Досліджено комбінований вплив виробничих факторів на ЛОР-органи та інші системи організму, встановлено особливості патології ЛОР-органів і розроблена науково-обгрунтована система профілактичних і лікувально-реабілітаційних заходів щодо запобігання професійних хвороб контингенту робітників цукрової галузі. Застосування розроблених рекомендацій дозволило зменшити кількість професійної ЛОР-патології на 47,2 +- 1,3) - (60,2 +- 4,2) % і загальної захворюваності на 35 - 45 % у випадках і 25 - 31 % в днях працевтрат, дало значний економічний ефект (більше 150 млн. грн. лише по трьох заводах), а також сприяло зменшенню в 3,2 рази кількості ускладнень після перенесених захворювань.

Розроблена концепція - модель системи резерву психічного здоров'я, виділені її основні клініко-психопатологічні, соціально-психологічні, конституціонально-біологічні чинники та детально вивчені прогностичні закономірності їхнього впливу на розвиток, перебіг, клініку та закінчення передхворобних психічних розладів людини на сучасному етапі. За допомогою розробленої системи резерву психічного здоров'я на моделі операторів АЕС вперше детально вивчені епідеміологічні, клінічні особливості передхворобних психічних розладів людини та їх основні причини на сучасному етапі соціальної нестабільності. Вперше, за допомогою розробленої системи резерву психічного здоров'я вивчено реабілітаційний потенціал психіки людини та професійну надійність операторів АЕС з різноманітною величиною їхнього резерву психічного здоров'я. Ці результати дозволили розробити систему медично-психіатричної експертизи професійної придатності операторів АЕС і підтримання їхнього психічного здоров'я, що базується на комплексному та резервно-орієнтованому підходах. Використання цих підходів у системі медичного відбору, психопрофілактичних і психогігієнічних заходах дозволило підвищити їхню якість.

Вивчені метаболічні процеси, клітинні та гуморальні, у осіб напруженої праці - машиністів локомотивів та інших професій; застосування з метою патогенетичної профілактики і терапії антиоксидантів альфа-токоферолу ацетату (вітаміну Е ацетату), аскорбінової кислоти, тіотриазоліну. Визначено характер гуморальних системно-антисистемних взаємозв'язків метаболізму у осіб напруженої праці. Здійснено комплексне багатокомпонентне обстеження осіб напруженої праці різних професій, яке показало необхідність виявлення у них преморбідного стану і доцільність застосування антиоксидантів.

Розроблено систему прогностичних чинників формування психічної передхвороби. Виділено її основні конституціонально-біологічні та соціально-психологічні чинники, визначено прогностичні закономірності їх впливу на розвиток, перебіг і завершення психічної передхвороби на сучасному етапі. У системі прогностичних чинників формування психічної передхвороби виділено рівні резерву психічного здоров'я та розглянуто закономірності формування передхворобних психічних розладів у людини з різною величиною цього резерву. Апробовано методику раннього прогнозування психічних розладів. Вивчено розповсюдженість, клінічні особливості передхворобних психічних розладів людини та їх основні причини на сучасному етапі. Розглянуто реабілітаційний потенціал психіки та професійну адаптацію операторів з різноманітним показником резерву їх психічного здоров'я. Запропоновано систему психіатричного огляду й експертизи осіб з високою ймовірністю психічних розладів, наведено практичні рекомендації щодо підтримання психічного здоров'я операторів АЕС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.412 + Ю941.19

Рубрики:

Медичний професійний відбір

Психологія професій. Профвідбір і профорієнтація

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.541.4 + Р124.412 + Ю935.128

Рубрики:

Біологія людини

Медичний професійний відбір

Довготривала та короткотривала пам'ять

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості корково-підкоркової взаємодії, зокрема, вегетативного енергозабезпечення вищих психічних функцій, вплив індивідуально-типологічних якостей особистості на професійну успішність, адаптацію до умов рейсу та функціональну надійність суднових операторів з позицій системно-структурного підходу та багатомірних методів дослідження. Виявлено закономірність зміни рівня розумової працездатності осіб з різними співвідношеннями властивостей вищої нервової діяльності за умов психоемоційного напруження. Обгрунтовано та розроблено адаптовані методики: розрахунку професійно важливих якостей операторів; інтегральної оцінки когнітивного потенціалу, індивідуально-типологічних і особистісних якостей особистості; оцінки рівня психоемоційної стійкості, біологічно активного віку та вікового психофізіологічного статусу.

Експериментально перевірено доцільність застосування критерію ефективності професійної діяльності для оцінки засобів індивідуального захисту. Підтверджено, що запропонований методичний підхід і математичний апарат можна використовувати для оцінки широкого кола засобів індивідуального захисту, вироблення рекомендацій для роботи в засобах захисту й оптимізації медико-тактичних вимог до них. Надано результати фізіолого-гігієнічної оцінки сучасних засобів індивідуального захисту, одержаних в процесі експериментальних досліджень.

Встановлено кореляційну залежність між параметрами сенсомоторних реакцій різного ступеня складності, обсягом короткочасної різномодальної пам'яті та рівнями властивостей основних нервових процесів: коротші латентні періоди зорово-моторних реакцій, більший об'єм слухової пам'яті - у осіб із вищими показниками функціональної рухливості та сили нервових процесів, тоді як ефективність зорового запам'ятовування залежить лише від функціональної рухливості. Параметри альфа-ритму електроенцефлограми (амплітуда, індекс та частота) мають між собою прямі залежності: якщо між показниками амплітуди та індексу існує тісний позитивний зв'язок, то між частотою альфа-потенціалів та індексом і амплітудою виявлено зворотний. В обстежених з вищою амплітудою альфа-ритму у порівнянні з групою осіб з низькою величиною цього параметра відзначено більший обсяг короткотривалої слухової пам'яті, коротші сенсомоторні реакції вибору, а також дещо кращі показники властивостей основних нервових процесів та часу центральної переробки інформації. На підставі результатів професійного психофізіологічного відбору показано, що відібраним кандидатам на військову службу, пов'язану з підвищеним нервово-психічним навантаженням, притаманні достовірно швидші сенсомоторні реакції, вищі рівні показників властивостей основних нервових процесів і краще слухове запам'ятовування.

Проаналізовано вітчизняну літературу чинних законодавчих документів у історичному аспекті розвитку поглядів щодо проблемі дієздатності.

Наведено результати досліджень специфічного впливу підводного середовища на організм людини. Обгрунтовано необхідність поглибленого медико-фізіологічного обстеження в ході професійного добору кандидатів для навчання водолазній справі.

За результатами психофізіологічного обстеження й аналізу військово-професійної діяльності значної кількості військових фахівців (12 425 осіб) підтверджено високу ефективність і прогностичну успішність професійного психофізіологічного відбору. Наведено методичні підходи та технології доцільно застосовувати для забезпечення ефективності військово-професійної діяльності та надійності людського чинника в ході формування армії на контрактній основі. Професійний психофізіологічний відбір має бути орієнтований на виявлення, в першу чергу, кандидатів, непридатних для військово-професійної діяльності у Збройних Силах у цілому та для визначеної спеціальності конкретно, що дозволить реалізувати профілактичний підхід щодо зменшення кількості помилок та аварій у професійній діяльності та порушень дисципліни у службовій діяльності військовослужбовців.

Уперше встановлено, що для ефективної професійної діяльності працівник, який виконує роботи підвищеної небезпеки, повинен мати певний комплекс психофізіологічних гармонійно взаємопов'язаних якостей, що достатньо жорстко забезпечує відповідність його можливостей і вимог трудового середовища. Виявлено комплекси професійно важливих якостей та побудовано розв'язувальні правила для професійного психофізіологічного відбору (ППВ) фахівців 9-ти професій. Сформульовано основні принципи ППВ, запропоновано нормативно-правові та структурно-функціональні засади Системи професійного психофізіологічного відбору даних працівників. Розроблено концептуальну модель Системи психофізіологічних заходів забезпечення діяльності військових фахівців Збройних Сил України.

Запропоновано використання рейтингового підходу, що широко застосовується в спорті, для здійснення професійного психофізіологічного відбору. Одержані результати дозволяють значно підвищити ймовірність прогнозу якості професійного навчання військових лікарів.

На підставі аналізу даних літератури запропоновано шляхи удосконалення професійного психофізіологічного відбору (ППВ), профілактики зниження рівня професійно важливих якостей (ПВЯ), а також методи їх тренування. Для підвищення якості ППВ необхідна розробка єдиного комплексного підходу до оцінки ПВЯ та визначення на підставі системних позицій ступеня професійної придатності фахівців. Для підтримки ПВЯ на прийнятному рівні доцільно проведення неспецифічного тренування з застосуванням засобів віртуальної реальності, що моделюють специфічні особливості діяльності.

Проаналізовано результати психофізіологічного обстеження абітурієнтів, які вступали до Харківського інституту ВПС на льотні спеціальності. За допомогою покрокового дискримінантного аналізу виділено інформативні психофізіологічні показники та методики, а також запропоновано правила, на підставі яких можна з високим рівнем достовірності проводити якісний розподіл на підгрупи за ступенями фахової придатності обстежуваних до льотних професій (льотчики та вертольотчики).

У межах концепції системного захисту людини за екстремальних умов розглянуто системно-векторний підхід до медичного забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного захисту, яким передбачено проведення комплексу заходів, погоджених за часом, місцем, виконавцями, матеріальними ресурсами, організаційним та інформаційним забезпеченням. Грунтуючись на запропонованому підході, розглянуто в цілому та за окремими елементами функціонування системи середовище - загрози - умови діяльності - людина - результат діяльності.

У комплексі психофізіологічних характеристик кандидатів для навчання в Харківському інституті ВПС ЗС України виділені фактори придатності до діяльності вертольотчика. Виявлено трансформацію організації взаємозв'язків психофізіологічних якостей у вертольотчиків з різним ступенем професійної придатності - від групи "придатних" до групи "непридатних". Розроблені рекомендації дозволяють на основі знайдених закономірностей сприяти поліпшенню технологій професійного психофізіологічного відбору вертольотчиків.

Досліджено успішність навчання курсантів Харківського інституту ВПС ЗС України як зовнішній критерій професійного психофізіологічного відбору. Встановлено інформативні характеристики успішності освоєння комплексів дисциплін, що можуть служити індикаторами для виділення груп придатності до професійної діяльності льотчика. Розроблено рекомендації з удосконалення професійного психофізіологічного відбору абітурієнтів на льотні спеціальності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)112.011.013.1с + Ю941.19с + Р124.412

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Медичний професійний відбір

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ