Наведено матеріали про застосування санобіту - препарату на основі бішофіту полтавського та про стан природної резистентності організму високопродуктивних корів, хворих на гнійно-некротичні процеси в ділянці пальця.

На підставі аналізу вітчизняних і зарубіжних літературних джерел розглянуто причини виникнення, ступінь генетичної детермінації та заходи з профілактики захворювань кінцівок і ратиць у молочної худоби.

На основании анализа отечественных и зарубежных литературных источников рассмотрены причины возникновения, степень генетической детерминации и мероприятия по профилактике заболевания конечностей и копыт у молочного скота.

Для терапії організму високопродуктивних корів, хворих на гнійно-некротичні процеси в ділянці пальця, рекомендовано застосування препаратів імунокоригувальної дії та антиоксидантів, що сприяє швидкому одужанню хворих тварин та відновленню їх продуктивності.

Представлено детальний аналіз лабораторних досліджень зразків копитного рогу, відібраного в зимово-стійловий період у молочних корів, хворих на гнійно-запальні процеси в дистальному відділі кінцівок.

Висвітлено дані умов утримання корів на базі ДП НДГ "Ювілейний". Наведено причинні фактори, що призводять до розвитку гнійно-запальних процесів у ділянці пальця. Представлено аналіз лабораторних досліджень зразків крові, відібраних у хворих корів.

Наведено дані про те, що гнійно-запальні процеси дистального відділу кінцівок у корів супроводжуються нашаруванням грибів, бактерій.

Надано аналіз даних запропонованого методу лікування корів з ознаками грибкового розпаду копитного рогу в літньо-пасовищний період.

Надано дані мікробіологічного та мікологічного аналізів зразків зруйнованого копитного рогу, відібраного у молочних корів, хворих на гнійно-запальні процеси в дистальному відділі кінцівок.

Подано детальний аналіз лабораторних досліджень зразків копитного рогу та проб сироватки крові, відібраних у молочних корів, хворих на гнійно-запальні процеси в дистальному відділі кінцівок у зимово-стійловий період.

Ураження пальців є однією з актуальних проблем молочного скотарства як в Україні, так і в країнах ближнього та дальнього зарубіжжя. Хворіють, як правило, високопродуктивні тварини, при цьому захворювання охоплює до 50 % і більше тварин від загального числа поголів'я. Заходи профілактики уражень пальців у більшості господарств не проводяться, а основним напрямом у боротьбі з ними є лікувальна робота. Для лікування даних уражень запропоновано чимало лікувальних засобів та методів: "сухі методи", різні антисептичні емульсії та мазі на гідрофобній або гідрофільній основах. Проте, як показують дослідження, залежно від умов утримання тварин вони по-різному проявляють свої лікувальні властивості.

Наведено теоретичне обурунтування ролі мікроскопічних грибів у патогенезі пододерматитів у великої рогатої худоби та по-новому розв'язано проблему лікування даної патології. Розроблено живильне середовище для вирощування мікроскопічних грибів, які володіють кератолітичною дією, та опрацьовано методи їх діагностики (мікроскопія, культувування, тест на перфорацію волосини та зрізів копитцевого рогу, біохімічні й хроматографічні дослідження культуральної рідини). Обурунтовано й опрацьовано методи лікування пододерматитів, ускладнених мікобіотою з використанням препаратів фунгіцидної дії, виготовлених на основі 2-меркаптбензтіазолу та сульфату міді. У результаті проведених багаторічних досліджень встановлено значне поширення захворювань у ділянці пальця у високопродуктивних корів. Доведено, що несвоєчасна розчистка копитець, деформації, тривале стійлове утримання, незадовільні зоогігієнічні вимоги для корів та незбалансованість раціонів сприяють накопиченню в пошкодженому підошовному шарі мікроскопічних грибів, які, проявляючи кератолітичні властивості, руйнують кератин копитець.

Обгрунтовано причини виникнення, особливості перебігу гострого та хронічного асептичного пододерматитів у великої рогатої худоби (ВРХ). Розроблено заходи профілактики та методів лікування хвороби. Визначено вплив умов утримання та рівня годівлі на стан копитцевого рогу на підставі змін біохімічних показників і фізико-механічних параметрів епідермісу. Установлено, що у корів, яких утримували на залізобетонній щілинній підлозі знижується вміст вологи у копитцевому розі й опір до його стирання, що призводить до надмірного стирання рогу підошви. Згодовування коровам кормів, дефіцитних за поживними та мінеральними речовинами, призводить до зниження вмісту мінеральних речовин у копитцевому розі, перерозподілу фракцій кератозів, що погіршує його якість і сприяє надмірному нашаруванню рогу в ділянці підошви. Виявлено гістологічні та гістохімічні зміни рогу та основи шкіри залежно від перебігу асептичного пододерматиту. Обгрунтовано залежність динаміки морфолого-біохімічних, імунологічних показників крові від характеру перебігу асептичного запалення основи шкіри копитець. Установлено характерні зміни біохімічних показників у даних ділянках за різних форм асептичного пододерматиту, а також визначено біофізичні параметри епідермісу копитець залежно від перебігу захворювання. Виявлено, що за хронічного асептичного пододерматиту у корів знижується імунобіологічна реактивність організму, концентрація сірковмісних амінокислот у копитцевому розі та зростає вміст сульфогідрильних груп у ньому, що призводить до погіршення якості копитцевого рогу та його недостатнього стирання. Розроблено заходи

При обстеженні 720 корів однієї з ферм Харківської області і досліджень, проведених на післязабійному матеріалі Харківського м'ясокомбінату, встановлена широка розповсюдженість патологій дистального відділу кінцівок великої рогатої худоби (ДВК ВРХ), з'ясовані деякі причини їх виникнення, доповнені існуючі методи лікування і профілактики цих патологій. Показано, що одним з ефективніших методів диференційної діагностики патологій ДВК ВРХ є рентгенологічна діагностика, яка в багатьох випадках дозволяє точно встановити діагноз, стадію розвитку процесу та визначити прогноз і оптимальний метод лікування. В результаті проведених лікувально-профілактичних заходів вдалося знизити відсоток хворих тварин з 36,5% до 4,3%, а економічна ефективність проведених лікувально-профілактичних заходів в господарстві склала 4,68 гривні на 1 гривню затрат.

Вивчено патогенетичні особливості розвитку ламініту та його ускладнень у високопродуктивних корів (ВК), розроблено ефективні методи їх лікування та профілактики. На підставі результатів дослідження виявлено значне поширення захворювань у ділянці пальців у ВК, зокрема деформацій рогу ратиць (54,2 %), хронічного ламініту (23,9 %), міжпальцевого дерматиту (13,3 %), папіломатозного пальцевого дерматиту (11,0 %), виразок підошви (7,8 %) та гострого ламініту (1,4 %). Доведено, що основною причиною даних уражень є висококонцентратна годівля, порушення технології згодування кормів, утримання тварин на твердих підлогах з недостатньою кількістю підстилкового матеріалу, що призводить до порушення метаболічного статусу організму ВК, зумовлює підвищення функціонального навантаження на системи детоксикації та розвитку ендотоксикозу. Досліджено поширення й особливості клінічного перебігу, описано ефективні методи лікування папіломатозного пальцевого дерматиту у ВК. Теоретично та практично обгрунтовано оригінальний метод ортопедичної обробки рогу ратиць у ВК, запропоновано нові підходи до використання заходів лікування та профілактики ламінітів та їх ускладнень у ВК.

Установлено, що місцеве застосування мазі "Нітацид" у комплексному лікуванні корів із виразками м'якуша або тканин міжпальцевого склепіння є ефективнішим, ніж застосування стрептоцидової присипки. Гістологічні дослідження підтвердили, що властивості нітаціду зумовлюють прискорення процесів очищення рани, утворення фіброзно-тканинного струпа, активізацію грануляції та епітелізації ранового дефекту тканин. Процеси утворення грануляційної тканини, її епітелізації у ділянках виразок м'якуша та тканин міжпальцевого склепіння відбуваються повільніше за місцевого застосування стрептоцидової присипки.

Висвітлено результати досліджень концентрації мінеральних елементів у сполучнотканинних утвореннях копит конки за унгулярних деформацій. Встановлено, що деформація копит у коней характеризується істотними порушеннями вмісту мінеральних елементів, передусім, у латеральних хрящах і сухожилках глибокого пальцевого згинача і, меншою мірою, хрящовій тканині копитного суглоба, що засвідчує глибоку дезорганізацію сполучнотканинного матриксу. Унгулярна деформація в коней супроводжується зростанням у хрящовій тканині концентрації кальцію, фосфору, цинку, мангану та зниженням вмісту магнезіуму, феруму, сіліціуму, тоді як у сухожилковій тканині відбувається зростання рівня кальцію, фосфору, цинку, мангану, кобальту, купруму, сіліціуму за одночасного зниження калію, магнезіуму, феруму та кадмію.

Наведено причини порушення функцій копит і підбір оптимальних способів лікування диспропорцій медіальної і латеральної копитних стінок у коней. Встановлено, що медіолатеральний дисбаланс зустрічається у 92 % коней із деформаціями копит і супроводжується аритмією рухів, недостатнім виносом кінцівок, інколи кульгавістю та болючістю у плечах, спині, попереку. Основними лікувальними заходами у разі цієї патології є поступове та поетапне зменшення медіолатеральної диспропорції й створення форми, що відповідає анатомічно-правильним показникам здорового копита.

Визначено особливість поширеності окремих гінекологічних хвороб у корів з гнійно-некротичними ураженнями в ділянці пальців. У таких корів відмічено достовірне збільшення випадків хронічного ендометриту - 31 - 43 %, гіпотрофії яєчників - 13 - 21 %, склерозу яєчників - 3,0 - 3,6 % та лютеальної кісти 12 - 15 %. Після проведення гормональної стимуляції та синхронізації стадії збудження статевого циклу в ортопедично хворих корів у 25 - 33 % самок домінуючі фолікули в яєчниках були відсутні, у 46 - 54 % відмічено неповноцінний морфофункціональний стан статевих органів, зокрема атонія матки, неоднорідна консистенція яєчників, неповний лізис жовтих тіл, відсутність набряку і гіперемії вульви та виділення естрального слизу. Заплідненість складала лише 12,5 - 15,8 %, що на 36 - 40 % нижче, ніж у корів без уражень кінцівок.

Вперше в Україні експериментально та теоретично з'ясовано роль мікроскопічних грибів у патогенезі гнійних пододерматитів у корів. Доведено, що несвоєчасна розчистка ратиць, деформації, стійлове утримання, незадовільні умови утримання тварин сприяють нагромадженню у підшовній поверхні ратиць мікроскопічних грибів. З'ясовано, що у хворих на гнійний пододерматит корів фрагменти міцелію мікроскопічно виявляються в 116 (50,4 %) зразках зруйнованого ратичного рогу. Вони проникають у дефекти ратиць з повітря, грубих кормів, підстилки, зруйнованих дощок. Вперше у ветеринарній хірургії розроблено середовище для діагностики кератолітичних грибів, що дозволило одержати ріст грибів видів A. flavus, C. albicans, C. hordei, T. viridae, T. koningii, кератолітична активність яких підтверджена тестом на перфорацію волосини та зрізу ратичного рогу. Обгрунтовано ефективність застосування у разі гнійного пододерматиту сульфату міді, 2-меркаптобензотіазолу та суміші нанокластерів металів.

Встановлено високу секреторну активність ендотелію в здорових собак щодо продукції NO та тканинного активатора плазміногену зі значним рівнем десквамації ендотеліоцитів, яка суттєво нижча у великої рогатої худоби і свиней, а у останніх тромбоцити володіють потужним прокоагулянтним потенціалом. Доведено, що за гнійно-некротичних уражень пальців у корів розвивається ендотеліальна дисфункція з активацією кінінозалежного фібринолізу та тромбоцитопатіями, яка за їх гострих форм компенсується збільшенням рівня NO, але з посиленням вільнорадикальних процесів, а у разі хронічних супроводжується підвищенням агрегації тромбоцитів, пригніченням фізіологічного шляху фібринолізу та посиленням десквамації ендотелію. За генералізації некробактеріозного процесу вона зумовлена недостатнім рівнем NO. У собак за перитонітів ендотеліальна дисфункція проявляється низькою продукцією тканинного активатора плазміногену з посиленням адгезивно-агрегаційних процесів, які не компенсуються високим рівнем NO, а за переломів трубчастих кісток і неоплазій молочної залози - істотним його зниженням. Ендотеліальна дисфункція за гнійних ран, зумовлена високим рівнем NO та десквамації ендотеліоцитів зі зменшенням їх секреторної активності та посиленням кінінозалежного фібринолізу, ефективно усувається застосуванням мазей на гідрофільній основі. Обгрунтовано застосування донатора NO -L-аргініну та його комплексного препарату імуном-депо з антиоксидантами й імуномодуляторами для оптимізації протікання запально-регенеративного процесу за хірургічної патології у тварин, які забезпечують антиагрегаційний ефект NO,

посилення секреторної активності ендотелію й усунення його дисфункції, і відповідно коагулопатій та покращання реологічних властивостей крові, помірне протікання гострофазної та лейкоцитарної реакцій.