Представлено збірник тез матеріалів науково-практичної конференції. Розглянуто ряд тем за напрямами: теоретична медицина: сучасні пріоритети розвитку новітніх форм навчання, клінічна медицина та медсестринство, фармацевтична наука та інтерактивно-інноваційні форми навчання, стоматологічна наука та інтерактивно-інноваційні форми навчання.

Представлені результати дослідження сучасного стану державного управління та стратегічних напрямків розвитку медсестринської освіти в Україні на прикладі Дніпропетровської області. Область була обрана тому, що посідає друге місце в Україні за чисельністю населення (перше місце ? Донецька область). Мета дослідження - визначення стратегічних перспектив реформування та ефективного розвитку медичної галузі, зокрема системи освіти медичних працівників, на засадах дослідження сучасного стану державного управління охороною здоров'я. Стаття має концептуальний характер, тому були обрані такі методи дослідження: систематизація та узагальнення; аналіз та конкретизація; абстрактно-логічний. При аналізі наукової бази даних вітчизняних та зарубіжних дослідників було встановлено, що державне управління системою освіти середнього медичного персоналу, зокрема й системою охорони здоров'я, має кризовий стан та характеризується глобальністю, довготривалістю та складністю. За результатами статистичної обробки первинних даних було з'ясовано, що, незважаючи на високий рівень підготовки випускників зі спеціальності "223 Медсестринство" ступенів фаховий молодший бакалавр та бакалавр за п'ять років (з 2016 до 2020 рр.), кількість середнього медичного персоналу зменшилось на 21,6004 %, і ця негативна тенденція спостерігається й далі. Державне управління медсестринською освітою було визначено як особливий вид професійної діяльності, метою і результатом якої є забезпечення та динамічний розвиток галузі, основними механізмами якого є: нормативно-правовий, координаційний, організаційно-мотиваційний, освітньо-педагогічний, економічний. Наголошено на необхідності розробки стратегічних напрямків розвитку державного управління в системі медичної освіти, яка б забезпечувала висококваліфікованими фахівцями медичні заклади з урахуванням ринку освітніх послуг та потреб суспільства; створення та впровадження дієвого механізму залучення ресурсів задля забезпечення потреб у медичній освіті, з урахуванням безперервного навчання, для підготовки висококваліфікованих фахівців.

Мета дослідження - з'ясувати, як студенти медсестринства та соціальної роботи суб'єктивно перенесли досвід послуг, які вони надавали на прикордонному пункті Вишне Німецьке та в гарячій точці в Міхаловце біженцям з України. Статистичну обробку проводили в програмі SPSS 28.0. Використано описову статистику (число, середнє арифметичне та стандартне відхилення) для характеристики набору, а також для опису окремих пунктів анкети. Для перевірки окремих гіпотез ми використовували непараметричну статистику - тест Манна Вітні для двох незалежних вибірок. Результати цього дослідження показують, що загалом у березні - червні 2022 року студенти відпрацювали 157 денних та нічних змін надання послуг. Студенти виконували діяльність, яка відповідає їхній програмі навчання. Досвід спілкування студентів з емігрантами з України позитивний, єдиним бар'єром була мова. Висновки: результати цього дослідження показали, що студенти були внутрішньо мотивовані допомагати, служіння біженцям допомогло їм побачити долю людей, які втікали від війни. Результати дослідження показали, що дванадцятигодинні служби були для них важкими, і близько 20 % студентів мали проблеми з розумінням біженців.

Здійснено фундаментальне дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи у медичних коледжах. Уперше розроблено, науково обґрунтовано, експериментально перевірено та впроваджено систему професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи в коледжах. Розроблено концепцію професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи в коледжах як сукупність конкретних структурних складників (цільового, науково-методологічного, теоретично-змістового, процесуально-методичного, результативного). Виявлено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи в коледжах (створення мотиваційно-ціннісного професійно зорієнтованого освітнього середовища в медичному коледжі; спрямування компетентнісного підходу на забезпечення міждисциплінарно-інтегративної теоретичної підготовки; конвергенція інтерактивного, проблемного та симуляційного навчання у праксеологічній підготовці майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи; формування професійної ідентичності в професійно мобільних молодших спеціалістів сестринської справи). Удосконалено зміст, форми і методи професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи у коледжах.

Визначено прогресивні напрями інноватизації системи професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи у коледжах. Науково обґрунтовано концепцію, структурно-функціональну модель, теоретичні та практичні аспекти реалізації системи професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи у коледжах. Визначено структуру професійної компетентності як основу готовності майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи до роботи за фахом. Розкрито методику реалізації специфічних педагогічних умов в системі професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи в медичних коледжах.

Висвітлено проблеми формування світоглядної культури майбутніх медичних сестер засобами реалізації деонтологічного підходу, що являє собою складне комплексне духовно-практичне утворення, яке постає результатом формування світогляду майбутніх фахівців медичної справи та утвердженням в медичній практиці моральнісного світовідношення. Експліковано теоретико-методологічний досвід вітчизняної та зарубіжної теорії та практики проблем світоглядної культури майбутніх медичних сестер, обґрунтовано компоненти, критерії, показники та рівні її сформованості, визначено нові підходи до означеної проблеми шляхом впровадження педагогічних умов і структурно-функціональної моделі та здійснено експериментальну перевірку їх результативності під час вивчення дисциплін "Основи медсестринства", "Медична етика і деонтологія в медсестринстві", "Загальний догляд за хворими та медична маніпуляційна техніка".

На основі аналізу психологічної, педагогічної літератури та особливостей професійного становлення майбутніх медичних сестер з’ясовано сутність і структуру їхньої професійної етики. Визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісний, діяльнісний), показники та рівні її сформованості (емпірично-інтуїтивний, нормативно-репродуктивний, ціннісно-рефлексивний). Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування професійної етики майбутніх медичних сестер у процесі фахової підготовки. Розроблено методику реалізації педагогічних умов формування професійної етики майбутніх медичних сестер, що складається з чотирьох блоків (функціонально-цільового, змістово-діяльнісного, управлінсько-технологічного, оцінно-результативного) і комплексно відображає мету, завдання, педагогічні умови, форми, методи, етапи та рівні розвитку досліджуваної якості.

Дисертацію присвячено проблемі дослідження адаптації студентів медичного коледжу з урахуванням специфіки впливу на цей процес особистісних чинників. У роботі: - обґрунтована дослідницька модель вивчення особистісних чинників адаптації навчання у медичному коледжі, яка передбачає виділення кількісних та якісних характеристик адаптації, врахування зовнішніх та внутрішніх її чинників; - визначено особливості динаміки адаптації до навчання студентів медичного коледжу, статеві особливості діагностичних показників їхніх особистісних якостей та адаптованості до навчання; - з’ясовано, що найбільш інформативними особистісними чинниками адаптації до навчання студентів медичного коледжу є три показники інтернальності (інтернальність в області невдач; стосовно здоров’я і хвороби; загальна інтернальність), та 6 показників, отриманих за методикою діагностики психічного розвитку (впевненість у собі, високий самоконтроль, товариськість, експресивність, дипломатичність та інтелект). На основі отриманих даних розроблені комплекс заходів спрямованих на підвищення рівня адаптованості до навчання студентів медичного коледжу та корекційна програма, спрямована на попередження в них розладів адаптації. В адаптивно-розвивальній програмі корекційних заходів сформульовано основні принципи, етапи проведення, цілі та засоби, оцінено її ефективність під час апробації в практичній діяльності. Отримані в ході емпіричного дослідження результати підтвердили висунуту на початку гіпотезу.

Представлено результати дослідження проблеми формування професійно-особистісної ідентичності майбутніх фахівців сестринської справи у процесі навчання в медичному коледжі, яка експлікована як інтегральне переживання внутрішньої цілісності та самототожності власного унікального Я, що забезпечує динамічну узгодженість особистісного та професійного самовизначення у процесі фахової підготовки. Здійснено теоретико-методологічний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду теорії та практики проблем професійно-особистісної ідентичності, конкретизовано компоненти, критерії, показники та рівні її сформованості, визначено нові підходи до означеної проблеми шляхом упровадження організаційно-педагогічних умов і структурно-функціональної моделі та проведено експериментальну перевірку їх результативності у процесі вивчення дисциплін "Основи медсестринства", "Основи психології та міжособове спілкування", "Медсестринська етика та деонтологія".

Розкрито зміст поняття "інформаційно-культурологічна компетентність майбутніх фармацевтів". Проаналізовано проблему професійної підготовки майбутніх фармацевтів у контексті розвитку сучасного інформаційного суспільства. Визначено особливості інформаційних технологій у професійній діяльності та підготовці майбутніх фармацевтів. Досліджено зміст і компоненти інформаційно-культурологічної компетентності майбутніх фармацевтів. Запропоновано й обґрунтовано педагогічні умови формування інформаційно-культурологічної компетентності майбутніх фармацевтів (культурологічний підхід до використання інформаційних технологій у професійній освіті майбутніх фармацевтів, взаємодія з роботодавцями та професійна мобільність, врахування чинників зовнішнього та внутрішнього середовища). Розроблено й апробовано модель формування інформаційно-культурологічної компетентності фармацевтів.

Здійснено фундаментальне дослідження проблеми формування професійної ідентичності майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи на засадах деонтологічного підходу. Уточнено сутність, зміст і структуру професійної ідентичності майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи, уточнено компоненти, удосконалено критерії, показники та рівні її сформованості. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено дієвість педагогічних умов (психолого-педагогічний супровід становлення професійної ідентичності майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи на різних етапах навчання; забезпечення формування деонтологічного світогляду майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи; конструювання професійно-морального середовища на базі лікувально-профілактичних закладів у період виробничої практики; організація рефлексивно-творчої навчальної діяльності студентів). Розроблено структурно-функціональну модель формування професійної ідентичності майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи на засадах деонтологічного підходу.

Відображено результати наукового пошуку з проблеми професійного зростання майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи в освітньому середовищі медичного коледжу. Уперше обґрунтовано педагогічні умови (стимулювання у майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності через самостійну позааудиторну роботу; використання можливостей освітнього середовища медколеджу (зміст, форми, методи, технології) для отримання спеціальних знань, професійних умінь і навичок; залучення студентів до практичної професійної діяльності під час проходження практик для накопичення та передачі професійного досвіду) професійного зростання майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи в освітньому середовищі медичного коледжу. Розроблено модель професійного зростання майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи в освітньому середовищі медичного коледжу, що складається з кількох блоків: методологічно-цільового (мета, підходи, принципи), змістово-процесуального (суб'єкти, етапи, зміст, форми, методи, технології), оцінно-результативного (критерії, показники, рівні, відповідний результат). На основі визначених критеріїв і показників охарактеризовано рівні готовності майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи до професійної діяльності: високий, середній та низький. Уточнено сутність ключових понять дослідження, зокрема: "професійне зростання майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи в освітньому середовищі медичного коледжу". Проведено констатувальний експеримент, який засвідчив переважання низького рівня готовності студентів в контрольній та експериментальній групах, які передбачалося підвищити за рахунок виявлення та впровадження необхідних педагогічних умов. Унаслідок аналізу результатів формувального етапу експерименту доведено позитивну динаміку рівнів готовності студентів в експериментальній групі. Зазначено, що високий рівень збільшився на 17,4 %, середній - на 20,4 %, низький зменшився на 37,8 %. У контрольній групі: високий рівень збільшився на 1,2 %, середній - на 2,0 %, низький зменшився на 3,1 %. Результати дослідження свідчать про динамічні позитивні зміни показників готовності студентів експериментальних груп під впливом запропонованих експериментальних нововведень.

Проаналізовано стан дослідження проблеми формування фахової компетентності майбутніх медичних сестер. Розглянуто зарубіжний та вітчизняний досвід фахової підготовки цих сестер у медичних навчальних закладах. Виокремлено особливості, зміст і структуру їх фахової компетентності. Визначено, теоретично обґрунтовано педагогічні умови та структурно-функційну модель формування фахової компетентності майбутніх медичних сестер. Уточнено критерії, показники та рівні сформованості їх фахової компетентності. Експериментально перевірити педагогічні умови формування фахової компетентності майбутніх медичних сестер.

Проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід формування професіоналізму майбутніх медичних сестер; окреслено суперечності, що гальмують цей процес. З’ясовано сутність понять "професіоналізм", "професіоналізм медичної сестри". Розроблено критерії сформованості компонентів професіоналізму медичної сестри: мотиваційно-ціннісного; когнітивно-професійного; операційно-діяльнісного; результативно-рефлексивного. Доведено, що підвищенню ефективності процесу формування основ професіоналізму майбутніх медичних сестер під час фахової підготовки сприяють організаційно-педагогічні умови: модернізація освітнього середовища шляхом його адаптації до сучасних вимог до фахової діяльності медичної сестри згідно зі світовими стандартами; оновлення підготовки майбутніх медичних сестер через впровадження інноваційних освітніх технологій та інтерактивних методів навчання; вдосконалення педагогічної майстерності викладачів-клініцистів медичного коледжу засобами науково-методичної роботи; активізація формування практичних умінь та навичок медичних сестер через імітаційне моделювання у квазіпрофесійній діяльності. Розроблено модель формування професіоналізму майбутніх медичних сестер під час фахової підготовки, яка включає етапи: мотиваційно-адаптаційний, освітньо-формувальний, організаційно-діяльнісний, професійно спрямований.

Досліджено теоретико-експериментальним шляхом технології мобільного навчання студентів медичних коледжів у процесі професійної підготовки. Розкрито суть понять «мобільне навчання», «технологія мобільного навчання студентів медичних коледжів». Визначено особливості професійної підготовки студентів медичних коледжів до мобільного навчання. Уточнено критерії та показники готовності студентів медичних коледжів до мобільного навчання у процесі професійної підготовки. Теоретично обґрунтовано педагогічну технологію мобільного навчання студентів цих коледжів у процесі професійної підготовки й експериментально доведено її ефективність.

Досліджено проблеми забезпечення самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності студентів медичних коледжів. Розкрито суть і визначено зміст структурних компонентів (мотиваційно-цільового, організаційно-планувального, операційно-виконавчого, оцінно-регулятивного) самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності студентів медичних коледжів; уточнено критерії та показники її ефективності. Науково обгрунтовано етапи особистісно орієнтованої технології педагогічного забезпечення самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності студентів медичних коледжів (діагностико-моделювальний, стимулювально-настановний, когнітивно-процесуальний, праксеологічний, рефлексивно-коригувальний), експериментально перевірено її ефективність.

Розглянуто питання способу життя студентів, які навчаються за спеціальністю "Сестринська справа". Серед студентів медичних коледжів проведено опитування, у якому взяли участь юнаки (n = 10) і дівчата (n = 106) віком від 15 до 21 року. Дослідження надало змогу виявити незначну кількість студентів, котрі курять тютюн, проте алкогольні та слабоалкогольні напої вживають близько 73 % опитаних студенток, 28 осіб із яких - неповнолітні. Виявлено низьку рухову активність серед студенток у позанавчальний час - 107,08 +- 14,9 хв на тиждень, що становить близько 15 хв на день. Установлено, що спосіб життя студентів, які навчаються за спеціальністю "Сестринська справа", потрібно цілеспрямовано й постійно формувати протягом усього періоду навчання. Усвідомлення важливості проблеми збереження здоров'я пацієнта та насамперед свого власного, зміна ставлення студента до способу життя й формування ціннісного ставлення до здоров'я сприятиме успішній реалізації соціальних і професійних функцій майбутніх медичних сестер.

Починаючи з кінця XX ст., в Україні зросла актуальність організації паліативної та хоспісної допомоги у зв'язку зі значним збільшенням кількості інкурабельних хворих. Мета роботи - опрацювання моделі закладу медсестринського догляду за інкурабельними хворими державно-приватної форми власності, нової організації медико-соціального забезпечення паліативної та хоспісної допомоги, заснованої на милосердному і гуманному ставленні громадськості та держави до проблем інкрабельних хворих. Описані структура закладу медсестринського догляду за інкурабельними хворими, його функції; організація роботи медичного персоналу і принципи фінансування паліативної та хоспісної допомоги. Обгрунтовано доцільність створення закладу медсестринського догляду за інкурабельними хворими (медсестринського хоспісу), в якому сестри милосердя після відповідної їх підготовки зможуть забезпечити таку особливу сферу медико-соціальної опіки невиліковних хворих, якою є паліативна і хоспісна допомога.

Встановлено та експериментально підтверджено педагогічні умови формування культури здоров'я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності, серед яких виділено такі: створення студентського спортивно-оздоровчого парламенту з метою позитивної мотивації до зміцнення та збереження здоров'я; активізація практичної спрямованості самостійної роботи шляхом вдосконалення змісту позааудиторної діяльності; модернізація структури організації спортивно-оздоровчої діяльності медичного коледжу. Визначено сутність поняття "формування культури здоров'я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності", яке розуміється як цілеспрямований процес створення сприятливих умов для усвідомлення студентами значення здоров'я для повноцінного й щасливого життя, формування в них зорієнтованості на збереження здоров'я, посилення мотивації до власного фізичного розвитку, удосконалення та закріплення теоретичних та практичних рухових умінь як чинників їхнього професійного становлення. Визначено критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивний та креативно-діяльнісний), показники та охарактеризовано рівні (високий, середній, низький) сформованості культури здоров'я студентів. Уточнено базові поняття дослідження: "культура здоров'я", "культура здоров'я студентів медичних коледжів", "позааудиторна діяльність". Удосконалено зміст, форми та методи формування культури здоров'я студентів медичних коледжів у позааудиторній діяльності. Науково осмислено процес удосконалення позааудиторної спортивно-оздоровчої діяльності студентів, розглянуто структуру та функції здоров'я та здорового способу життя, з'ясовано особливості позааудиторної діяльності медичних коледжів.

Проаналізовано стан дослідження проблеми формування готовності майбутніх молодших спеціалістів із медичною освітою до професійного самовдосконалення у процесі фахової підготовки у психолого-педагогічній літературі та практиці діяльності медичних коледжів. Розкрито сутність професійного самовдосконалення майбутнього медичного працівника. Охарактеризовано зміст і структуру готовності майбутніх спеціалістів до професійного самовдосконалення. Розроблено авторську модель формування досліджуваного виду готовності у майбутніх медичних працівників. В освітній процес медичного коледжу впроваджено модель і методику формування готовності майбутніх молодших спеціалістів із медичною освітою до професійного самовдосконалення у процесі фахової підготовки за допомогою поетапної методики. Доведено, що ефективність розробленої моделі забезпечується шляхом запровадження креативних управлінських та організаційних умов, зокрема застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, створення інноваційного освітнього середовища, підвищення професіоналізму викладачів-педагогів і викладачів-медиків.