (секційних залах, прозекторіях) або на скотомогильниках. Обладнені секційні приміщення можуть бути в державних лабораторіях ветеринарної медицини, лікувальних закладах, цехах і заводах з виробництва м'ясокісткового борошна. Заборонено проводити розтин трупів у тваринницьких приміщеннях, на пасовищах та в інших місцях скупчення тварин. Необхідно дотримуватися заходів особистої та загальної безпеки, стежити, щоб заразний матеріал не потрапив на обличчя, шию, халат та оточуючі предмети.

Проведено порівняльний аналіз сучасних методів відбору проб із туш тварин. Наведено результати мікробіологічного дослідження проб, відібраних за допомогою деструктивного і недеструктивних методів. Перевагою руйнівного методу є те, що вирізання поверхневих тканин із туші надає можливість зібрати усі бактерії, що перебувають на вибраній ділянці. Повторюваність і відтворюваність деструктивного методу є менш мінливими у порівнянні з недеструктивними. Недоліком деструктивного методу є несприятливий вплив на цілісність туші, що закономірно обмежує його використання. Недеструктивні методи дозволяють провести оцінку великих ділянок туші.

Викладено актуальні питання щодо гістологічної техніки й описано основні методи морфофункціональних досліджень, які широко використовуються у біології, ветеринарній і гуманітарній медицині. Зазначено, що морфофункціональні методи досліджень в даний час набули широкого застосування у науково-дослідній роботі, практичній діяльності спеціалістів ветеринарної та гуманної медицини і в навчальній роботі. За їх допомогою одержують знання про будову і функції організму тварин і людини на різних рівнях його структурної організації як в нормі, так і при патології. Ці знання дають змогу практичним лікарям аналізувати особливості метаболічних процесів, які відбуваються у клітинах, тканинах та органах і призводять до порушення гомеостазу організму при патології. Обгрунтовано, що ці методи мають вирішальне значення для постановки і уточнення діагнозу та розроблення тактики лікування хворих.

Висвітлено питання загальної клінічної біохімії та клінічної біохімії за патології окремих органів і систем. Визначено об'єкт дослідження клінічної біохімії. Розглянуто обмін вуглеводів за патології внутрішніх органів. Виявлено клініко-біохімічну оцінку обміну ліпідів за патології внутрішніх органів. Досліджено водно-іонний обмін за метаболічних хвороб і патології внутрішніх органів. Визначено кислотно-основний баланс за внутрішніх хвороб. Увагу приділено клінічнній вітамінології.