Встановлено, що епізоотичний процес бінарної лейкозно-туберкульозної інфекції характеризується зростанням рівня захворюваності великої рогатої худоби на туберкульоз, який, в свою чергу, сприяє генералізації лейкозного процесу. Комплексне вивчення асоційованого розвитку лейкозу та туберкульозу великої рогатої худоби дозволить створити передумови для методично нового наукового напрямку у вивченні особливостей розвитку інфекційного й епізоотичного процесів лейкозу та туберкульозу сільськогосподарських тварин.

Наведено сучасні дані з епізоотології лейкозу великої рогатої худоби в Україні. Проаналізовано особливості перебігу лейкозної інфекції серед різновікових та одновікових груп тварин. Висвітлено вплив абіотичних і біотичних факторів на виникнення та поширення лейкозу великої рогатої худоби. Викладено порівняльну характеристику сучасних методів діагностики, профілактики та лікування даних захворювань.

Досліджено стан імунного статусу організму у випадку лейкозу великої рогатої худоби та інфекційної анемії коней. Розглянуто імуноморфологічні зміни та запропоновано шляхи профілактики і ліквідації цих особливо небезпечних інфекційних хвороб у сільськогосподарських тварин. Визначено патогенез на ранніх стадіях розвитку карценогенезу, реакцію імунної системи на персистенцію вірусу і патолого-гістологічні зміни в організмі тварин на різних стадіях інфекційного процесу, зумовленого вірусами лейкозу великої рогатої худоби та інфекційної анемії коней.

Наведено результати досліджень вірусу лейкозу великої рогатої худоби, описано лейкопатогенні властивості ізольованого вірусу. Розглянуто питання розробки методів діагностики, зокрема розробки та застосування вакцини з метою профілактики лейкозу великої рогатої худоби. Висвітлено клініко-гематологічні особливості гемобластозів тварин, методи виявлення інфекції лейкозу, ефективність вакцини з лізату пухлинної тканини корів.

Приведены результаты исследований вируса лейкоза крупного рогатого скота, описаны лейкопатогенные свойства изолированного вируса. Рассмотрены вопросы разработки методов диагностики, в частности разработки и применения вакцины с целью профилактики лейкоза крупного рогатого скота. Освещены клиникогематологические особенности гемобластозов животных, методы выявления инфекции лейкоза, эффективность вакцины с лизата опухолевой ткани коров.

Висвітлено історію вивчення лейкозів, наведено їх класифікацію. Розглянуто питання епізоотології поширення лейкозу в світі та в Україні. Розкрито економічні аспекти лейкозу великої рогатої худоби, вплив абіотичних та біотичних факторів на його виникнення та поширення. Описано особливості перебігу лейкозу серед різно- та одновікових груп тварин, клінічні ознаки лейкозу великої рогатої худоби. Проаналізовано роль молодняку несприятливих господарств у виникненні та розвитку лейкозного процесу, патолого-анатомічні зміни у разі лейкозу худоби.

Освещена история изучения лейкозов, приведена их классификация. Рассмотрены вопросы эпизоотологии распространения лейкоза в мире и в Украине. Раскрыты экономические аспекты лейкоза крупного рогатого скота, влияние абиотических и биотических факторов на его возникновение и распространение. Описаны особенности протекания лейкоза среди разновозрастных и одновозрастных групп животных, клинические свойства лейкоза крупного рогатого скота. Проанализированы роль молодняка неблагоприятных хозяйств в возникновении и развитии лейкозного процесса, патолого-анатомические изменения при лейкозе скота.

Наведено сучасні дані з вивчення лейкозу великої рогатої худоби (ВРХ). Викладено питання поширення лейкозу ВРХ і його етіології, показано роль ендогенних факторів у його виникненні. Визначено фактори та шляхи передачі віруса лейкозу ВРХ. Розглянуто особливості формування імунних реакцій у ВРХ у процесі розвитку лейкозу, а також вікові зміни тимуса і Т-лімфоцитів. Виконано аналіз імунологічних процесів за умов неопластичних процесів у тварин, висвітлено зміни імунологічних показників крові у разі лейкозу ВРХ.

Приведены современные данные по изучению лейкоза крупного рогатого скота (КРС). Изложены вопросы распространения лейкоза КРС и его этиологии, показана роль эндогенных факторов в его возникновении. Определены факторы и пути передачи вируса лейкоза КРС. Рассмотрены особенности формирования иммунных реакций у КРС при развитии лейкоза, а также возрастные изменения тимуса и Т-лимфоцитов. Выполнен анализ иммунологических процессов при неопластических процессах у животных, освещены изменения иммунологических показателей крови при лейкозе КРС.

Досліджено походження й перебіг лейкозу великої рогатої худоби та ефективність його лікування рідкою, інактивованою, адсорбованою з ад'ювантом вакциною.

Установлено, що в неблагополучному щодо лейкозу великої рогатої худоби стаді тварини молодших вікових груп відіграють важливу роль у розвитку епізоотичного лейкозного процесу.

Проаналізовано епізоотологічну ситуацію з лейкозу великої рогатої худоби в Україні та на Полтавщині, методи оздоровлення і діагностики.

У iнфiкованої вiрусом лейкозу великої рогатої худоби активнiсть фосфофруктокінази, альдолази, глюкозофосфатізомерази та АТФ-ази є нижчою в середньому на 2 - 8 % у порiвнянні з їх активнiстю у здорових тварин, тодi як активнiсть фосфатази Ф-6-Ф не змiнюється.

Проаналізовано існуючі методи оздоровлення стада великої рогатої худоби від лейкозу згідно з діючою інструкцією та рекомендаціями професора Л.І. Нагаєвої, спрямованими на оздоровлення за допомогою комплексних методів із застосуванням рідкої адсорбованої інактивованої вакцини проти лейкозу великої рогатої худоби та використанням РІД-негативних телят, одержаних від лейкозних корів для відтворення стада. Наведено метод оздоровлення стада від лейкозу в Австралії з використанням ELISA тесту у процесі дослідження молока та сироватки крові.

Вивчено особливостi адаптацiї методу полiмеразної ланцюгової реакцiї для дiагностики та монiторингу лейкозу великої рогатої худоби з використанням молока, одержаного вiд корiв рiзної стадiї лактацiї.

З метою з'ясування динаміки змін, їх взаємозалежності у здорової, інфікованої і хворої лейкозом великої рогатої худоби проведено гематологічні, імунологічні та біохімічні дослідження, що дозволило прослідкувати за змінами в процесі розвитку запального процесу у випадку лейкозу.

Розглянуто закономірності просторово-часового розповсюдження лейкозу великої рогатої худоби (ВРХ), охарактеризовано напруженість епізоотичного процесу, а також показано основні шляхи виділення вірусу лейкозу (ВЛ) ВРХ із організму хворих тварин та шляхи передачі збудника. Визначено стадійність епізоотичного процесу у разі спонтанного лейкозу, яка характеризується наявністю стадій розвитку, максимального підйому та відсутністю стадій згасання. Підтверджено взаємодію трьох ланок епізоотичного ланцюга в епізоотичному процесі лейкозу ВРХ і провідну роль у ньому джерела збудника інфекції. Експериментально встановлено, що уже за шість годин після введення тваринам вірусовмісної крові вони є потенційним джерелом збудника інфекції. Проаналізовано динаміку та особливості перебігу епізоотичного та інфекційного лейкозного процесу у тварин-гнотобіотів (ягнят і поросят), ВРХ та овець, які зазнали радіоактивного опромінення у різних дозах, а також за асоційованого перебігу лейкозу та анаплазмозу. Встановлено, що розповсюдження лейкозу не зумовлено дією понадфонованого опромінення радіонуклідами у зоні аварії ЧАЕС. Експериментально доведено, що ВРХ незалежно від породи, віку, годівлі, утримання, дії понадфонового опромінення радіонуклідами однаково чутлива до ВЛ за умов парентерального його введення. Доведено роль колостральних антитіл у забезпеченні підвищеної стійкості телят до зараженої ВЛ ВРХ. Розробка, теоретичне та експериментальне обгрунтування різних систем протилейкозних заходів, в тому числі прискореного методу, дало змогу запровадити в Україні широкомасштабний контроль епізоотичної ситуації, різко знизити

Досліджено ряд біохімічних показників у сироватці крові та структуру деяких ділянок геному 4 і 5-ї хромосом лейкоцитів крові великої рогатої худоби (ВРХ), інфікованої вірусом лейкозу, на різних стадіях захворювання. Установлено вірогідно більший вміст загального білка та гамма-глобулінів і менший вміст альбумінів, вітаміну А в сироватці крові, ряду мікроелементів (міді, цинку, кобальту, заліза) та глюкози в крові ВРХ, інфікованої вірусом лейкозу, ніж у здорових тварин. Визначено, що частота індивідуальних змін у геномі клітин лейкоцитів інфікованої вірусом лейкозу ВРХ за спектрами досліджуваних RAPD-фрагментів більша, ніж у неінфікованих тварин.

Дисертацію присвячено вивченню розповсюдження лейкозу серед молодняка в господарствах з різним рівнем інфікованості стада, ролі імунодефіцитного стану новонароджених телят у формуванні специфічної резистентності до вірусу лейкозу, впливу тільності та антигенного навантаження на перебіг лейкозного процесу. На основі одержаних результатів рекомендовано практичним фахівцям ветеринарної медицини проводити дослідження молодняка на лейкоз, починаючи з двомісячного віку. Фізіологічні процеси у тільних корів та щеплення проти гострих інфекційних захворювань забезпечують зниження титру антитіл до вірусу лейкозу великої рогатої худоби нижче порога чутливості РІД.

Уперше з використанням імуноферментного методу діагностики вивчено особливості постколострального імунітету у телят, що народилися від лейкозних корів. До напування телят молозивом внутрішньоутробне інфікування вірусом лейкозу за результатами ІФА виявлено у 12,5 %, за результатами РІД - у 6,2 % тварин. Відзначено, що дослідження телят за методом ІФА дозволя своєчасно видалити інфікованих внутрішньоутробно і тим самим запобігти поширенню інфекції. Теоретично й експериментально обгрунтовано та впроваджено у систему оздоровчих протилейкозних заходів імуноферментний метод діагностики, який міститься у проекті інструкції з профілактики та заходів боротьби з лейкозом великої рогатої худоби (ВРХ), що дозволяє істотно підвищити ефективність заходів щодо ліквідації захворювання. Відзначено, що висока чутливість цього методу, правильна організація оздоровчих методів дозволяють значною мірою знизити інцидентність захворювання. За методом ІФА встановлено, що у господарствах з незначним поширенням онкорнавірусної інфекції стадія максимального зростання епізоотії швидко переходить у стадію згасання, оскільки метод дозволяє виявляти тварин, інфікованих вірусом лейкозу ВРХ, яких не було виявлено за допомогою реакції імунодифузії. Установлено, що у господарствах зі значним поширенням лейкозної інфекції застосування ІФА суттєво змінює розвиток епізоотичного процесу. Виявлено, що у певної частини тварин захворювання має прихований перебіг, а інкубаційний період значно варіює. Відзначено, що у разі використання для діагностики лейкозної інфекції реакції імунодифузії епізоотичний процес характеризується мінливістю та значним коливанням рівня

В дисертації викладені та узагальнені результати досліджень ряду процесів, зв'язаних з мембраною, та функціональних властивостей еритроцитів в динаміці лейкозу великої рогатої худоби. Встановлено зміни в інтенсивності процесів ПОЛ, активності ферментів антиоксидантної системи та ознаки зниження її відновного потенціалу. Ступінь зрушення структурного та функціонального стану мембран еритроцитів залежить від стадії лейкозу. Розвиток інфекційного процесу супроводжується накопиченням форм гемоглобіну, які не здатні переносити кисень, посиленням інтенсивності процесів гліколізу в еритроцитах та зниженням їх здатності підтримувати гомеостаз клітини.

Удосконалено основні критерії оцінки тест-систем для полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і принципи конструювання праймерів. Показано, що ключовим параметром, який визначає специфічність і точність ПЛР-аналізу, є ступінь гомології праймерів. Сконструйовано набори праймерів для ранньої детекції вірусу лейкозу великої рогатої худоби на основі множинного вирівнювання послідовностей env гена відомих ізоляторів із баз даних EMBL/GenBank і термодинамічного аналізу праймерів та ампліконів. За допомогою теоретичного та експериментального порівняння створених та існуючих наборів праймерів показано, що сконструйовані праймери мають більш високі специфічність і точність на відміну від існуючих аналогів. Створено універсальну ПЛР-тест-систему для визначення статі ембріонів великої рогатої худоби, овець, кіз і свиней.

Уперше визначено особливості динаміки показників інфікованості вірусом лейкозу різних вікових груп великої рогатої худоби у неблагонадійному господарстві на початку та в процесі проведення оздоровчих протилейкозних заходів. Встановлено, що на початку оздоровлення господарств інфікованість тварин старших вікових груп вища, ніж молодняку. З'ясовано, що проведення протилейкозних оздоровчих заходів призводить до зменшення числа вірусоносіїв як у групах молодняку, так і маточного поголів'я незалежно від початкового рівня інфікованості у господарстві. На завершальних етапах оздоровлення господарств виявлено зниження показника інфікованості серед тварин старших вікових груп та молодняку. Доведено, що інфіковані тварини з молодших вікових груп продовжують виділятися ще певний час навіть після припинення виділень позитивно реагуючих тварин із старших вікових груп і на завершальних етапах оздоровчих заходів виступають джерелом збудника вірусу лейкозу великої рогатої худоби (ВЛВРХ) у епізоотичному лейкозному процесі. В епізоотологічному експерименті вивчено динаміку титрів противірусних антитіл у корів до і після розтелення. Виявлено, що після розтелення рівень титрів антитіл у сироватці крові корів знижується, а потім відновлюється на 37 - 43-й день. Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено, що зараження телят збудником лейкозу великої рогатої худоби відбувається переважно в постнатальний період їх розвитку. Встановлено, що телята, які не мають колостральних протилейкозних антитіл, можуть заражатись ВЛВРХ на 45-й день життя. Розроблено системи протилейкозних заходів з визначенням титрів протилейкозних антитіл