Встановлено, що недостатність в кормах раціону кальцію, фосфору, феруму, купруму, цинку, кобальту, мангану та йоду зумовлює зміни клінічного стану, морфологічних та імунологічних показників крові, обмінних процесів і функціонального стану печінки поросних свиноматок, що проявляється метаболічними порушеннями, еритроцитозом, нейтрофілією, гіпокальціємією, порушенням кальцієфосфорного співвідношення, підвищенням активності аспартат- і аланінамінотрансфераз, лужної фосфатази, низькими показниками клітинного та гуморального захисту. З'ясовано, що застосування даним тваринам препарату Суімін-П проявляється вищими показниками плодючості, більшою масою тіла новонароджених поросят і нижчими показниками їх захворюваності та загибелі. Визначено, що комплексні мінеральні препарати Йодіон-1 і Иодіон-2 нормалізують клінічний стан організму, гемопоез, біохімічні й імунологічні показники крові у хворих на диспепсію новонароджених і хворих на гастроентерит відлучених поросят. Встановлено, що застосування даних препаратів значно скорочує терміни лікування поросят і забезпечує високий відсоток їх збереженості.

Наведено результати досліджень морфологічних та біохімічних показників крові свиней у разі застосування препаратів кальценон і кальфосет. Покращання загального стану піддослідних тварин засвідчив клінічний огляд поросят на 7-му добу після введення препаратів: вони стали краще рости, були більш активними, нормалізувався апетит. За результатами кіінічного огляду тварин на 14-ту добу після введення препаратів не виявлено будь-яких відхилень у розвитку та поведінці поросят, припинилися поноси та приступи судом.

Викладено результати комплексної діагностики порушень обміну мінеральних речовин у корів і свиноматок центральної та північно-східної біогеохімічних зон України з використанням неінвазивних методів. Доведено, що застосування розроблених приладу ОК-1, методики й обладнання для визначення біофізичних параметрів (клінічних показників) організму корів (температури тіла, частоти дихальних рухів, скорочень серця і рубця) свідчить про відсутність достовірної різниці за цими показниками у тварин центральної та північно-східної біогеохімічних зон, порівняно з використанням класичних методів діагностики. Це дозволяє економити час дослідника у 1,8 - 2 рази і надає можливість стандартизувати вказані параметри з накопиченням масиву даних у електронних базах. Досліджено вміст купруму, феруму, цинку, кобальту, алюмінію, хрому та ніколу у слині корів і свиноматок в період лактації та удосконалено методики відбору неінвазивних біологічних субстратів для багатоелементного аналізу. Визначено концентрацію купруму, феруму, цинку, кобальту, алюмінію, хрому та ніколу у волоссі корів і свиноматок у північно-східній та центральній біогеохімічних зонах України. За застосування для профілактики мікроелементозів у корів біологічно-активної добавки "Оксимінкор", до складу якої входять купруму, цинку та кобальту лактат, кислота бурштинова, натрієва сіль гумінових кислот і глауконіт, упродовж 28 діб в крові тварин достовірно підвищується вміст гемоглобіну на 16 %, купруму - в 1,3 раза, цинку - в 1,4 раза та збільшується кількість еритроцитів на 12,8 %. За застосування для профілактики мікроелементозів у свиноматок біологічно-активної добавки "Суілактомін-окси", до складу якої входять купруму, цинку та кобальту лактат, кислота бурштинова, натрієва сіль гумінових кислот і глауконіт, у крові тварин достовірно підвищується вміст кобальту в 4,5 раза, купруму - в 1,1 раза, цинку - в 1,4 раза, а у слині вміст феруму - в 1,4 раза.

Увагу приділено науковому обґрунтуванню ролі кортико-вегетативних механізмів у регуляції обміну речовин в організмі холостих свиноматок, особливостей перебігу адаптаційних процесів залежно від вегетативного статусу та типологічних особливостей вищої нервової діяльності, розробленню способу корекції обміну речовин. З'ясовано, що сила, врівноваженість і рухливість нервових процесів у корі півкуль великого мозку мають достовірний вплив на показники обміну речовин у крові холостих свиноматок за фізіологічних умов. Натомість, тонус автономної нервової системи має менш виражений вплив на метаболічні процеси в організмі тварин і переважно взаємопов'язаний із метаболізмом вуглеводів. Встановлено, що активність ферментних систем організму холостих свиноматок залежить від типологічних особливостей діяльності нервової системи. Зазначено, що у період адаптації до дії технологічного подразнення зростає роль кортико-вегетативних механізмів у регуляції метаболічних процесів в організмі свиноматок. Це підтверджується даними дисперсійного та кореляційного аналізів, які показали достовірну залежність динаміки показників обміну білків, ліпідів і вуглеводів від сили, врівноваженості та рухливості процесів збудження та гальмування в корі півкуль великого мозку. Водночас, дія технологічного подразника зумовлює посилення впливу тонусу автономної нервової системи на обмін білків та ліпідів в організмі свиноматок. З'ясовано, що типологічні особливості діяльності нервової системи визначають швидкість адаптаційних процесів в організмі холостих свиноматок. Проведеними дослідженнями доведено можливість застосування міцелярної системи з інкапсульованим α-токоферолацетатом для корекції фізіолого-біохімічних процесів в організмі свиноматок і поліпшення продуктивності за промислових умов утримання. З'ясовано, що ефект від застосування вітамінного препарату має різний прояв у тварин залежно від типу вищої нервової діяльності та вегетативного статусу. Крім того, застосування міцелярної системи з інкапсульованим альфа-токоферолацетатом змінює кортико-вегетативну регуляцію показників обміну речовин у крові холостих свиноматок.