У зв'язку з особливостями будови плаценти корів телята народжуються беззахисними перед потенційно патогенними факторами. Мета роботи - дослідження рівня колострального імунітету в організмі новонароджених телят у разі згодовування їм із молозивом нативних ліпосом, а також ліпосом із наявними у них вітамінами A та E (препарат мембраностабіл). Матеріалом для дослідження була сироватка крові новонароджених телят, в якій у динаміці визначали вміст загального білка та імуноглобулінів, починаючи від народження і до 11-добового віку тварин. Встановлено, що згодовування новонародженим телятам разом із молозивом 1 раз на добу нативних лецитинових ліпосом і ліпосом, які містять у своєму складі вітаміни A та E, сприяє підвищенню рівня імуноглобулінів у сироватці крові в 1,6 - 2,6 разу та запобігає виникненню розладів травлення. Результати досліджень вказують на мембраностабілізувальну дію нативних і насичених вітамінами A і E ліпосом на плазмолему ентероцитів тонкого кишечника новонароджених телят. Висловлено припущення, що дія цих препаратів зумовлена здатністю фосфоліпідів і вітамінів у складі ліпосом підтримувати стабільними структуру та в'язкість плазматичної мембрани ентероцитів та значно підвищувати активність мембранних рецепторних білків до імуноглобулінів молозива.

Досліджено вміст окремих показників специфічного імунітету у крові кнурів перед забоєм за використання імуномодуляторів тваринного походження. Як біологічно активні речовини у передзабійний період (за п'ять днів до забою) до корму кнурів додавали екстракт селезінки. У цільній крові кнурів визначено відносну кількість T- і B-лімфоцитів і їх окремих популяцій у реакції спонтанного розеткоутворення з еритроцитами барана, проведено диференційований підрахунок розеткоутворювальних лімфоцитів із різним ступенем функціональної активності. Введення кнурам біологічно активних речовин екстракту селезінки має стимулювальний вплив на відносну кількість T- і B-лімфоцитів та функціональну активність T- і B-клітинного імунітету. Аерозольне додавання екстракту селезінки до раціону активує імунну систему в організмі кнурів перед забоєм - збільшує кількість T-загальних, T-активних і T-хелперів, у порівнянні з тваринами контрольної групи. Поліаміни з екстракту селезінки мали найбільший вплив як імуномодулятори й антистресори на деякі показники T- і B-клітинного імунітету (малодиференційовані у функціональному сенсі T- і B-лімфоцити, T-загальні, окремі T-хелпери) крові кнурів перед їх забоєм. Одержані результати можуть бути використані для сільськогосподарських тварин з метою підвищення резистентності організму, корекції та нівелювання передзабійного стресу.

Наведено результати досліджень дезінтоксикаційної функції та активності ферментів антиоксидантного захисту в крові та тканинах щурів за випоювання розчину цитратів хрому, селену та германію. Встановлено, що тривале випоювання цитратів цих мікроелементів безпосередньо впливає на сумарне збільшення рівня фенолів у тканинах печінки та скелетних м'язах приплоду самок щурів дослідних груп. Такі зміни зумовлені, в основному, зростанням концентрації фенолсульфатів і фенолглюкуронідів. Що стосується активності ферментів антиоксидантного захисту в тканинах печінки та скелетних м'язах приплоду самок щурів за випоювання розчину цитратів хрому, селену та германію, то активність каталази та супероксиддисмутази зростала у порівнянні до цих показників контрольної групи.

Ріст і розвиток телят значною мірою залежить від активності системи антиоксидантного захисту. Корекція обміну речовин відповідними імуностимулюючими комплексними препаратами позитивно позначається на життєдіяльності всього організму телят, перебігу фізіологічних і обмінних процесів. Використання таких комплексів надає змогу цілеспрямовано підтримувати активний фізіологічний та клінічний стан телят, активізує захисні механізми їх організму до різних, в т. ч. і техногенних чинників. Тому важливо за умов наростаючого техногенного навантаження на довкілля, відповідно і тварин є поглиблення досліджень з регуляції резистентності.

Вивчено вплив згодовування в підсисний період добавки з торфу торвет на показники гемоцитопоезу і стан T- і B-клітинного імунітету поросят після їх відлучення. Встановлено, що дія домішки характеризується підвищенням інтенсивності еритроцитопоезу, зменшенням лімфоцитарного індексу та посиленням диференціації лімфоцитів за рахунок T- і B-клітин. Відзначено зміни вказують на прискорення імунологічної адаптації поросят у підсисний період за дії кормової домішки з торфу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П847.325.21 + П603.9

Рубрики:

Природний імунітет тварин

Окремі породи великої рогатої худоби

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в порівняльному аспекті виконано комплексне оцінювання впливу тетралактобактерину, лактобіфідолу й аркуситу на стан гуморального та клітинного імунітету. Встановлено ефективність використання їх біологічно активних речовин під час вирощування телят. Досліджено вплив абіотичних і біотичних факторів на природну резистентність телят молочного періоду утримання, їх ріст і розвиток.

Наведено результати досліджень впливу розробленого комплексного ліпосомального препарату на динаміку показників гуморальної ланки природної резистентності у щурів за змодельованого оксидаційного стресу, який викликали застосуванням тетрахлорметану. Доведено, що внутрішньом'язова ін'єкція щурам дослідних груп 50 % олійного розчину тетрахлоретану у дозі 0,25 мл на 100 г маси тіла тварини зумовлює антигенне навантаження на організм та призводить до підвищення напруженості гуморальної ланки природної резистентності. На це вказує зростання вмісту циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові уражених тварин впродовж усього періоду досліджень. На 14-ту добу рівень ЦІК становив 93 ммоль/л, що у 2,2 раза більше від початкових величин контрольної групи. Поряд із цим, виявлено зниження бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові на 10-ту і 14-ту добу досліджень. Якщо на другу добу експерименту встановили підвищення бактерицидної активності сироватки крові (БАСК) на 6,6 %, а лізоцимної активності сироватки крові (ЛАСК) на 7,25 %, то на 14-ту добу досліду бактерицидна активність в біологічному об'єкті крові щурів першої дослідної групи знизилася на 8,18 %, а лізоцимна активність сироватки крові, відповідно, на 3,95 %. Для підвищення гуморальної ланки природньої резистентності організму щурів за оксидаційного стресу доцільно застосовувати ліпосомальний препарат, який містить бутафосфан, інтерферон, розторопшу плямисту та вітаміни. Після застосування ліпосомального препарату щурам за умов оксидаційного стресу впродовж досліджень у крові відновлюється рівновага гуморальної ланки природної резистентності, а саме відсутні відхилення від норми показників бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові та рівня ЦІК. На 14-ту добу досліду показники гуморальної ланки імунної системи у крові щурів дослідної групи коливалися у межах фізіологічних величин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-44 + П847.325

Рубрики:

Велика рогата худоба

Імунітет тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під час вивченя сезонної динаміки показників клітинного імунітету у собак було встановлено, що в осінньо-зимовий період абсолютна кількість лейкоцитів знижена, а у весняно-літній він підвищується в середньому на 20 - 30 %. Взимку та весною кількість лейкоцитів збільшується в середньому на 10 - 20 %. Кількісна оцінка субпопуляцій лімфоцитів показала, що найбільша кількість T- та B-лімфоцитів відмічається весною, а найменше цих клітин восени. Субпопуляція природних кілерів (NK-клітин) суттєво знижена весною. Фагоцитарна активність нейтрофілів вища влітку у порівнянні з іншими сезонами року.

Одним з основних чинників здоров'я тварин, підвищення їх продуктивності та резистентності до дії стрес-факторів різного походження є їх повноцінне мінеральне харчування. Мінеральні елементи в організмі тварин беруть участь у процесах переварювання поживних речовин кормів, їх всмоктування, синтезу, розпаду і виділення продуктів обміну з організму. В організмі мікроелементи знаходяться у складі білкових речовин, ферментів, гормонів, вітамінів, стабілізують кислотно-лужну рівновагу і осмотичний тиск. Наявність необхідних мікроелементів в кормах, а, за необхідності, мікроелементна підгодівля тварин стимулює підвищення активності системи антиоксидантного захисту.

Вперше сформульовано підходи до оцінювання імунофізіологічного стану собак у різні вікові періоди та залежно від породи, статі, сезону року, рівня статевих гормонів, а також розроблено схеми імунокорекції з використанням біологічно активних речовин імунотропної дії та фільтраційного плазмаферезу. На основі проведеного порівняльного аналізу ефективності використання методів оцінювання стану імунної системи показано, що для його контролю у собак доцільно використовувати метод розеткоутворення, який більш прийнятний для клінічної практики, ніж метод імунофенотипування лімфоцитів за допомогою моноклональних антитіл. Це пов’язано з тим, що за допомогою реакції розеткоутворення можна виявити та кількісно оцінити наявність дефіциту популяції клітин з ефекторними функціями Т- і В-лімфоцитів та, відповідно, швидше реагувати на певні дисбаланси під час імунної відповіді. Вперше встановлено динаміку імунофізіологічних показників протягом перших двох місяців життя цуценят і час "фізіологічного перехресту" - моменту співпадіння відносної кількості лімфоцитів та нейтрофілів, який настає на 20 добу життя тварин цього виду. Доведено доцільність проведення імунокорекції організму собак за рівнем рецепції "активних" Т-лімфоцитів до нейроантигенів сітківки ока. При цьому обчислюють ступінь сенсибілізації та за його значенням більше 10 % встановлюють необхідність застосування нейротропних біологічно активних речовин для попередження прояву розладів функції нервової системи. Вперше на підставі аналізу результатів клініко-імунологічних досліджень обгрунтовано фізіологічну доцільність проведення оцінювання ступеня аутосенсибілізації організму до імунотропних препаратів за рівнем Т-рецепції "активних" лімфоцитів. Встановлено, що після курсу введення імуномодуляторів знижується активність поверхневих рецепторів Т-лімфоцитів. Доведено, що за встановленого ступеня аутосенсибілізації до імунотропних препаратів 40 % і вище, призначення таких засобів може спричинити прояв гіперчутливості негайного типу. Новизна проведених досліджень підтверджена чотирма патентами України на корисну модель.

Викладено результати досліджень рівня природної резистентності корів різного продуктивного потенціалу та їх телят подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи. Встановлено, що оцінені групи тварин характеризувалися досить високим рівнем захисних функцій організму й адаптації до сучасних умов, а також мали добрі можливості для подальшої ефективної селекції. Комплексна оцінка захисних функцій організму корів і телят за морфологічними, біохімічними показниками крові показала, що у тварин із середнім рівнем продуктивності спостерігаються високі показники фагоцитарної активності 53,76, бактерицидної активності 56,40, лізоцимної активності сироватки крові 19,98.

Рассмотрены подходы к определению состояния иммунитета животных с помощью электрофизических показателей биологически активных точек

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.6-925 + П847.325

Рубрики:

Інвазійні (паразитарні) хвороби тварин

Імунітет тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо застосування симбіотичної суміші пробіотичних бактеріальних культур Bacillus subtilis штам BI-12 та Aerococcus viridans штам BI-07 на першому, самому відповідальному, етапі вирощування курчат-бройлерів як альтернативи антибіотикам з метою одержання фізіологічно якісної та дієтичної продукції для споживача. Мета роботи - переконатися, що пробіотичні культури є симбіонтами у разі заселення кишкової трубки, приживаються в екосистемі мікробіоценозу кишечника і здійснюють позитивний вплив на фізіологічні функції організму і його імунобіологічну реактивність у відповідь на специфічний антигенний подразнювач за профілактичної вакцинації проти емерджентних інфекцій. З особливо небезпечних інфекційних хвороб птиці відібрали НХ і пастерельоз, які зазвичай перебігають спільно зі стертою, атипової симптоматикою.

Індекс рубрикатора НБУВ: П671-273.96 + П847.325

Рубрики:

Кролівництво

Імунітет тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За умов наростаючого техногенного навантаження на довкілля, відповідно і тварин актуальною є розробка методів регуляції активності ферментативної системи антиоксидантного захисту, що надасть змогу адресно впливати на формування продуктивних і адаптивних властивостей тварин. Це відноситься і до молочного скотарства, зокрема створення і виявлення тварин з високим ступенем імунобіологічної реактивності організму, які б відповідали високому рівню продуктивності. За умов техногенного навантаження на тварин особливого значення набуває здатність організму мобілізувати захисно-пристосувальні можливості, і провідна роль у цьому належить мікроелементам. На даний час розроблено досить рецептур мінеральних добавок для корекції раціонів за мікроелементами, що сприяє підвищенню продуктивності та резистентності корів, поліпшенню якості молока. У роботі узагальненно результати як власних досліджень, так і досліджень інших авторів, представлених із своїми повідомленнями в літературних джерелах з проблеми взаємозв'язку продуктивності корів з імунологічним ресурсом їх організму.

Проаналізовано літературні дані про особливості філогенетичного розвитку імунної системи та механізм формування імунної відповіді у птиці. До центральних органів імунної системи птиці, крім кісткового мозку і тимуса, ще відносять клоакальну сумку (бурсу Фабриціуса), в якій відбувається дозрівання B-лімфоцитів. Відсутність лімфофузлів у лімфатичній системі більшості видів птиці компенсується розсіяними по всьому організму скупченнями лімфоїдної тканини, здатної активно реагувати на будь-який антигенний стимул. Основними клітинами крові, що захищають організм від інфекційний чинників, токсичних впливів є псевдоеозинофіли, які активно беруть участь у процесі фагоцитозу. У процесі ембріонального розвитку птиці першими з'являються клітини, які синтезують IgM, а перед вилупленням у лімфоїдній тканині ембріона виявляються клітини, здатні синтезувати IgG. На початку постембріонального періоду у птиці починається синтез IgA.

Розкрито можливості оптимізації проведення імунокорекції у собак на підставі аналізу особливостей імунофізіологічних процесів у різні вікові періоди та за впливу сезонних і породних чинників. Подано інформацію про актуальні методи оцінювання імунного статусу тварин, методи імунологічних досліджень, особливості визначення абсолютної кількості природних кілерних клітин. Увагу приділено питанням дослідження вмісту статевих стероїдних гормонів у сироватці крові собак.