Досліджено кінетику зв'язування поліреактивних імуноглобулінів (ПРІГ) з іммобілізованим на імунологічних платах овальбуміном, а також вивчено вплив на цей процес температури інкубації. Встановлено, що частина молекул ПРІГ може знаходитись в "активному" стані і тому здатна зв'язуватись з антигенами, тоді як інші ПРІГ знаходяться в "неактивному" стані і неспроможні взаємодіяти з антигенами. Між "активним" і "неактивним" станами існує динамічна рівновага, яка залежить від температури інкубаційного середовища. Визначено кінетичні константи процесу переходу ПРІГ з "неактивного" стану в "активний", а також константи швидкості зв'язування ПРІГ з іммобілізованим антигеном.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*74*112 + Е60*723 + Р252.325

Рубрики:

Загальна зоологія

Імунітет

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены основные положения о структуре и функции иммунной системы. Представлены современные данные о первичных и вторичных иммунодефицитах, аутоиммунных и аллергических заболеваниях (синдроме хронической усталости, системной красной волчанке, тяжелой миастении, рассеянном множественном склерозе, ревматоидном артрите, бронхиальной астме, анафилактическом шоке, поллинозе, рините, крапивнице, а также ангионевротическом отеке). Проанализировано влияние ингаляционных кортикостереоидов на функцию клеток-мишеней в дыхательных путях.

Викладені основні положення сучасної імунології, які включають загальнотеоретичні системні уявлення про імунологічну реактивність в нормі і патології, а також прикладні аспекти в області вакцинології, сироваткової справи та біотехнології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.325.5

Рубрики:

Антитіла (імунні тіла)

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень зміни вольт-амперних характеристик поверхнево-бар'єрних структур після нанесення на робочу поверхню міоглобіну та його специфічних комплексів із моноклональними антитілами. Експериментальні дані свідчать про те, що структури Ni-Si з нанесеними на них надтонкими металевими шарами неоднаково реагують на різні білкові сполуки та їх специфічні комплекси. Відгук системи залежить від типу білкової сполуки та умов утворення специфічного комплексу. Для досліджуваних біологічних молекул і їх специфічного комплексу з моноклональними антитілами знайдено оптимальну товщину металевої плівки, за якої спостережено найбільші зміни вольт-амперних показників. Зроблено висновок про перспективність використання створеного електрометричного методу для визначення специфічного імунного комплексу без попереднього виділення його з суміші вихідних компонентів реакції.

Досліджено ефекти дії хлориду кадмію на гуморальну ланку імунітету у тварин 3-, 6-, та 18-місячного віку на 1 і 7 добу експерименту. Виявлено, що незалежно від віку, кадмій проявляє імунотоксичну дію: пригнічує синтез імуноглобулінів, зменшує активність комплементу, викликає утворення великої кількості ЦІК. Мінімальних змін зазнає імунна система у 3-місячних тварин.

Проаналізовано результати останніх досліджень щодо участі ліпідів у підтриманні конформаційної стабільності антитіл. Зроблено припущення, що подібним чином ліпіди можуть впливати і на конформацію деяких інших білків.

Описано метод, який дозволяє визначати концентрацію лігандспецифічних молекул, що знаходяться в суміші з ліганднеспецифічними молекулами, які мають схожі біохімічні властивості. За допомогою описаного методу визначено концентрацію моноклональних антитіл в асцитній рідині мишей комерційного препарату фірми "Sigma" (США), а також концентрацію поліреактивних імуноглобулінів у препараті сироваткових імуноглобулінів великої рогатої худоби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.321

Рубрики:

Алергія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*74*112.6,025 + Р252.325

Рубрики:

Загальна зоологія

Імунітет

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.325

Рубрики:

Імунітет

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано функциональное состояние сосудов кожи у женщин доклимактерического периода в норме и патологии, проявляющейся различной степенью выраженности нарушений микроциркуляции. Снижение резистентности капилляров имеет прямую зависимость от степени выраженности нарушений микроциркуляции и связанных с ними снижением эластичности кожи. Выявленные изменения могут быть обусловлены изменениями со стороны сосудов микроциркуляторного русла. Микроциркуляторные нарушения влияют на состояние эластичности кожного покрова.

Висвітлено найважливіші питання будови та функції імунної системи людини, її взаємозв'язок з іншими регуляторними й ефекторними системами організму. Досліджено розвиток системи імунітету на різних етапах онтогенезу, особливості її функціонування за умов впливу різноманітних, у тому числі антропогенних, факторів середовища. Викладено основні принципи оцінки функціонального стану імунної системи. Наведено типи імунопатологічних реакцій та їх роль у патогенезі інфекційного процесу, пухлинного росту, автоімунних захворювань тощо. Розглянуто етіологію, патогенез, клініку, діагностику та лікування різних захворювань. Проаналізовано сучасні аспекти імунофармакології.

Монография содержит информацию об участии липидов и свободно-радикальных продуктов в регуляции иммунного ответа, образовании защитных и повреждающих факторов, формировании иммунопатологических состояний. Отражены современные тенденции относительно взглядов на медиаторную роль жирных кислот и холестерина в передаче сигналов из внешней среды в ядро и цитоплазму, в образовании липидного "якоря" у белковых молекул. Изложена концепция о конкурентном действии в организме двух семейств жирных кислот - омега-6 и омега-3, их роли в иммунорегуляции, воспалительной реакции, антимикробной защите, развитии атеросклероза, сердечно-сосудистой патологии. Охарактеризовано влияние окислительного процесса на иммунологическую реактивность организма. Уделено внимание проблеме иммуносупрессивного действия антиоксидантов.

Досліджено фактор переносу імунної реактивності (ФП) - біологічно активної субстанції, що бере участь у регуляції імунної відповіді за умов радіаційного впливу. Вперше встановлено здатність досліджуваних препаратів послаблювати променеве ураження у процесі тотального опромінення в експерименті. Підкреслено, що даний ефект ФП полягає у його здатності стимулювати відновлювальні процеси в опроміненому організмі завдяки наявності комплексу гомо- та імунорегулюючих властивостей. Наведено фізико-хімічну характеристику очищених компонентів фактора переносу тваринного та людського походження. Застосування препаратів ФП у модельних системах радіаційного індукованого імунодефіцитного стану (гіпотиреоз та вторинний імунодефіцит) сприяло відновленню імунної реактивності опромінених тварин. Доведено, що препарати стимулювали антистафілококову резистентність опромінених тварин з експериментальною стафілококовою інфекцією. Розглянуто можливі механізми радіомодифікуючої дії ФП. На підставі одержаних даних стосовно впливу ФП на імунокомпетентні клітини опроміненого організму було висунуто припущення щодо механізму дії ФП за умов опромінення, який полягає в активації імунокомпетентних клітин та продукції ними цитокінів, а також відновленні їх рецепторних структур.

Встановлено, що поліреактивні імуноглобуліни, які здатні неспецифічно взаємодіяти з різними антигенами, відрізняються від поліреактивних "натуральних" антитіл, що також зв'язуються неспецифічно з різноманітними антигенами, в тому числі з власними. Основною відмінністю між ними є те, що поліреактивні "натуральні" антитіла взаємодіють з гідрофільними епітопами, а поліреактивні імуноглобуліни - майже виключно з гідрофобними. Це можна розглядати як новий вид взаємодії між імуноглобулінами та білковими антигенами.

Гідрофільна голівка мелітину (пептиду отрути бджоли) має послідовність амінокислот, яка схожа на послідовність амінокислот у сайті молекули IgG, призначеному до зв'язування з голівками C1q. Доведено, що мелітин багаторазово підвищує спорідненість C1q до моноклонального IgG-антитіла. Припущено, що поява мелітину у кров'яному руслі спричинює спонтанну антигеннезалежну агрегацію IgG та C1q з наступним запуском класичного шляху активації комплементу, який вивільнює С3а та С5а фактори, що є однією з причин анафілактоїдної реакції у відповідь на отруту бджоли.

Рассмотрены этапы развития учения о цитотоксинах (ксеногенных антителах) от создания антиретикулярной цитотоксической сыворотки (АЦС) Богомольца до использования моноклональных антител в биологических исследованиях и медицине. Описано использование АЦС при различных заболеваниях и механизмы ее действия; получение других противоорганных и противотканевых цитотоксических сывороток и установление эффектов их действия в эксперименте; использование ряда цитотоксических сывороток в угнетающих или стимулирующих дозах в медицине и сельском хозяйстве; недостатки цитотоксических сывороток (поликлональных ксеногенных антител). Проанализирован опыт использования моноклональных антител для идентификации белковых структур, отдельных антигенных детерминант, установления их роли при различных заболеваниях. Приведен обзор использования моноклональных антител для лечения ряда заболеваний. Отмечены успехи в усовершенствании техники получения моноклональных антител.

Проведено іммобілізацію IgG та анті-IgG людини за допомогою поліелектролітів. Цей метод порівняно з тим, що базується на використанні глутарового альдегіду як біфункціонального реагенту. Додатково імунні компоненти було орієнтовано в об'єм розчинника за допомогою їх іммобілізації на поверхню з попередньо нанесеним шаром білка А. Для реєстрації імунної реакції використано методи поверхневого плазмонного резонансу (ППР) та планарної інтерферометрії. Показано, що у випадку використання поліелектролітів чутливість імунного аналізу може досягати ЗО та 1 нг/мл для імунного сенсора на основі ППР та планарного інтерферометра відповідно.