Рассмотрен генофонд населения как объект картографирования с помощью графической модели. Обосновано влияние политических, экономических, социальных, биосоциальных, экологических факторов на жизнь и здоровье населения. Определены факторы, влияющие на заболеваемость населения Украины, как предпосылки нарушений генофонда.

Висвітлено історію розвитку та сучасний стан медико-географічних досліджень, охарактеризовано фактори географічного середовища та здоров'я населення. Встановлено залежність хвороб від умов середовища, наведено характеристику їх окремих видів, зокрема, неінфекційних, інфекційних і паразитарних. Розглянуто методи й етапи проведення медико-географічних досліджень, розроблено комплекс практичних робіт з медичної географії. Проаналізовано медико-географічні особливості окремих регіонів України (на прикладі Чернівецької області).

Освещены история развития и современное состояние медико-географических исследований, охарактеризованы факторы географической среды и здоровья населения. Установлена зависимость болезней от условий среды, дана характеристика их отдельных видов, в частности, неинфекционных, инфекционных и паразитарных. Рассмотрены методы и этапы проведения медико-географических исследований, разработан комплекс практических работ по медицинской географии. Проанализированы медико-географические особенности отдельных регионов Украины (на примере Черновицкой области).

Обгрунтовано геоекологічні основи формування ступеня напруженості медико-екологічної ситуації. Виявлено особливості її територіальної диференціації на прикладі Кельменецького та Сторожинецького районів Чернівецької області та Чернівців, що характеризуються різними ландшафтними умовами. Розглянуто теоретичні засади та вдосконалено методику медико-екологічних досліджень. Проаналізовано кореляційні зв'язки між концентрацією забруднювальних речовин у компонентах ландшафту та несприятливими біологічними реакціями в організмі людини. Досліджено геологічні умови території Чернівецької області. Визначено медико-демографічні ризики. Побудовано картосхеми за величиною ризику й інтегральним показником геоекологічної напруги.

Розроблено нову, ефективно діючу модель системи охорони здоров'я. Показано невідповідність організаційної моделі існуючої державної системи охорони здоров'я потребам, в першу чергу, первинної (соціальної) профілактики. Доведено, що фактично функції з охорони здоров'я покладено на підсистему "Медична допомога", неспроможну самостійно вирішувати всі проблеми охорони здоров'я. Обгрунтовано доцільність функціонально-структурної реорганізації чинної системи охорони здоров'я шляхом розмежування повноважень у двох напрямках - власне охорони здоров'я та медичної допомоги. Запропоновано модель системи "Охорона здоров'я" та орган управління "Комітет з охорони здоров'я". Аргументовано необхідність перейменування "Міськздороввідділу" у "Відділ організації медичної допомоги" та "Лікувально-профілактичний заклад" у "Медичний заклад". Наведено нові визначення ряду понять. Практично підтверджено ефективність функціонування нової системи за сучасних соціально-економічних умов.

Розроблено алгоритм медико-екологічного дослідження певної території. Визначено домінантні чинники, що визначають стан здоров'я населення Рівненщини з урахуванням впливу зовнішнього середовища. Розроблено методику порівняльного аналізу території за медико-екологічним ризиком. Запропоновано шкалу ранжування даного регіону за медико-демографічними показниками, еколого-радіологічними й інтегрованими (медико-екологічними). Створено тематичні карти рейтингового оцінювання районів Рівненської області за зазначеним ризиком.

Вперше проведено генетико-демографічне вивчення двох районів м.Києва та м.Шостка і м.Тростянець Сумської області. Вирахувані генетико-демографічні показники популяцій (коефіцієнти шлюбної асортативності за національністю та професією: всі вони більші за одиницю, що свідчить про відсутність повної панміксії; міграції, ендогамії: від 0,05 в Дарницькому р-ні і 0,14 в Московському р-ні м.Києва в 1960 р. до 0,34 і 0,35 в 1992 р. та від 0,12 і 0,39 в 1960 р. до 0,28 і 0,34 в 1992 р.у Шостці і Тростянці; шлюбні радіуси: за покоління середня шлюбна відстань знизилась в районах м.Києва з 402 і 332 км до 309 і 319 км та зросла в Шостці з 271 до 372 км і в Тростянці з 194 до 257 км). Вивчено шлюбний вік: він склав 23,8 і 24,7 у наречених та 25,4 і 26,8 у женихів вищевказаних районів м.Києва в 1960 р., 23,4 і 23,6 та 25,2 і 25,7 відповідно у м.Шостка і м.Тростянець, а в 1992 р. середній вік вкладання шлюбу становив 24,0 і 24,4 у наречених та 26,0 і 26,6 у женихів в районах Києва та 23,0 і 22,2 та 24,7 і 23,5 відповідно у Шостці та Тростянці. Встановлені тенденції в динаміці вищезазначених показників: відмічено стабільну популяційну структуру міста Тростянець; виявлено порушення шлюбної структури м.Шостка в зв'язку з міграційним потоком генів; виявлено, що протягом останніх 15-ти років відбувається стабілізація основних параметрів, що характеризують шлюбну структуру київської та шосткинської популяції. Показаний зв'язок між генетико-демографічними характеристиками і ступенем урбанізації районів міста Київа. Вирахуваний відносний ризик захворіти цукровим діабетом у м.Шостка. Результати можуть бути використані для медико-генетичного консультуванн

Висвітлено теоретичні та методичні задачі медико-екологічних досліджень. Охарактеризовано природні й антропогенні чинники формування екологічних умов території. Узагальнено закономірності медико-екологічного стану ландшафтів Чернівецької області, обгрунтовано геоекологічні засади формування її ступеня напруженості. Увагу приділено впливу господарської діяльності людини на природне середовище, проблемам забруднення атмосферного повітря, структурі земельних ресурсів і екологічній характеристиці грунтів. Визначено кореляційну залежність показників здоров'я населення і забруднення атмосферного повітря. Наведено ландшафтно-екологічну та медико-географічну картосхеми Чернівецької області.

Проведены изучение и анализ состояния и структуры заболеваемости населения г. Запорожья по основным нозологическим группам болезней за 2000 - 2008 гг. Проанализировано качество атмосферного воздуха по концентрациям вредных веществ и по % проб с превышением ПДК м.р. Определена прямая сильная корреляционная связь между концентрациями вредных веществ и показателями заболеваемости населения. Установлены особенности уровней заболеваемости у взрослых и детей в течение периода 2006 - 2008 гг. в сравнении с 2001 - 2005 гг.

Рассмотрена гигиеническая оценка влияния факторов окружающей среды на здоровье населения в условиях интенсивного сельскохозяйственного производства. Определено, что в современных социально-гигиеничных условиях на юге Украины сложилась неудовлетворительная ситуация с состоянием здоровья сельского населения, которая проявляется ростом распространенности социально значущей патологии, ускорением старения взрослого населения, дисгармоничным физическим развитием детского населения. В качестве основных детерминант указанных нарушений выступают как эколого-гигиенические (неблагоприятный солевой состав питьевых вод, загрязнение грунта пестицидами и их дериватами), так и социально-экономические факторы.

Зазначено, що медична географія з’явилася в Імператорському Новоросійському університеті протягом останнього десятиріччя XIX ст. Після довгої перерви вона знову стає навчальною дисципліною в Одеському держаному університеті ім. І. І. Мечникова впродовж 1940 - 1950-х рр. Спочатку відновили курсові та дипломні роботи, потім доповіді на студентських та фахових конференціях. Від 1961 р. відповідний розділ читався як розділ дисципліни «Біогеографія». Був виконаний розгляд та аналіз змісту першої на кафедрі фізичної географії ОДУ медико-географічної дипломної роботи студента. Протягом 1970 - 1980-х рр. цю дисципліну вилучили з навчального плану фізико-географів, а відновили лише наприкінці 1980-х рр. З 1996 р. ця дисципліна читається на підставі принципів системної географічної науки. Для студентів силами кафедри підготовлено курс лекцій і практикум.

Purpose. The purpose of thе article is to compare the state of medical geography as an academic discipline in ONU 50 years ago and today, and on this basis identify trends in the development of this important geographical discipline. Methodology. As the material for this work were used the graduate work of the author on medical geography, prepared at the Department of Physical Geography in 1965, the materials collected in the process of its writing and literary sources following years of publication. Experience of the author as researcher at the sanitary and epidemiological institutions of Odessa and the region also significantly helped. The importance for the author were the works and consultations of professor of the Department of Physical Geography G. V. Vykhovanets that reads this course from 1996. Results. During last decade of XIX century, medical geography discipline appeared on physical geography department of earlier Imperial Novorossia University in Odessa, Russia. In Odessa University, after long interval, this discipline became development in period of the 40th–50th XX century firstly as a curse and diploma thesis. With 1961 special medicine geography chapter was teach in strength of «Biogeography» discipline. Contents of first medical geography student diploma manuscript, which prepared on the Department, was analyzed. But during the 70th–80th of XX century the discipline was immobilized from current educating plan of physical-geography speciality of the University. However, this teaching was restored to end part of the 80th. Beginning with 1996 medical geography is teaching on principles of systematic geographical science. The Professor prepared texts of the lectures and several special practices.

Розглянуто історію дослідження питання здоров'я в географії. У публікації охарактеризовано історію перших географічних досліджень здоров'я, виникнення і розвиток медичної географії, медичного картографування, досліджено питання здоров'я населення в СРСР та незалежній Україні. Зокрема, показано внесок радянських медичних географів і нинішніх вітчизняних географів.

Здоров'я нації визначається насамперед станом здоров'я дітей. Результати численних досліджень показують, що джерело виникнення відмінностей у здоров'ї дорослих треба шукати в їх дитинстві. Здоров'я дітей є інтегральним показником загального благополуччя суспільства, а також тонким індикатором усіх соціальних та екологічних негараздів. Останнім часом ситуація зі здоров'ям дітей наблизилася до критичної: підвищуються рівень загальної захворюваності та поширеність захворювань органів і систем. Мета роботи - оцінити медико-соціальні особливості стану здоров'я школярів м. Львова та Львівської області, з'ясувати їх залежність від віку та місця проживання. Здійснено аналіз за результатами анкетування у 2002 (близько 20 000 школярів м. Львова) та 2012 (близько 32 000 дітей м. Львова та 16 000 дітей чотирьох районів Львівської області) роках стану здоровія школярів у м. Львові та Львівській області, розглянуті основні чинники ризику формування функціональних порушень, синдрому шкільної дезадаптації, невротичних реакцій, вікова поширеність основних скарг. Визначено, що серед чинників зниження рівня дитячого здоров'я важлива роль належить навчальному навантаженню, стресоіенна дія якого призводить до швидкого виникнення дезадаптаційного синдрому з невротичними реакціями різного ступеня виразності. Висновки: комплексний підхід до оцінки стану здоров'я дітей, впровадження нових оздоровчих технолоіій надає змогу запобігти зростанню функціональних порушень та органічних захворювань у школярів.

Із огляду на невідкладну потребу оптимізації методів профілактики цукрового діабету, важливим є пошук методів ранньої діагностики порушень вуглеводного обміну, які передують маніфестації цукрового діабету 2-го типу, а також популяризації в Україні та за її межами доступного для кожної сім'ї способу самоконтролю вуглеводного обміну. Мета роботи - виявити осіб зі спадковою схильністю до цукрового діабету 2-го типу (з мітохондріальним діабетом) у населення Прикарпатського регіону за допомогою оцінки вуглеводного обміну. Рекомендувати впровадження у домашніх умовах безкровного візуального методу дослідження сумарного вмісту alpha-кетокислот у сечі. Обстежено 292 практично здорових жителів Прикарпатського регіону (166 чоловіків та 126 жінок віком від 6 до 80 років), у яких рівень глюкози крові не перевищував 5,6 ммоль (100,8 мг %). Стан вуглеводного обміну оцінювали із застосуванням піруватдегідрогеназного та alpha-кетоглютаратдегідрогеназного тестів. Спадкова схильність до цукрового діабету 2-го типу (мітохондріальний діабет) виявлено у 40,76 % обстежених. Серед них у 7,88 % вона зумовлена піруватдегідрогеназною недостатністю - у 32,88 % і alpha-кетоглютаратдегідрогеназною недостатністю. Висновки: рекомендовано використовувати в домашніх умовах доступний для кожної сім'ї безкровний візуальний метод дослідження сумарного вмісту alpha-кетокислот у сечі як ефективний спосіб самоконтролю вуглеводного обміну, який сприятиме виявленню осіб зі спадковою схильністю до порушень вуглеводного обміну (мітохондріального діабету), що передує маніфестації цукрового діабету 2-го типу, а також надасть змогу запобігти його виникненню.

Проаналізовано медико-географічні дослідження у світі та в Україні в кінці XX - на початку XXI ст. Охарактеризовано чинники та регіональні особливості захворюваності та здоров'я населення. Подано інформацію про альтернативну медицину, неформальний догляд і терапевтичні ландшафти. Досліджено репродуктивне здоров'я населення. Виявлено тенденції й особливості динаміки поширення різних видів хвороб у регіонах України. Здійснено типізацію регіонів України за поширенням хвороб і рівнем захворюваності населення. Наведено порівняльну характеристику захворюваності населення України та країн Європи.

Мета дослідження - обгрунтувати парадигму медичної географії у сучасний період Матеріали та методи. Використано бібліосемантичний, медико-географічний, структурно-логічний та аналітичний методи. Результати. Медична географія - наука, що вивчає вплив геоактивного простору на здоров'я людини, закони географічного поширення хвороб та інших патологічних станів серед населення. Пріоритетна мета медичної географії полягає у встановленні причинно-наслідкового зв'язку, що детермінує вплив біологічних/абіотичних чинників на здоров'я та є основою обгрунтування заходів зі збереження і зміцнення громадського здоров'я. Висновки: у результаті проведеного дослідження обгрунтована парадигма медичної географії складається з наступних блоків: мета, завдання, принципи, розділи, географічні фактори, громадське здоров'я, медико-географічна причинно-наслідкова діагностика, пріоритетні напрямки дослідження несприятливого впливу довкілля на здоров'я населення, профілактика несприятливого впливу довкілля на здоров'я населення. Системоутворюючою ланкою медичної географії є блок "Медико-географічна причинно-наслідкова діагностика", складовими якої є статистичні критерії, індикаторна патологія, ендемічні хвороби, географічна патологія та геопатогенні зони.