Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.218 + Р11(4УКР)023.2

Рубрики:

Переривання вагітності

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше проведено ретроспективний аналіз частоти та причин антенатальної загибелі плода (АЗП), еколого-епідеміологічне зіставлення з показниками якості навколишнього середовища місць мешкання жінок за 2002 - 2011 pp. в Одеському регіоні. Встановлено, що частота АЗП становила 1,2 %, або 11,7 на 1 000 пологів. Визначено можливі фактори ризику виникнення АЗП (екотоксиканти, репродуктивні втрати та гестаційні ускладнення в анамнезі, екстрагенітальна патологія, інфекційні гінекологічні захворювання, тютюнопаління), які зараховано до прогностично значущих. Вивчено клінічні особливості перебігу вагітності: прееклампсія, патологія навколоплідних вод, дистрес плода, плацентарна дисфункція (порушення матково-плацентарного, плодово-плацентарного кровотоку, невідповідність зрілості плаценти гестаційному терміну), пологів (акушерські кровотечі), післяпологового періоду (кровотечі, субінволюція матки) у жінок, у яких вагітність завершилась АЗП. Вперше вивчена частота поліморфізму генів \i PGR \i0 PROGINS, \i VEGF\i0, \i eNOS\i0, \i MTHFR \i0 у вагітних з АЗП. Встановлено, що за наявності мутантних алелів цих генів збільшується ризик АЗП. Вперше комплексно оцінено зміни в системі гормонального, мікро- та макроелементного гомеостазу, фолатного циклу, згортальної системи крові, обміну гомоцистеїну у взаємозв'язку з поліморфізмом генів досліджуваних генів і доведено їх роль у виникненні акушерських ускладнень: плацентарної дисфункції, дистресу плода, прееклампсії, акушерських кровотеч. Вперше патоморфологічно визначено основні структурні зміни в плацентах антенатально загиблих плодів у взаємозв'язку з поліморфізмом цих генів. Виявлено мікроциркуляторні розлади у вигляді аваскулярних зон, тромбозу в судинах плаценти, патологічного звапніння, набряку строми та ендотелію судин, підвищеної проникності клітинних мембран, периваскулярних крововиливів. Вперше досліджено взаємозв'язок між рівнем мікро- та макроелементів - кальцій, залізо, цинк, фолієвої кислоти, ціанокобаламіну, гомоцистеїну, прогестерону, частотою поліморфізму генів \i PGR \i0 PROGINS, \i VEGF\i0, \i eNOS\i0, \i MTHFR \i0 і виникненням АЗП.

Одним із важливих показників стану громадського здоров'я нації, її демографічної перспективи, що має високу чутливість стосовно соціально-економічних факторів, стану репродуктивного здоров'я населення та ефективності діяльності закладів охорони здоров'я, є перинатальна смертність. Мета роботи - провести ретроспективний аналіз і оцінити динаміку перинатальної смертності та її основних компонентів, визначити залежність перинатальної смертності від стану здоров'я матерів і новонароджених. Матеріали та методи. Під час аналізу використано дані Державної служби статистики України та ДУ "Центр медичної статистики МОЗ України" за період 2000 - 2019 рр., дані перинатального аудиту за методикою ВООЗ "MATRIX - BABIES". Застосовано методи системного підходу, структурно-логічного, епідеміологічного аналізу. Результати. За даними дослідження, несприятлива демографічна ситуація супроводжується незадовільним станом здоров'я жінок, матерів і новонороджених. Упродовж третього тисячоліття у жінок зріс рівень поширеності розладів менструацій на 32,7 %, запальних хвороб шийки матки - на 82,5 %, злоякісних новоутворень тіла матки - на 33,9 %, молочних залоз - на 15,3 %, а рівень захворюваності вагітних на цукровий діабет - у 9,6 раза, хвороби щитоподібної залози - на 16,1 %, хвороби системи кровообігу - на 31,2 %, хвороби сечостатевої системи - на 12,3 %. Відмічається негативна тенденція найоб'єктивнішого показника здоров'я новонароджених - частоти маловагових новонароджених - 5,39 % у 2000 р. і 5,78 % у 2019 р., все ще низьким при позитивній динаміці залишається індекс здоров'я новонароджених - 72,8 % і 84,2 % відповідно. У цілому перерахований за критеріями ВООЗ рівень перинатальної смертності в Україні знизився в 3,1 раза - з 27,1 на 1000 народжених у 2000 р. до 8,64 у 2019 р., проте ще перевищує аналогічний показник у середньому по країнах Євросоюзу (6,1 %) та Європейського регіону (7,2 % у 2017 р.). За даними Державної статистики України, зниження рівня перинатальної смертності відбулося лише за рахунок зменшення ранньої неонатальної смертності (з 4,71 % у 2000 р. до 2,99 % у 2018 р.) при тенденції до збільшення мертвонародженості (з 5,4 % до 5,91 % відповідно). При цьому встановлено перевищення реального показника ранньої неонатальної смертності над фактичним у 2,2 - 2,3 раза, що приводить до заниження загального показника перинатальної і малюкової смертності. Висновки: зниження рівня перинатальної смертності та її складових потребує подальшого розвитку регіоналізації перинатальної допомоги, завершення створення центрів перинатальної допомоги III рівня, перегляду і забезпечення маршрутів пацієнтів, розробки і забезпечення гарантованих державою медичних послуг/стандартів (стандарт безпеки дитини, вагітної і породіллі), достовірності визначення маси тіла при народженні, критеріїв живонародженості і мертвонародженості. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи.

Наведено інформацію за 2019 р. щодо кількість народжених живими і мертвими та кількість померлих дітей у віці до 1 року у установах охорони здоров'я, що перебувають у сфері управління МОЗ України. Зазначено, що в 2019 р. було народжено живими немовлят 294148 і мертвими 1733, з яких померло 1585 до початку пологів і 148 під час пологів. Серед народжених живими у ранньому неонатальному періоді померло 904 немовлят, з яких в акушерських стаціонарах - 564, в інших стаціонарах, крім акушерських, - 340 немовлят. Одним з індикаторів якості надання медичних послуг до, під час та після пологів, а також одним з індикаторів якості впровадження сучасних ефективних перинатальних технологій є рівень перинатальної смертності та його складових. Аналіз перинатальної смертності та його складових компонентів проводять за методикою ВООЗ "Matrix Babies", що дозволяє проаналізувати надання медичних послуг вагітним, роділлям та новонародженим за показниками перинатальної смертності і відповісти на два питання: Чи робимо те, що потрібно? Чи робимо так, як потрібно? Визначено пропозиції з вдосконалення надання медичних послуг вагітним, роділля та новонародженим.