Подведены некоторые итоги популяционных исследований гельминтов на примере нескольких видов моногеней и трематод, паразитирующих у черноморских рыб. Показана возможность использования паразитологических данных для решения общетеоретических вопросов видообразования, межвидовой и внутривидовой конкуренции, занятия экологических ниш.

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.382.62 + Е623.33*836:Е621.14

Рубрики:

Гельмінти та гельмінтози риб

Pisces Риби. Іхтіологія

Шифр НБУВ: Ж71487 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.382.62 + Е0*836.6:Е623.33

Рубрики:

Гельмінти та гельмінтози риб

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.382.62 + Е623.33*832.9:Е621.14

Рубрики:

Гельмінти та гельмінтози риб

Pisces Риби. Іхтіологія

Шифр НБУВ: Ж66348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Pronoprymna ventricosa, трематода, Alosa caspia persica, Каспийское море
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.141.2*820*804 + П873.382.623

Рубрики:

Trematoda Дигенетичні присисні (двоустки)

Трематоди та трематодози риб

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.33*836:Е621.141.7 + П873.382.624

Рубрики:

Pisces Риби. Іхтіологія

Цестоди та цестодози риб

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо розповсюдження змішаних кишкових нематодозів свиней у господарстві, вікова динаміка, а також ефективність "Верміку" 1 % ін'єкційного розчину. Встановлено, що найчастіше серед нематодозів шлунково-кишкового каналу свиней різних вікових і виробничих груп зустрічаються збудники аскарозу (EI = 50,56 %), трихурозу (EI = 10,56 %) та езофагостомозу (EI = 18,33 %). Визначено ефективність антигельмінтика макроциклічного ряду "Верміку" 1 % ін'єкційного розчину за аскарозу, трихурозу та езофагостомозу (EE та IE = 100,0 %).

Викладено матеріали з вивчення паразитологічної ситуації у рибних господарствах Західного регіону України. Доведено високу лікувальну та профілактичну ефективність створених антигельмінтних препаратів для риб цестозол та риболік. Вивчено фармацевтичну сумісність діючих речовин препаратів і стабільність композицій рецептів загалом. Експериментально встановлено їх оптимально ефективні дози та період каренції. Теоретично обгрунтовано нову схему застосування антигельмінтних препаратів незалежно від температури водного середовища у складі лікувально-кормових сумішей, доведено високу терапевтичну й економічну їх ефективність. Експериментально встановлено, що згодовування лікувально-кормової суміші з препаратом риболік або цестозол чотирма рівними частинами впродовж дня, у загальній кількості 1,5 % від розрахункової маси риби забезпечує 100 % ефективність відносно гельмінтозів коропів, інвазованих збудниками кишкових цестодозів та 96,5 % - щодо збудників філометроїдозу. З'ясовано, що препарати повністю виводяться із м'язової тканини риб на 20-ту добу після лікування. Запропоновано виготовлення та використання в Україні ефективних вітчизняних антигельмінтних препаратів для риб.

Досліджено розподілення метацеркарії в трематод Paracoenogonimus ovatus (Katsurada, 1914) у м'язовій тканині популяції прісноводних риб, а саме: тарані (Rutilus rutilus), густери (Blicca bjoerkna), ляща (Abramis brama), карася (Carassius gibelio), червонопірки (Scardinius erythrophthalmus), щуки (Esox lucius), судака (Sander lucioperca). Показано, що максимальна кількість метацеркаріїв P. ovatus локалізувалася у ділянці спинних м'язів, а саме поблизу спинного плавця та становила 41,3 % від загальної кількості виявлених паразитів. Мінімальні показники кількості метацеркаріїв трематоди спостерігали в ділянці анального плавця - 2,1 %.

Надано результати дослідження поширення та сезонної динаміки зараження основних хижих видів риб: окуня, судака та щуки паразитичними нематодами Eustrongylides excisus, Jagerskiold, 1909 в Дніпро-Бузькому лимані та дельті Дніпра Миколаївської та Херсонської областей. Встановлено, що найбільші показники інвазії були в окуня річкового (Perca fluviatilis), екстенсивність інвазії становила 85,1 %. Показники екстенсивності інвазії в судака (Sander lucioperca) та щуки (Esox lucius) були майже однаковими - 58,1 та 58,9 % відповідно. Спостерігали два піки підвищення рівня показників інвазії протягом року - навесні та восени. Було відмічено, що максимальних показників екстенсивності та інтенсивності інвазії еустронгілідоз досягає навесні. Найбільше заражених риб виявляли серед окуня, екстенсивність інвазії була 95,4 %; в судака та щуки - 81,8 і 80,4 % відповідно. Влітку загальна кількість інвазованих риб зменшувалась, але екстенсивність інвазії у окуня характеризувалась найвищими показниками - 72,7 %. В судака та щуки екстенсивність інвазії була 41,6 і 55,5 % відповідно. Восени екстенсивність інвазії еустронгілідозу у окуня була 75,7 %, в судака - 57,6 %, у щуки - 51,9 %. Найнижчі показники зараження хижих видів риб відмічали взимку порівняно з іншими сезонами року. Показники зараження нематодою E. excisus в окуня була 66,6 %, в судака - 35,7 % та у щуки - 26,6 %. Поширеність нематоди E. excisus серед хижих риб у зазначених природних водоймах становила 70,5 %. Інтенсивність інвазії відзначалась найвищими показниками в окуня та коливалась від 1 до 14 нематод в одному екземплярі. Найнижчі показники інтенсивності інвазії були в судака - 1 - 9 екземплярів.