Показано високу терапевтичну ефективність антимікробних препаратів вітчизняного та зарубіжного виробництва, активно діючою речовиною яких є тилозину тартрат, під час лікування катаральної бронхопневмонії телят.

Вивчено показники природної резистентності телят, хворих на катаральну бронхопневмонію. Виявлено імунодефіцитний стан у хворих тварин: зниження активності клітинних і гуморальних факторів захисту організму. Експериментально обгрунтовано застосування імуномодуляторів РБС і БАІ-1 для профілактики захворювань на катаральну бронхопневмонію у телят.

Вивчено динаміку показників, що характеризують стан білкового обміну та системи гемостазу у разі бронхопневмонії у телят, розроблено комплексні методи її лікування. Встановлено розвиток дисбалансу між прокоагулянтною та фібринолітичною системами в бік підвищення коагуляційних властивостей крові, що призводить до нагромадження в просвіті альвеол, фібрину і порушення мікроциркуляції крові, а пригнічення її інгібіторного потенціалу збільшує можливість деструктивного впливу протеїназ різного походження в легеневій тканині, передусім у випадку гострого перебігу захворювання. На підставі результатів проведених досліджень обгрунтовано необхідність використання протизапальних засобів у комплексному лікуванні тварин. Доведено високу ефективність інтраплеврального введення диметилсульфоксид-новокаїн-антибіотикового розчину та внутрішньом'язового - флуніксинмеглюміну. Встановлено, що протизапальна терапія сприяє відновленню вмісту білків "гострої фази", S-фракції, Ig G і Ig A та активності плазміну, а також зменшенню кількості фібриногену.

  Скачати повний текст

Досліджено фармакологічну дію ехінацеї композитум та коензиму композитум на інтактних і хворих на катаральну бронхопневмонію телят. Уперше на інтактних і хворих тваринах досліджено вплив даних гомеопатичних препаратів на морфологічні показники крові, рівень мікроелементів (Сo, Cu, Fe та Mn), активність ферментів (концентрацію церулоплазміну, активність каталази), стан клітиної та гуморальної ланок імунітету. Встановлено високу терапевтичну ефективність досліджуваних препаратів. З'ясовано, що ехінацея композитум і коензим композитум не проявляють побічної дії на організм інтактних телят, а активізують еритропоез та коригують показники клітинного й гуморального імунітету. Виявлено, що у телят, хворих на катаральну бронхопневмонію, на період клінічного одужання після застосування гомеопатичних препаратів морфологічні показники крові були в межах норми, вміст гемоглобіну - вірогідно вищим на 13,71 %, кількість еритроцитів - на 29,05 %, еозинофілів - на 13,33 %, рівень марганцю вірогідно зменшився на 13,3 %, активність каталази була підвищена на 10,79 %, показники клітинного й гуморального імунітету нормалізувались; фагоцитарний індекс на 8 % був нижчим, індекс навантаженості - на 6 %, рівень IgA - на 7 %, титр гетерофільних аглютинінів (ТГА) вірогідно зменшився на 17,07 % у порівнянні зі здоровими тваринами.

Вивчено вплив препаратів апраміцину і флумекіну, що належать до груп аміноциклотолів та фторхінолонів, на організм телят, хворих катаральною бронхопневмонію та їх фармакотерапевтичну ефективність за різних шляхів уведення. Основними показниками були фармакотерапевтична ефективність і стан неспецифічної резистентності організму телят.

Одержала подальший розвиток теорія формування імпульсного випромінювання для лікування тварин, яка відрізняється від існуючих тим, що враховує особливості формування електромагнітних полів з поздовжньою поляризацією. Створено методику розрахунків антенних систем, яка відрізняється від існуючих тим, що в ній наведено алгоритми визначення основних технологічних параметрів системи, для яких оптимальне співвідношення як компонент електромагнітних полів, так і їх поляризацій. Одержала подальший розвиток теорія створення імпульсних генераторів, що відрізняються від існуючих ефективністю управління шириною спектра та змінною структурою віпромінювання. Одержало подальший розвиток теоретичне дослідження магнітних ключів для управління структурою системи генерації радіоімпульсів і шириною їх спектра. Вперше на основі модифікованої теоретичної моделі активного транспорту іонів через мембрани клітин встановлено, що потік іонів через мембрану залежить від тривалості фронту, визначено біотропні параметри надширокосмугової послідовності імпульсів. Вперше на основі модифікованих моделей встановлено, що для здійснення ефективної інформаційної електромагнітної терапії слід використовувати джерела електромагнітного випромінювання з можливістю управління частотою повторення радіоімпульсів в діапазоні від одиниць Гц до десятків кГц, і частотою заповнення до 1,2 ГГц. Удосконалено теорію широкосмугових полеутворювальних систем, яка відрізняється від інших тим, що враховує поляризацію електромагнітного поля, оптимальну для терапії тварин.