Присвячено актуальній проблемі медицини праці - удосконаленню системи діагностики та профілактики розвитку професійної хронічної попереково-крижової радикулопатії шляхом вивчення особливостей клініко-функціонального стану нервової та кістково-м'язової систем та визначення рівня вітаміну D, концентрації макро- та мікроелементів у біологічних середовищах у працюючих в умовах впливу значного фізичного навантаження. Проаналізовано умови праці шахтарів основних професій, визначено основні скарги, неврологічні прояви у пацієнтів із хронічною попереково-крижовою радикулопатією. Визначено діагностичні показники ранніх проявів XПКР професійної етіології за даними електронейроміографії довгих нервів нижніх кінцівок та за даними магнітно-резонансної та комп'ютерної томографій поперекового відділу хребта. В дослідженні визначені найбільш інформативні критерії порушень стану кісткової тканини за даними двохфотонної рентгенівської абсорбціометрії (Т, Z-бали, індекс TBS, показника FRAX) для ранньої діагностики остеопенії/остеопорозу у пацієнтів з хронічною попереково-крижовою радикулопатією професійної етіології. З'ясована роль есенційних елементів Са, АL, Мg, В, Р у сироватці крові та сечі пацієнтів із ХПКР професійної етіології як маркери ранньої діагностики порушень стану кістково-м'язової системи та сполучної тканини.

Запропоновано метод визначення рівня професійного ризику виникнення захворювання органів слуху у гірників при виконанні різних технологічних операцій. На основі аналізу відкритих літературних джерел визначені найбільш впливові шкідливі фактори, характерні для умов праці гірників, одним з яких є значне шумове навантаження. Запропоновано для оцінки ризику зниження рівня слуху гірників використовувати достатньо апробований і прийнятий для використання в країнах ЄС метод Risk Score за ДСТУ-П OHSAS 18001:2006 "Системи управління безпекою та гігієною праці. Вимоги", суть якого полягає у добутку серйозності наслідків, імовірності небезпеки та частоти її виникнення. У результаті обробки даних карт умов праці з шумового навантаження гірників на різних ділянках встановлено, що величина рівня ризику виникнення професійного захворювання на сенсоневральну приглухуватість знаходиться в помірній зоні. За рекомендаціями стандарту ISO 1999 : 2013, встановлено, що існує певна імовірність втрати слуху у деякої частини працюючих із збільшенням стажу роботи. Так через 5 років у 50 % осіб без використання засобів індивідуального захисту органів слуху втрата слуху буде досягати 12 дБ. Запропонований підхід можна використовувати для розрахунку втрати слуху гірників відповідно до вимог європейського стандарту ISO 1999 : 2013. Рекомендовано для зменшення імовірності виникнення професійної захворюваності на сенсоневральну приглухуватість обмежити час перебування гірників в небезпечній зоні. При виборі засобів індивідуального захисту органів слуху необхідно враховувати, що їх реальна ефективність, вказана виробником і визначена у лабораторних умовах, є значно завищеною і потребує відповідного коректування при прийняті рішення з використанням їх як захист гірників.

Шкідливі умови праці у вугільних шахтах є причиною офтальмологічної захворюваності працівників. Рання діагностика вражень зорового аналізатора (ЗА) у підземних працівників є запорукою збереження їх професійного здоров'я. Мета роботи - визначити зміни нейрофункціонального стану ЗА у працівників вугільних шахт. Проведено дослідження нейрофункціонального стану ЗА в групах працівників вугільних шахт: наземні працівники (60 осіб); підземні працівники без ністагму (60 осіб); підземні працівники з ністагмом (15 осіб). Результати нейрофізіологічного дослідження підземних працівників вугільних шахт вказують на зниження у них функціонального потенціалу фоторецепторів сітківки (паличок і колбочок), гальмування поширення нервового імпульсу по зоровій корі (поля 17 - 19), порушення інтеграції центральних відділів зорової системи з іншими відділами головного мозку (таламусом і стовбуровими структурами). Зазначені порушення більш виражені у працівників з ністагмом. Висновок: у підземних працівників вугільних шахт відзначаються функціональні ознаки оптичної енцефалопатії, причиною якої є хронічна екзогенна і ендогенна гіпоксії, нейроінтоксикація і сенсорна (оптична) депривація. Ністагм гірників можна розцінювати як кардинальну клінічну ознаку вираженої оптичної енцефалопатії.

Вугледобування є однією з пріоритетних галузей промисловості України. Низька освітленість робочої зони у шахтах визначає особливості функціонування органа зору у працівників. Мета роботи - проаналізувати наукові дослідження щодо особливостей освітлення вугільних шахт та функціонування зорового аналізатора працівників. Проведено системний аналіз наукових першоджерел з використанням "PubMed" (глибина пошуку 1950 - 2016 рр.). Виявлено, що функціонування органа зору характеризується скотопічним та мезопічними характером зору. Це значно знижує центральну гостроту зору, кольорову чутливість, підвищує загальну світлочутливість і зміщує максимальну спектральну чутливість, порушує світлову адаптацію, бінокулярний та глибинний зір, що є причиною ністагму та передумовою для збільшення частоти виробничих травм. А також характеризується порушенням функції та пошкодження сітківки ока внаслідок інтенсивного впливу від точкових джерел світла, які використовуються для загального та локального освітлення шахт. Висновки: майже відсутні сучасні дослідження, присвячені вивченню функціональних і морфологічних змін зорового аналізатора за складних світових умов, які наявні у вугільних шахт, що визначає актуальність подальших досліджень.

Серед великої кількості етіологічних факторів сенсоневральної приглухуватості (СНП) чільне місце займає шумовий фактор. Вивчено порогові, часові й амплітудні показники акустичної імпедансометрії у працівників вугільної промисловості та порівняно одержані дані з результатами обстеження в контрольній групі здорових нормально чуючих осіб, які не мали контакту з виробничим шумом. За дії шуму у робітників вугільної промисловості відбуваються зміни в часових і амплітудних показниках акустичного рефлексу. Найбільш виражені порушення показників акустичного рефлексу внутрішньовушних м’язів спостерігаються в групі прохідників.

Среди большого количества этиологических факторов сенсоневральной тугоухости (СНТ) ведущее место занимает шумовой фактор. Изучены пороговые, временные и амплитудные показатели акустической импедансометрии у работников угольной промышленности и сделано сравнение полученных данных с результатами обследования в контрольной группе здоровых, нормально слышащих лиц, не имевших контакта с производственным шумом. При воздействии шума у рабочих угольной промышленности происходят изменения в часовых и амплитудных показателях акустического рефлекса. Наиболее выраженные нарушения показателей акустического рефлекса внутреннеушных мышц наблюдаются в группе проходчиков.

Аналіз даних літератури показав, що під час виробничого процесу видобутку вугілля на здоров'я працівників впливає велика кількість виробничих факторів хімічного та фізичного походження, які можуть зумовлювати схильність до розвитку професійної патології. Мета дослідження - проаналізувати й узагальнити дані літератури щодо основних виробничих факторів хімічної та фізичної природи, природного й техногенного походження. Аналітичний огляд наукових публікацій виконано з використанням реферативної бази даних наукових бібліотек і текстової бази даних медичних і біологічних публікацій Pub Med. Проаналізовано хімічні та фізичні виробничі фактори на робочих місцях працівників основних шахтарських професій. Обговорено питання щодо механізмів індивідуальної схильності або резистентності працівників вугільних шахт (ВШ) до впливу несприятливих і шкідливих виробничих факторів. Висновки: результати багаторічних досліджень, проведених в Україні, так і в ряді розвинутих країн світу, підтверджують зростання негативного впливу на здоров'я працівників ВШ несприятливих виробничих факторів і зростання професійно зумовленої патології. Надзвичайно актуальним лишається пошук нових заходів профілактики за допомогою визначення індивідуальної схильності до розвитку професійно зумовленої патології у працівників ВШ України.

З метою підвищення ефективності профілактики несприятливої дії шуму на організм людини проведено аналіз деяких неспецифічних реакцій організму операторів, що аналізують акустичну інформацію. Обстежені 36 жінок операторів сейсмопрогнозу вугільних підприємств. Середній вік обстежених - 37 років. Стаж роботи коливався від 9 місяців до 23 років. Досліджено санітарно-гігієнічні умови праці, показники важкості та напруженості трудового процесу, умовно-рефлекторні реакції організму та їх динаміка. Встановлено, що санітарно-гігіенічні умови праці в цілому відповідають діючим гігієнічним нормативам. Реакції з боку центральної нервової системи свідчать про суттєву втому операторів сейсмопрогнозу. Деякі показники сенсомоторних реакцій навіть після міжзмінного відпочинку не повертаються до норми. Останнє розцінено як необхідність гігієнічної оптимізації умов праці.

Проанализированы условия труда и состояние травматизма в угольной промышленности Украины. Показаны основные факторы, приводящие к появлению чрезвычайных и аварийных ситуаций, а также характер поражений наносимых работникам отрасли. Проведен ретроспективный обзор развития охраны труда и горноспасательного дела начиная с XVIII века на территории Российской Империи, относящейся к современной Украине. Показана роль выдающихся ученых в изучении рудничного газа и разработке мер борьбы с ним. Приведена информация о влиянии съездов горнопромышленников на создание и функционирование спасательных станций, на наиболее опасных шахтах. Проанализированы работы видных отечественных ученых начала ХХ века посвященных анализу взрывов гремучего газа и мерам по их предупреждению, пропаганде идей создания горноспасательной службы. Основное внимание в статье уделено обзору эволюции отечественных средств индивидуальной защиты органов дыхания, в период с конца XIX по начало XX веков, включая разработки для военно-морского флота. Приведены малоизвестные факты о конструкции и испытаниях уникального спасательного устройства замкнутого цикла дыхания инженера Левицкого, "оживляющий аппарат Макеевка", характеристики которого значительно опережали иностранные аналоги. Показано то значение, которое имел этот образец для совершенствования отечественных и иностранных средств спасения и защиты. Высказано предложение о необходимости проведения дальнейшего изучения этих материалов с целью закрепления приоритета отечественных разработок в сфере индивидуальных средств защиты, применяемых в промышленности и службах спасения.

Увагу приділено вдосконаленню системи первинної профілактики розвитку хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) професійної етіології шляхом визначення генетичних маркерів спадкової схильності до розвитку патології бронхолегеневої системи. Розглянуто питання впливу вірусів на розвиток і прогресування ХОЗЛ у шахтарів. Вивчено виробничі фактори ризику захворювання, проаналізовано функціональний стан бронхолегеневої системи у респондентів дослідження. Доведено роль генетичної схильності у розвитку ХОЗЛ, визначено генотипи, що асоційовані із ризиком розвитку цієї патології. Встановлено, що генотип ММР-9*ТТ асоційований зі схильністю до розвитку ХОЗЛ, а генотипи TIMP-2*GG, ММР-2*СС сприяють стійкості організму до розвитку цього захворювання. Вперше визначено присутність генетичного матеріалу й інтактних віріонів ентеровірусів (Коксакі В2, В3, В4, В5) у шахтарів зі стабільним перебігом ХОЗЛ. Показано збільшення кількості загострень у хворих з наявною ентеровірусною інфекцією, що може свідчити про тригерну роль виділених вірусів в ініціації загострень захворювання. На основі одержаних результатів запропоновано алгоритм визначення спадкової схильності до розвитку ХОЗЛ у шахтарів вугільних шахт України як додаткового заходу системи первинної профілактики захворювання.

Вивчено інформативність даних тональної порогової аудіометрії у конвенціональному діапазоні частот для діагностики сенсоневральної приглухуватості в різних професійних групах шахтарів, зокрема у забійників, прохідників та гірничих робітників очисного вибою.

Изучена информативность данных тональной пороговой аудиометрии в конвенциональном диапазоне частот для диагностики сенсоневральной тугоухости в различных профессиональных группах шахтеров, в частности в забойщиков, проходчиков и горных рабочих очистного забоя.

Оцінено фактор зміни структури виробництва (структурних зрушень) на стан травматизму, що є актуальним у зв'язку з суттєвими змінами в економіці України за останні десятиріччя. Розглянуто традиційні засоби виміру змін у структурі виробництва в поєднанні з кореляційним аналізом для визначення дієвого показника структурних зрушень, який надасть можливість враховувати цей чинник під час факторного математичного аналізу стану травматизму в Україні.

Проаналізовано аспекти залучення ресурсів санітарно-гігієнічного моніторингу до справи збереження здоров'я гірників вугільних шахт. Проведено кількісне оцінювання впливу технічних, технологічних, організаційних і гірничо-геологічних факторів на умови праці гірників. Розглянуто причини та механізми формування професійних ризиків гірників. Розроблено технологію санітарно-гігієнічного моніторингу впливу умов праці на стан здоров'я гірників вугільних шахт, надано результати впровадження цієї технології. Розглянуто шляхи вдосконалення порядку надання медичних послуг гірникам з профілактики професійних захворювань.

Вперше з позицій міцності під час розвантаження розкрито механізм руйнування вуглепородного масиву, який обумовлено пам'яттю порід, що полягає в розвитку після деформацій пружного відновлення деформацій генетичного повернення, зміні структури порового об'єму, виділенні газонасичених розчинів, що дозволяє пояснити причини викидів вугілля та газу. Виконано шахтні вимірювання зміни знаку деформацій стиснення на розтягування в породах міжпласть спереду та позаду рухомих лав, підтвердили реальність руйнування вуглепородних масивів під час розвантаження. Експериментально встановлено, що зменшення випередження підготовчими виробками лав призводить до зменшення інтенсивності викидів у 3 - 4 рази та сприяє зниженню травматизму від обвалень у порожнинах викидів, що відбуваються під час струсного підривання. Виконано критеріальне обгрунтування категорії особливо викидонебезпечного шахтопласта та доведено, що для початку його дегазації, у разі надробки, потрібно створити випередження, що дозволяє забезпечити максимум газовіддачі. Відсутність ендогенних пожеж кам'яного вугілля у зоні газового вивітрювання, під час розробки високометаморфізованих антрацитів, локальність схильності до самозаймання доводить потребу розробки нових, надійніших, економічних і технологічних експрес-способів їх прогнозу та запобігання, у т. ч. і під час викидів вугілля та газу.

Розв'язано одну з актуальних проблем медицини праці щодо удосконалення діагностики та профілактики вібраційної хвороби (ВХ) та вегето-сенсорної поліневропатії (ВСП) рук у шахтарів. Запропоновано використовувати показник зменшення швидкості проведення імпульсів по нервових волокнах як критерію ранньої діагностики вібраційних уражень. Доведено ефективність застосування препарату ліпоєвої кислоти (тіогамми) у комплексі з традиційними препаратами для фармакопрофілактики ВХ і ВСП рук у шахтарів. Створено нову модель профілактики ВХ і ВСП рук у шахтарів Львівсько-Волинського басейну.

Встановлено зростання частоти виникнення пневмоконіозів у гірників вугільних шахт, виявлено особливості клініко-функціональних порушень органік дихання у гірників із пневмоконіозом. Визначено, що у разі пневмоконіозу має місце вторинний імунодефіцит зі зменшенням кількості T- і B-лімфоцитів, їх субпопуляцій та NK-лімфоцитів, збільшення вмісту інтерлейкіну 6. За пневмоконіозу встановлено зменшення кількості нейтрофілів, які фагоцитують, і захоплених ними стафілококів. У хворих має місце збільшення рівнів імуноглобулінів A, M, G, а також циркулюючих імунних комплексів і титрів автоантитіл до усіх досліджених антигенів. Виявлено у хворих високий рівень таких оксидантів, як дієнові кон'югати та малоновий діальдегід, одночасно зі зниженням активності супероксиддисмутази й антиоксидантної активності плазми крові. Доведено ефективність комплексної реабілітації з використанням гіпербаричної оксигенації й альфа-ліпоєвої кислоти.

Вперше виявлено сезонний розподіл частоти виникнення гострих отруєнь метаном з перевагою влітку та восени. Вперше доведено, що це гостре отруєння у гірників супроводжується порушенням біохімічних та імунологічних показників. Дістало подальшого розвитку знання про формування вегетативних порушень у цих постраждалих. Вперше встановлено ефективність вторинної профілактики з комплексним використанням препарату солкосерил у поєднанні з сеансами гіпербаричної оксигенації у постраждалих гірників з гострим отруєнням метаном. Вперше розроблено схему з вторинної профілактики наслідків гострих отруєнь метаном у постраждалих гірників вугільних шахт, яка спрямована на зниження числа постраждалих з віддаленими наслідками цього гострого отруєння.

Визначено відмінності умов праці гірників вугільних шахт із пологими та крутими пластами. Доведено, що вони зумовлені технологіями, що застосовуються, та глибиною розробки вугільних горизонтів. Установлено, що структура та рівні професійних ризиків і захворюваності відображають ступінь шкідливості та важкості праці. Представлено результати структуризації гірників за рівнями шкідливого впливу умов праці. Наведено порядок одержання та шляхи використання даних структуризації для планування заходів збереження професійного здоров'я та розрахунку кошторису щодо їх здійснення.

Изучены клинико-морфологические особенности и цитогенетические эффекты раков органов дыхания у горняков урановых шахт для оценки радиационного влияния вредных факторов условий труда. Установлено, что профессиональные раки легких характеризуются запоздалыми стадиями их выявления, развитием на фоне хронических обструктивных заболеваний легких (ХОЗЛ), особенностями гистологической структуры, преимущественно мелкоклеточного рака, присутствием у всех больных широкого спектра сопутствующей патологии, в первую очередь ХОЗЛ и заболеваний опорно-двигательного аппарата. Выявленные клинико-морфологические особенности раков легких могут служить дополнительными критериями профессиональной экспертизы онкозаболеваний органов дыхания у рабочих урановых шахт.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.506.1-4 + Р123.01

Рубрики:

Гігієна праці у вугільній промисловості

Фізіологічні норми харчування

Шифр НБУВ: РА379522 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено концентрацію медіаторів клітинного імунітету інтердейкіну (IL) 6,10 за пневмоконіозі в експерименті. Виявлено порушення пуринового обміну у разі пневмоконіозу та вивчено їх вплив на імунопатогенез даного захворювання. Розроблено нову модель пневмоконіозу на щурах, яка подібна до захворювання, яке розвивається у гірників вугільних шахт. Розглянуто нові підходи до корекції порушень імунної системи та пуринового обміну в експерименті та виявлено позитивний вплив алопуринолу та преднізолону на дані показники.