Експериментально та теоретично доведено інформативність і доцільність проведення екстракапсулярної екстракції катаракти у собак і котів з метою відновлення зору. Розкрито значення та визначено ліміти показників комп'ютерної томографії анатомічних органів очного яблука для виявлення початкових структурних змін під час діагностики сліпоти. Проаналізовано ефективність симптоматичного і симптоматико-патогенетичного лікування початкових катарактогенних змін. Доведено, що застосування розробленої методики горизонтального розрізу рогівці для проникнення у передню камеру у випадку проведення екстракапсулярної екстракції ураженого кришталика запобігає виникненню необоротних морфологічних змін у рогівці та розвиткові ранніх і віддалених процесів структурних змін в інших органах очного яблука. Зазначено, що для профілактики ранніх і віддалених післяопераційних ускладнень світлозаломлювальних середовищ ока після екстракапсулярної екстракції кришталика слід щоденно, 2 рази на добу, упродовж 30-ти діб застосовувати суміші лікарських крапель (2 - 3) таких фармакологічних препаратів: на один флакон дексаметазону (10 мл) додавати дві ампули розведеної лідази (128 ОД) у 2 мл фізіологічного розчину з додаванням 1 мл обліпихового масла. Встановлено, що для сповільнення розвитку початкових структурно-морфологічних змін у кришталику слід застосовувати консервативне лікування: комбінацію препаратів Кеналогу-40 один раз на 30 діб і офтан-катахрому по 2 - 3 краплі на рогівку ока 2 - 3 рази на добу, протягом 90-а діб у поєднанні з проведенням ретробульбарної новокаїнової блокади один раз на 7 діб упродовж 90-а діб.

Розглянуто ефективний метод лікування початкової форми кон'юнктивально-синовіального синдрому (до виникнення симптомів периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту) на основі застосування очної тетрациклінової мазі у поєднанні з дом'язовим введенням фармазину. Проаналізовано ефективність лікування периартикулярного та перитендовагінального фіброзиту за результатами щоденного застосування ватно-марлевих аплікацій, просочених 50-ти % димексидом з лідазою (64 ОД/15 мл) під бинтову пов'язку за умов щоденних дом'язових ін'єкцій фармазину. Відзначено, що у товщу фіброзних розрощень вводиться 5-%-й димексид на 0,5%-му новокаїні з додаванням 64 ОД лідази на 20 мл суміші.

Встановлено, що масові кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби у господарствах Одещини спричиняють рекетсії (72,3 %), хламідії (33,8 %), диплобацила Моракса (8,0 %) та рідко вірус інфекційного ринотрахеїту (1,4 %). Вивчено мікрофлору кон'юнктивального мішка хворих на кератокон'юнктивіти тварин. Доведено, що до інфекційних кератокон'юнктивітів, які спричиняються рикетсіями, хламідіями та моракселами, на півдні України сприятлива велика рогата худоба усіх вікових груп, але частіше уражується молодняк віком від двох тижнів до одного року. Показано терапевтичну ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт (РК) з використанням ін'єкційного антибіотика егоцину L.A., ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М.Авроровим і місцевого застосування тетрациклінової очної мазі, а також телят, хворих на РК на стадії виразки рогівки, з використанням ін'єкційних антибіотиків окситетрацикліну-200, егоцину L.A., енроксилу та біостимуляторів - екстракту алоє та мареполіміелу, ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М.Авроровим та місцевого застосування окситетрациклінової очної мазі. Встановлено, що РК супроводжується чітко вираженою імуносупресією. Доведено доцільність використання біостимуляторів і безпосередньо мареполіміелу для комплексного лікування телят, хворих на РК.

Індекс рубрикатора НБУВ: П875.580.33-911-6

Рубрики:

Хвороби кон’юнктиви ока тварин

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П875.580.33-911

Рубрики:

Хвороби кон’юнктиви ока тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Кон'юнктивальний мішок клінічно здорових тварин характеризується значною різноманітністю бактеріальної флори. Під час використання методів мікробіологічних досліджень встановлено, що збудником фібринозного увеїту молодняку великої рогатої худоби є бета-гемолітичний стрептокок, який володіє значною стійкістю щодо антибактеріальних захисних чинників тваринного організму, факторів запальної реакції та є збудником захворювання. У подальшому вивченні етіопатогенезу й особливостей перебігу фібринозного увеїту стрептококової етіології представляється доцільним вивчення найважливіших патогенетичних ланок хвороби із установленням раціонального лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: П875.580.33-911

Рубрики:

Хвороби кон’юнктиви ока тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П875.580.33-911-7

Рубрики:

Хвороби кон’юнктиви ока тварин

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ