Представлено досвід Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика зі створення електронних навчальних посібників. Висвітлено принципи оцінки якості розробки та результатів використання електронних засобів навчання.

Розглянуто та обгрунтовано основні принципи розробки моделі післядипломної медичної освіти, заснованої на очно-заочних принципах з використанням дистанційних технологій. Регламентовано поступовий перехід на самостійну роботу, що повинна бути підтримана сертифікованими навчально-методичними матеріалами для дистанційного навчання.

Висвітлено досвід Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика зі створення електронних навчальних посібників, в основу якого покладено принципи трансформації знань за їх відображення. Представлено принципи побудови електронних засобів навчання, особливості застосування стандартів у сфері електронного навчання.

Вперше теоретично обгрунтовано, розроблено та експериментально перевірено методику оцінки ефективності автоматизованого контролю знань у післядипломній медичній освіті. На підставі результативно-витратної концепції ефективність розглянуто як співвідношення між якістю роботи автоматизованих атестаційних систем (ААС) із визначення знань лікарів і провізорів та витратами на даний процес. Розроблено методику визначення та підвищення валідності тестових завдань і процедур автоматизованої атестації. Теоретично та практично обгрунтовано методику розрахунків дискримінативної валідності тестових завдань, запропоновано їх класифікацію. Проведено класифікацію тестових завдань і процедур тестування, що використовуються у післядипломному медичному навчанні. Створено методики опрацювання бальних експертних оцінок знань із урахуванням узгодженості думок фахівців та їх компетентності. Запропоновано методику організації автоматизованої атестації за алгоритмами індивідуального, особистісно-орієнтованого підходу. Доведено, що дана методологія визначення та підвищення валідності процедури автоматизованого контролю знань покращує ефективність комп'ютерної атестації на 11 - 13 %, а якість роботи ААС із перевірки знань на - 16 - 17 %.

Запропоновано принципи структурування медичних процедурних знань, що дозволяє забезпечити наступність дій викладачів у процесі розробки навчального контенту. Обгрунтовано структуру процесу відображення медичних процедурних знань для їх подання на будь-яких носіях інформації та подальшого сприйняття цільовою аудиторією. Набуло подальшого розвитку обгрунтування загальної структури знань, якими оперує фахівець у процесі організації своєї професійної діяльності. Розроблено методологію забезпечення максимального гомоморфізму когнітивних моделей предметної області в експерта та слухача, що дозволяє визначити результативність передачі знань у післядипломній медичній освіті та більш якісно формувати компетентність фахівців у медицині. Розроблено метаонтологію предметної області (медицини), що грунтується на процесному підході та структурі професійних знань і дозволяє будувати онтологічні структури медичних процедурних знань. Вперше розроблено методологію організації процесу передачі процедурних медичних знань за допомогою новітніх інформаційних технологій, що дозволяє знизити залежність процесу передачі знань від супроводу й інтерпретації викладача.

Представлено поняття гомоморфізму когнітивних моделей предметної області. Запропоновано критерій гомоморфізму когнітивних моделей предметної області у ході передачі знань в системі післядипломної медичної освіти. Обгрунтовано рівні абстракції моделі предметної області.

Узагальнено досвід навчально-методичної роботи кафедри медичної статистики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.

Изложены перспективы развития последипломного образования в высших медицинских заведениях Украины. Предложена модель создания бизнес-школы при факультетах последипломного образования, заданием которых является подготовка высококвалифицированных управляющих кадров для фармацевтической и медицинской отраслей.

Рассмотрены вопросы о совершенствовании последипломного образования на разных ступенях: первичной специализаци (интернатура), вторичной специализации врачей, а также на этапе повышения квалификации на базе университетских клиник. Предложено внедрять новые формы и методы последипломного образования с использованием опыта стран Европы, а также с учетом национальных достижений в этой области.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР) р7

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено роль семінарських занять у системі медичної післядипломної освіти і важливість дистанційного контролю базових знань.

Представлены основные варианты исследовательской работы врачей-интернов на кафедре последипломного образования. Рассмотрены вопросы оптимизации формирования клинического мышления врачей-интернов, способности конкретизации выводов самостоятельной работы и прикладного использования в будующей работе.

Представлен опыт работы на постдипломном этапе со слушателями цикла тематического усовершенствования с помощью компьютерных технологий.

Проаналізовано досвід і результати впровадження кредитної системи, що була ініційована згідно з наказом N 484 МОЗ України. Показано проблеми неоднорідності в безперервному професійному розвитку лікарів і провізорів. Запропоновано підходи до вдосконалення цієї системи.

Висвітлено досвід підготовки практичних лікарів у системі післядипломної освіти. Запропоновано удосконалення практичної підготовки фахівців. Запропоновано оптимальні схеми проведення практичних занять для циклів удосконалення лікарів у базових відділеннях.

Для проведения дистанционного обучения высшее медицинское учебное заведение должно обеспечить каждому обучающемуся возможность доступа к средствам дистанционного обучения в объеме времени, которое необходимо для освоения соответствующей образовательной программы или ее части. В зависимости от принятой в данном учебном и/или лечебном учреждении используемых для дистанционного обучения новых информационных технологий этим заведениям необходимо обязательно иметь специально оборудованные помещения (компьютерные комнаты или залы), которые могут обеспечить обучение или консультацию больных. Следует отметить, что текущий контроль и аттестация обучающихся, а также производственная практика должны осуществляться традиционными методами.

Приведены регламентирующие документы подготовки семейных врачей в высших медицинских заведениях Украины, проанализированы данные специализированной литературы, которые касаются различных аспектов взаимодействия до- и последипломного этапа обучения, рассмотрены приоритетные направления и первоочередные задачи додипломного преподавания дисциплины "Общая практика - семейная медицина" с учетом опыта, приобретенного в Запорожском государственном медицинском университете.

Впровадження вимог належної аптечної практики у роботу аптечних закладів вимагає відповідної освітньої підготовки провізорів, у тому числі з нових напрямів. Фармацевтична профілактика як складова фармацевтичної допомоги передбачає взаємодію провізора, пацієнта і в разі необхідності лікаря, спрямовану на збереження і зміцнення здоров'я, покращання якості життя, попередження виникнення патологічних станів і захворювань. Інтегральне вивчення питань фармацевтичної опіки та профілактики є актуальним напрямом освітньої підготовки провізорів, особливо на післядипломному етапі. Підготовлено навчально-методичне забезпечення (монографія, програма) для оволодіння знаннями з фармацевтичної профілактики у процесі неперервної освіти провізорів, а також методичні рекомендації для передатестаційних циклів спеціалістів фармації.

В 2013 г. факультету последипломного образования ГУ "Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины" исполняется 40 лет. Указом Совета Министров СССР и Минздрава СССР N 124 от 24 марта 1973 (приказ ректора N 38 от 30.03.1973 года) при Днепропетровском ордена Трудового Красного знамени медицинском институте был основан факультет усовершенствования врачей, который впервые на территории Советского Союза находился в г. Кривой Рог на расстоянии 150 км от основной базы. Открыты и успешно начали работать четыре кафедры по основным направлениям: терапии, хирургии, педиатрии и акушерства и гинекологии. В дальнейшем были организованы кафедры клинической лабораторной диагностики (1974 г.), травматологии и ортопедии (1975 г.), три стоматологические кафедры (1976 г.). Начиная с 1979 г. проводится организация и открытие кафедр ФУВ на базе лечебных учреждений г. Днепропетровск. Так кафедра гастроэнтерологии была создана в 1979 г., кафедра акушерства, гинекологии и перинатологии основана в 1989 г., кафедра психиатрии в 1986 г. По инициативе ректора ДМИ профессора И. И. Крижановськой в 1979 г. была открыта кафедра медико-социальной экспертизы ФПО. С 1997 г. одна из кафедр терапии перешла на факультет последипломной подготовки и с учетом изменения специфики педагогической деятельности стала носить название "Кафедра терапии интернов и семейной медицины", а в 2005 г. была переименована в "Семейную медицину". В 1983 г. курсы повышения квалификации организаторов здравоохранения были реформированы в кафедру социальной гигиены и организации здравоохранения ФПО. А 1986 г. путем отделения от кафедры анестезиологии и интенсивной терапии была создана кафедра анастезиологии, интенсивной терапии и медицины неотложных состояний ФПО. В настоящее время на факультете работают 12 кафедр и 2 курса, которые в целом проводит большую работу в повышении квалификации врачей Днепропетровской области и других областей Украины. За год на кафедрах ФПО учатся до 4000 слушателей по 34 специальностям.

На підставі власного досвіду організації післядипломного навчального процесу за фахом "Організація і управління охороною здоров'я" розглянуто методи активного та інтерактивного навчання в групах слухачів курсів циклів передатестаційного та тематичного вдосконалення, первинної спеціалізації на базі умовного розподілу курсантів на підгрупи за рівнем креативності (високий, стабільний, регресний стосовно адаптації до змін). Виявлено особливості підходу слухачів, із різних за креативністю підгруп, до набуття знань і навичок, які надають можливість підвищити позитивні мотивації до навчання, усунути несприятливий вплив стереотипного мислення на ухвалення та реалізацію управлінського рішення як головного соціального продукту за умов реформування галузі.