Наведено дані, що відбивають багаторічну динаміку захворюваності на лептоспіроз у Північному регіоні України. Показано значне поширення природних і антропургічних осередків лептоспірозу у даному регіоні та проаналізовано його етіологічну структуру. Виявлено виражену трирічну періодичність захворювання на лептоспіроз та запропоновано математичну модель її прогнозування. Установлено факт достовірної кореляційної залежності зазначеної захворюваності від кількості атмосферних опадів і ступеня зволоження території, досліджено залежність показників захворюваності від річних змін температур. Визначено закономірності зміни сезонності захворюваності та залежність її від етіологічної структури лептоспірозу, а також закономірності стосовно показників сезонності для різних серогруп лептоспір. З'ясовано зони епідемічного ризику дослідженої захворюваності, розкрито причини виникнення таких зон, їх територіальну приуроченість і динаміку трансформації. Вивчено особливості вікової, професійної та статевої структури захворюваності для різних серогруп лептоспір і з'ясовано їх причини. Виявлено значне носійство протилептоспірозних антитіл у осіб, що мешкають у Північному регіоні України та запропоновано двохетапну модель моніторингу цієї інфекції.

Проаналізовано захворюваність на лептоспіроз в Україні та в Сумській області за останні 14 років. Обстежено та опрацьовано медичні карти 99 хворих на цю недугу. Застосовано загальноприйняті методи клінічного і лабораторного обстеження пацієнтів та епідеміологічного аналізу. Досліджено сироватки крові від хворих. Встановлено, що у структурі хворих на лептоспіроз переважають пацієнти працездатного віку чоловічої статі. Основною причиною тяжкого перебігу лептоспірозу є пізня госпіталізація. У випадку лептоспірозу переважають середній та тяжкий ступені хвороби, гепаторенальний, ренальний і геморагічний синдроми. Інтегративні показники ендогенної інтоксикації корелюють зі ступенем тяжкості хвороби і можуть бути об'єктивним критерієм тяжкості. З метою удосконалення діагностики лептоспірозу запропоновано використовувати шкалу діагностичної цінності клінічної симптоматики.

Среди зооантропонозных инфекций в Запорожской области именно лептоспирозу отводится основная роль. Благодаря физико-географическому расположению, геологическим особенностям и составу фауны территория Запорожской области имеет все предпосылки для формирования природных и антропургических очагов лептоспироза. Изучение биологических, эпизоотических и абиотических факторов внешней среды в Запорожской области доказывает, что лептоспироз отвечает всем параметрам природно-очаговой инфекции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.68 + Р514.68

Рубрики:

Епідеміологія лептоспірозів

Лептоспірози

Шифр НБУВ: Ж16253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны тенденции, взаимосвязи и особенности в эпидемиологии лептоспироза на современном этапе на континентальном, государственном и региональном уровнях (на примере стран Европы, Украины и АР Крым).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.68 + Р514.68

Рубрики:

Епідеміологія лептоспірозів

Лептоспірози

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі аналізу випадків лептоспірозу у мешканців Тернопільщини, під час лабораторного обстеження яких протягом 1984 - 2014 рр. виявлено комбінації збудників, встановлено, що за останні 10 років частота лептоспірозу-мікст суттєво зросла. Поєднання різних сероварів лептоспір як етіологічний чинник лептоспірозу-мікст підтверджено динамікою титрів антитіл до обох збудників за час спостереження. Це може бути однією з особливостей сучасних зоонозів. Впливу комбінації різних сероварів лептоспір на окремі епідеміологічні (сезонність), клінічних (форма та ступінь тяжкості недуги) особливостей, а також гендерного розподілу не виявлено.

На основании анализа случаев лептоспироза у жителей Тернопольской области, при лабораторном обследовании которых в течение 1984 - 2014 гг. обнаружены комбинации возбудителей, установлено, что за последние 10 лет частота лептоспироза-микст существенно возросла. Сочетание различных сероваров лептоспир как этиологический фактор лептоспироза-микст подтверждено динамикой титров антител к обоим возбудителям за время наблюдения. Это может быть одной из особенностей современных зоонозов. Влияние комбинации различных сероваров лептоспир на отдельные эпидемиологические (сезонность), клинические (форма и степень тяжести болезни) особенности, а также гендерное распределение не обнаружены.

Was analiesed leptospirosis cases in the Ternopil region during 1984-2014. At the laboratory inspection there are combinations of causative agents, set that in the last 10 years frequency of leptospirosis- mixt grew substantially. The combination of various serovars of leptospira as an factor-mixed etiological leptospirosis confirmed by the dynamics of antibody titers to both pathogens during the observation. It can be one of modern zoonosiss features. Epidemiology (seasonality), clinical (form and degree of disease) features, and also the gender distribution was not educed from different combination of leptospiras serovars.

Проведено лабораторні обстеження хворих на лептоспіроз, гризунів і сільськогосподарських тварин, епідеміологічний аналіз захворюваності на Тернопільщині, яка є ендемічною з лептоспірозу. Відзначено зміни етіологічної структури захворювання в області. Зауважено, що основним резервуаром лептоспір є мишоподібні гризуни, встановлено конкурентні додаткові резервуари збудника серед сільськогосподарських тварин. Підтверджено етіологічну роль поєднання різних сероварів лептоспір. Констатовано, що рівень захворюваності на лептоспіроз людей залежить від чисельності й інфікованості гризунів, у різних кліматичних регіонах області - від pH грунтів, температури та вологості повітря, кількості опадів. Запропоновано математичну модель захворюваності людей для польової зони Тернопільщини з використанням методу групового урахування аргументів, а також схему вдосконалення санітарно-епідеміологічного нагляду за лептоспірозом.

Територія Сумської області з огляду на географічно-кліматичні особливості має сприятливі умови для розвитку та поширення лептоспірозу. Природні умови Сумської області сприятливі для існування осередків лептоспірозу: тут протікає 132 річки, більшість з них заболочені, з густою мережею меліоративних каналів. Резервуаром є гризуни, а саме пацюки, миші-полівки, водяні полівки, землерийки, миші-економки, які своїми екскрементами забруднюють водойми, сільськогосподарські угіддя та лісові масиви, розташовані на зволожених територіях. Серед гризунів, відловлених у населених пунктах, інфікованими були 49,6 %, за природних умов - 25,2 %. Під час водопою на даних територіях та на пасовиськах відбувається зараження свійських і сільськогосподарських тварин (свиней, великої рогатої худоби). За результатами епідеміологічного аналізу 52,3 % пацієнтів інфікувалися в антропургічних осередках під час контакту з гризунами та домашніми тваринами вдома, 31,0 % - за природних умов (рибалка, купання у відкритих водоймищах, заготівля сіна у заволожених місцях, під час випасу худоби), у 16,7 % джерело інфекції не встановлено. На даний час на території області в природних осередках превалюють лептоспіри серогрупи Grippotyphosa, в меншій кількості Pomona, Hebdomadis. В антропургічних осередках за інфікування від хворих свиней переважають лептоспіри серогрупи Pomona, за інфікування від великої рогатої худоби - Grippotyphosa, Tarasovi. Сірі щури і собаки найчастіше є джерелом L. icterohaemorrhagiae. В Україні, починаючи з 1993 по 1998 рр., відбувається зростання захворюваності на лептоспіроз (відповідно 728 - 1574 хворих) з поступовим зниженням у 1999 - 2013 рр. (відповідно 1361 - 361 хворих). За даними епідеміологічного моніторингу, на території області за 1994 - 2015 рр. та 10 міс 2016 р. було зареєстровано 327 випадків захворювання, спричинених 10 серогрупами, з них лабораторно підтверджено 308 (94,2 %), клінічно встановлено діагноз у 19 осіб (5,8 %). Клінічний перебіг лептоспірозу у Сумській області та інших регіонах України суттєво не відрізняється від класичного. Провідними синдромами є інтоксикаційний, геморагічний, ураження нирок і печінки.

Актуальность лептоспироза связана с широким его распространением во многих странах мира, увеличением количества тяжелых форм болезни, часто с летальным исходом, что обусловливает его высокую медицинскую, социальную и экономическую значимость. В современных условиях необходимо оценить влияние различных факторов на заболеваемость лептоспирозом посредством применения широкого арсенала статистических методов. Предупредить эпидемические подъемы возможно благодаря проведению эффективных профилактических и противоэпидемических мероприятий, разработанных на основании эпидемиологического надзора и оценки рисков. С целью определения связи между показателями заболеваемости лептоспирозом и факторами среды обитания было проведено исследование посредством применения регрессионного анализа с последующим корреляционным анализом. В исследовании были использованы данные Государственного учреждения "Черновицкий областной лабораторный центр Министерства здравоохранения Украины", а также данные Государственной службы статистики Украины относительно социальных факторов за 2008 - 2018 гг. Учитывая результаты многофакторного регрессионного анализа, наиболее значимым фактором, который влияет на уровень заболеваемости лептоспирозом, была инфицированность крупного рогатого скота, свиней, собак, кошек. Доказано влияние миграционных процессов на уровень заболеваемости населения лептоспирозом, что нужно учитывать в отчетных формах для проведения дальнейшего корреляционного анализа и оптимизации системы эпидемиологического надзора. Совершенствование системы эпидемиологического надзора за лептоспирозом путем определения элементов в информационной, диагностической и управленческой подсистемах будет способствовать своевременному вмешательству по принятию адекватных управленческих решений.

Мета роботи - вивчення сезонних епідеміологічних особливостей у госпіталізованих пацієнтів із діагнозом "лептоспіроз" на території Львівської області. Проаналізовано історії хвороби пацієнтів із лептоспірозом, які проходили лікування у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні з 2002 по 2016 рр. За допомогою ретроспективного аналізу проведено вивчення сезонних епідеміологічних характеристик даного захворювання. Для порівняння відносних величин використано двосторонній критерій Фішера. Встановлено, що максимальною захворюваність на лептоспіроз була протягом червня - листопада з піком у серпні. Чоловіки, частіше ніж жінки, хворіли влітку. Летальність була найвищою взимку, а найнижчою - влітку. Тривалість госпіталізації була максимальною весною, а влітку і восени - найкоротшою. Міські жителі частіше хворіли влітку, сільські - взимку. L. icterohaemorragiae була причиною хвороби найчастіше і траплялася з однаковою частотою протягом усього року. L. grippotyphosa значно частіше проявлялася в літньо-осінній період. Висновок: захворюваність на лептоспіроз була найвищою протягом літньо-осіннього періоду, а летальність - у зимові та весняні місяці.

Мета роботи - вивчити результати сероепідеміологічних досліджень із визначенням протилептоспірозних антитіл IgG серед населення та професійної групи ризику. За допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) проведено визначення антитіл IgG до лептоспір у крові здорових донорів обласного центру служби крові та робітників Львівводоканалу. Статистичний аналіз проводився за допомогою програмного забезпечення Epitools. Обстежено зразки крові 124 осіб, з яких 90 були донорами Львівського обласного центру служби крові і 34 - працівниками різних підрозділів Львівводоканалу. Серед донорів крові 70 (77,8 %) осіб були мешканцями районів області і 20 (22,2 %) мешкали у м. Львів. Серед мешканців Львівської області (без врахування м. Львів) частка серопозитивних осіб становила 8,57 %. Найвищий відсоток серопозитивних осіб виявлений у Старосамбірському районі (20 %) і зовсім не виявлено серопозитивних у Жовківському і Радехівському районах. У жодного працівника Львівводоканалу IgG до лептоспір не виявлено. Також жодного позитивного результату щодо наявності антитіл IgG до лептоспір не виявлено у мешканців Львова. Висновок: частка осіб із позитивним рівнем IgG до лептоспір у Львівській області становить 8,57 % (за винятком м. Львів), що є свідченням інфікування лептоспірами в минулому. Потребує подальшого вивчення інформативність імуноферментного аналізу тест-систем для визначення протилептоспірозних IgG із метою використання в сероепідеміологічних дослідженнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.68-2(4УКР-4ЛЬВ) + Р514.68

Рубрики:

Епідеміологія лептоспірозів

Лептоспірози

Шифр НБУВ: Ж100996 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено епідеміологічні особливості лептоспірозу та удосконалено сучасну систему епідеміологічного нагляду в Україні. Представлено матеріали щодо епідеміологічних та епізоотологічних особливостей лептоспірозу в Україні та Чернівецькій області зокрема, надано характеристику летальності при лептоспірозі в Україні. У ході дослідження визначено фактори, що підвищують ризики летальності при лептоспірозі. За результатами проведеного дослідження з використанням мультифакторного кореляційно-регресійного аналізу визначено рівень впливу соціальних та біологічних факторів на рівень захворюваності. При використанні математичного моделювання захворюваності на лептоспіроз в Україні та, зокрема, Чернівецькій області складено рівняння логарифмічної регресії, що дозволяє здійснити прогноз рівня захворюваності на лептоспіроз на регіональних рівнях. Надано оцінку системи епідеміологічного нагляду, обґрунтовано необхідність здійснення епідеміологічного нагляду за лептоспірозом за принципом «Єдине здоров’я». Розроблено схему взаємодії дотичних структур в системі епідеміологічного нагляду за лептоспірозом, що сприятиме ефективному запровадженню пріоритетних профілактичних та протиепідемічних заходів.