Висвітлено етіологію та патогенез комп'ютерного зорового синдрому, розглянуто його клінічні та об'єктивні ознаки, запропоновано методи лікування та профілактики. Показано вплив фізико-технічних чинників на організм людини у разі їх хронічної дії та перевищення граничних норм. Представлено стандарти моніторів ПК та дозволені параметри випромінювання, наведено порівняльну характеристику засобів захисту від негативного впливу фізичних факторів. Визначено оптимальний режим роботи і зорового відпочинку під час роботи перед монітором ПК та запропоновано ефективні засоби реабілітації зорових функцій.

Освещены этиология и патогенез компьютерного зрительного синдрома, рассмотрены его клинические и объективные признаки, предложены методы лечения и профилактики. Показано влияние физико-технических факторов на человеческий организм в случае их хронического действия и превышения граничных норм. Представлены стандарты мониторов ПК и разрешимые параметры излучения, приведена сравнительная характеристика средств защиты от негативного влияния физических факторов. Определен оптимальный режим работы и зрительного отдыха во время работы перед монитором ПК и предложены эффективные средства реаблитации зрительных функций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.222.4-633 + Р120.43

Рубрики:

Біологія людини

Гігієна зору і слуху

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати одержаних експериментальних даних про визначення ефективності застосування динамічного освітлення в лабораторіях вищих навчальних закладів з недостатнім природним освітленням з метою подальшого розроблення алгоритмів освітлення протягом робочого дня для повного збереження здоров'я.

Проведены исследования состояния органов зрения у членов украинской антарктической экспедиции. Разработаны и использованы новые технологии оптической защиты от неблагоприятного влияния солнечной радиации в условиях Антарктики. Использование специальных светофильтров обеспечит защиту органов зрения от агрессивных излучений, оптимальную видимость, будет способствовать сохранению работоспособности и здоровья.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.43

Рубрики:

Гігієна зору і слуху

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі вивчення змін функціонального стану органа зору практично здорових користувачів комп'ютерів, які не мають професійного досвіду роботи за монітором комп'ютера, розроблено комплексний спосіб профілактики його негативної дії, який полягає в закапуванні за 1 - 3 хвилини до початку роботи препарату "Гемодез-Н" та використанні окулярів із захисним світлофільтром для ультрафіолетової або синьої частини спектра. Встановлено, що використання запропонованого способу профілактики сприяє збереженню на вихідному рівні часу фотострес-тесту та показників зволоження ока (часу розриву сльозової плівки та сльозопродукції за тестом Ширмера). За даними анкетування показано, що новий спосіб профілактики дозволяє зменшити суб'єктивні негативні відчуття у користувачів комп'ютера на 64 %.

Досліджено функціональні показники зорової системи користувачів ПК молодого віку у процесі роботи та гри на комп'ютері. Показано, що у користувачів ПК в результаті роботи або гри формується або підсилюється (що стосується професійних користувачів) функціональна система адаптації зорової системи за міопічним типом, що характеризується розвитком або збереженням специфічної структури зв'язків між показниками, які є акомодаційно-конвергентною системою. Установлено, що у користувачів молодого віку в результаті роботи з відеодисплейним терміналом передчасно розвивається зорове стомлення, яке має прояв у зниженні працездатності, активності, настрою, самопочуття. Виявлено, що у процесі роботи або гри на комп'ютері контрастна чутливість на середніх і високих частотах вірогідно знижується у професійних користувачів та у підлітків, що є ознакою розвитку зорового стомлення. У професійних користувачів формується "асиметрична функціональна система контрастної чутливості", в якій значна асиметрія у роботі каналів контрастної чутливості правого та лівого очей у процесі зорової праці не змінюється. Доведено, що комп'ютерні ігри, пов'язані з підвищеною зоровою напругою, негативно впливають на акомодаційно-конвергентну систему підлітків (що призводить до росту асиметрії акомодаційної функції, збільшення значень резервів акомодації, наближення найближчих точок ясного зору, зниження контрастної чутливості на середніх і високих частотах), чим спричиняють прискорений розвиток зорової перевтоми. Розроблено заходи та підтверджено ефективність їх застосування для профілактики зорового стомлення та комп'ютерного зорового синдрому у користувачів молодого

Вперше сформовано інформаційну модель функціонального стану оператора зорового профілю, яка об'єднує стан зорової системи та психофізіологічний стан, визначено комплекс інформативних показників функціонального стану в ході вирішення зорових завдань. Вперше розроблено метод визначення функціонального стану цього оператора в процесі зорової діяльності з різними видами візуального навантаження. Вперше запропоновано узагальнені показники стомлення (S) та втоми центральної нервної системи (I), а також комплекс критеріїв для оцінювання функціонального стану оператора зорового профілю. Наведено алгоритм класифікації візуально діючих факторів за ступенем впливу на організм.

Рассмотрены офтальмо-гигиенические аспекты визуального окружения современных детей, подростков и молодежи. Проанализированы особенности состояния здоровья, функционального состояния организма, зрительной сенсорной системы, а также формирование личностных особенностей юношей и девушек, находящихся в условиях высоких визуальных и информационных нагрузок. С использование информационного подхода и процедур многомерного статистического анализа осуществлена прогностическая оценка формирования донозологических состояний, связанных с визуальными нагрузками. Предложена комплексная система профилактических мероприятий, направленная на предупреждение возникновения донозологических нарушений со стороны зрительной сенсорной систем детей и молодежи.

Дослідженням з'ясовано, що територія Антарктики на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський" відноситься до зони "надвисокого" ризику виникнення офтальмологічної патології, зумовленої ультрафіолетовим випроміненням (УФВ). Результати комплексного офтальмологічного дослідження 24 зимівників XVI та XVII Українських антарктичних експедицій (2011 - 2013 рр.) засвідчили, що у них під впливом надлишкової експозиції природним УФВ розвиваються специфічні зміни в органі зору - паренхіматозно-ендотеліальна кератопатія, ядерно-задньокапсулярна факопатія, макулопатія. За допомогою методу денситометрії зареєстровано такі морфологічні зміни рогівки: зменшення центральної товщини на 14,3 %; щільності - на 10,1 % та кількості ендотеліальних клітин гексагональної форми - на 16,6 %; у кришталику зареєстровано морфологічні зміни: збільшення його оптичної щільності - середньої на 10,1 %, максимальної - на 21,6 %, заднього відділу - на 13,1 %. Результати денситометричних профілів свідчать про розвиток локальних помутніть у задніх відділах кришталика (в ядрі та капсулі). Комп'ютерна квантитативна периметрія макули показала зниження світлочутливості ковбочкових клітин сітківки у 6 разів. У більшості зимівників спостережено морфологічні ознаки перенесеної гострої сонячної ретинопатії. Виявлені патологічні зміни є до- та субклінічними ознаками дистрофії рогівки, катаракти та макулодистрофії, які виникли внаслідок специфічної дії природного УФВ, що потребує розробки комплексних заходів профілактики.

Вивчено характер змін зорових функцій та біоелектричної активності нейронів кори головного мозку в осіб молодого віку в процесі роботи за монітором персонального комп'ютера (МПК) і роль ефективності короткотривалого відпочинку та комплексу відновлювальних вправ після зорового навантаження. Показано, що зміна функціонального стану зорового аналізатора залежить від вихідного рівня зорового статусу та тривалості безперервної зорової праці за МПК. Розроблено комплекс реабілітаційних вправ, спрямований на відновлення функціональної спроможності органа зору під впливом роботи за МПК. Встановлено, що застосування даного комплексу дозволяє відновити показники функціонального стану зорового аналізатора до вихідного рівня у осіб молодого віку з еметропічною рефракцією за умови меншої тривалості роботи за МПК.

Розглянуто питання підвищення ефективності ранньої діагностики сенсоневральних порушень слуху в осіб, що тривало зазнають звукових навантажень (плеєри, дискотеки). Проведено поглиблене обстеження слухової функції (пороги слуху в звичайному та розширеному діапазоні частот, імпедансометрія, коротколатентні слухові викликані потенціали) та стану церебральної гемодинаміки (реоенцефалографія) у осіб - користувачів звукопідсилювальної апаратури. Визначено рівні звукового тиску в зовнішньому слуховому проході під час роботи плеєра. Визначено оптимальні конструкції звукових випромінювачів, що мінімізують їх негативний вплив на орган слуху. Розроблено та запропоновано для практичного використання схему розрахунку щомісячного звукового навантаження на внутрішнє вухо, що не викликає змін в останньому. Удосконалено методи медикаментозної корекції виявлених слухових порушень у користувачів плеєрів. Показано, що виявлені зміни в слуховому аналізаторі та судинній системі головного мозку помітно нівелюються під впливом запропонованого комплексу коригувальних заходів.

Проведено порівняльну оцінку акустичних частотних характеристик плейєрів і різних видів навушників та експериментальне дослідження рівня звуку та звукового тиску в зовнішньому слуховому проході під час прослуховуванні плейєрів. Установлено, що амплітудно-частотні характеристики досліджуваних видів навушників низької вартості не відповідають тим показникам, які декларуються виробниками, а найбільш якісними є професійні навушники, які мають оптимальні параметри, але разом з тим і високу вартість. Рівні звукового тиску в зовнішньому слуховому проході під час прослуховування плеєрів перевищують безпечні, що негативно впливає на функції слухового аналізатора.

Проведены сравнительная оценка акустических частотных характеристик плейеров и различных видов наушников и экспериментальное исследование уровня звука и звукового давления в наружном слуховом проходе при прослушивании плейеров. Установлено, что амплитудно-частотные характеристики исследуемых видов наушников низкой стоимости не соответствуют тем показателям, которые декларируются производителями, а наиболее качественными являются профессиональные наушники, которые имеют оптимальные параметры, но, вместе с тем, и высокую стоимость. Уровни звукового давления в наружном слуховом проходе при прослушивании плейеров превышают безопасные, что негативно влияет на функции слухового анализатора.

Розглянуто вплив моніторів на оператора та органи зору, а також електромагнітного випромінювання на організм людини. Зазначено, що кількісно вплив типу монітора на професійну діяльність оператора недостатньо вивчено. Для кількісної оцінки впливу TFT монітору на діяльність людини-оператора використано квазілінійні аналітичні моделі. Знайдено передавальні функції та спектральні щільності ремнанти групи операторів на основі структурної ідентифікації експериментальних даних. Вибрано параметри для оцінки впливу TFT монітора. Проведено статистичний аналіз цих параметрів.

По мірі старіння людини відбувається безперервне погіршення зору, тому виникає необхідність у розгляді потреби літніх людей у додатковому освітленні. При цьому враховується, що світло потрібне не тільки для виконання зорових завдань, а також для забезпечення біологічного впливу на око.

Надано нове вирішення актуального науково-практичного завдання - оцінювання функціонального стану людини у разі зорових навантажень з використанням запропонованих моделей, методів і критеріїв визначення цього стану за зоровими та психофізіологічними характеристиками, та розробленого інформаційного забезпечення для автоматизованого визначення астенопічних станів і вчасного їх корегування. Зазначено, що розроблене інформаційне забезпечення для автоматизованого оцінювання функціонального стану людини за умов зорової праці базується на використанні запропонованих індексів, методів визначення цього стану та ступеня виразності астенопічних скарг і рекомендацій щодо індивідуалізованого корегування наявного стану, що надає змогу скоротити час тестування, уможливлює вчасне виявлення та корегування змін функціонального стану людини, зокрема астенопічних станів. Акцентовано, що використання інформаційного забезпечення, реалізованого у автоматизованій системі підтримки прийняття рішень лікарем-офтальмологом, дозволило поліпшити зорові функції у (67 ± 8,6) % осіб, знизити ступінь виразності загальних скарг у (50 ± 9,1) %, зорових скарг - у (53 ± 9,1) % осіб, очних скарг - у (40 ± 8,9)% осіб.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.09 + Р670.7 + Р120.43

Рубрики:

Фізіологічні основи гігієни праці військових

Гігієна зору і слуху

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ