Визначено домінуючі інфекційні захворювання у птахогосподарствах Луганщини, а також причини їх виникнення, основні джерела та шляхи поширення збудників інфекцій. Проаналізовано ефективність специфічної сироватки крові, одержаної від імунізованих телят-донорів, стосовно профілактики інфекційної бурсальної хвороби (ІБХ) у курчат у ранньому віці. Досліджено ефективність вакцинації курчат проти ІБХ на стадії ембріогенезу та виводу курчат з метою створення стійкості до інфекцій у молодняка у перші тижні вирощування.

Індекс рубрикатора НБУВ: П875.561.3-961-7

Рубрики:

Хвороби слизових сумок тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено специфічну профілактику інфекційної бурсальної хвороби, яка має грунтуватись на вивченні захисного титру материнських антитіл у сироватці крові курчат. За їх відсутності курчатам у 2 - 3-денному віці вводять гіперімунну сироватку, на 17 - 18 день - живу атенуйовану вакцину.

Вірус інфекційної бурсальної хвороби (ІБХ) став актуальним для птахівництва з моменту появи високовірулентних штамів в середині 80-рр XX ст. Вони призводять до імуносупресивного стану тварин та високої смертності. З огляду на велику різноманітність вакцин, необхідною є харакетристика польових ізолятів, виявлених у господарстві. Мета роботи - охарактеризувати та диференціювати вакцинні та польові штами вірусу за допомогою методу рестрикційного аналізу. Виділення РНК здійснювали за сорбційним методом, здійснювали постановку зворотної транскрипції та ПЛР із використанням специфічних праймерів до гену VP2. Отримані амплікони піддавали рестрикції MvaI, MboI, SspI, BspMI, SacI, BstEII. Охарактеризовано рестрикційний профіль 8 вакцинних штамів та проаналізовано 120 зразків бурс відібраних від уражених вірусом ІБХ птахів. Більшість проаналізованих ізолятів за рестрикційним профілем були подібними до вакцинних штамів. Вакцинні штами, що належали до однієї групи за рівнем атенуації мали однаковий рестрикційний профіль. Для чотирьох було показано наявність сайтів Sspі та відсутність сайту BstEII, що надає підставу віднести їх до високовірулентих штамів вірусу ІБХ. Висновок: рестрикційний аналіз надає змогу диференціювати вакцинні та польові ізоляти вірусу ІБХ. Даний підхід можна використовувати для моніторингу ситуації на господарстві за даним збудником.

Дисертаційна робота присвячена з’ясуванню впливу пробіотичних препаратів на інтенсивність перебігу процесів ПОЛ і ОМП, активність САЗ, гематологічного профілю, природної резистентності й імунобіологічної реактивності курчат-бройлерів упродовж періоду їх вирощування. Констатовано, що застосування курчатам дослідних груп у складі комбікорму препарату БПС-44 та 1 і 2 % дріжджів Saccharomyces cerevisiae підвищувалася кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну, вміст протеїну та γ-глобулінів, але зменшувався вміст альбумінової, α- і β--глобулінових фракцій. За дії вказаних препаратів у крові бройлерів зафіксовано збільшення кількості лімфоцитів і зменшення псевдоеозинофілів. На тлі застосування вказаних пробіотиків у крові курчат зменшувався вміст продуктів ПОЛ і ОМП, збільшувався вміст відновленого глутатіону й підвищувалася супероксиддимутазна активність еритроцитів, що більше виражено за дії 2 % дріжджів Saccharomyces cerevisiae. При цьому зареєстровано зростання інтенсивності фагоцитозу псевдоеозинофілів крові, підвищення бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові, кількості Т- і В-лімфоцитів і їх функціональної активності, титрів специфічних антитіл за вакцинації курчат-бройлерів проти хвороби Гамборо. Виявлено позитивний вплив досліджуваних пробіотичних препаратів на ріст і життєздатність птиці.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню та ідентифікації ізолятів вірусу інфекційної бурсальної хвороби (ІБХ), поширених на території України, а також їх молекулярно-біологічному аналізу для розробки в подальшому актуальних програм вакцинації. Вперше описано поширення вірусу ІБХ на території України шляхом серологічного скринінгу сироваток крові відібраних від курей із господарств у 20-ти регіонах країни. Відсоток позитивних зразків становив 96,78 %. За результатами гістологічного та рестрикційного аналізу охарактеризовано особливості різних штамів вірусу, що дає можливість диференціювати вакцинні та польові штами вірусу ІБХ. Дослідження філогенетичних зв'язків між вакцинними та польовими штамами вірусу показало, що польові штами із різним ступенем вірулентності групуються відповідно до генетичної спорідненості із вакцинними штамами, що належать до різних груп за ступенем залишкової вірулентності. Одержані результати дають можливість використовувати метод філогенетичного аналізу для підбору найбільш ефективних схем вакцинації в господарствах України.