Вперше проведено комплексну оцінку свиноматок, яким згодували як розчин неорганічні сполуки заліза та його хелатні сполуки з метою профілактики аліментарної анемії поросят, підвищення їх збереженості та продуктивності. Досліджено умови утримання свономаток і поросят та проведено оцінку мікроклімату у свинарнику-маточнику. Проведено дослідження мікроелементного складу грунтів, води і кормів, зоогігієнічні, клінічні гематологічні, біохімічні й імунологічні дослідження. Виявлено, що поросні та підсисні свиноматки найкраще засвоюють кормову домішку метіонату заліза в дозах 0,7-1,4 мг/кг маси тіла та мають здатність передавати цей біометал через молозиво та молоко поросятам, що запобігає розвитку аліментарної анемії та підвищує імунофізіологічні процеси в організмі.

Причиною розвитку ферумдефіцитної анемії у новонароджених поросят є затримка еритроцитопоезу у селезінці і печінці та недостатня перебудова кровотворної здатності кісткового мозку. Поглиблені знання особливостей кровотворення у тварин даного виду дають змогу проаналізувати патогенез малокрів'я в організмі поросят і з'ясувати роль різних факторів, які спричиняють цю хворобу. Мета досліджень - дослідити вміст Феруму у селезінці та печінці поросят, народжених від свиноматок, яким у період вагітності внутрішньом'язово вводили розчини клатрохелату Феруму(IV) та ціанокобаламіну. Представлено результати наступних клінічних досліджень з визначення протианемічної ефективності Феруму у новій рідкісній валентності - IV та у формі клатрохелату. Для виконання поставленої мети було сформовано 2 групи новонароджених поросят-аналогів (гібриди порід ландрас та велика біла) у період їх утримання зі свиноматками на підсосі - контрольна та дослідна, по 15 тварин у кожній. У дослідну групу були відібрані поросята, які народжені від свиноматок, яким в період вагітності двічі внутрішньом'язово вводили 10 % розчин клатрохелату Феруму(IV) та розчин ціанокобаламіну. Поросятам контрольної групи за традиційною схемою профілактики ферумдефіцитної анемії вводили ферумдекстрановий препарат (з розрахунку 200 мг Феруму на одне введення). Результати проведених досліджень засвідчують про достатнє надходження Феруму в організм поросят, народжених від свиноматок, яким у період вагітності за 14 та 7 діб до очікуваного опоросу вводили 10 % розчин клатрохелату Феруму(IV) та розчин ціанокобаламіну. Встановлено високий уміст мікроелемнету Феруму у печінці та селезінці впродовж 15 діб, який перевищує показники за застосування поросятам традиційного ферумдекстранового препарату юніферону. Можна стверджувати, що клатрохелат Феруму(IV) характеризується високою біодоступністю, здатністю проникати через плацентарний бар'єр. Проведені дослідження мають наукове та практичне значення, так як розширюють пізнання фармакокінетики та фармакодинаміки Феруму високої валентності (IV), а запропонований нами підхід до застосування клатрохелату Феруму(IV) забезпечує надійну та ефективну профілактику ферумдефіцитної анемії поросят.