Вивчено етіопатогенез бронхопневмонії телят у господарствах регіону. Розроблено комплексну терапію з одночасним включенням до раціону дефіцитних мікроелементів: Co, I, Se, Cu, Zn, Mn, яка забезпечує одужання тварин та скорочує терміни їх лікування.

Розглянуто зміни, що розвиваються в легеневій тканині під час хронічної рецидивної бронхопневмонії у телят. Аналіз патоморфологічних досліджень легень під час бронхопневмонії у телят свідчить про те, що хронічний її перебіг зумовлений негативним впливом медіаторів запального процесу на початкових стадіях захворювання. Використання протизапальної терапії в ході лікування таких телят має бути обов'язковим елементом комплексного лікування в разі гострого перебігу захворювання.

Показано високу терапевтичну ефективність антимікробних препаратів вітчизняного та зарубіжного виробництва, активно діючою речовиною яких є тилозину тартрат, під час лікування катаральної бронхопневмонії телят.

Наведено результати мікроскопічного дослідження паренхіми легень у клінічно здорових і хворих на гостру неспецифічну бронхопневмонію поросят. Відмічено, що патологічний процес уражує всі ділянки анатомічно різних часток легень тварин і має чисельний вогнищевий характер ураження. Відбувається загибель епітеліального покриву та оголення стінки бронхів. Спостережено клітинну інфільтрацію за колом бронха чи бронхіоли. У більш крупних бронхіолах помітно проліферацію епітелію; в деяких середніх бронхах - заміщення частини епітеліальних клітин келихоподібними клітинами. Одержано дані, які вказують на розвиток катарального запалення легень, що супроводжується розростанням сполучної тканини у найбільш уражених ділянках паренхіми.

Вивчено показники природної резистентності телят, хворих на катаральну бронхопневмонію. Виявлено імунодефіцитний стан у хворих тварин: зниження активності клітинних і гуморальних факторів захисту організму. Експериментально обгрунтовано застосування імуномодуляторів РБС і БАІ-1 для профілактики захворювань на катаральну бронхопневмонію у телят.

Вивчено динаміку показників, що характеризують стан білкового обміну та системи гемостазу у разі бронхопневмонії у телят, розроблено комплексні методи її лікування. Встановлено розвиток дисбалансу між прокоагулянтною та фібринолітичною системами в бік підвищення коагуляційних властивостей крові, що призводить до нагромадження в просвіті альвеол, фібрину і порушення мікроциркуляції крові, а пригнічення її інгібіторного потенціалу збільшує можливість деструктивного впливу протеїназ різного походження в легеневій тканині, передусім у випадку гострого перебігу захворювання. На підставі результатів проведених досліджень обгрунтовано необхідність використання протизапальних засобів у комплексному лікуванні тварин. Доведено високу ефективність інтраплеврального введення диметилсульфоксид-новокаїн-антибіотикового розчину та внутрішньом'язового - флуніксинмеглюміну. Встановлено, що протизапальна терапія сприяє відновленню вмісту білків "гострої фази", S-фракції, Ig G і Ig A та активності плазміну, а також зменшенню кількості фібриногену.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення ліпідного складу мембран еритроцитів венозної й артеріальної крові клінічно здорових телят і вмісту у них 2,3-дифосфогліцерату обгрунтовано більш стійкий зв'язок кисню з гемоглобіном у венозній крові та менш стійкий - в артеріальній. Збільшення кількості "молодих" еритроцитів у крові хворих на бронхопневмонію телят на початкових стадіях захворювання у порівнянні з клінічно здоровими, та інтенсивне зростання популяції "старих" клітин у разі подальшого розвитку патології характеризує виснаження компенсаторних можливостей кісткового мозку у тварин з тяжким ступенем перебігу бронхопневмонії. Зазначено, що зростання концентрації гемоглобіну (метгемоглобіну) у крові хворих на бронхопневмонію телят є, очевидно, наслідком зниження активності антиоксидантних процесів в еритроцитах крові та в органах. У хворих телят виявлено зміни ліпідного складу мембран еритроцитів (зменшення загального вмісту ліпідів) і стехіометричного співвідношення між холестеролом і фосфоліпідами у мембранах, що вказує на порушення білково-ліпідних зв'язків бішару та призводить до зниження стійкості червоних клітин крові. Зростання активності 2,3-дифосфогліцератного шунту гліколізу еритроцитів є компенсаторним механізмом наростаючої гіпоксичної гіпоксії. Встановлено негативний вплив амоксициліну тригідрату на систему еритрону: зменшується вміст ліпідних компонентів і порушується їх співвідношення у мембранах еритроцитів, що відбивається на білок-ліпідних зв'язках бішару; розвивається гіпохромна анемія, що спричиняє наростання гіпоксії, порушується сечовиноутворювальна функція печінки та знижується функціональна здатність ниркових клубочків.

Досліджено фармакологічну дію ехінацеї композитум та коензиму композитум на інтактних і хворих на катаральну бронхопневмонію телят. Уперше на інтактних і хворих тваринах досліджено вплив даних гомеопатичних препаратів на морфологічні показники крові, рівень мікроелементів (Сo, Cu, Fe та Mn), активність ферментів (концентрацію церулоплазміну, активність каталази), стан клітиної та гуморальної ланок імунітету. Встановлено високу терапевтичну ефективність досліджуваних препаратів. З'ясовано, що ехінацея композитум і коензим композитум не проявляють побічної дії на організм інтактних телят, а активізують еритропоез та коригують показники клітинного й гуморального імунітету. Виявлено, що у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, на період клінічного одужання після застосування гомеопатичних препаратів морфологічні показники крові були в межах норми, вміст гемоглобіну - вірогідно вищим на 13,71 %, кількість еритроцитів - на 29,05 %, еозинофілів - на 13,33 %, рівень марганцю вірогідно зменшився на 13,3 %, активність каталази була підвищена на 10,79 %, показники клітинного й гуморального імунітету нормалізувались; фагоцитарний індекс на 8 % був нижчим, індекс навантаженості - на 6 %, рівень IgA - на 7 %, титр гетерофільних аглютинінів (ТГА) вірогідно зменшився на 17,07 % у порівнянні зі здоровими тваринами.

Визначено зміни показників, що характеризують обмін ліпідів і стан біополімерів сполучної тканини у сироватці крові та сечі клінічно здорових поросят 1-, 2- та 4-місячного віку. Встановлено зміни показників, що характеризують стан біополімерів сполучної тканини й обміну ліпідів у сироватці крові та сечі поросят, хворих на бронхопневмонію. Досліджено окремі ланки патогенезу та встановлено роль біополімерів сполучної тканини й обміну ліпідів за пронхопневмонії поросят. Розроблено комплекс інформативних біохімічних тестів, що характеризують стан біополімерів сполучної тканини й обміну ліпідів, для оцінки ефективності лікування поросят, хворих на бронхопневмонію.

Індекс рубрикатора НБУВ: П872.232

Рубрики:

Бронхопневмонії тварин

Шифр НБУВ: Ж69783 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приводятся количественные данные патоморфологических изменений у свиней при катаральной бронхопневмонии, что дает возможность судить о процессах, которые происходят как в целом организме, так и в отдельных его частях.

Досліджено інфекційну патологію факторного типу з респіраторним синдромом у телят і поросят перших місяців життя, що індукується вірус-бактеріальними асоціаціями мікроорганізмів із провідною роллю в патогенезі пульмонального процесу мажорного патогену \i Р. multocida \i0. Розроблено інактивовану емульсинвакцину проти факторного ендогенного пульмонального пастерельозу. Вивчено особливості епізоотичного й інфекційного процесів пульмонального пастерельозу та біологічні властивості мажорного патогену. Визначено вірулентність епізоотичних культур збудника. Показано факторність інфекційного процесу, значення пастерелоносіїв і реконвалесцентів. Установлено значні біологічні відмінності між сероварами \i Р. multocida\i0, їх екологічну нішу та механізми резервування, а також розроблено ощадні методи ізоляції збудника та його некультивованих форм з біоматеріалу. На підставі ізоляції сероварів \iА, D \i0 і \i В \i0 вірулентного польового збудника в стаціонарному осередку пастерельозної інфекції розроблено емульсинвакцину з інактивованого ДЕІ полівалентного пастерельозного антигену.

Наведено огляд даних літератури та результати досліджень, що вказують на наявність морфофізіологічних особливостей органів дихання у великої рогатої худоби, які зумовлюють своєрідність патогенезу запальних процесів у цих органах. Обгрунтовано необхідність використання протизапальних препаратів під час комплексного лікування бронхопневмонії у телят.

Вивчено вплив препаратів апраміцину і флумекіну, що належать до груп аміноциклотолів та фторхінолонів, на організм телят, хворих катаральною бронхопневмонію та їх фармакотерапевтичну ефективність за різних шляхів уведення. Основними показниками були фармакотерапевтична ефективність і стан неспецифічної резистентності організму телят.

Одержала подальший розвиток теорія формування імпульсного випромінювання для лікування тварин, яка відрізняється від існуючих тим, що враховує особливості формування електромагнітних полів з поздовжньою поляризацією. Створено методику розрахунків антенних систем, яка відрізняється від існуючих тим, що в ній наведено алгоритми визначення основних технологічних параметрів системи, для яких оптимальне співвідношення як компонент електромагнітних полів, так і їх поляризацій. Одержала подальший розвиток теорія створення імпульсних генераторів, що відрізняються від існуючих ефективністю управління шириною спектра та змінною структурою віпромінювання. Одержало подальший розвиток теоретичне дослідження магнітних ключів для управління структурою системи генерації радіоімпульсів і шириною їх спектра. Вперше на основі модифікованої теоретичної моделі активного транспорту іонів через мембрани клітин встановлено, що потік іонів через мембрану залежить від тривалості фронту, визначено біотропні параметри надширокосмугової послідовності імпульсів. Вперше на основі модифікованих моделей встановлено, що для здійснення ефективної інформаційної електромагнітної терапії слід використовувати джерела електромагнітного випромінювання з можливістю управління частотою повторення радіоімпульсів в діапазоні від одиниць Гц до десятків кГц, і частотою заповнення до 1,2 ГГц. Удосконалено теорію широкосмугових полеутворювальних систем, яка відрізняється від інших тим, що враховує поляризацію електромагнітного поля, оптимальну для терапії тварин.

Наведено матеріали досліджень щодо визначення етіологічної структури респіраторних хвороб молодняку великої рогатої худоби, визначення ефективності застосування комплексної терапії за бронхопневмонії та її впливу на морфо-біохімічні та імунологічні показники крові хворих телят. Встановлено, що у виникненні та розвитку бронхолегеневої патології у телят значну роль відіграють бактеріальні асоціації, а саме мікроорганізми родів: Streptococcus spp., Staphylococcus spp., Pseudomonas spp., Proteus spp., Pneumococcus spp., Klebsiella spp., Enterococcus ssp. та Enterobacter ssp. Застосування комплексної етіотропної та імуностимулюючої терапії із застосуванням препаратів цефтіоклин та авесстим сприяє одужанню 100 % хворих тварин, скороченню термінів одужання та відновленню їх імунологічного статусу.

Наведено результати досліджень щодо впливу препаратів флюмек та флубактин під час лікування бактеріальних інфекцій у телят. Встановлено високий лікувальний ефект препаратів флюмек та флубактин у разі застосування телятам із клінічними ознаками гострого респіраторного захворювання (бронхопневмонія). Відзначено суттєве покращання клінічного стану, пришвидшення одужання хворих тварин, відсутність побічної дії препарату. У телят групи, яким застосовували препарат порівняння флубактин, відзначено деяке зниження вмісту гемоглобіну у порівнянні до початку лікування. Нормалізація біохімічних показників сироватки крові після застосування препаратів вказувала на ефективність проведеного лікування та одужання хворих тварин. Підтверджено безпеку застосування препарату під час лікування телят, хворих бронхопневмонією.

Щоб повернути пацієнтові втрачене здоров'я, лікар повинен використати усі засоби і методи, наявні в арсеналі сучасної медицини. Одним з найцікавіших способів комплексного рішення цієї задачі є антигомотоксична терапія. Принципові особливості її полягають у виведенні токсинів, імуномодуляції і активації функцій органів за допомогою стимулювальної дії на основні механізми регуляції. Нині, враховуючи забруднення довкілля і велику кількість екзо- і ендотоксинів, антигомотоксична терапія стає особливо актуальною. Її популярність зумовлена комплексною лікувальною дією, безпекою і зручністю застосування антигомотоксичних препаратів. Мета досліджень - пошук ефективного та біологічно безпечного методу лікування собак, хворих на катаральну бронхопневмонію. Матеріалом для дослідження були 40 собак віком від 1 до 3 років, масою тіла від 34 до 43 кг (німецька та східно-європейська вівчарка), хворих на гостру катаральну бронхопневмонію. Кожна тварина піддавалася клінічним та гематологічним дослідженням. У результаті проведених досліджень було встановлено, що застосування комплексної антигомотоксичної терапії є терапевтично доцільним і ефективним у порівнянні з традиційною терапією.

На підставі результатів клінічних і рентгенологічних досліджень, а також гематологічних, біохімічних та імунологічних показників крові визначено найбільш інформативні лабораторні маркери для діагностики катаральної бронхопневмонії собак. Запропоновано нову методику лікування собак, хворих на катаральну бронхопневмонію, із застосуванням засобів антигомотоксичної терапії. Ефективність запропонованого методу підтверджується скороченням терміну лікування порівняно з традиційною терапією та прискоренням одужання тварин. Результати клінічних досліджень показали, що найбільш ефективною є комплексна терапія, яка включає біцилін-3, мукалтин, лідазу, Траумель, Фосфор-Гомаккорд. Ефективність даного методу лікування собак проявляється великою кількістю тварин, що одужали, і меншою тривалістю лікування. Проведена в подальшому апробація підтвердила ефективність вищезазначеного методу. На основі результатів діагностичного дослідження собак, хворих на катаральну бронхопневмонію, а також апробації різних схем комплексного лікування запропоновано бальну шкалу оцінки ступеня метаболічних порушень в організмі хворих на бронхопневмонію собак із подальшим її використанням для підбору раціональної терапії.