Під час формування поствакцинального iмунiтету до вiрусу Ньюкаслської хвороби у птицi на тлi аскаридiозно-гетеракозної iнвазiї встановлено виражене вiдхилення в порiвняннi з неiнвазованою.

Розглянуто експериментальні дані щодо визначення нуклеотидних послідовностей гена нуклеопротеїну вірусу ньюкаслської хвороби. За результатами аналізу секвенованої ділянки встановлено філогенетичну близькість досліджуваних вірусів до лентогенного патотипу.

Вивчено можливий вплив стану печінки курей та ступеня урикемії на напруженість імунітету після їх вакцинації. Запропоновано способи корекції функцій печінки за допомогою різних гепатозахисних препаратів. Проведено експериментальні дослідження на курчатах кросу Хайсекс білий віком від 20-ти до 111-ти діб. Установлено вікову динаміку певних біохімічних показників сироватки крові курчат цього кросу. Вивчено взаємозв'язок між показниками, що характеризують стан печінки та ступінь урикемії, та напруженістю імунітету до ньюкаслської хвороби. У курчат з вищим рівнем антитіл у крові вірогідно менші активність АсАТ і АлАТ та вміст сечової кислоти. Зроблено висновок, що за наявності патології печінки відбувається зниження захисних функцій організму. Позитивну дію на функцію печінки, ступінь урикемії і напруженість імунітету спричиняють препарати ровімікс E 50, силібор, ліпамід, насіння розторопші плямистої та комплексний гепатозахисний препарат, складовими якого є насіння розторопші плямистої - 1 г, ровімікс E 50 - 60 мг, ліпамід - 25 мг (з розрахунку на 1 кг комбікорму). Визначено, що економічна ефективність застосування препарату за профілактичного курсу становить 0,1 грн з розрахунку на одне курча або 2,67 грн на одну гривню витрат.

Наведено результати вивчення впливу похідних імідазолонового ряду: левапізолону та його аналога ФІАНТ-2 на стан імунітету курчат у процесі щеплення їх вакцинами з імуносупресивною дією. На підставі дослідів зі застосуванням комплексу серологічних, гістоморфометричних і біохімічних досліджень розроблено й обгрунтовано нові схеми стимуляції імунітету під час вакцинації птиці проти інфекційної бурсальної та н'юкаслської хвороби. Встановлено, що левамізол (у дозі 2,5 - 4 мг/кг) та ФІАНТ-2 (у дозі 1 мг/кг) під час щеплення проти даних хвороб чинить імуностимульовану дію на стан гуморального імунітету та посилює продукцію лімфоїдних клітин бластів і пламацитів в імунокомпетентних органах, що проявляється активацією морфофункціонального стану відповідних гермінативних зон і збільшенням розмірів лімфоїдних структур. Експериментально доведено доцільність застосування імуностимуляторів з введенням їх через проміжки часу різної тривалості.

Проаналізовано епізоотологічні дані щодо ньюкаслської хвороби (НХ) - висококонтагіозного інфекційного захворювання сільськогосподарської, синантропної та дикої птиці з ураженням центральної нервової системи, органів дихання і кишкового тракту - у різних регіонах України. Визначено нуклеотидні послідовності ділянки гену F0 ізолятів вірусу даної хвороби, виділених від птиці на території країни, диференційовано генетичні групи штамів вірусу НХ, створено банк даних нуклеотидних та відповідних амінокислотних послідовностей варіабельної ділянки гену F0 вірусу НХ. Досліджено індекси інтрацеребральної та внутрішньовенної патогенності ізолятів зазначеного вірусу та середнього часу загибелі курячих ембріонів, інфікованих ізолятами вірусу НХ, доведено їх загальне походження з ізолятами, що циркулювали в Росії та в Приморському краї, а також у Південно-Східній Азії.

Виявлено, що насіння чорнушки посівної та одержані з нього олія та екстракт за різних методів застосування підвищують імунний статус, позитивно впливають на гуморальний та клітинний імунітет. Встановлено можливість посилення імунної відповіді у вакцинованих проти ньюкаслської хвороби курчат у разі щеплення з одночасним застосуванням насіння чорнушки посівної, а також одержаних з нього олії та екстракту. Виявлено загальностимулювальні властивості препаратів чорнушки посівної, застосування яких підвищує природну резистентність курчат, збільшує у сироватці крові вміст загального білку, лізоциму, зменшує кількість серомукоїдів і сприяє підвищенню приросту живої маси у піддослідних курчат.

Розроблено технологію виготовлення й одержано новий імуностимулювальний екстракт лімфоїдний птахів-реконвалесцентів (ЕЛПР), який є фізіологічним імуностимулятором. Детально описано та відображено схеми застосування ЕЛПР. Вивчено імуностимулювальні властивості ЕЛПР. Установлено підвищення імунного статусу птахів і посилення імунної відповіді у разі вакцинації проти ньюкаслської хвороби. Визначено оптимальне дозування, а також оптимальні терміни застосування ЕЛПР стосовно часу вакцинації проти зазначеної хвороби. Проведено порівняльне вивчення різних способів його застосування за умов ентерального, внутрішньом'язового та інтраперитонального використання. Перевагу надано ентеральному методу введення. Проведено науково-виробниче випробування препарату лімфоїдної тканини, з'ясовано його вплив на захворюваність, збереження та продуктивність.

Проведено комплексний аналіз епізоотичної ситуації у світі та Україні щодо високопатогенного грипу птиці (ВПГП) та ньюкаслської хвороби (НХ) у 2005 - 2010 рр. Ізольовано епізоотичні штами вірусів ВПГП підтипу H5N1 і НХ, вивчено їх біологічні властивості, проведено секвенування та філогенетичний аналіз геномів. Уперше проаналізовано біологічні властивості існуючих вакцинних і нових епізоотичних штамів вірусу ВПГП і НХ. За результатами порівняльного аналізу відібрано вакцинні та контрольні штами для виробництва бівалентної інактивованої вакцини проти ВПГП і НХ. Вивчено антигенні властивості епізоотичного та вакцинного (Ла-Сота) штамів вірусу НХ. Уперше в Україні розроблено технологію виготовлення та контролювання бівалентної інактивованої вакцини проти ВПГП і НХ, вивчено особливості формування, динаміку, рівень, тривалість специфічного імунітету у курей, гусей, індиків і качок. Встановлено вплив щеплення на морфофункціональний стан імунокомпетентних органів сільськогосподарської птиці.

Наведено історичну довідку та аналіз сучасної епізоотичної ситуації щодо грипу птиці та ньюкаслської хвороби, характеристики вірусів цих найнебезпечніших зооантропонозних захворювань свійських і диких птахів. Подано детальну інформацію щодо екогеографії, епізоотології та еволюції вказаних захворювань, описано патогенез, клінічні ознаки та патолого-анатомічні зміни у разі захворювань, акцентовано на питаннях імунітету. Значну увагу приділено питанням діагностики, профілактики та заходам боротьби з грипом птиці та ньюкаслською хворобою

Висвітлено епізоотологічні особливості ньюкаслської хвороби птиці за ІІ та ІІІ панзоотій. Зазначено, що розробка Національної довгострокової програми профілактики та боротьби з даною хворобою на період до 2010 р. є першочерговим і невідкладним завданням.

Освещены эпизоотологические особенности болезни Ньюкасла при ІІ и ІІІ панзоотиях. Отмечено, что разработка Национальной долгосрочной программы профилактики и борьбы с болезнью Ньюкасла на период до 2010 г. является первоочередной и неотложной задачей.

Розглянуто один з альтернативних методів боротьби з вірусною інфекцією, а саме, вплив унітіолу як противірусного засобу на вірус ньюкаслської хвороби птиці. Визначено концентрації препарату, які гальмують репродукцію даного вірусу, а також захищають від нього тканинну культуру курячих зародків, які розвиваються. Встановлено мінімальну ефективну концентрацію унітіолу, яка статистично достовірно гальмує репродукцію вірусу.

Рассмотрен один из альтернативных методов борьбы с вирусной инфекцией, а именно влияние унитиола как противовирусного средства против вируса ньюкаслской болезни птицы. Определены концентрации препарата, тормозящие репродукцию данного вируса, а также защищающие от него тканевую культуру развивающихся куриных эмбрионов. Установлена минимальная эффективная концентрация унитиола, статистически достоверно тормозящая репродукцию вируса.

Проведено генетичний аналіз 14-ти ізолятів вірусу ньюкаслської хвороби, виділених від голубів, водоплавної птиці та курей на території України (свійська та дика птиця) впродовж 2001 - 2006 рр. Розглянуто методи ПЛР-скринінгу щодо наявності РНК вірусу ньюкаслської хвороби, секвенування нагромаджених фрагментів, проведено філогенетичний аналіз зразків у порівнянні з послідовностями референт-ізолятів шести генотипів. Доведено, що дані ізоляти належать до генотипів першого, четвертого та п'ятого за всесвітньою класифікацією.

Проведен генетический анализ 14-ти изолятов вируса ньюкаслской болезни, выделенных от голубей, водоплавной птицы и кур на территории Украины (домашняя и дикая птица) на протяжении 2001 - 2006 гг. Рассмотрены методы ПЛР-скрининга относительно наличия РНК вируса ньюкаслской болезни, секвенирования накопленных фрагментов, проведен филогенетический анализ образцов в сравнении с последовательностями референт-изолятов шести генотипов. Доказано, что данные изоляты принадлежат к генотипам первого, четвертого и пятого по всемирной классификации.

Наведено результати епізоотологічного моніторингу у центральному регіоні України ньюкаслської хвороби (НХ), інфекційного бронхіту курей, інфекційної бурсальної хвороби, реовірусної інфекції, інфекційної анемії курчат, пастерельозу птиці як можливих співчленів асоційованих інфекцій птиці. З’ясовано фактори епізоотологічних ризиків, обгрунтовано заходи зі специфічної профілактики зазначених інфекційних хвороб у птахогосподарствах, установлено їх ефективність. Визначено значне переважання прихованих інфекцій над маніфестними формами прояву. Доведено, що сім популяцій ризику синантропної та дикої птиці є біологічним резервуаром вірусу НХ. Виділено три епізоотично актуальних ізоляти вірусу НХ (APMV-1) від голубів, вивчено їх характеристики та розкрито особливості визначення патотипу по відношенню до курей. Установлено належність птиці навколо господарського комплексу (куриних і гусеподібних) до популяцій ризику щодо виникнення змішаних вірусно-бактеріальних інфекцій. Розроблено нормативно-технічну документацію на вакцину, асоційовану й інактивовану проти НХ і пастерельозу сільськогосподарської птиці, та проведено її комісійні випробування.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.361.8-961

Рубрики:

Хвороба Ньюкасла (псевдочума) сільськогосподарської птиці

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.361.8-8

Рубрики:

Хвороба Ньюкасла (псевдочума) сільськогосподарської птиці

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлені дані порівняльної оцінки 2-х методів серологічного контролю ефективності вакцинації бройлерів вакциною ВЕКТОРМУН HVT-NDV проти ньюкаслської хвороби (НХ). Встановлено, що обидва методи як ІФА (тест-система фірми ID vet, Франція), так РЗГА є чутливі і виявляють протективні антитіла до вірусу НХ у сироватках крові бройлерів. Одноразова вакцинація у інкубаторі векторною вакциною ВЕКТОРМУН HVT-NDV проти НХ є абсолютно достатньою для формування та створення стійкого імунітету проти НХ, дозволяє знизити вплив стресу у порівнянні з масовими вакцинаціями в пташнику методом випоювання. При застосуванні векторної вакцини відсутнє горизонтальне поширення вакцинного вірусу: виключається ризик зараження навколишнього середовища збудниками вірусних хвороб, яке може призвести до безконтрольного зараження птиці. Застосування векторної вакцини забезпечує стабільну епізоотичну ситуацію в господарстві: не викликає побічних реакцій, поширення вакцинного вірусу ("ролінг" інфекція), підвищує імунний статус стада, тим самим знижує негативний вплив вірусних та бактеріальних агентів на організм птиці протягом періоду вирощування та кількість вакцинацій птиці, викликає тривалий імунітет, тому, як правило, відсутня необхідність ревакцинації за польових умов.

Представлені дані порівняльної оцінки 2-х методів серологічного контролю ефективності вакцинації бройлерів вакциною ВЕКТОРМУН HVT-NDV проти ньюкаслської хвороби (НХ). Встановлено, що обидва методи як ІФА (тест-система фірми ID vet, Франція), так РЗГА є чутливі і виявляють протективні антитіла до вірусу НХ у сироватках крові бройлерів. Одноразова вакцинація у інкубаторі векторною вакциною ВЕКТОРМУН HVT-NDV проти НХ є абсолютно достатньою для формування та створення стійкого імунітету проти НХ, дозволяє знизити вплив стресу у порівнянні з масовими вакцинаціями в пташнику методом випоювання. При застосуванні векторної вакцини відсутнє горизонтальне поширення вакцинного вірусу: виключається ризик зараження навколишнього середовища збудниками вірусних хвороб, яке може призвести до безконтрольного зараження птиці. Застосування векторної вакцини забезпечує стабільну епізоотичну ситуацію в господарстві: не викликає побічних реакцій, поширення вакцинного вірусу ("ролінг" інфекція), підвищує імунний статус стада, тим самим знижує негативний вплив вірусних та бактеріальних агентів на організм птиці протягом періоду вирощування та кількість вакцинацій птиці, викликає тривалий імунітет, тому, як правило, відсутня необхідність ревакцинації за польових умов.