Часто зміни структурно-функціонального стану еритрона є діагностичним показником впливу хімічних факторів на організм. За нормальних умов еритроцити здатні протидіяти певною мірою різним чинникам, але це знижує опір мембран. Такий ефект спостерігається під час старіння та негативного впливу факторів, в тому числі мікотоксинів. Особливо небезпечні (через широкое поширення у природі) є токсини мікроскопічних грибів Fusarium, в тому числі T-2 токсин, який належить до класу небезпеки 1 (LD50 для більшості видів в одному пероральному введенні 2 - 10 мг/кг). Оскільки червоні кров'яні клітини дуже чутливі до хімічних речовин морфофункціональні зміни дозволяють встановити інтенсивність токсичного впливу. Дослідження проведено на щурах-самцях лінії Вістар масою 180 - 200 г. Проведено дві фази досліджень. По-перше, вивчено вплив T-2 токсину після одноразового введення дозою 1/10 ЛД50. Ефект аеросилу на 4-й день після введення токсину вивчено на другому етапі. Досліджено вплив T-2 токсину на окремі гематологічні показники крові щурів, морфофункціональний стан еритрону. Встановлено депресивний вплив T-2 токсину на систему еритропоезу та біосинтез білка, що призводить до зниження кількості еритроцитів, гематокритного числа, концентрації гемоглобіну та похідних показників. Виявлено також зниження стійкості еритроцитів до гемолітика та популяційний перерозподіл вікових фракцій, зумовлений пришвидшеним старінням клітин під дією токсиканта. Вивчено позитивні зміни всіх зазначених показників у разі одночасного введення з токсином аеросилу. Зміна гематологічних показників та динаміка виходу ретикулоцитів вказують на високі сорбційні здатності аеросилу щодо T-2 токсину.

Вивчено вплив Т-2 токсину на організм щурів і курей, способи нейтралізації, а також залишкові кількості Т-2 та НТ-2 токсинів у крові та органах курей. Досліджено сорбційні можливості кормових домішок "Мікотокс", "Кормосан", "Аеросил" та цеоліту за різних значень pH. Експериментально обгрунтовано ефективність сорбції "Аеросилом" Т-2 токсину і, як наслідок, нормалізацію гематологічних показників. Розроблено методику одночасного кількісного визначення Т-2 та НТ-2 токсинів методом високоефективної рідинної хроматографії згідно з директивою № 657/2002 ЄC. Визначено залишкові кількості Т-2 та НТ-2 токсинів у крові та органах курей через 1, 6, 24, 48 год після одноразового перорального введення Т-2 токсину дозою 0,56 мг/кг маси тіла.

Изложены результаты научно-исследовательского эксперимента по изучению патогенеза и диагностики зеараленонового микотоксикоза у молодняка свиней. Установлено, что зеараленоновый микотоксикоз у поросят характеризовался развитием острого воспаления и воспалительно-дистрофическим поражением печени. В дальнейшем процесс принимает хроническое течение, появляются признаки почечной недостаточности. Зеараленон при поступлении внутрь животного с кормом значительно нарушает функциональное состояние печени и почек, что сказывается на относительной биологической ценности этих органов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П811.4 + П857.81 + П545

Рубрики:

Гігієна кормів і годівлі тварин

Токсична дія мікотоксинів (афлатоксинів, стахіботріотоксинів) на організм тварин. Мікотоксикологія

Корми та годівля

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито нові аспекти патогенетичних механізмів фумонізинотоксикозу у тварин і птиці, зокрема, встановлено вплив фумонізинів на стан захисних систем організму тварин. Досліджено динаміку показників фізіологічного стану організму, обміну речовин, активності ензимів у крові щурів та курей-несучок за розвитку фумонізинотоксикозу. Уперше встановлено середньосмертельну дозу фумонізинів на лабораторних щурах. На основі отриманих характеристик фумонізини, за міжнародними вимогами до випробування токсичності, за ступенем небезпеки і систематизацією результатів, згідно з класифікацією та шкалою токсичності, віднесено до класу "помірно токсичні речовини". Розроблено ефективну схему лікування курей-несучок та профілактики фумонізинотоксикозу. Теоретично обгрунтовано і практично доведено фармако-токсикологічну дію та терапевтичну ефективність дії ХамекоТоксу на організм лабораторних тварин і курей-несучок за фумонізинотоксикозу. Встановлено, що додавання до корму ХамекоТоксу зменшує негативну дію фумонізинів на організм тварин, нормалізує за цих умов морфологічні та біохімічні показники крові, імунний та антиоксидантний статус організму. Науково обгрунтовано і експериментально підтверджено доцільність застосування ХамекоТоксу курям-несучкам. Встановлено, що ХамекоТокс, який застосовували курям-несучкам з кормом, суттєво нівелює негативну дію фумонізинів і таким чином знижує їх рівень в організмі птиці, що проявляється в нормалізації біохімічних показників та стабілізації продуктивних якостей. Для профілактики фумонізинотоксикозу рекомендовано вносити до забрудненого мікотоксинами комбікорму кормову добавку ХамекоТокс у дозі 4 кг/т корму.

Наведено дані і проаналізовано результати, які вказують на те, що інтоксикація фумонізинами щурів, незважаючи на покращання даних трабекулярної гістоморфометрії, призводить до порушень кісткового гомеостазу і доведено, що фумонізини можуть впливати на проліферацію клітин у ростовій пластині та синтез протеогліканів у суглобовому хрящі. Внаслідок інтоксикації фумонізинами спостерігались негативні структурні зміни в рості пластинок суглобових хрящів, в той час як у контрольних тварин покращилися майже всі гістоморфометричні параметри трабекулярної кістки. Встановлено, що дози фумонізинів, які використовували в цьому дослідженні, спричиняли негативний ефект, який був достатнім для того, щоб викликати порушення кісткового гомеостазу, що призвело до змін метаболізму кісток і зниження їх міцності. Інформація, одержана в даному дослідженні, може розширити знання про вплив фумонізинів на структуру та гомеостаз кісток.