Встановлено, що у разі консервативного лікування черепно-мозкових травм (переважно струсу, удару, субдуральної гематоми, набряку мозку) показано кровоспинні (3 - 5 %-й розчин іхтіолу в дозі 5 - 7 мг/кг, 1 %-ний розчин вікасолу - 1 мл 1 - 2 рази на добу, 2,5 %-й розчин етамзилату 2 - 4 мл 2 - 3 раз на добу, 10 %-й розчин кальцію хлориду в/в), осмотерапевтичні (15 - 20 %-й розчин маніту - 2 г/кг, в/в), сечогінні (1 %-й розчин фуросеміду 1 - 2 мл), протизапальні (дексаметазон в дозі 1 - 4 мг, в/в кожні 4 - 8 год), протисудомні (20 %-й розчин натрію оксбутирату в дозі 50 - 100 мг/кг, в/в; дроперидол у дозі 3 мг/кг на добу в/м) препарати. За умов оперативного лікування черепно-мозкових травм (удару мозку, субдуральної гематоми, здавлювання та переломів черепа, гострого набряку мозку тощо) доцільно проводити декомпресійну краніотомію, трепанацію тім'яної кістки. Доведено, що цистернальна пункція з видаленням частини ліквору у разі підвищення внутрішньочерепного тиску загрожує грижею намету мозочка.

Алопеція X - захворювання собак недастатньо вивченої етіології, що характеризується симетричною незапальною алопецією без ознак свербежу, яка вражає голову та дистальні відділи кінцівок. Зважаючи на значне поширення зазначеної патології в різних країнах світу, зокрема і в Україні, важливим є вивчення окремих аспектів цієї хвороби у дрібних декоративних собак на території нашої держави. Мета роботи - вивчити особливості діагностики та терапевтичну ефективність різних схем лікування у разі появи алопеції Х у собак в умовах ветеринарної клініки "Зооветцентр", м. Шостки Сумської області. З метою встановлення діагнозу використано лабораторний метод діагностики - трихоскопію, який дав змогу встановити зміни у стадії росту волосся. Проведене лабораторне дослідження зразків сприяло виявленню стадії спокою волосяного фолікула (телоген), при цьому візуально корінь волосся втрачав пігмент, проксимально звужувався і набував вигляду "спису". Окрім того досліджено кров хворих тварин. При клінічному і біохімічному аналізах крові виявили незначне збільшення аланінамінотрансферази (АЛТ) (77,4 +- 0,65 МО/л) та сечовини (13,05 +- 0,37 ммоль/л). Для лікування в умовах клініки використано дві схеми. Перша схема включала застосування хворим тваринам препарату мелатонін (Melatonin, Bioveta) шляхом орального введення. Згідно з іншою схемою другій дослідній групі тварин застосовано мікроголкову терапію з використанням дермаролера для відновлення росту волосяного покриву. Встановлено, що застосування з лікувальною метою препарату мелатонін (Melatonin, Bioveta) частково відновило зростання волосяного покриву 50 % собак (6 із 12), за такої умови у 20 % спостерігали повне відновлення шерстного покриву через 8 місяців терапії. До того ж на фоні лікувальних заходів у дослідних тварин першої групи виявляли понад 52 % волосся у стадії анагену. Тоді як у 30 % собак ріст волосяного покриву попри застосування терапевтичних маніпуляцій так і не відновився. Застосування дермаролеру як засобу мікрогольчастої терапії дозволило відновити ріст волосся в 68 % випадків.