Викладено результати випробувань створеного авторами на основі бішофіту Полтавського екологічно чистого препарату "Санобіт" для лікування маститів у корів та інших тварин.

Наведено результати фізіологічних, гематологічних, біохімічних, імунологічних та бактеріологічних досліджень здорових і хворих на субклінічний мастит корів після нашкірного застосування полтавського бішофіту, лікувальний ефект після якого досягається через 2,8 +- 0,4 діб, а у разі застосування антибіотиків - 4,6 +- 0,3 діб. У крові корів після нашкірного застосування бішофіту достовірно збільшується кількість еритроцитів, гемоглобіну та магнію. Механізм його дії на організм тварин потребує подальшого вивчення.

Проведено діагностику прихованої форми маститу з 5 %-ним розчином димастину. Визначено віковий склад корів у стадії лактації з прихованою формою маститу. Вивчено фізико-хімічні показники молока в разі субклінічного маститу. Проведено бактеріологічне дослідження молока та визначено чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.

Результати п'ятирічних клінічних досліджень, проведених на 209 коровах, свідчать про високу ефективність препарату бішофіту полтавського "Санобіт" у лікуванні субклінічного, серозного та катарального маститів. Установлено також вірогідне підвищення деяких показників імунобіологічної резистентності організму хворих тварин під впливом "Санобіту".

Проанализирован ассортимент лекарственных средств для лечения коров, больных маститом. Определено, что на рынке ветеринарных препаратов Украины недостаточно отечественных лекарственных форм. Для лечения матитов у коров необходимо разрабатывать комбинированные лекарственные препараты с широким спектром терапевтического действия. Следует расширять номенклатуру лекарственных средств на основе новой комбинации противомикробных средств. Наиболее рациональной лекарственной формой для данной патологии является мягкая лекарственная форма в шприц-тубах для интрамаммарного применения, отечественное производство которых необходимо развивать.

Наведено результати дослiджень динамiки комплементарної активностi сироватки кровi здорових та хворих на субклiнiчний мастит корiв у разі зовнiшнього застосування розчину полтавського бiшофiту з рiзними iнтервалами. Спостережено пiдвищення її рiвня. Найбiльш ефективним було застосування розчину полтавського бiшофiту з iнтервалами 12 та 24 години.

Наведено результати порівняльної оцінки терапевтичної ефективності різних антимікробних препаратів вітчизняного та зарубіжного виробництва у випадку лікування корів, хворих на серозно-катаральні мастити. Діагноз підтверджено лабораторним методом за допомогою МОЛ-ТЕСТу, виготовленого фірмою "Biowet" (Польща). Препарати мастифлок і сінулокс LC показали кращий лікувальний ефект у порівнянні з препаратами мастивет, мастивет-плюс і мастисан-А. Так, терапевтична ефективність препаратів мастифлок і сінулокс LC становила 85,7 %, а препаратів мастивет, мастивет-плюс і мастисан-А - 57,6, 71,4 і 57,6 %, відповідно. Видужання корів підтверджено одержанням негативних результатів лабораторного дослідження молока за допомогою МОЛ-ТЕСТу.

Вивчено мікробні асоціації у випадках ендометритів, маститів у корів і шлунково-кишкових, респіраторних захворювань новонароджених телят у дванадцяти господарствах восьми районів Луганщини. Встановлено, що у фермерських біоценозах циркулює від трьох до шести умовно патогенних видів бактерій, які викликають різноманітні патології у корів і новонароджених телят. Ідентичність бактерій, виділених від корів і телят, підтверджується антигенною спорідненістю бактерій у разі різних захворювань, відсутністю антагонізму між бактеріями, ізольованими з одного господарства та позитивним впливом інактивованого полібактеріну, виготовленого з культур бактерій, які циркулюють у даному господарстві. Визначено, що під впливом антропогенних факторів і факторів зовнішнього середовища відбувається зміна головних співчленів паразитоценозу, їх кількості в асоціаціях, антагоністичних властивостей, а також зміна чутливості мікрофлори до антибіотиків. Виготовлено експериментальну серію інактивованого полібактеріну. Вперше вивчено клітинні та гуморальні фактори імунної відповіді у корів і телят на введення інактивованого полібактеріну, виготовленого з культур бактерій, які циркулюють у даному господарстві.

Використання гідрогумату коровами у дозі 100 мг на кг живої маси протягом 21 доби зумовило зростання кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну, загального білка, фракцій альбумінів, білкового коефіцієнта та каротину. У газоенергетичному обміні спостережено збільшення споживання кисню та енергетичних витрат у разі зниження вентиляції легень. У лактуючих корів згодовування гідрогумату сприяє ефективнішому використанню поживних речовин раціону, а також впливу на синтетичні процеси у печінці й у молочній залозі та молочну продуктивність. У глибокотільних корів - підвищує резистентність, попереджує післяродові захворювання, а також стимулює репродуктивну функцію. Лікування катаральних маститів у корів гідрогуматом у комбінації з мастицидом або пластизолом сприяє нормалізації показників крові та молока, стимуляції метаболічних процесів під час лікування катаральних маститів у корів, а також скороченню терміну лікування.

Наведено теоретичне та практичне обгрунтування методики сонографічного дослідження вим'я у корів і встановлено негативний вплив на тереоїдогенез запалення молочної залози, що спричиняє анафродизію. За результатами проведених досліджень розроблено й обгрунтовано методику ультразвукового дослідження вим'я. Встановлено зв'язки між станом статевих органів у корів і поширеністю маститу, а також між запаленням молочної залози та проявом статевої циклічності, заплідненістю та вмістом статевих гормонів у тварин. Розроблено й обгрунтовано комплексні схеми лікування корів за одночасного прояву гіпофузії яєчників і маститу. Доведено, що комплексне лікування корів, спрямоване на регулювання іннервації, метаболізму, репарації та регенерації клітин гонад і молочної залози та стимулювання розвитку фолікулів у яєчниках шляхом використання новокаїнотерапії, фолігону та протимікробного препарату мастієт форте, є найбільш ефективною схемою лікування за одночасного прояву гіпофункції яєчників і маститу.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено характер метаболічних змін крові (біохімічні показники та вміст пролактину) та співпадання основних діагностичних тестів за умов розвитку серозного маститу у свиноматок. Науково обгрунтовано симптоматику та динаміку соматичних клітин і мікробне обсіменіння секрету уражених пакетів молочних залоз, виявлено його вплив на життєздатність і збереженість приплоду у свиноматок за серозного маститу. Вперше у порівняльному аспекті вивчено терапевтичну й економічну ефективність різних схем патогенетичної терапії свиноматок за серозного маститу та динаміку змін метаболічних показників крові у процесі їх застосування.

Вивчено етіопатогенез серозного та катарального маститу, а також вплив лазерного випромінювання, антибіотиків, новокаїну на неспецифічну реактивність організму корів, хворих на мастит. Визначено ефективність лазеротерапії у порівнянні з іншими лікувальними методами. За допомогою проведених досліджень доведено, що у разі запалення молочної залози в крові спостерігаються суттєві порушення морфо-біохімічного складу, зміни факторів неспецифічної реактивності організму, імунодефіцитного стану. Вперше проведено тривале вивчення динаміки морфо-біохімічних, імунологічних показників і показників неспецифічної резистентності крові корів, хворих на мастит, у ході лікування їх лазерним приладом СТП-5, мастилексом, який містить гентаміцин і цефалексин, та з використанням новокаїнової блокади. Обгрунтовано перевагу лазера над загальноприйнятими методами лікування маститу. Доведено, що низькоінтенсивне лазерне випромінювання від напівпровідникового діоду є високоефективним засобом під час лікування корів, хворих на серозний і катаральний мастит. Визначено позитивну дію лазерного випромінювання на морфо-біохімічні та імунологічні показники крові корів. Встановлено доцільність використання патогенетичних методів лікування серозного та катарального маститу замість етіотропних.

Розглянуто методи підвищення природної резистентності тварин, зокрема хворих на субклінічний мастит корів, на основі природної екологічно чистої суміші мінералів - розчину полтавського бішофіту (РПБ). Вивчено склад та властивості мікрофлори, а також рівні неспецифічної природної резистентності клінічно здорових і хворих корів до та після застосування РПБ. Розроблено схему бактеріологічного дослідження молока під час даної патології. Описано метод застосування РПБ як препарату для стимуляції неспецифічної резистентності організму тварин та лікування хворих на субклінічний мастит корів шляхом втирання РПБ у шкіру вимені ураженої запаленням частки протягом 5 - 7-ми хвилин після доїння з інтервалом 12 і 24 год. Визначено токсичність і здатність РПБ до кумулятивної та шкірно-резорбтивної дій за результатами дослідів на білих мишах.

  Скачати повний текст

Встановлено домінуючу роль агалактійного стрептокока у виникненні маститів, виявлено тенденцію щодо погіршення ситуації в літній та осінній періоди, особливо за наявності несприятливих погодних умов. Встановлено зв'язок між порушеннями технологічного процесу одержання молока та виконанням ветеринарно-санітарних заходів у забезпеченні системи виробництва молока високої якості. Теоретично обгрунтовано та розроблено систему ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики та лікування маститів з використанням вітчизняних йодофорів ("Синтайод", "Савейодим", "Йод-неонол"). Доведено їх нешкідливість та безпеку застосування в рекомендованих дозуваннях, лікувально-профілактичну та економічну ефективність.

Удосконалено частотно-вибірну модель збудження біологічної структури, що дозволяє спростити її аналіз під час дослідження процесу збудження різними стимульованими сигналами. На підставі аналізу моделі показано, що під час збудження біологічної структури найбільш ефективним за енергетичним критерієм і критерієм максимуму напруги є прямокутний імпульс, до якого наближається пилкоподібний спадний імпульс. На базі формування функціонального співвідношення імпедансів двох локальних суміжних ділянок, що забезпечують високу точність та ефективність їх визначення незалежно від стану шкіри та сили притискання електродів до неї, розроблено спосіб і пристрій для визначення місцеположення біологічно активних точок їх електростимуляції.

За результатами досліджень обгрунтовано доцільність комплексної діагностики субклінічного маститу корів з урахуванням послідовності розвитку запального процесу. Доведено діагностичне та прогностичне значення цитологічного складу та лейкограми молока, за профілем яких можна простежити патогенез хвороби. Експериментально апробовано та розвинуто лабораторні методи діагностики субклінічного маститу корів за показниками змін pH молока, кількості соматичних клітин та різновиду виділених мікроорганізмів. Доведено визначальну роль мікробів у етіології субклінічного маститу. Обгрунтовано доцільність комплексного використання методів патогенетичної, етіотропної та неспецифічної терапії хворих корів та розроблено методику медикаментозної профілактики субклінічного маститу.

На підставі результатів проведених досліджень установлено, що захворювання корів на субклінічний мастит (СМ) призводить до порушень морфобіохімічного складу крові, гуморальних факторів неспецифічного захисту та розвивається імунодефіцитний стан. Комплексно вивчено дію лазерного випромінювання, мастисану-Б і новокаїнової блокади за Д.Д.Логвіновим на гістроструктуру молочної залози. Зазначено, що дане випромінювання позитивно діє на залозисту тканину вим'я в порівнянні з менш ефективною дією антибіотиків. Доведено високу терапевтичну ефективність низькоінтенсивного лазерного випромінювання від напівпровідникового діоду. Виявлено позитивну дію даного випромінювання на морфобіохімічні та імунологічні показники крові корів. Показано доцільність його застосування у процесі лікування СМ у корів.

Розроблено та впроваджено в виробництво препарат на основі фітокомпонентів (НіжнодійЩ) і натрію гіпохлориту (ВетОкс-1000) для терапії та профілактики клінічного серозного та субклінічного маститу у корів. Це дозволяє одержувати молоко, що не містить залишків антибіотиків та інших екологічно небезпечних речовин. Визначено ступінь поширення і роль мікроорганізмів в етіології маститів. Розроблено й апробовано нові лікувально-профілактичні хіміотерапевтичні засоби: МетрисанЩ, серветки дезінфікуючі для домашніх тварин. Встановлено нові властивості препаратів Бровадез-плюс, ФітосептЩ і Іммунейт, які надають підставу для широкого застосування їх у системі протимаститних заходів у галузі молочного скотарства.